13 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 199/9912/22
провадження № 61-2603св25
Суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Литвиненко І. В. та Пророка В. В. на постанову Верховного Суду від 13 серпня 2025 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: судді-доповідача - Петрова Є. В., суддів: Грушицького А. І., Карпенко С. О., Литвиненко І. В.,
Пророка В. В., у справі за позовом першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.
На підставі статті 35 ЦПК України висловлюємо окрему думку на вказану постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду з таких підстав.
У грудні 2022 року перший заступник керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - ДП «Ілліч-Агро Донбас») про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що 10 грудня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державний реєстратор юридичного департаменту Маріупольської міської ради Сидоренко О. О. зареєстрував право власності відповідача ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів (номер запису про державну реєстрацію права власності 34643860).
Підставою для державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку зазначено наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 01 жовтня 2019 року № 4817-СГ «Про надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення».
Відповідно до наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області копії наказу за аналогічними реквізитами (номером та датою прийняття)
від 01 жовтня 2019 року № 4817-СГ «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою» таким наказом насправді надався дозвіл ОСОБА_2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки, яка розташована на території Республіканської сільської ради Нікольського району Донецької області за межами населених пунктів.
Тобто зміст наказу від 01 жовтня 2019 року № 4817-СГ, фактично прийнятого Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області, не відповідає змісту наказу з тими самими реквізитами, що міститься у реєстраційній справі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159.
Прокурор зазначав, що згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 23 грудня 2022 року № 10-5-0.3-2300/2-22 відповідач ОСОБА_1 звертався до названого Управління із клопотанням про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 19 липня 2019 року № 3399-СГ надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області.
Надалі ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області із заявою про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, площею 2,0 га, розташованої на території Темрюцької сільської ради Нікольського району Донецької області. Однак Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області наказом від 22 жовтня 2019 року № 5397-СГ відмовило відповідачу у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність спірної земельної ділянки.
Отже, держава ніколи не приймала рішення про відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, а тому остання вибула з державної власності поза її волею.
Окрім того, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі від 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 передав спірну земельну ділянку в строкове платне користування ДП «Ілліч-Агро Донбас» строком на 10 років(номер запису про інше речове право 34816790).
Прокурор також зазначав, що внаслідок змін у земельному законодавстві на час звернення до суду із цим позовом землі державної власності, якими розпоряджалося Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, перейшли у комунальну власність, а тому з 27 травня 2021 року уповноваженим органом на розпорядження спірною земельною ділянкою є Нікольська селищна рада Маріупольського району Донецької області.
Враховуючи викладене, прокурор просив суд:
- витребувати у ОСОБА_1 та ДП «Ілліч-Агро Донбас» на користь Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, із кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, що розташована на території Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію права оренди ДП «Ілліч-Агро Донбас» на земельну ділянку із кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, припинивши право оренди на цю земельну ділянку.
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 19 березня 2024 року у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції керувався презумпцією правомірності набуття права власності та тим, що позивач не надав доказів, які б підтверджували підробку документів, на підставі яких ОСОБА_1 надано у власність спірну земельну ділянку, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення віндикаційного позову.
Суд також зазначив, що позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди є похідною вимогою та ґрунтується виключно на можливості задоволення віндикаційної позовної вимоги, тому вона не підлягає задоволенню.
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська додатковим рішенням від 02 квітня 2024 року заяву ДП «Ілліч-Агро Донбас» про ухвалення додаткового рішення задовольнив.
Стягнув із Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування відповідачу ДП «Ілліч-Агро Донбас» понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції керувався тим, що у задоволенні позову відмовлено, а відповідач надав належні докази на підтвердження понесених витрат. Визначений стороною відповідача розмір витрат на правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн відповідає обсягу наданих послуг і критеріям реальності, розумності та співмірності.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 30 січня 2025 року апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури задовольнив частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2024 року в частині спору про витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 скасував, а в частині розподілу судових витрат змінив. Позов задовольнив частково.
Витребував у ОСОБА_1 на користь Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,0 га, із кадастровим номером 1421786600:03:000:1159, що розташована на території територіальної громади Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області.
Стягнув із ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 481,00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2024 року змінив. Стягнув із Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» судові витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 2 500 грн.
Стягнув із ОСОБА_1 на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 721,50 грн.
Стягнув із Донецької обласної прокуратури на користь ДП «Ілліч-Агро Донбас» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000 грн.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку за певних обставин має бути рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, які діють від імені власника, про передання у власність земельної ділянки, а відсутність такого рішення з боку держави як власника земельних ділянок свідчить про відсутність рішення уповноваженого органу виконавчої влади, на підставі якого ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку.
Оскільки державна реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1421786600:03:000:1159 за ОСОБА_1 вчинена на підставі підробленого (неіснуючого) наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, тобто, спірна ділянка вибула з володіння власника не з його волі, то наявні підстави для витребування у комунальну власність земельної ділянки, незаконно набутої фізичною особою без відповідного рішення уповноваженого органу.
У цьому випадку права та інтереси власника, якого позбавили володіння земельною ділянкою внаслідок протиправних дій, перевищують інтереси набувача, який набув право власності на майно безоплатно, а тому відсутні підстави вважати, що витребування земельної ділянки є надмірним тягарем для ОСОБА_1 .
Водночас, оскільки під час розгляду справи не встановлено нікчемності договору оренди землі, на підставі якого за ДП «Ілліч-Агро Донбас» зареєстровано право оренди на спірну земельну ділянку, і позивач не заявляв вимоги про визнання цього договору недійсним, а також, враховуючи, що існує презумпція правомірності правочину та орендар є добросовісним набувачем, то позовні вимоги про витребування спірної земельної ділянки у ДП «Ілліч-Агро Донбас» і скасування рішення про державну реєстрацію права оренди є передчасними, тому задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про відшкодування ДП «Ілліч-Агро Донбас» понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів керувалася тим, що у задоволенні позову та апеляційної скарги відмовлено частково, а тому судові витрати названого відповідача на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій мають бути стягнуті з позивача пропорційно до задоволених вимог.
У лютому 2025 року заступник керівника Донецької обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а у задоволенні заяв ДП «Ілліч-Агро Донбас» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Верховний Суд постановою від 13 серпня 2025 року касаційну скаргу заступника керівника Донецької обласної прокуратури задовольнив частково.
Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2024 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в частині позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до ДП «Ілліч-Агро Донбас» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права орендискасував і ухвалив у цій частині нове судове рішення про закриття провадження у справі.
Роз'яснив позивачу про наявність у нього права протягом десяти днів із дня отримання цієї постанови звернутися до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи в частині позовних вимог, пред'явлених до ДП «Ілліч-Агро Донбас» до відповідного суду господарської юрисдикції.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 02 квітня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2025 року в частині розподілу судових витрат, понесених ДП «Ілліч-Агро Донбас»на професійну правничу допомогу, скасував.
Ухвалюючи означене судове рішення колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважав, що провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ДП «Ілліч-Агро Донбас» слід закриту у зв'язку із тим, що спір в означеній частині належить до господарської юрисдикції.
Не можемо погодитись з рішенням колегії суддів Верховного Суду з наступних міркувань.
Ухвалюючи постанову про скасування рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 березня 2024 рокута постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 січня 2025 рокув частині позовних вимог першого заступника керівника Маріупольської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Нікольської селищної ради Маріупольського району Донецької області до Дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування рішення про державну реєстрацію права орендиі ухвалюючи у цій частині нове судове рішення про закриття провадження у справі Верховний Суд вважав, що позов прокурора в цій частині належить до юрисдикції господарського суду.
При цьому, колегія суддів послалася на постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 травня 2025 року у справі № 199/9897/22 (провадження № 61-14436сво24), у якій суд касаційної інстанції закрив провадження у справі у частині позовних вимог, заявлених прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування до ДП «Ілліч-Агро Донбас», з огляду на те, що спір в означеній частині належить до господарської юрисдикції.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 травня 2018 року у справі
№ 911/4144/16, від 01 жовтня 2019 року у справі № 911/2034/16 зазначила, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.
Позовну заяву прокурор обґрунтовував порушенням закону, допущеним фізичною особою, яка отримала земельну ділянку у власність в порядку приватизації. Вимога про витребування спрямована на повернення земельної ділянки на користь держави, при цьому така вимога є фактично похідною і прокурор не наводить даних про будь-яку недобросовісність дій останнього набувача та орендаря спірної земельної ділянки.
Отже, в першу чергу на вирішення суду постає питання щодо порушення інтересів держави відповідачем - фізичною особою. Факт такого порушення може бути встановлений лише загальним судом, а вирішення цього питання при розгляді господарським судом позову про витребування земельної ділянки може спричинити порушення гарантованого фізичній особі права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), яке включає не лише розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, але й передбачає, що справа має бути розглянута «судом, встановленим законом».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року у справі
№ 357/8277/19 вказала, що при визначенні юрисдикції суд прагне запобігти ситуаціям штучного створення преюдиції чи ситуаціям, коли для вирішення одного спору потрібно ініціювати два і більше процесів у судах різних юрисдикцій. Рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду потрібно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення - це означає, що обраний спосіб захисту (який часто зумовлений обмеженнями, що діють у певній юрисдикції) є неефективним. «Один спір - один процес» - це правило, якого Верховний Суд намагається дотримуватися і забезпечувати його через ухвалені правові висновки щодо юрисдикційності спорів.
З огляду на викладене вважаємо, що оскільки предметом спору у справі, що переглядається, є земельна ділянка, власником якої є фізична особа як сторона договору оренди землі, предмет спору безпосередньо стосується прав і обов'язків власника земельних ділянок.
Враховуючи, що позовні вимоги прокурора до ДП «Ілліч-Агро Донбас» про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння заявлені з приводу земельної ділянки, власником якої є фізична особа, яка укладала договір оренди з ДП «Ілліч-Агро Донбас», а тому з огляду на характер правовідносин, з яких виник спір, переконані, що його слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Судді І. В. Литвиненко
В. В. Пророк