Справа №487/6487/25
Провадження №1-кс/487/4038/25
18.09.2025 Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
03.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
В обґрунтування скарги, ОСОБА_3 зазначив, що 25.08.2025 за вих.№8/Б-П-40 подав до МРУП ГУНП в Миколаївській області заяву про вчинення поліцейськими кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 382 КК України у сфері службової діяльності .
Проте станом на час подання скарги відомості до ЄРДР не внесені.
Вважає, що така бездіяльність є грубим порушенням вимог ст. 214 КПК України, в зв'язку з чим був вимушений звернутися до суду зі скаргою.
В судові засідання призначені на 15.09.2025, 18.09.2025 ОСОБА_3 не з'явився, про час та місце розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Після відкриття провадження у справі за скаргою поданою в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК, слідчий суддя зобов'язаний розглянути її по суті та прийняти рішення згідно положень ч.2 ст.307 КПК.
Так, положеннями ч.3 ст.306 КПК регламентовано, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Разом з цим, враховуючи положення ст.26 КПК України участь в судовому розгляді його скарги, є правом цієї особи.
Фактично положеннями ч.3 ст.306 КПК закріплений обов'язок слідчого судді повідомити заявника про розгляд його скарги, але не зазначено обмежень щодо розгляду скарги у разі неявки вказаної особи, як слідчого та прокурора, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, а також не визначено порядок дій слідчого судді, у разі неявки в судове засідання особи, яка звернулася зі скаргою на дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, при вирішенні питання щодо дії слідчого судді в таких випадках, слід застосовувати положення ч.6 ст.9 КПК, у відповідності до яких мають застосовуватися загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК.
Аналіз загальних засад кримінального провадження, закріплених у ст.ст. 7, 8, 9, 20, 21, 22, 24, 26, 28 КПК України, на переконання слідчого судді, дає достатні підстави вважати, що положення ч.3 ст.306 КПК не вимагають від слідчого судді досягнути мети забезпечити обов'язкову участь заявника в судовому засіданні, оскільки належне повідомлення про дату, час та місце розгляду скарги заявника, свідчить про забезпечення слідчим суддею виконання загальних засад кримінального провадження, зокрема права заявника на захист та доступ до правосуддя.
Таким чином, слідчим суддею були створені всі умови для реалізації права ОСОБА_3 на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 , будучи повідомленим про дату та час розгляду скарги, неодноразово не з'явився, слідчий суддя оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи та надати пояснення по суті скарги.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд скарги за відсутності ОСОБА_3 .
До судового засідання представник суб'єкту оскарження не з'явився, що згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) КК України (ч. 5 ст. 214 КПК України). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення затверджується Офісом Генерального прокурора. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298).
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу I цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Злочином є передбачене КК України суспільно-небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Склад злочину - це сукупність юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин, передбачений кримінальним законом. Об'єктивними ознаками складу злочину є об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єктивними - суб'єкт і суб'єктивна сторона.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), яка вказує на ознаки якого-небудь кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України. Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. відмітив, що КПК передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі №818/1526/18 (провадження №11-1263апп18) у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Зі змісту поданої ОСОБА_3 скарги слідує, що 25.08.2025 за вих.№8/Б-П-40 ним була подана до МРУП ГУНП в Миколаївській області заява про вчинення поліцейськими кримінальних правопорушень за ч.2 ст. 382 КК України у сфері службової діяльності .
Разом з цим, відповідно до листа начальника управління МРУП ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_4 , до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області заяви адвоката ОСОБА_3 від 25.08.2025 про вчинення працівниками поліції кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 382 КК України не надходило.
Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів того факту, що 25.08.2025 ОСОБА_3 звертався із заявою до Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про вчинення кримінальних правопорушень, про що він вказує у скарзі до слідчого судді на бездіяльність стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, обставини, на які посилається скаржник, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання, отже відсутня і бездіяльність слідчого у невнесенні таких відомостей до ЄРДР.
Отже, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1