Справа № 457/550/25
провадження №2/457/174/25
26 серпня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
в складі головуючого-судді Марчука В.І.,
секретар судового засідання Ярова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання,
за участю представника позивачки - адвоката Корнієнко О.В.,
представника відповідача - адвоката Жаворонок В.В., -
ОСОБА_1 звернулась до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Позовна заява мотивована тим, що4 серпня 2005 року між сторонами було зареєстровано шлюб, у якому народилося 2 дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09.11.2021 шлюб між сторонами розірвано, присуджено стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на двох дочок у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 18.11.2020 року до досягнення дітьми повноліття. Реалізація даного рішення суду відбувалася через територіальне управління державної виконавчої служби, оскільки добровільно ОСОБА_2 не бажав сплачувати аліменти і матеріально не допомагав, маючи фінансові можливості, сплачував лише по 1700 грн. аліментів щомісяця, а після досягнення старшою донькою - ОСОБА_3 , повноліття ІНФОРМАЦІЯ_3 , взагалі відмовився допомагати. Таким чином,
на теперішній час доньці - ОСОБА_3 виповнилося 18 років, тобто по досягненню повноліття виплата аліментів припинилася. Відповідно до довідки від 27.03.2025 Гімназії імені Ернста Моріца Аридта, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 20.03.2022 є ученицею школи та навчається у 12 класі в начальному році 2024/2025, очікується, що відвідування школи закінчиться 31.07.2026 року. ОСОБА_3 є ученицею гімназії денної форми навчання проживає разом із позивачем та другою сестрою, навчається на денній формі навчання, не має можливості працевлаштування, не перебуває на будь-якому фінансовому забезпеченні, не отримує стипендії, але повинна нести витрати на проїзд, придбання одягу та їжі, купівлю підручників та інших канцелярських приналежностей тощо, а відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання його повнолітньої доньки протягом часу навчання останньої у вказаній гімназії, однак матеріальної допомоги на утримання дочки не надає. Законом встановлені прожиткові мінімуми для дітей віком до 6 років, від 6 років до 18 років та на працездатних осіб. Прожитковий мінімум на повнолітніх дочку, сина законом не передбачено, а відтак розрахувати розмір такої величини неможливо. Враховуючи викладене, матеріальне становище відповідача, який на даний час знаходиться у працездатному стані, має власний бізнес, матеріальне становище дитини - ОСОБА_3 , яка навчається за денною формою навчання та не має можливості працювати, сплачує витрати на проїзд, одяг, їжу, підручники, просить суд стягнути з відповідача аліменти на повнолітню дочку в розмірі 3000 грн. щомісячно і до закінчення нею навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко О.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задоволити з підстав що наведені у ній, оскільки ОСОБА_5 є повнолітньою та навчається, а тому потребує матеріальної допомоги.
Представник відповідача - адвокат Жаворонок В.В. у судовому засіданні підтвердила мотиви свого відзиву на позовну заяву та заперечила щодо задоволення позовних вимог. Оскільки донька позивачки - ОСОБА_5 навчається у гімназії (загальноосвітній школі), що не підтверджує її статусу в якості здобувача вищої або професійної освіти, а тому не створює обов'язку щодо подальшого матеріального забезпечення батьками.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини.
Вимогами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася донька - ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівській області25 липня 2006 року.
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 09 листопада 2021 року, шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який зареєстрований 04 серпня 2005 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції Львівській області, актовий запис № 114 - розірвано та вирішено стягувати з ОСОБА_2 , аліменти в користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 18.11.2020 року до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Станом на момент звернення до суду з позовною заявою, ОСОБА_3 є повнолітньою особою.
Згідно довідки, перекладеної з німецької на українську мову та посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області від 21 квітня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 - з 15 квітня 2022 року.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989, батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги.
Так, статтею 180 СК Українивизначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198,199 цього Кодексу, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ч.1ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.3ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).
В постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 346/103/17 суд вказав, що при визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Окрім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.05.2023 у справі №756/9882/19, стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання та у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Отже, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Тобто, обов'язок утримувати свою повнолітню дитину, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
Статтею 200 ч.1 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених в статті 182 цього Кодексу.
Згідно статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Також, при встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно довідки, перекладеної з німецької на українську мову та посвідченої приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області, від 27 березня 2025 року, виданої Гімназією імені Ернста Моріца Арндта про те, що ОСОБА_3 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_4 та проживає за адресою - АДРЕСА_1 , навчається у 12 класі в навчальному році 2024/2025. Дата закінчення навчання: 31 липня 2026 року.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 , вона разом з матір'ю та молодшою сестрою проживають у Федеративній Республіці Німеччина, де навчається у Гімназії імені Ернста Моріца Арндта, не працює та перебуває на утриманні матері, оскільки батько матеріальної допомоги не надає.
Тобто, ОСОБА_3 має потребу у матеріальній допомозі, враховуючи той факт, що не має самостійних доходів.
Відповідно до ч.3 ст.199 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
При визначені розміру аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, суд виходить з того, що, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня складає 3 028 грн.
З матеріалів справи не вбачається, що у відповідача є проблеми зі станом здоров'я, доказів того, що його матеріальний стан не дозволяє виконати рішення суду, останнім надано не було.
Також, суд враховує той факт, що ОСОБА_3 на це чай проживає з матір'ю в Федеративній Республіці Німеччина та навчається у закладі, який знаходиться у місті проживання останньої.
Судом враховується, що стягнення аліментів є певною гарантією нормального розвитку дитини та заявлений до стягнення розмір аліментів є обґрунтованим.
Оскільки правовідносини з обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, регулюються самостійними нормами матеріального права, якими такий обов'язок встановлений щодо обох батьків і залежить від умови можливості у батьків надавати таку матеріальну допомогу, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи всі досліджені в судовому засіданні обставини справи, потреби дочки сторін - ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням, а також те, що відповідач є працездатним і як батько зобов'язаний утримувати дитину, з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб працездатного віку, суд дійшов до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, яка продовжує на теперішній час навчання а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оскільки сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Отже, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 284-285 ЦПК України, с у д,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини на період навчання -задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на повнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , на період навчання, в розмірі 3000,00 гривень щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 03 квітня 2025 року і до завершення навчання, до досягнення ним двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня проголошення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: В. І. Марчук