Справа № 947/35484/25
Провадження № 1-кс/947/14526/25
24.09.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, уродженець міста Запоріжжя, громадянин України, працевлаштованого на посаді начальника групи забезпечення заходів цивільно - військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,
І. Суть клопотання
22 вересня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно до підозрюваного ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000757 від 02.07.2025, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 3692 КК України.
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
01.08.2025 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 гривень, строком до 27.09.2025.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії зазначеного запобіжного заходу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 зазначила про незначний ступінь процесуальних ризиків та можливість зменшення застави, часткове визнання підозрюваним своєї вини.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею
31.07.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.368 КК України.
01.08.2025 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави у розмірі 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 999 240 гривень, строком до 27.09.2025.
3.4. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Згідно ст.ст. 6, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов'язків згідно із законодавством. На військових посадових осіб поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, (далі - Положення), ТЦК та СП є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Відповідно до п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; розробляють плани проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів, удосконалення системи оповіщення, збору та поставки зазначених мобілізаційних ресурсів на відповідній території; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час; виконують інші функції відповідно до законодавства.
Згідно з п. 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань окрім іншого: ведення на відповідній території облік підприємств, які залучаються до виконання мобілізаційних завдань, а також облік людських і транспортних ресурсів, призначених для задоволення потреб оборони держави.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
№ 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією проти України, в Україні введено воєнний стан, правовий режим якого неодноразово продовжувався та триває по теперішній час.
У зв'язку з чим, 24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, яка триває по теперішній час.
Відповідно, ОСОБА_4 будучи працевлаштованим на посаді начальника групи забезпечення заходів цивільно - військового співробітництва ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до ч. 3 ст. 18, пункту 1 примітки до ст. 364, пункту 1 примітки до ст. 425 КК України, є військовою службовою особою.
Згідно підпункту «г» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" особами уповноваженими на виконання функцій держави є посадові та службові особи інших державних органів.
Таким чином, посадові особи РТЦК та СП, яке є центральним органом виконавчої влади, відносяться до категорії осіб уповноважених на виконання функцій держави.
Разом з тим, в порушення вимог зазначених нормативно-правових актів, будучи службовою особою ОСОБА_4 усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення, став на шлях злочинної діяльності, шляхом одержання неправомірної вигоди, за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідування час та місці, але не пізніше 29 червня 2025 року, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди за видачу фіктивних повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження медичного огляду для визначення придатності, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років, що у свою чергу дає право безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану зазначеним особам та виключає можливість призову останніх на військову службу.
Для реалізації вищезазначеного злочинного умислу, ОСОБА_4 залучив громадянина ОСОБА_7 , який в свою чергу, усвідомлюючи вказані вище положення чинного законодавства України, за вказівкою ОСОБА_4 , підшукав військовозобов'язаного громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який потребував тимчасового уникнення призову під час мобілізації та під час дії воєнного стану на території України, шляхом виготовлення повісток про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, 29.06.2025, у денний період часу, більш точний час в ході досудового розслідування наразі не встановлено, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , реалізуючи свій спільний злочинний умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрілись з ОСОБА_8 у невстановленому на даний час місці, та в ході особистої розмови ОСОБА_7 познайомив останнього з ОСОБА_4 , який в свою чергу запропонував йому за грошову винагороду в розмірі 15 000 гривень, надати фіктивну повістку до ІНФОРМАЦІЯ_4 на певний час, яка надасть змогу безпечно пересуватися по місту та по території України під час військового стану, особам які підпадають під мобілізацію віком з 25 років до 60 років. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_4 також повідомив ОСОБА_8 , що може загалом підготувати та видати близько десяти подібних повісток за необхідності.
Далі, 09.07.2025, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_4 , отримав від ОСОБА_8 фотознімок паспорта громадянина України останнього, з метою виготовлення повістки, який ОСОБА_8 надіслав у додатку «Viber» на номер ОСОБА_7 , а саме № НОМЕР_1 , а також в ході телефонної розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 домовились про зустріч 10.07.2025.
В подальшому, 10.07.2025 приблизно о 15:30 год., ОСОБА_7 реалізуючи спільний з ОСОБА_4 умисел на незаконне збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , де передав останньому повістку № 705/8 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім'я ОСОБА_8 від 10.07.2025, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 , що грошові кошти за неї необхідно буде передати пізніше.
16.07.2025, у денний період часу, більш точний час в ході досудового розслідування наразі не встановлено, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 2, в ході якої останній за вказівкою ОСОБА_7 передав йому грошові кошти в розмірі 15 000 гривень, за раніше виготовлену ОСОБА_4 повістку. Також в ході вказаної зустрічі ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_8 про можливість виготовлення ОСОБА_4 аналогічних повісток іншим його знайомим, при цьому вартість наступних буде складати 14 000 гривень.
18.07.2025 приблизно о 11:00 год., ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 умислу на незаконне збагачення, зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 737/7, 739/7 та 740/7 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім'я ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 17.07.2025, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 42 000 гривень, за виготовлені ОСОБА_4 повістки.
29.07.2025 приблизно о 14:00 год., ОСОБА_7 продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 умислу на незаконне збагачення, знову зустрівся з ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , де передав останньому три повістки з №№ 115/4, 112/4 та 117/5 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 , видану для проходження медичного огляду для визначення придатності на ім'я ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 від 29.07.2025, з підписом керівника та печаткою ІНФОРМАЦІЯ_2 . В свою чергу, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 грошові кошти в загальній сумі 28 000 гривень, за виготовлені ОСОБА_4 повістки.
Після цього, 30.07.2025 ОСОБА_4 та ОСОБА_7 затримано працівниками правоохоронних органів та їх злочинну діяльність припинено.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
-Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема: повідомленнями про виявлення ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 1141, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України від Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області (з дислокацією в м. Одеса) 2 управління ГУ ВБ СБУ;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , в ході яких останній пояснив, що 29.06.2025 познайомився з особами на ім'я ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які запропонували останньому придбати за грошову винагороду в розмірі 15000 гривень повістку про виклик до строком дії один місяць, що надасть можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, в свою чергу ОСОБА_15 представився працівником ІНФОРМАЦІЯ_2 , який їх готував, а ОСОБА_16 в свою чергу в подальшому вів спілкування зі свідком, передавав йому повістки та отримував за них грошові кошти;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 21.07.2025, в ході якого останній пояснив, що знайомий з ОСОБА_18 протягом тривалого часу та нещодавно стало відомо, що останній став причетний до протиправної діяльності пов'язаної з незаконною видачею повісток, яка надає можливість вільно переміщуватись та фактично ухилятись від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а також був присутній на одній із передач грошових коштів в сумі 15 000 гривень ОСОБА_19 ;
-результатами проведення комплексу негласних слідчих розшукових дій у кримінальному провадженні;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
3.6. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч.3 ст.368 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску.
Слідчий суддя звертає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину та у разі визнання його винним за ч.3 ст.368 КК України до нього неможливе буде застосування звільнення від реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.
Наявність міцних соціальних зв'язків суттєво не знижують встановлений ризик.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.7. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.9. Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності продовження до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.10. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального злочину, враховуючи відомості про майновий стан підозрюваного та його родини, а також високий ступінь встановлених процесуальних ризиків, які незначно зменшилися, застава в сумі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.11. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
3.12. Висновки слідчого судді
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 ..
За таких обставин клопотання слідчого слід задовольнити частково.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погоджене з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025160000000757 від 02.07.2025 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою до 30 жовтня 2025 року включно із триманням останнього в державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 грн. та у разі її внесення покласти на неї процесуальні обов'язкі, які визначені в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга, протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1