Справа № 473/3543/25
іменем України
"24" вересня 2025 р.Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - Булкат М.С.,
за участю: секретаря судових засідань Багрін І.А.,
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (далі - ТОВ "Бізнес Позика") звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16 листопада 2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір №481009-КС-006 про надання кредиту, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 60 000,00 грн. строком на 24 тижні, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,7 в день (фіксована ставка).
Відповідачка порушила зобов'язання за кредитним договором, допустив заборгованість, яка станом на 03 липня 2025 року становить 191 100 грн., з яких 60 000,0 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 92 400 грн.- сума заборгованості по процентах; 30 000 грн.- сума заборгованості по штрафам; 8 700 сума прострочених платежів за комісію.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за вищевказаним договором в сумі 191 100 грн. та судові витрати у сумі 2 422,40 грн.
08 серпня 2024 року до суду звернулася ОСОБА_2 із письмовою заявою, в якій повідомила, що вона є дружиною військовослужбовця, призваного на військову службу під час мобілізації в особливий період.
У своїй заяві ОСОБА_2 послалася на пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якого передбачено, що: військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а також військовослужбовцям, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, у тому числі банками та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
28 серпня 2025 року через систему електронний суд представник ТОВ « Бізнес Позика» надали додаткові пояснення по справі, зазначили, що заява про долучення доказів, подана стороною Відповідача, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 183 ЦПК України, оскільки не містить обов'язкових реквізитів, зокрема: місця проживання відповідача, інформації про електронний кабінет, номера справи, даних судді, змісту та підстав заявленого клопотання, а також переліку доданих доказів; крім того, відповідно до ч. 9 ст. 83 ЦПК України, сторона Відповідача не надала копій заяви з додатками стороні Позивача, що унеможливлює врахування таких доказів судом. У зв'язку з цим просили суд повернути заяву без розгляду.Стороною Відповідача разом із Заявою про долучення доказів подано неналежним чином засвідчені копії довідок та свідоцтва про шлюб, що суперечить вимогам ст. 95 ЦПК України, а також не надано копій військового квитка або наказу про зарахування чоловіка Відповідачки до Збройних Сил України, які є основними документами, що підтверджують статус військовослужбовця. Крім того, подані довідки не містять РНОКПП, точних даних про період служби та не дають змоги ідентифікувати особу як чоловіка Відповідачки. За таких обставин застосування пільг, передбачених ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», є безпідставним, оскільки відсутні належні докази належності конкретної особи до військової служби саме у період дії кредитного договору.
Представник позивача Мишевська Н.М. у позовній заяві просила про розгляд справи за відсутності представниці позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 з'явилася, надала до суду заяву із додатками.
Дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що 16 листопада 2024 року, між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 , було укладено в електронній формі через особистий кабінет позичальниці на сайті кредитодавця договір про надання кредиту №481009-КС-006 (а.с.30-40).
Згідно договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 60 000,00 грн. строком на 24 тижні, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі процентної ставки за кредитом: 1% в день (фіксована ставка), яка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору, та сплати комісії за видачу кредиту - 12 000,00 грн., яка нараховуюється одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.
16 листопада 2024 року позивач видав відповідачці кредит у розмірі 60 000,00 грн. шляхом перехування на зазначений відповідачем банківський рахунок, що підтверджується платіжною інструкцією ТОВ "ПрофітГід", анкетними даними, заповненими під час укладання договору(а.с.54).
Заборгованість за договором кредиту ОСОБА_1 станом на 03 липня 2025 року становить 191 100 грн., з яких 60 000,0 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 92 400 грн.- сума заборгованості по процентах; 30 000 грн.- сума заборгованості по штрафам; 8 700 сума прострочених платежів за комісію. (а.с.12-13).
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Положеннями ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Положеннями ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", передбачено поняття "підпис у сфері електронної комерції". Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідачка у судовому засіданні визнала факт оформлення нею зазначеного кредиту.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У матеріалах справи наявні документи, що підтверджують обставини, на які посилається відповідачка. Зокрема, долучено:
-витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 , з якого вбачається, що ОСОБА_3 , чоловік відповідачки, проходить військову службу на посаді кулеметника 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 3 стрілецької роти НОМЕР_2 стрілецького батальйону;
-довідку від 02 вересня 2025 року № 19838, відповідно до якої ОСОБА_3 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в Донецькій області, Краматорському районі, Лиманській міській територіальній громаді.
Частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які брали або беруть участь у захисті незалежності та територіальної цілісності України в умовах особливого періоду, а також їх дружинам (чоловікам) - не нараховуються штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитами, крім випадків, прямо визначених законом.
Підтвердженням правомірності застосування зазначеної норми є правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 642/548/21, від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц, від 15.07.2020 у справі № 199/3051/14 та висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі № 813/402/17.
Ці правові позиції однозначно свідчать, що для застосування п. 15 ст. 14 Закону не вимагається обов'язкове посвідчення учасника бойових дій, а лише підтвердження факту проходження військової служби під час дії особливого періоду та участі у відповідних заходах, що відповідає наданим документам у цій справі.
Також, відповідно до листа Міністерства оборони України від 21.08.2014 № 322/2/7142, документами, які підтверджують статус мобілізованого військовослужбовця, є:
?військовий квиток із відповідними службовими відмітками;
?довідка про призов на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною;
?витяг із наказу про зарахування до списків особового складу.
Також ураховується, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, штрафні санкції, пеня, неустойка та інші додаткові платежі, передбачені договором у разі порушення строків зобов'язань, не підлягають застосуванню в період дії воєнного стану, та у тридцятиденний строк після його припинення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню - виключно в частині стягнення основної суми кредитної заборгованості (тіла кредиту) у розмірі 60 000,00 грн, тоді як вимоги про стягнення процентів, штрафних санкцій, пені та комісійних платежів - є безпідставними та не підлягають задоволенню у зв'язку з законодавчими обмеженнями та пільговим статусом відповідачки як дружини мобілізованого військовослужбовця.
Суд також зазначає, що відповідачка скористалась своїм процесуальним правом на захист, надала необхідні документи на підтвердження обставин, на які посилалась, чим дотримано принципів змагальності, рівності сторін та добросовісного здійснення процесуальних прав (ст. 12, 13 ЦПК України).
Отже, суд вважає, що часткове задоволення позовних вимог відповідає як вимогам закону, так і принципам розумності, добросовісності та справедливості, передбаченим цивільним законодавством України.
Оскільки позов задоволено частково з відповідачки, згідно ст. 141 ЦПК України, на користь позивача підлягає стягненню 750 гривень судового збору, сплаченого при подачі позову.
Керуючись ст.4,13,81,141,263-265,268,280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 481009-КС-006 про надання кредиту від 16 листопада 2024 року у розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень - заборгованість по тілу кредиту.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239) витрати на судовий збір у сумі 750 гривень .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.С. Булкат