Справа № 485/859/25
Провадження № 2/485/395/25
24 вересня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Семенака А.Г.,
за участю представника позивача - Третьяк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м.Снігурівка, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості,
встановив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Третьяк Г.О. звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (далі - ТОВ "Ютс-Агропродукт") про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,19 га, кадастровий номер 4825783700:02:000:0016, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області).
11 травня 2012 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю "Райз-Південь" (далі - ТОВ "Райз-Південь) був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки (далі - договір оренди).
28 липня 2017 року на підставі додаткової угоди №3500029 до договору оренди (далі - додаткова угода), укладеної між нею, орендарем ТОВ "Райз-Південь" та ТОВ "ЮТС-Агропродукт", до останнього перейшли права та обов'язки орендаря за договором оренди на умовах договору, викладених у новій редакції цієї додаткової угоди, строком до 26 грудня 2027 року. За умовами угоди новий орендар, відповідач по справі, зобов'язався сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою у строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року.
Відповідач умови договору оренди земельної ділянки не виконував, у 2022-2024 роках орендну плату не сплатив, що є систематичним порушенням умов договору та є підставою для його розірвання у відповідності до ст.141 ЗК України.
Розмір орендної плати, обумовленої сторонами в договорі, становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянкиза рік оренди (п.4.1. додаткової угоди).
Заборгованість відповідача за договором складає: за 2022 рік - 11 232,11 грн., за 2023 рік - 11 232,11 грн., за 2024 рік - 11 232,11 грн., а всього 33 696,33 грн. (вже з відрахуванням 23 % податків).
Посилаючись на викладене, просить розірвати договір оренди землі від 11 травня 2012 року (кадастровий номер 4825783700:02:000:0016, площа 4,19 га), укладений між ним та ТОВ "Райз-Південь" (новий орендар відповідно до дадаткової угоди від 28 липня 2017 року - ТОВ "Ютс-Агропродукт"- код ЄДРПОУ 41101589), який був зареєстрований у ДРРП 26 грудня 2017 року (номер запису 24267762) та стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 33 696,33 грн., а також судовий збір.
Ухвалою суду від 09 червня 2025 року до участі у справі у якості співвідповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (далі-ТОВ "Перемога-Плюс") /а.с.47-48/.
23 червня 2025 року представник відповідача - Журик А.Л. подав заяву, в якій заперчив з приводу позовних вимог з наступних підстав. Спірна земельна ділянка розташована на території Снігурівської ОТГ Миколаївської області, яка була тимчасово окупованою російською федерацією з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року, та на даний час є територією можливих бойових дій. Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації ТОВ "Ютс-Агропродукт", яке здійснювало діяльність на цій території було позбавлено можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі, використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням. Факт розграбування підприємства підтверджений витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України. Крім того, вказана земельна ділянка, є замінованою, що унеможливлює її використання. Таким чином, у відповідача відсутня вина у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022-2024 рік за договором оренди земельної ділянки на підставі ч.6 ст.762 ЦК України, а тому підстави для задоволення позову відсутні /а.с.59-66/.
27 червня 2025 року від представника позивача - адвоката Третьяк Г.О. надійшла відповідь на відзив, в якій заперечила щодо доводів, викладених у заяві стороною відповідача. Зокрема, зазначила, що відповідачем не підтверджено належними доказами існування форс-мажорних обставин, як підстави для звільнення від виконання зобов'язання, а також факт забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та як наслідок непридатності її для використання за призначенням /а.с.94-96/.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, з викладених у позові підстав просила про їх задоволення.
Відповідач про розгляд справи повідомлений через підсистему "Електронний суд", про причини неявки суд не повідомив.
Співвідповідач ТОВ "Перемога - Плюс" про розгляд справи повідомлений шляхом направлення виклику за зареєстрованим в ЄДРПОУ місцем знаходження, конверт повернуто з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", про причини неявки суд не повідомив.
Суд ухвалив про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши докази у справі, суд прийшов до такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,19 га, розташована в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії МК №071336, виданого 28 жовтня 2004 року Снігурівською райдержадміністрацією та витягом №109749714 від 02 січня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с.9,13/.
11 травня 2012 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ "Райз-Південь" договір оренди вказаної вище земельної ділянки, за умовами якого передала земельну ділянку останньому в оренду терміном на 15 років /а.с.68-71/.
Згідно Додаткової угоди №3500029 до Договору оренди землі від 11 травня 2012 року, укладеної 28 липня 2017 року, орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ "Райз-Південь", новий орендар - ТОВ "Ютс-Агропродукт", орендар відступив новому орендарю право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:02:000:0016 терміном до 29 грудня 2027 року. Сторони погодили викласти договір оренди від 11 травня 2012 року у новій редакції, викладеній у змісті дододаткової угоди /а.с.73-78/.
17 квітня 2025 року відповідач ТОВ "Ютс-Агропродукт" відчужив право оренди вказаної земельної ділянки позивачки ТОВ "Перемога-Плюс" на строк один рік, що підтверджується договором №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок /а.с.80-86/.
Згідно інформаційної довідки №427785160 від 20 травня 2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки кадастровий номер 4825783700:02:000:0016 зареєстровано за ТОВ "Перемога-Плюс" на підставі договору купівлі-продажу від 17 квітня 2025 року № 1704/25-21 /а.с.40/.
Згідно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору щодо ОСОБА_1 від 30 квітня 2025 року вбачається, що ТОВ "ЮТС-Агропродукт" не сплачувало ОСОБА_1 орендну плату за земельну ділянку у 2023-2024 роки /а.с.10-12/.
Положеннями п.2.3., 5.1 Договору № 1704/25-21 до покупця переходять усі права й обов'язки Орендаря щодо земельних ділянок за Договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами; договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов'язань - до повного їх виконання.
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 ст. 373 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до цільового призначення.
Згідно ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ч.5 ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.
Положеннями ст.7 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужено.
Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.
Позивач, звертаючись до суду, зазначила, що порушення її прав відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" полягає у систематичній несплаті орендної плати за договором оренди належної їй земельної ділянки.
Відповідно до п.4.1. Договору оренди (у редакції додаткової угоди), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору становить 145 871,63 грн. (п.2.4 Договору оренди (у редакції додаткової угоди).
Із цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавстом України (п.4.2. Договору оренди (у редакції додаткової угоди).
Орендна плата вноситься орендарем у такі строки з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок Орендодавця та/або виплачує через касу Орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв'язку через місцеві відділення УДППЗ "Укрпошта" шляхом надіслання на адресу Орендодавця поштових переказів, або в іншій формі. Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем, так і за його дорученням, третьою особою, що буде належним виконанням умов даного договору (п.4.5. Договору оренди (у редакції додаткової угоди)).
За положеннями п.12.3, 12.4 Договору оренди (у редакції додаткової угоди) дія договору припиняється шляхом розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання даного договору в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору у односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.
Сторони у п.13.2. Договору оренди (у редакції додаткової угоди) узгодили, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. ст. 80 ЦПК України).
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з положеннями ч.6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні строком на 30 діб з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє по сьогодні.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15 червня 2018 року у справі № 915/531/17, від 26травня 2020 року у справі № 918/289/19, від 17 грудня 2020 року у справі№ 913/785/17, від 30листопада 2021 року у справі № 913/785/17, від 07 червня 2023 року у справі№ 906/540/22).
Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов'язання. При цьому, наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1364, якою визначено механізм формування єдиного переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Актуальний перелік таких територій затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, згідно з яким Снігурівська міська територіальна громада Баштанського району Миколаївської області (до якої входить с.Павлівка), на території якої розташована спірна земельна ділянка, з 19 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а наразі належить до територій можливих бойових дій.
При цьому окупація території військовими формуваннями держави-агресора Російської Федерації, на якій така розташована, є такою обставиною, яка перешкоджає орендарю використання орендованого майна з незалежних від нього причин.
З урахуванням вищезазначеного, оскільки земельна ділянка розташована на території, яка у 2022 році була окупована військами РФ, що унеможливлювало її використання відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт", наявні підстави, передбачені ч.6 ст.762 ЦК України, для звільнення його від сплати орендної плати за 2022 рік.
До подібного висновку прийшов Верховний Суд у постанові 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24.
Отже, відсутні підстави для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачів орендної плати за 2022 рік.
Разом з тим, належних та достовірних доказів неможливості використовувати земельну ділянку у 2023-2024 роках відповідачі суду не надали.
Належних доказів обстеження земельної ділянки на предмет її забруднення вибухонебезпечними предметами, складання актів, внесення інформації до реєстру, як то передбачено Порядком ведення, адміністрування, користування відомостями реєстру територій, забруднених/ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 740 від 07.06.2024 (далі-Порядок), визнання непридатними, звільнення від оподаткування у зв'язку із забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами суду не надано.
Дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) містить зазначення територій, на якій були виявлені або яка може забруднена вибухонебезпечними предметами, не є достовірним доказом на підтвердження замінування саме земельної ділянки позивача. На користь такого свідчить те, що за даними вказаної карти до небезпечних територій віднесено територію всього колишнього Снігурівського району Миколаївської області, у т.ч. м.Снігурівка.
Лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1, яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.
Відповідач ТОВ "ЮТС-Агропродукт" протягом 2022-2024 років не вживав жодних заходів з метою обстеження земельних ділянок, про наявність обставин, які перешкоджають йому використовувати земельну ділянку за призначенням позивача не повідомляв. Така поведінка відповідача, на думку суду, є недобросовісною, що позбавляє позивача права користуватися своєю власністю та отримувати від цього дохід.
За даними інформації Снігурівської міської ради від 28 серпня 2025 року, акту візуального обстеження №24 від 05 серпня 2025 року, в результаті обстеження Комісією з візуального обстеження земельної ділянки в межах території Снігурівської міської територіальної громади з'ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 4825783700:02:000:0016, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , використовується за цільовим призначенням, зібраний врожай озимового ріпаку 2025 року, про що складено відповідний акт обстеження і проведено фотофіксацію стану ділянки. Пільга зі сплати земельного податку за вказану земельну ділянку у 2022-2025 роках не надавалась.
Вказане спростовує доводи відповідача ТОВ "ЮТС-Агропродукт" про те, що земельна ділянка була або є забрудненою вибухонебезпечними предметами у 2023-2024 роках. У такому разі відповідач мав би надати докази щодо її розмінування.
Оскільки відсутні докази абсолютної неможливості використання відповідачем ТОВ "ЮТС-Агропродукт" земельної ділянки за призначенням у 2023-2024 роках, позовні вимоги до нього, як сторони договору, яка порушила зобов'язання, про стягнення заборгованості з виплати орендної плати за 2023-2024 року є обгрунтованими.
Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить з наступного.
Відповідно до Договору оренди землі орендна плата становить 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та складає 14 587,16 грн. за рік оренди.
За розрахунком позивача сума заборгованої орендної плати за 2023 складає 11 232,11 грн., за 2024 роки - 11 232,11 грн., всього 22 464,22 грн. (вже з відрахуванням 23 % податків).
Відповідно до ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Отже, вимоги позивачки про стягнення з відповідача ТОВ "Ютс-Агропродукт" орендної плати за період 2023-2024 роки підлягають задоволенню у загальному розмірі 22 464,22 грн.
Щодо вимог про розірвання договору оренди землі.
Відповідач ЮТС "Агропродукт" систематично несплачував орендну плату позивачці за договором оренди землі, а саме не здійснив виплату за 2023 та 2024 роки, що є істотним порушенням її прав.
За вказаного, доводи позивачки про наявність передбачених п. "д" ч.1 ст.141 ЗК України, підстав для розірвання договору оренди землі знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та підлягають задоволенню.
Продаж відповідачем ЮТС "Агропродукт" прав оренди земельної ділянки ТОВ "Перемога-Плюс" після істотного порушення прав орендодавця не є підставою для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення умов договору. ТОВ "Перемога -Плюс" набув прав орендаря за договором оренди земельної ділянки після 17 квітня 2025 року, а тому є співвідповідачем по справі.
З урахуванням вище зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у частині розірвання договору оренди земельної ділянки, та стягненню з відповідача ЮТС "Агропродукт" на користь позивачки 22 464,22 грн заборгованості з виплати орендної плати за 2023-2024 роки.
На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 646,01 за майнову вимогу та 968,96 грн. за немайнову вимогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 4,19 га, кадастровий номер 4825783700:02:000:0016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 41101589) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 11 травня 2012 року (у редакції додаткової угоди №3500029 від 28 липня 2017 року до договору оренди землі ), право оренди за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (код ЄДРПОУ 33251307) на підставі договору №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютс-Агропродукт" (код ЄДРПОУ 41101589) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 22 464,22 грн. (двадцять дві тисячі чотириста шістдесят чотири грн. 22 к) заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 11 травня 2012 року за 2023-2024 роки (вже з відрахуванням податків) та 1130,49 грн. (тисяча сто тридцять грн. 49к) судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога - Плюс" (код ЄДРПОУ 33251307) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - 484,48 грн. (чотириста вісімдесят чотири грн. 48 к) судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя І.А.Квєтка
Дата складення повного судового рішення 24.09.2025.