Справа №601/2365/25
Провадження № 2/601/795/2025
22 вересня 2025 року
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Шульгач Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінас» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №932123 від 22.02.2023 у розмірі 21687,58 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.02.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №932123. Підписанням договору ОСОБА_1 , підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «Слон Кредит», ліцензія на надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладання якого підтверджено. Відповідач погодив та зобов'язався виконувати його умови. ТОВ «Слон Кредит» виконало своє зобов'язання перед відповідачем, зокрема перерахувавши грошові кошти на картку відповідача у розмірі 10000 гривень.
23.07.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №2307-24, відповідно до якого, ТОВ «Слон Кредит» відступило право вимоги за кредитним договором №932123 від 22.02.2023 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги до відповідача.
Згідно договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 21687,58 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту становить 9790,12 грн.; заборгованість за відсотками становить 11897,46 грн..
Ухвалою судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 13 серпня 2025 року провадження у зазначеній справі було відкрите, та справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Відзиву на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 до суду не подавав.
Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує відносно заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з'явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.
Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 22.02.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №932123.
Відповідно до п.1.2. договору, ТОВ «Слон Кредит» надало ОСОБА_1 кредит, а ОСОБА_1 зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Згідно п.1.3. та 1.6. договору,сума кредиту становить 11000 гривень. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно п.1.4. договору вбачається, що строк кредиту становить 731 днів, з кінцевим терміном повернення 22.02.2025 (включно).
Відповідно до п.1.5.Договору, тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) - 10% в день (3650% річних) (далі проценти за перший день користування кредитом); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 100,00% річних.
Згідно п.1.7. та 1.8. договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 198,70% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 26528,46 грн.
Згідно п.2.1. договору вбачається, що кошти кредиту у розмірі 10000 гривень надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача. У розмірі 1000 гривень на користь Товариства з метою виконання зобов'язань з оплати Процентів за перший день користування кредитом.
Відповідно до п.3.1. договору, проценти, що нараховуються є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється в межах строку надання кредиту на залишок заборгованості за кредитом, що вказаний в Графіку платежів.
Згідно п.10 Договору вбачається, що ОСОБА_1 особисто підписався на примірнику договору про надання споживчого кредиту №932123. Також сторонами підписані договір про споживчий кредит № 4813651, а також графік платежів та паспорт споживчого кредиту. Вказані документи засвідчені підписами сторін, зокрема і електронними.
Згідно із платіжною інструкцією №18900 від 22.02.2023, ТОВ «Слон Кредит» перерахувало кошти ОСОБА_1 в розмірі 10000 грн, тим самим виконало своє зобов'язання.
23.07.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу №2307-24.
Відповідно до п.2.1. Договору факторингу №2307-24, ТОВ «Слон Кредит» зобов'язався відступити ТОВ «Діджи Фінанс» Права Вимоги зазначені в Реєстрі прав вимог, а ТОВ «Діджи Фінанс» зобов'язався їх прийняти та сплатити ТОВ «Слон Кредит» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених Договором.
Згідно із п.4.1. Договору, Право вимоги переходить від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «Діджи Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної в Додатку №1 до Договору, за умови виконання Фактором вимог перерахування сум грошових коштів фінансування.
З Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог за Договором факторингу №2307-24 від 23.07.2024 вбачається, що ТОВ «Слон Кредит» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв Реєстр прав вимог за Договором.
Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог до Договору факторингу №2307-24 від 23.07.2024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 21687,58 гривень.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 932123 вбачається, шо загальна сума заборгованості становить 21687,58 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту становить 9790,12 грн.; заборгованість за відсотками становить 11897 грн.
31.07.2024 року позивач як новий кредитор у зобов'язанні за кредитним договором №932123 від 22.02.2023 року направив відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості.
ТОВ «Діджи Фінанс» надсилало досудову вимогу вих.№3130221658-АВ від 31.07.2024 ОСОБА_1 . Відповідно до досудової вимоги, відповідача проінформовано про його обов'язок, передбачений кредитним договором, щодо оплати заборгованості у розмірі 21687,58 гривень.
З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених договором та в межах обумовленого предмета договору.
Проте, боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за вищевказаним кредитним договором.
За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно правової позиції ВС в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, - боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 .
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, те, що позивач на підставі укладеного договору відступлення прав вимоги, набув права нового кредитора до відповідача, ту обставину,що фактично отримані та використані відповідачем ОСОБА_1 кредитні кошти у добровільному порядку позивачу, як новому кредитору, не повернуті, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 в користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованості за договором про споживчий кредит за №932123 від 22.02.2023 року в розмірі 21687 грн 58 коп, з яких: 9790,12 грн заборгованість за тілом кредиту та 11897,46 грн заборгованість за відсотками, оскільки позивач має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення суми кредитних коштів, відсотків та комісії. Вказана сума відповідачем не спростована.
Щодо витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення справи.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав суду: договір про надання правової допомоги за №42649746 від 01 січня 2025 року, додаткову угоду за №932123 від 30 травня 2025 року до договору про надання правової допомоги за №42649746 від 01.01.2025 року, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 30 травня 2025 року, детальний опис робіт (наданих) послуг, виконаних адвокатом Лівак І.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким адвокатом було надано ТОВ «Діджи Фінанс» правову допомогу на загальну суму 6000 грн.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, відсутня потреба у вивченні великого обсягу фактичних даних, процесуальні документи, які містяться у ній не є складними та не можуть займати значної витрати часу на їх виготовлення і вироблення правової позиції в спірних правовідносинах.
Також суд вважає, що складення позовної заяви не потребувало додаткових зусиль та знань, великої тривалості часу адвоката, як і відсутня необхідність у додатковому аналізі обставин справи та вивченні нормативно-правової бази.
При визначенні суми відшкодування, суд також виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Суд враховує, що адвокат участі у розгляді справи не брав, справа не представляє великої складності, тому неминучість витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі викликає сумнів. Тому, справедливим і співмірним буде розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді 3000 гривень.
Крім того, на підставі вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12,13,76-83,89,95,141,229,258,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінас», заборгованість за кредитним договором №932123 від 22.02.2023 року в розмірі 21687 (двадцять одну тисячу шістсот вісімдесят сім) гривень 58 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінас» судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та 3 000 гривень витрат на правову допомогу.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: м.Київ вул.Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8, 04112;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Головуючий: