23 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 390/26/23
провадження № 51-3674 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2025 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2025 року,
установив:
Кіровоградський районний суд Кіровоградської області вироком від 11 березня 2025 року засудив ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною четвертою статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі частини першої статті 71, частини четвертої статті 81 КК частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2018 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 5 днів.
Зараховано в строк покарання час його попереднього ув'язнення з 25 квітня 2023 року до дня вступу вироку в законну силу включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвалено цивільний позов ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» задовольнити і стягнути із обвинуваченого на користь ДП «Східний гірничо- збагачувальний комбінат» майнову шкоду у розмірі 12 923,77 грн.
Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 24 червня 2025 року апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишив без задоволення, а вирок місцевого суду - без змін.
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам кримінального провадження, просить його виправдати.
Суд, перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), дійшов висновку, що при зверненні засудженим не було додержано пункту 4 частини другої цієї статті.
Так, відповідно до частини другої статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до законодавчих положень у касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Цей суд уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених частиною першою статті 438 КПК, зокрема у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно зі статтею 433 КПК Суд перевіряє правильність застосування норм права і під час касаційної процедури не досліджує доказів, не вирішує питання про їх достовірність, не ревізує повноти судового розгляду, висновків щодо фактичних обставин справи, а при здійсненні провадження виходить із обставин, установлених судами попередніх інстанцій. Тому, заперечуючи законність судових рішень, скаржник має конкретно вказати у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до статті 438 КПК є підставами для скасування вироку й ухвали.
У частині першій статті 424 КПК визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Зазначеного не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
У касаційній скарзі засуджений не вказує на незаконність ухвали апеляційного суду, доводів щодо цього рішення не наводить та вимог у прохальній частині касаційної скарги не ставить.
Вказана неузгодженість та суперечності в касаційній скарзі ОСОБА_4 позбавляють суд касаційної інстанції можливість визначитись з предметом оскарження за його касаційною скаргою та прийняти остаточне рішення за наслідками її розгляду.
Крім того, засуджений вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Таким чином, засуджений просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її надано судами першої та апеляційної інстанцій, що згідно зі статтею 438 КПК не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.
У зв'язку із цим Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд є судом права, а не факту і відповідно до статті 433 КПК перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Таким чином, ОСОБА_4 має визначитись з предметом оскарження, врахувавши положення статей 424, 427 КПК, навести обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, зокрема, вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для скасування судових рішень, які, на його думку, допущено судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Крім того, відповідно до статті 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Однак, вимоги прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_4 не сформульовано у відповідності до положень статті 436 КПК.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
За правилами статті 429 КПК, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог статті 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху та надає особі, яка подала скаргу, необхідний строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Водночас, звертаємо увагу ОСОБА_4 на те, що він не позбавлений права самостійно звернутися за правовою допомогою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що регулюється статтею 59 Конституції України, частиною 2 статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України, пунктами 7, 9 частини 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Тобто для засуджених до покарання у виді позбавлення волі на час підготовки ними заяв про перегляд судових рішень, які набрали законної сили і за якими таким особам було призначено відповідне покарання, законом встановлено гарантії та права на правову допомогу.
Керуючись частиною першою статті 429 Кримінального процесуального кодексу України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11 березня 2025 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 24 червня 2025 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3