Справа № 457/1241/25
провадження №2/457/308/25
11 вересня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -
ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Трускавецької міської ради про визнання в порядку спадкування. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 -двоюрідний брат заявниці, після смерті якого відкрилась спадщина на майно - квартиру АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_2 за життя не мав сім?ї, мати померла, не перебував у шлюбі та не залишив після себе дітей, а заявниця є єдиною спадкоємицею за законом, так як заповіту він не склав. 3 огляду на те, що за життя ОСОБА_2 документи на квартиру були втрачені, заявниця була змушена їх відновити для можливості подальшого звернення до нотаріуса з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом. У Комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» було отримано Технічний паспорт на квартиру, при отриманні якого мені також було надано довідку з якої вбачається, що станом на 29.01.2025 р. за адресою АДРЕСА_2 проінвентаризовано квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею - 28,5 кв.м. та право власності на об?єкт нерухомого майна зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.03.2002 р. відділом обліку, розподілу та приватизації житла Трускавецької міської ради, згідно до розпорядження від 14.03.2002 року. Зважаючи на те, що відсутні інші особи, які мають законні підстави для спадкування за законом чи за заповітом після смерті брата заявниці, вона звернулась до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Після смерті матері - ОСОБА_3 - ОСОБА_2 успадкував ідеальну частину у праві власності на зазначену квартиру, оскільки на момент її смерті був зареєстрований та фактично проживав разом із нею за однією адресою, тобто прийняв спадщину фактично. Однак після смерті своєї матері брат заявниці не оформив своїх спадкових прав, і на даний час неможливо отримати правовстановлюючі документи на ім?я померлих осіб - спадкодавців та зареєструвати за ними право власності, що також для заявниці є підставою для звернення до суду з метою успадкування як частки брата, так і успадкованої ним, але не зареєстрованої частки його матері - покійної тітки заявниці ОСОБА_3 . Тому, просить визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Позивачка в судове засідання не з'явилася однак від неї на адресу суду надійшла заява про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Представник відповідача Трускавецької міської ради у судове засідання не з'явився та подав заяву про розгляд справи в його відсутності. При вирішенні спору покладається на думку суду.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16 листопада 1966 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_4 . Батьком є ОСОБА_5 , матір'ю - ОСОБА_6 .
Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_2 від 13 червня 1987 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 уклали шлюб. Після укладення шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_8 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00048767369, з реєстрації актового запису про шлюб вбачається, що прізвище дружини ОСОБА_5 (батька заявниці) до реєстрації шлюбу - ОСОБА_9 . Тобто дошлюбне прізвище матері заявниці - ОСОБА_10 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00048739398, з реєстрації актового запису про народження вбачається, що батьком ОСОБА_11 є ОСОБА_12 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10 березня 1951 року, ОСОБА_13 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_14 .
Тобто, вищенаведеним підтверджується, що ОСОБА_9 , яка є матір'ю заявниці, та ОСОБА_13 є рідними сестрами.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00048740419, з реєстрації актового запису про народження вбачається, що матір'ю ОСОБА_2 є ОСОБА_13 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00049602703, з реєстрації актового запису про шлюб №47 вбачається, що прізвище дружини до реєстрації шлюбу ОСОБА_3 було - ОСОБА_13 .
А отже, заявниця ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 є її тіткою.
Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 16 липня 2024 року, ОСОБА_2 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 20 червня 2009 року, ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно довідки КПЛОР «Дрогобицьке МБТІ та ЕО» №194 від 29 січня 2025 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , станом на 29 січня 2025 року зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам надано роз'яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
Згідно довідки Голови правління ОСББ «Твоя оселя» від 05 червня 2025 року, ОСОБА_3 до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала в квартирі АДРЕСА_1 зі своїм сином ОСОБА_2 .
Тобто ОСОБА_2 після смерті своєї матері - ОСОБА_3 прийняв спадщину на частку квартири але не оформив її.
Згідно ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право па спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
При цьому, статтею 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 644/6925/19 (провадження № 61-14618св20) та від 12 липня 2021 року у справі № 449/496/18 (провадження № 61-2557св20) зазначено, що відповідно до положень статті 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Таким чином, у п'яту чергу спадкують наступні родичі спадкодавця: онуки (другий ступінь споріднення); правнуки, прабаба, прадід, племінники (третій ступінь споріднення); двоюрідні брати та сестри, двоюрідні онуки; двоюрідні діди та бабки, двоюрідні брати та сестри (четвертий ступінь споріднення); двоюрідні правнуки, двоюрідні прадіди та прабабки, двоюрідні племінники, двоюрідні дядьки та тітки, троюрідні брати та сестри (п'ятий ступінь споріднення); троюрідні правнуки, троюрідні прадіди та прабабки, троюрідні племінники, троюрідні дядьки та тітки, чотириюрідні брати та сестри (шостий ступінь споріднення).
Суд вважає доведеним той факт, що позивачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 як особа, яка відноситься до п'ятої черги спадкування, оскільки є його двоюрідною сестрою.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки у неї відсутні документи, що підтверджують право власності спадкоємця на майно та запропоновано подати заяву до суду про визнання права власності на майно в порядку спадкування.
Слід зазначити, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року №7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до частини 3 статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Проаналізувавши обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом та вчинила усі дії, які були необхідними для видачі свідоцтва про право на спадщину, однак з незалежних від неї причин у видачі такого їй було відмовлено, через відсутність документів, що підтверджують право власності спадкоємця на майно.
У зв'язку з відсутністю іншого способу щодо визнання права власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування на вищевказане майно, в порядку спадкування за законом є доведеним та таким що підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідач: Трускавецька міська рада, юридична адреса: 82200, м. Трускавець, вул. Бориславська, 2, ЄДРПОУ 26230588.
Суддя: В.І.Марчук