Справа № 457/1224/25
провадження №3/457/558/25
22 вересня 2025 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Василюк Т.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
з участю: секретаря судового засідання Кушнір М.М.,
правопорушника ОСОБА_1 ,
захисника Авраменка А.В., -
27.07.2025 о 15 год 36 хв у м. Трускавець по вул. Суховоля, 61 водій ОСОБА_1 керував електросамокатом марки Kugo Kukirin G2 Pro, без державного номерного знака, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор 1598. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Від представника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Авраменка А.В. надійшло клопотання про закриття адміністративного провадження, у якому захисник просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 керував електросамокатом KuKirin G2 Pro з сидінням в комплекті (660 Вт; 15А/год; 48 В). Даний самокат за своїми технічними характеристиками не відноситься до механічного транспортного засобу, а отже ОСОБА_1 не може бути суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім цього, з відеозапису вбачається, що працівники поліції не повідомляли ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, а огляд ОСОБА_1 на наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння не проводився.
У судовому засіданні правопорушник не визнав своєї вини у вчиненому правопорушенні, пояснив, що самокат Kugo Kukirin G2 Pro було подаровано його дитині на день народження, а того дня він вирішив проїхатися.
Захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Авраменко А.В. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у клопотанні про закриття адміністративного провадження, та просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши учасників розгляду справи, оглянувши CD-R диск, який був скерований з матеріалами протоколу, суддя приходить до наступних висновків.
Не зважаючи на невизнання правопорушником своєї вини, наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404243 від 27.07.2025;
-рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Хоньківа І. від 27.07.2025;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 27.07.2025,
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.07.2025;
- довідкою т.в.о. начальника ВП № 2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області Комара Р. від 29.07.2025 № 243770, відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не притягався; отримав посвідчення водія НОМЕР_1 ;
- відеозаписом на якому зафіксовано огляд на стан алкогольного сп'яніння.
З приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404243 від 27.07.2025 суддя зазначає, що процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення з графи «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» не вбачається, що ОСОБА_1 надавав пояснення, заперечення чи зауваження з діями працівників поліції не зазначав, не оспорював жодних процесуальних документів; протокол у встановленому законом порядку підписаний посадовою особою. Крім того, суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував неправомірні дії працівників поліції під час складання протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять.
Процесуальна форма та зміст протоколу серії ЕПР1 № 404243 від 27.07.2025 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
З приводу наявності ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 404243 від 27.07.2025 складено саме за відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, що зафіксовано на відеоносіях.
Відповідно суб'єктом цього адміністративного правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом.
У протоколі ЕПР1 № 404243 від 27.07.2025 зазначено, що велася відеофіксація. У судовому засіданні досліджено вказаний відеозапис.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вказаному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та дослідженим у судовому засіданні відеоматеріалом фіксації правопорушення.
Самі підстави для такої вимоги передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановлення їх наявності є виключною компетенцією працівника поліції за його суб'єктивним сприйняттям наявних факторів.
Тому суддя вважає, що невиконання такого обов'язку з боку водія ОСОБА_1 є грубим порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху.
З приводу складеного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №404243 від 27.07.2025 суддя зазначає, що процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
А тому, оскільки 27.07.2025 о 15 год 36 хв у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, працівники поліції запропонували пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від такої процедури, що зафіксовано у відповідному направленні та на відеозаписі.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що стверджується зібраними матеріалами доказами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду вбачається з відеозаписів, долучених до матеріалів справи. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею.
Суд наголошує на тому, що ознаки сп'яніння, які виявляються поліцейським при первинному контакті з особою на місці зупинки, визначаються в результаті візуального огляду особи, її поведінки, тощо, і саме ці ознаки є підставою для проходження огляду на стан сп'яніння (п.2.5 Правил дорожнього руху).
Виявлення ознак, із врахуванням вимог діючого законодавства, не потребує проведення будь-яких спеціальних дій з боку поліцейського та складання поліцейським будь-яких документів, як і зазначення таких ознак сп'яніння у протоколі у випадку проходження огляду водієм.
З огляду на те, чи погодиться особа на проходження огляду на стан сп'яніння, чи відмовиться від цього, поліцейський вносить виявлені ознаки або до протоколу про адміністративне правопорушення в разі відмови, або до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо особа надала згоду на проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
У даному випадку працівники поліції, оцінивши зовнішній вигляд та поведінку, дійшли висновку, що ОСОБА_1 може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а тому відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху поставили вимогу пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, який ОСОБА_1 відмовився пройти, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис, долучений до справи. Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що ОСОБА_1 керуючи електросамокатом, рухався по смузі для руху автобусів, чим міг створити перешкоду автобусним транспортним засобам. У ході спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, або проїхати в медичний заклад, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду, тому поліцейський після роз'яснення прав ОСОБА_1 перейшов до складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Оглянутий відеодоказ спростовує твердження захисника про те, що правопорушника було зупинено безпідставно.
Щодо заперечень правопорушника з приводу того, що ОСОБА_1 керував електросамокатом, а не авто, суд наголошує на наступному.
Доводи клопотання про закриття провадження у справі в тій частині, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не відноситься до механічних транспортних засобів, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на таке.
Доводи захисника про те, що з огляду на потужність електродвигуна самоката, неможливо стверджувати, що керування здійснювалось саме механічним транспортним засобом, суд відхиляє, оскільки ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування будь-якими транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
З огляду на вищевикладене, електросамокат, яким ОСОБА_1 керував як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керування яким з ознаками алкогольного сп'яніння та відмова від проходження огляду на встановлення такого стану у встановленому законом порядку, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
Так, відповідно до статті 121 КУпАП в редакції з урахуванням змін, під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
За приписами ст. 2 дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при використанні транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та створенні/використанні інфраструктури для них.
Також у цьому Законі наведено визначення низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Отже електоскутери, електросамокати, гіроскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» електричний колісний транспортний засіб - це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
Дане визначення охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатись дорогами загального користування.
У п. 1.10 Правил дорожнього руху зазначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, цей припис не свідчить, що електросамокат з двигуном потужністю менш ніж 3 кВТ, не відноситься до електричних транспортних засобів та транспортних засобів взагалі.
Аналіз вказаних норм вказує на те, що електросамокат із будь-якою потужністю двигуна відноситься до категорії електричних колісних транспортних засобів, яка є складовою більш широкого поняття - транспортні засоби. Тобто, електросамокат із будь-якою потужністю двигуна є транспортним засобом.
У постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Електросамокат, яким керував ОСОБА_1 , має всі ознаки транспортного засобу.
Суб'єктом відповідальності по ст. 130 КУпАП є особи, які керували транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснили передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також особи, що керували транспортним засобом, які відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому положення ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші, тобто відповідальність передбачена за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння особою, яка керує будь-яким транспортним засобом.
Таким чином, особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу, у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху та ст. 130 КУпАП.
За таких обставин доводи, викладені у клопотанні про звільнення ОСОБА_1 від адміністративниної відповідальності, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають відхиленню.
Всі інші доводи клопотання про закриття провадження у справі судом оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, правопорушник та його захисник оцінюють ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.
З огляду на викладене суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху знайшла своє підтвердження, а його неправомірні дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, значний суспільний резонанс справ зазначеної категорії, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку скоєного адміністративного правопорушення, вчинення правопорушення під час дії воєнного стану, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, вважаю за необхідне відносно ОСОБА_2 застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, тому відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП необхідно стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 130, 283-287 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що в разі несплати штрафу впродовж 15 днів з дня вручення копії постанови, у ході примусового виконання постанови суду штраф буде стягуватися у подвійному розмірі.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст. ст. 307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду впродовж 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: Т. В. Василюк