Справа № 606/939/25
Рішення
16 вересня 2025 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
-головуючого судді Малярчука В.В.
-за участю секретаря судового засідання Зіньковської Н.Д.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Пацули В.О. звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) від 28.04.2025 року № 6/264, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача вказав, що постановою тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Згідно даної постанови від 28.04.2025 № 6/264 на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. в описовій частині постанови вказано, що 24.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 , близько 16 год. 40 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . Під час звіряння військово-облікових даних в приміщення шостого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 , що 07.01.2025 року відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 56 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 20.01.2025 року о 9:00 год. для уточнення даних. Поштові відправлення було направлене ОСОБА_1 про те що є повістка зі слів не знав та тимчасово проживав у АДРЕСА_2 . Поштове направлення повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", поштовий лист повернувся 23.01.2025 року. Як було встановлено ОСОБА_3 вчасно не оновив дані в «Резерв +», ІНФОРМАЦІЯ_3 , бо перебував за кордоном до грудня 2024 року, крім цього користується правом на відстрочку, як особа в якої троє дітей до 18 років. Абзацом 2 частини 1 статті 23 України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Частиною 2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов'язків, щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Таким чином громадянин ОСОБА_1 не здійснив триваюче правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 року №1126-VІІ та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим порушив вимоги ч. 1 та ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ч.3 ст.17 Закону України «Про оборони України». Позивач не був присутнім при розгляді його справи про адміністративне правопорушення, яке відбувалось 28.04.2025 року, про винесену відносно нього постанову не знав, оскільки не отримував повідомлень про розгляд даної справи. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не були з'ясовані обставини, передбачені ст. 280 КУпАП, а саме, чи було вчинено ним дане адміністративне правопорушення та чи винний він у вчиненні даного правопорушення, у зв'язку з чим винесена відповідачем постанова є безпідставною та неправомірною. Також позивач вказує на те, що про наявність та зміст оскаржуваної постанови дізнався вже з матеріалів виконавчого провадження, доступ до матеріалів якого отримав 03.06.2025 року листом від Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповідь на адвокатський запит. З оскаржуваною постановою ознайомився шляхом безпосереднього доступу до матеріалів виконавчого провадження №78147923. Підпис ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові був зроблений ним наперед в м. Теребовля, ще до розгляду справи і, по суті, мав би підтверджувати факт отримання ним і ознайомлення із змістом постанови. Однак насправді він її не отримував ні особисто, ні поштою, як про це зазначено у постанові. Постановою головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.05.2025 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78147923 по примусовому виконанню постанови №6/264 від 28.04.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн. Цього ж числа Позивач отримав повідомлення в додаток «ДІЯ» про наявність стосовно нього відкритого виконавчого провадження, а 22.05.2025 року уклав договір про надання йому правничої допомоги в справі про оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ознайомившись із копією оскаржуваної постанови після отримання доступу до провадження, в якому ОСОБА_1 значиться боржником в АСВП, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування, оскільки заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Складенню постанови має передувати складення протоколу, ознайомлення особи з матеріалами адміністративної справи. В процесі розгляду справи необхідно було встановити таку обставину, як вручення позивачеві повістки, а вже після цього досліджувати питання щодо поважності причин неявки. А тому вважає, що вказана постанова є необґрунтованою та такою, підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.
Ухвалою судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 13.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
16.07.2025 року представник відповідача подав відзив на позов, у якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувана постанова від 28.04.2025 року № 6/264 є правомірною, та прийнятою згідно чинного законодавства.
Представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 28.04.2025 року № 6/264, посилаючись на мотиви викладенні в позовній заяві.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
28.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено стосовно ОСОБА_1 постанову №6/264 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України. На підставі зазначеної постанови ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 24.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 , близько 16 год. 40 год. прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 . Під час звіряння військово-облікових даних в приміщення шостого ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_1 , що 07.01.2025 року відповідно до пункту 30-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 56 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" направлена повістка засобами поштового зв'язку для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 20.01.2025 року о 9:00 год. для уточнення даних.
Поштові відправлення було направлене ОСОБА_1 про те що є повістка зі слів не знав та тимчасово проживав у АДРЕСА_2 . Поштове направлення повернулося в ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", поштовий лист повернувся 23.01.2025 року.
Як було встановлено ОСОБА_3 вчасно не оновив дані в «Резерв +», ІНФОРМАЦІЯ_3 , бо перебував за кордоном до грудня 2024 року, крім цього користується правом на відстрочку, як особа в якої троє дітей до 18 років.
Абзацом 2 частини 1 статті 23 України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зокрема передбачено, що громадяни за невиконання своїх обов'язків, щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Таким чином громадянин ОСОБА_1 не здійснив триваюче правопорушення, яке вчинене в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 року №1126-VІІ та буде закінченим з прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим порушив вимоги ч. 1 та ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ч.3 ст.17 Закону України «Про оборони України».
Постановою головного державного виконавця Теребовлянського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.05.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78147923 по примусовому виконанню постанови №6/264 від 28.04.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.
21.05.2025 року позивач отримав повідомлення в додаток «ДІЯ» про наявність стосовно нього відкритого виконавчого провадження, з 22.05.2025 року уклав договір про надання йому правничої допомоги в справі про оскарження постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ознайомившись із копією оскаржуваної постанови після отримання доступу до провадження, в якому ОСОБА_1 значиться боржником в АСВП, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування, оскільки заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Як передбачено ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В матеріалах справи відсутній протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також представником відповідача подано відзив на позов, у якому просить в задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувана постанова від 28.04.2025 року № 6/264 є правомірною, та прийнятою згідно чинного законодавства також до відзиву не додано жодних підтверджуючих документів, які б заперечили викладені обставини у позовній заяві.
Крім того, представником відповідача не додано до матеріалів справи протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
28.04.2025 року винесена оскаржувана постанова. Позивачу ОСОБА_1 не повідомлено про винесену постанову та не надіслано на його адресу.
Як вбачається із позовної заяви, що підпис ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові у графі «підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності» був зроблений ним попередньо ще до розгляду справи. Однак, позивач не отримував постанови від 28.04.2025 року ні особисто, ні поштою, як про це зазначено у постанові.
Вказаних обставин відповідачем у поданому відзиві на позовну заяву не заперечено та доказів протилежного не подано.
Згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови мала висилатися ОСОБА_1 протягом трьох днів тобто особі, щодо якої її винесено.
Згідно ч. 1,3 ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Розгляд справи проводився без повідомлення особи що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та без його участі, після розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_5 постанова не надсилалася особі, щодо якої винесена.
Таким чином, строк оскарження постанови закінчився 09.05.2025 року.
З позовом про оскарження постанови позивач звернувся 10.06.2025 року.
У клопотанні про поновлення строку на оскарження постанови представник позивача вказав, що про винесення вищезазначеної постанови 28.04.2025 року ОСОБА_1 не було відомо. Жодних повідомлень ні в телефонному режимі, ні в поштовому не надходило. ОСОБА_1 офіційно не викликали на розгляд виявленого щодо нього правопорушення. Він не був присутнім при її винесені. Позивач отримав оскаржувану постанову 03.06.2025 року.
Вказані обставини представником відповідача не спростовані.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) від 28.04.2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Інших доказів на підтвердження наявності в діях позивача адміністративного правопорушення суду не надано.
Положеннями ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Судом встановлено, що оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не обґрунтовано належними доказами.
Сама лише постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) від 28.04.2025 року не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) від 28.04.2025 року, не надано належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, зазначеного в оскаржуваній постанові.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) від 28.04.2025 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (вчинення порушення в особливий період) від 28.01.2025 року № 6/264 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий В.В. Малярчук