Справа №463/3218/24
Провадження №1-кс/463/8648/25
про арешт майна
24 вересня 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Львівського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова Львівської області ОСОБА_4 , про арешт майна, -
встановив:
слідчий за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту, із забороною відчуження, на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 67, 40 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17006794), вартість якої згідно з оцінкою складає 3 026, 266 тис. грн.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141360000700 від 15.02.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що на підставі виданих ОСОБА_5 завідомо неправдивих офіційних документів, в яких було внесено завищену вартість робіт, службовими особами Міського Палацу культури імені Гната Хоткевича на виконання умов Договору №1620, на підставі платіжного доручення: №14 від 05.02.2021, здійснено перерахування грошових коштів Підприємству на загальну суму 859 950, 00 грн., в тому числі 109 150 грн. 58 коп. за завищену вартість обсягів фактично виконаних будівельних робіт, що надало можливість розпоряджатись даними бюджетними коштами директору Приватного підприємства «Професійні системи безпеки» ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_5 заподіяно майнову шкоду (збитки) Львівській міській територіальній громаді, в особі Львівської міської ради, що знаходиться за адресою: місто Львів, площа Ринок, 1, на загальну суму 109 150 грн. 58 коп.
22.09.2025 Львівською міською радою під час досудового розслідування кримінального провадження №12024141360000700 від 15.02.2025 на електронну пошту окружної прокуратури надіслано цивільний позов.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває нерухоме майно, зокрема квартира АДРЕСА_3 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17006794), вартість якої згідно з оцінкою складає 3 026 266 грн.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження та забезпечення можливості відшкодування шкоди при розгляді судом цивільного позову, а також з метою унеможливлення відчуження та/або розпорядження майном, просить накласти арешт на майно підозрюваного.
При цьому, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання просить проводити без повідомлення власника вказаного майна.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, разом з тим просили розглянути таке без їх участі.
Відповідно до ч.1, 2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши представлені матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Львівським РУП №1 ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024141360000700 від 15.02.2024, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання 22.09.2025 Львівською міською радою під час досудового розслідування кримінального провадження №12024141360000700 від 15.02.2025 на електронну пошту окружної прокуратури надіслано проект цивільного позову про стягнення з ОСОБА_5 на користь Львівської міської ради завдану матеріальну шкоду у сумі 109 150 грн. 58 коп.
Відповідно до ч.1-2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Таким чином, підставою арешту майна є сукупність фактичних даних, що вказують на завдання кримінальним правопорушенням матеріальної та/чи моральної шкоди, заявлення цивільного позову про її відшкодування або можливість заявлення такого позову та накладення майнових стягнень за вироком суду.
Відповідно до ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При цьому, ст. 128 КПК України не обумовлює спеціального строку подання цивільного позову у разі попереднього подання клопотання про арешт майна з цією метою.
Як вбачається з матеріалів клопотання загальний розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями становить 109 150 грн. 58 коп., яку згідно з проектом цивільного позову Львівська міська рада просить стягнути з ОСОБА_5 .
Отже, необхідність арешту майна зумовлена наявністю обґрунтованих підозр вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливого цивільного позову.
Відповідно до ч.6 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 416697302) у приватній спільній сумісній власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебуває квартира, загальною площею 67,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17006794).
Враховуючи вищенаведене, оскільки слідчим суддею встановлено, що вищевказана квартира належить на праві спільної сумісної власності також і підозрюваному ОСОБА_5 , до якого Львівською міською радою готується пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення відшкодування такої шкоди, слід накласти арешт, із забороною відчуження, на зазначене у клопотанні майно.
Разом з тим, оскільки накладення арешту на квартиру в цілому порушить право власності інших співвласників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які підозрюваними у кримінальному провадженні не є, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до часткового задоволення та арешт слід накласти лише на частину квартири, яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_5 та в межах розміру шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).
При цьому, слідчий суддя звертає увагу на те, що власник майна не позбавлений можливості володіти та користуватися зазначеним майном, а обмеження можливості відчужувати його носить тимчасовий характер.
Керуючись вимогами ст.ст.170-173, 309, 395 КПК України, -
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Накласти, в межах розміру шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову) - 109 150 грн. 58 коп., арешт на частку, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 67,40 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 17006794),
заборонивши її відчуження.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором з письмовим повідомленням заінтересованих осіб.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя ОСОБА_1