Провадження № 274/5470/20
УХВАЛА Провадження № 1-кп/0274/164/25
24.09.2025 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції кримінальне провадження за клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердичева Житомирської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, на час подій учениці 8-го класу ЗОШ № 7 м. Бердичева, незаміжньої, має на утриманні малолітню дитину 25.03.25 р.н, зареєстрованої у АДРЕСА_1 , проживала в АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у зв'язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
за участі
прокурора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_6
представника потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_7
особи, щодо якої вирішується питання . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
14.08.20 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 18.02.20 за № 12020060050000165.
Відповідно до клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що 17 лютого 2020 року приблизно о 18 годині малолітня ОСОБА_3 , діючи умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та виразилося у прагненні самоутвердитися за рахунок приниження інших, використовуючи малозначний привід, вчинила хуліганські дії стосовно малолітньої ОСОБА_6 .
Так, у вказаний день та час ОСОБА_3 безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, використовуючи малозначний привід, покликала потерпілу ОСОБА_6 , яка рухалась по вул. Ватутіна в м. Бердичеві.
Далі ОСОБА_3 підійшла до малолітньої ОСОБА_6 , яка зупинилась неподалік магазину «Меблева фурнітура», що знаходиться за адресою: м. Бердичів, вул. Ватутіна, 10А, та, використовуючи малозначний привід, розпочала словесний конфлікт, в ході якого схопила обома руками ОСОБА_6 за волосся. У свого чергу малолітня ОСОБА_6 з метою захисту схопила ОСОБА_3 за волосся, однак остання в цей час потягнула потерпілу за волосся та дівчата разом впали на землю.
Від падіння на землю малолітня ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на спині в ділянці попереку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
До них підійшло четверо осіб та розтягнули дівчат, таким чином припинивши бійку.
Коли потерпіла ОСОБА_6 відійшла на певну відстань, продовжуючи рухатись по вул. Ватутіна в м. Бердичеві, малолітня ОСОБА_3 з метою продовження хуліганських дій, під приводом вибачення, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, наздогнала малолітню ОСОБА_6 , рукою взяла останню за плече, в результаті чого розвернула ОСОБА_6 до себе обличчям.
Продовжуючи свої хуліганські дії, які виразилися у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві та самоутвердитися за рахунок приниження інших, використовуючи малозначний привід, почала ображати ОСОБА_6 нецензурною лайкою. В цей час підійшли знайомі ОСОБА_3 та відтягнули останню від ОСОБА_6 .
У подальшому потерпіла направилась в сторону мосту, який веде з площі Сідлецької до вул. Житомирської в м. Бердичеві.
Проте ОСОБА_3 з метою продовження вчинення хуліганських дій відносно ОСОБА_6 , грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, знову наздогнала ОСОБА_6 та розпочала словесний конфлікт, в ході якого ображала потерпілу ОСОБА_6 нецензурною лайкою та безпричинно нанесла два удари правою ногою по нижніх кінцівках ОСОБА_6 .
У цей час підійшли знайомі ОСОБА_3 та відтягнули останню від ОСОБА_6 . У подальшому малолітня ОСОБА_6 залишила місце скоєння щодо неї хуліганських дій.
Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
У судовому засіданні 24.09.25 ОСОБА_3 та її захисник звернулися з клопотаннями про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності, ОСОБА_3 зазначила, що розуміє всі наслідки такого закриття.
Потерпіла, її представник не заперечили проти задоволення клопотань.
Прокурор також проти задоволення клопотань не заперечила, вважає, що є всі підстави для закриття кримінального провадження.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 інкримінується вчинення суспільно небезпечного діяння 17 лютого 2020 року, тобто з дня вчинення діяння минуло понад два роки, за суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, передбачено максимальне покарання у виді обмеження волі на строк до 5 років, тобто відповідно до вимог ст. 12 КК України це кримінальне правопорушення було злочином невеликої тяжкості (з 01.07.20 - кримінальним проступком), ОСОБА_3 після скоєння діяння від слідства та суду не ухилялася, в розшуку не перебувала, до кримінальної відповідальності за скоєння злочинів не притягувалася, а тому підпадає під дію п. 1) ч. 2 ст. 106 КК України. Інститут строків давності ґрунтується на ідеї, що з плином часу втрачається актуальність й гострота вчиненого, а також суспільна небезпечність особи, оскільки вона тривалою соціально позитивною, правослухняною поведінкою після вчинення суспільно небезпечного діяння пережила процес виправлення. З часом суспільно небезпечне діяння втрачає здатність бути показником суспільної небезпечності вчиненого діяння. Сплив же визначеного законом часу суттєво позначається як на досягненні мети визначених законом примусових заходів, так й на виконанні їхньої іншої функції - запобігання вчиненню суспільно небезпечних діянь. За таких умов подальше кримінальне переслідування державою особи буде суперечити наведеним вище вимогам закону, у зв'язку з чим клопотання сторони захисту підлягає задоволенню.
У разі закриття кримінального провадження з передбачених законом підстав цивільний позов у провадженні не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування завданої суспільно небезпечним діянням шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не застосовувався та, враховуючи прийняте у провадженні рішення, підстави для обрання такого заходу відсутні.
На підставі наведеного, керуючись статтями 106, 49, 92 КК України, статтями 284, 369, 372 КПК України, суд
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 у зв'язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України - закрити у зв'язку із закінченням строків давності.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_8 вни про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без розгляду.
До набрання ухвалою законної сили ОСОБА_3 запобіжний захід не обирати.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий-суддя ОСОБА_1