Справа № 485/1665/25
Провадження №2/485/735/25
Заочне рішення
іменем України
24 вересня 2025 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючий - суддя Соловйов О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" (далі ТОВ "ФК "Профіт Капітал") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 05 листопада 2019 року між Акціонерним товариством "Ідея Банк" (далі АТ "Ідея Банк") та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z62.20327.00300.005910340, за умовами якого відповідачці було надано кредит на поточні потреби в сумі 89670,00 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності) строком до 05 листопада 2024 року зі сплатою процентної ставки 15 % річних. За договором факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023 року АТ "Ідея Банк" відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ", яке у свою чергу відступило право вимоги ТОВ "ФК "Профіт Капітал" за договором факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року, відповідно до якого до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту та страхування № Z62.20327.00300.005910340 від 05 листопада 2019 року в сумі 234165,12 грн, що складається з: суми заборгованості за основним боргом у розмірі 86770,86 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 41794,84 грн, та суми заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у розмірі 105599,42 грн.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконала зобов'язання за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки не повернула, позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість на свою користь та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Представник позивача разом з позовом просив справу слухати без участі представника ТОВ "ФК "Профіт Капітал", проти заочного розгляду справи заперечень не мають.
Відповідачка ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та через оголошення опубліковане на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 05 листопада 2019 року між АТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування№ Z62.20327.00300.005910340, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 8970,00 грн строком на 60 місяців до 05 листопада 2024 року зі сплатою змінюваної процентної ставки 15 % річних (а.с.5).
Пунктом 1.5 вказаного договору визначено, що під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборговансоті, що визначені цим договором та договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п. 5 додатку № 1 як "інші послуги банку. Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в банку сплачується згідно діючих тарифів банку. Тарифи є невід"ємною частиною договору, та розміщені на веб-сайті банку.
Повернення заборгованості за договором здійснюється через рахунок, відкритий у банку відповідно до графіку, викладеного в Додатку № 1 до договору (п.с. 1.6 договору).
Згідно п. 1.7 договору, сторони визначили що банк надає кредит позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 77973,91 грн на рахунок позичальника, який відкритий в АТ "Ідея Банк", та позичальник доручає банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 11696,09 грн згідно з умовами договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього договору. Спосіб оплти - переказ коштів на рахунок ПрАТ "Страхова компанія "Уніка життя" через транзитний рахунок, відкритий в АТ "Ідея Банк".
У відповідності до п. 1.8 договору, змінювана процентна ставка визначається як змінна частина ставки в розмірі 9,5% збільшена на маржу банку в розмірі 5,5%.
Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 було власноруч підписано паспорт споживчого кредиту та ознайомлено з графіком щомісячних платежів за кредитним договором (а.с.6).
АТ "Ідея Банк" належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором № Z62.20327.00300.005910340 від 05 листопада 2019 року, видавши ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 89670,00 грн шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника, та вніс страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 11696,09 грн, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту та №2 про оплату страхового платежу від 05 листопада 2019 року (а.с.9), та випискою по банківському рахунку про рух грошових коштів (а.с. 10-11).
19 грудня 2023 року між АТ "Ідея Банк" та ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" укладено договір факторингу № 19/12-2023, у відповідності до умов якого ТАТ "Ідея Банк" передав (відступив) ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" за плату, а ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" прийняв належні АТ "Ідея Банк" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с. 16-27).
Згідно реєстру боржників №2, АТ "Ідея Банк" відступило ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.20327.00300.005910340 від 05 листопада 2019 року у сумі 234165,12 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 86770,86 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 41794,84 грн, та заборгованості за комісіями у розмірі 105599,42 грн.
В наступному, 22 грудня 2023 року між ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" укладено договір факторингу №22/12-2023, згідно якого ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" відступило ТОВ "ФК "Профіт Капітал" право грошової вимоги до боржників (а.с. 28-37).
Згідно реєстру зборжників № 2, ТОВ "ОПТІМА ФАКТОРИНГ" відступило ТОВ "ФК "Профіт Капітал" право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.20327.00300.005910340 від 05 листопада 2019 року у сумі 234165,12 грн, що складається з: заборгованості за основним боргом у розмірі 86770,86 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 41794,84 грн, та заборгованості за комісіями у розмірі 105599,42 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за вище вказаним кредитним договором вбачається, що відповідачка зобов"язання за договором не виконала, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснювала (а.с. 12).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Наданий договір відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали АТ "Ідея Банк" за кредитним договором № Z62.20327.00300.005910340 від 05 листопада 2019 року, до позивача у справі.
Відповідачка не довела належного виконання зобов"язань за кредитним договором, розрахунок заборгованості не спростувала, відзив на позов не надала.
Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що відповідачка порушила умови кредитного договору, на час ухвалення рішення позивачу за відступлення права вимоги борг не сплатила, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 4).
Таким чином, у зв"язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Крім того, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ "ФК "Профіт Капітал" та Адвокатським об"єднанням "Правовий Курс" (а.с. 38-41), додаткової угоди № 1/1 до договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (а.с. 42), акт № 1 прийому-передачі реєстру боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (а.с. 43), акт № 1 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 24 липня 2025 року, згідно якого вид наданої правової допомоги полягає у проведенні консултацій з клієнтом, здійснення вивчення документів та підготовка проекту позовної заяви для направлення до суду, вартість наданих послуг складає 7000,00 грн (а.с. 44), наказ (розпорядження) Адвокатського об"єднання "Правовий Курс" № 02-К від 28 червня 2024 року про прийняття на роботу адвоката Ушакевич М.П. (а.с. 45), платіжну інструкцію № 1496 від 24 липня 2025 року на підтвердження оплати позивачем послуг правничої допомоги згідно акту № 1 від 24 липня 2025 року по договору договору про надання правової допомоги № 02-24 від 01 липня 2024 року (а.с. 46).
Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов'язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).
Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 3000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал", код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження юридичної особи: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, заборгованість за кредитним договором № Z62.20327.00300.005910340 від 05 листопада 2019 року в сумі 234165,12 грн (двісті тридцять чотири тисячі сто шістдесят п"ять грн 12 к.), з яких: 86770,86 грн - заборгованість за основним боргом, 41794,84 грн - заборгованість за відсотками, 105599,42 грн - заборгованість по оплаті за обслуговування кредиту; а також судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 к.).
У стягненні решти витрат на правничу допомогу позивачу відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 24 вересня 2025 року.
Суддя О. В. Соловйов