Провадження № 3/484/1614/25
Справа № 484/3217/25
24.09.2025 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Шикеря І.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , за ч.1 ст.130 КУпАП,-
встановив:
06.06.2025 о 06.48 год. в м.Первомайськ по вул. Надії, 32, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, про що свідчив різкий запах алкоголю з ротової порожнини, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ремський Є.В. в судове засідання не з'явилися. Від адвоката Ремського Є.В. до суду надійшли письмові пояснення, у яких адвокат зазначив, що до протоколу не додано належних та допустимих доказів скоєння ОСОБА_1 даного правопорушення, оскільки, як вбачається з відеозапису, працівники поліції без явних підстав почали переслідування автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Причини зупинки та перевірки документів працівники поліції Бондаренко В.А. не пояснили, лише перевіряли його особисті дані в службовому планшеті та телефонували до невідомої ОСОБА_1 установи. За таких обставин останній дійшов до висновку, що працівники поліції викликали співробітників ІНФОРМАЦІЯ_2 і тому, будучи в схвильованому стані, почав тікати. В ході переслідування ОСОБА_1 стрибнув через паркан, в результаті чого пошкодив ногу та не зміг далі самостійно рухатись, що зафіксовано відеозаписом. Також вказує, що з відеозапису вбачається, що протокол, акт, та направлення не складались в присутності ОСОБА_1 , про що також свідчить і дача та час складання протоколу. Рапорт, що наданий до протоколу, містить недостовірну інформацію, оскільки працівник поліції вказав, що усунув ОСОБА_1 від керування. Хоча, ОСОБА_1 викликав бригаду «Швидкої допомоги», якою був доставлений до лікарняного закладу, відповідно, керувати автомобілем не міг. В той час, як ОСОБА_1 надавали медичну допомогу, працівники поліції в його відсутність складали протокол, акт, видавали направлення і начебто все це пред'являли йому для ознайомлення та підпису. Так, відповідно довідки № 4775 від 06.06.2025 року, виданої КНП «ПЦМБЛ» ОСОБА_1 доставлений із з/уламковим переломом правої п'яткової кістки, надана допомога: рентген, огляд травматолога, гіпсова іммобілізація. Проба на алкоголь 0.00 проміле. Таким чином вважає, що об'єктивна сторона правопорушення, викладена в протоколі, не відповідає дійсним обставинам справи та не підтверджена належними та допустимими доказами. Не підтверджено жодними доказами, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки медичним закладом підтверджено, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння. За наведеного, просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а розгляд справи провести без участі ОСОБА_1 та його як захисника.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис, вважаю, що вина ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення є доведеною, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами.
Таким чином, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен оцінити докази, одним із яких є протокол.
Відповідно до п.п. "а" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Факт вчинення адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352854 від 06.06.2025; відеозаписом правопорушення і доданими до них матеріалами.
До протоколу додано відео з нагрудної камери, направлення та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та рапорт працівника поліції.
Від підписів у протоколі та від надання пояснень по суті порушення ОСОБА_1 відмовився.
Факт відмови ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння зафіксований проведеною працівниками поліції відеозйомкою на нагрудний відеореєстратор.
В своїх письмових запереченнях адвокат стверджує, що до протоколу не додано доказів про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, а крім того посилаючись на довідку № 4775 від 06.06.2025 року, видану КНП «ПЦМБЛ», вказує, що не підтверджено жодними доказами те, що ОСОБА_1 мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, оскільки медичним закладом підтверджено, що він не перебував в стані алкогольного сп'яніння, проба на алкоголь 0.00 проміле. Однак, на відеозапису, який знаходиться в матеріалах справи, чітко видно зупинку автомобілю працівниками поліції та неадекватну реакцію ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, яка призвела до отримання останнім травми, що суд сприймає, як безпосередню відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, працівниками поліції було роз'яснено права та обов'язки ОСОБА_1 .
Отже дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме, відмовою ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Довідку КНП «ПЦМБЛ» № 4775 від 06.06.2025, суд не вважає такою, що беззаперечно спростовує порушення ОСОБА_1 вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, щодо обов'язку водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, переконливих доказів які спростовують дані протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №352854 від 06.06.2025, суду не надано.
Приймаючи до уваги вищенаведене, твердження захисника Ремського Є.В., що протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього докази не містять ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, свого підтвердження в ході судового розгляду не знайшли.
Щодо посилань захисника Ремського Є.В. на те, що рапорт наданий до протоколу, містить недостовірну інформацію, оскільки працівник поліції вказав, що усунув ОСОБА_1 від керування, хоча, ОСОБА_1 викликав бригаду «Швидкої допомоги», якою був доставлений до лікарняного закладу, відповідно, керувати автомобілем не міг, то таке не впливає на обсяг вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
З огляду на встановлені факти у суді, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в сумі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.33,130 ч.1 КУпАП, суддя -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, в сумі 605 грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1,300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання, відповідно до ст.308 КУпАП, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.
Суддя: І.А. ШИКЕРЯ