17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 376/2107/20
провадження № 61-9971ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Буківської сільської ради Сквирського району Київської області, правонаступником якої є Сквирська міська рада, третя особа - відділ у Сквирському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання права власності на майно,
01 серпня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Савенко Р. В., через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року у вказаній справі.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Верховний Суд ухвалою від 15 серпня 2025 року вказану касаційну скаргу залишив без руху та встановив заявнику строк для усунення її недоліків.
28 серпня 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків.
Однак касаційне провадження не може бути відкрито, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів
з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша
статті 390 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржену постанову Київський апеляційний суд ухвалив 15 травня 2025 року,
відомості про складення повного тексту постанови відсутні. Вперше із касаційною скаргою заявник звернувся 23 липня 2025 року. Верховний Суд ухвалою
від 28 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року повернув заявнику.
Повторно касаційну скаргу до Верховного Суду заявник ОСОБА_1 надіслав через підсистему «Електронний суду» 01 серпня 2025 року, тобто поза межами строку
на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що повний текст оскарженої постанови суду апеляційної інстанції направлено представнику заявника на електронну пошту 09 липня 2025 року, на підтвердження чого надано докази.
Разом із тим зі змісту касаційної скарги не вбачається клопотання (заяви)
про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.
Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна
скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею
у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня
вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має
право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку
або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Отже, заявнику слід подати до суду касаційної інстанції заяву (клопотання)
про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази на підтвердження причини пропуску такого строку, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої
статті 394 цього Кодексу (абзац другий частини третьої статті 393 ЦПК).
Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У частині другій статті 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити.
Керуючись статтями 120, 127, 260, 393 ЦПК України,
Продовжити ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Литвиненко