16 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 918/907/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н. О., Случ О.В.,
за участю секретаря судового засідання Амірханяна Р. К.,
та представників:
позивача - не з'явився,
відповідача - 1 - не з'явився,
відповідача - 2 - Колток О.М.,
відповідача - 3 - Будника Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025
та рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2025
у справі № 918/907/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
про зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" (далі - ТОВ "Рівнегаз Збут"; позивач) звернулось до господарського суду із позовом про зобов'язання Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (далі - АТ "ОГС "Рівнегаз"; відповідач-1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"; відповідач-2), Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг"; відповідач-3) безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за рамковим договором купівлі - продажу природного газу від 30.09.2021 № 2рд_БГр-РГЗ і індивідуальним договором від 30.09.2021 № БГр-21/22-РГЗ, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між ним (покупець) і ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) було укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу, за умовами якого продавець зобов'язувався передати, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсягах та у строки, погоджені у відповідному індивідуальному договорі з врахуванням рамкового договору. Того ж дня між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" і ТОВ "Рівнегаз Збут" було укладено індивідуальний договір до рамкового договору. У період з жовтня 2021 по квітень 2022 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло природній газ 200 205,270 тис. куб. м, що підтверджується комерційними актами приймання-передачі природного газу. Позивач стверджує, що: у порушення умов рамкового і індивідуального договорів, Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ) відповідачі передали ТОВ "Рівнегаз Збут" природний газ з недотриманням параметрів його якості; позивач здійснював постачання закупленого природного газу за рамковим і індивідуальним договорами побутовим споживачам, які звернулися до нього із претензіями щодо невідповідності якості газу, який їм постачався у період з жовтня 2021 по квітень 2022; ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - за рамковим і індивідуальним договорами, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" - за договором транспортування та Кодексом ГТС, АТ "ОГС "Рівнегаз" - згідно з положеннями Кодексу ГРМ - несуть відповідальність перед ТОВ "Рівнегаз Збут" за якість газу, який продають/транспортують/розподіляють; ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" також не виконало обов'язку згідно з п. 10.6 договору транспортування природного газу і не надало на електронну пошту позивача звіти про недотримання параметрів якості природного газу. Позивач наголошує, що за змістом ст. 673 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) йому як покупцеві мали передати природний газ, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а згідно з ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема пропорційного зменшення ціни.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.02.2025 (суддя - Пашкевич І.О.), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді - Василишин А.Р., Бучинська Г.Б.), у задоволені позову відмовлено.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) і ТОВ "Рівнегаз Збут" (покупець) було укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-РГЗ, за умовами якого рамковий договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою (індивідуальний договір). Форма індивідуального договору наведена у додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.
Індивідуальний договір повинен бути укладений з урахування умов цього договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід'ємну частину цього договору. Умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі якщо інше не передбачено умовами індивідуального договору, застосовуються положення цього рамкового договору (п. п. 1.2, 1.3 рамкового договору).
Згідно з п. 1.4 рамкового договору продавець зобов'язувався передати у власність покупцю природний газ в обсягах та у строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець - прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та цим рамковим договором.
За п. 2.3 рамкового договору фізико-хімічні показники газу, який передається покупцеві, повинні відповідати вимогам, визначеним роз. ІІІ Кодексу ГТС.
Відповідно до п. 3.3 рамкового договору передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в інформаційній платформі оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 3.4 рамкового договору встановлено, що після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану із правом власності на природний газ.
Згідно з п. п. 3.9, 3.10 рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця, вказану у роз. 11 цього договору. Покупець підписує, скріплює печаткою (за наявності) отриману скановану копію комерційного акта та направляє підписану ним скановану копію на електронну адресу продавця, вказану у роз. 11 цього договору; покупець також підписує оригінал отриманого від продавця комерційного акта та повертає один примірник підписаного покупцем комерційного акта продавцю, не пізніше 12-го числа місяця, наступного за періодом поставки на поштову адресу продавця, вказану у роз. 11 цього договору.
Відповідно до п. 9.1 рамкового договору він набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності), але не раніше дати приєднання покупця до договору про утворення балансуючої групи, згідно з яким продавець є стороною, відповідальною за добовий небаланс групи, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022.
30.09.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (продавець) і ТОВ "Рівнегаз Збут" (покупець) уклали індивідуальний договір до рамкового договору від 30.09.2021, відповідно до умов якого загальний період поставки з 01.10.2021 по 30.04.2022, і плановий договірний обсяг за загальний період поставки складає 220 700,000 тис. куб.м.
Відповідно до п. 4 індивідуального договору покупець зобов'язувався до 15:00 год. 20 числа місяця, що передує кожному періоду поставки, повідомити продавця про обсяг природного газу, який буде ним прийнятий від продавця у відповідному періоді поставки шляхом направлення заявки про обсяг природного газу.
Згідно з п. 7 індивідуального договору протягом 3-х робочих днів після отримання продавцем заявки, сторони укладають відповідну додаткову угоду до індивідуального договору, в якій визначають договірний обсяг природного газу на період поставки, відповідно до поданої заявки, та його договірну вартість.
У подальшому сторонами було укладено додаткові угоди до індивідуального договору, на підставі яких продавцем передано покупцю природний газ обсягом 200 205,270 тис. куб. м за період з 01.10.2021 по 30.04.2022, що підтверджується комерційними актами приймання-передачі, а саме:
- від 31.10.2021 № 1_10-БГр-РГЗ у жовтні 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 18 080,270 тис.куб.м природного газу на суму 134 155 603,40 грн;
- від 30.11.2021 № 1_11-БГр-РГЗ у листопаді 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 24 215 тис.куб.м природного газу на суму 179 675 300,00 грн;
- від 31.12.2021 № 1_12-БГр-РГЗ у грудні 2021 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 39 520 тис.куб.м природного газу на суму 293 238 400,00 грн;
- від 31.01.2022 № 1_01-БГр-РГЗ у січні 2022 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 40390 тис.куб.м природного газу на суму 299 693 800,00 грн;
- від 28.02.2022 № 1_02-БГр-РГЗ у лютому 2022 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 30 650 тис.куб.м природного газу на суму 227423000,00 грн;
- від 31.03.2022 № 1_03-БГр-РГЗ у березні 2022 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 29490 тис. куб.м природного газу на суму 218 815 800,00 грн;
- від 30.04.2022 № 1_04-БГр-РГЗ у квітні 2022 року ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" передало, а ТОВ "Рівнегаз Збут" - прийняло 17 860 тис.куб.м природного газу на суму 132 521 200,00 грн.
Вказані акти підписані представниками ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", ТОВ "Рівнегаз Збут" без зауважень і заперечень, зокрема щодо якості та кількості отриманого природного газу.
16.12.2019 між ТОВ "Рівнегаз Збут" (замовник) і ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) було укладено договір транспортування природного газу № 1910000195, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у договорі, а замовник - сплачує оператору встановлені у цьому договорі вартість такої послуги.
Відповідно до п. 3.1 договору оператор зобов'язаний здійснити додаткову оплату замовнику у разі недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в точках виходу з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором.
Згідно з п. п. 5.2, 5.3 цього договору якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик, визначених у Кодексі та нормативно-правових актах і відповідних стандартах, на які Кодекс містить посилання. За порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов'язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу.
Відповідальною стороною за якість газу є :
1) у точках входу (крім точок входу на міждержавному з'єднанні) замовник (оператори суміжних систем, газовидобувні підприємства, виробники біогазу та інших видів газу з альтернативних джерел, які подають природний газ до газотранспортної системи в точці входу) перед оператором. У точках входу на міждержавному з'єднанні - замовник перед оператором;
2) у точках виходу відповідальним є оператор перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. У точках виходу на міждержавному з'єднанні оператор перед замовником.
За п. 13.4 цього договору оператор несе відповідальність за неналежне надання послуг транспортування природного газу лише з моменту його отримання в точці входу та до моменту передачі газу в точці виходу.
Відповідно до п. 17.1 договору він набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 07:00 год. 01.01.2020 та діє до 31.12.2022, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Суди попередніх інстанцій вказали, що позивач зазначає, що через надходження на його адресу заяв від кінцевих споживачів з претензіями щодо якості природного газу, який був їм поставлений, ознайомившись на офіційному сайті АТ "Рівнегаз" із значеннями фізико-хімічних показників газу, переданого оператором ГТС до мережі АТ "Рівнегаз" за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, встановив, що переданий газ не відповідає показникам якості в частині температури точки роси по волозі, які перевищують мінус 8 (-8).
Відмовляючи у задоволенні цього позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходили з такого:
- ТОВ "Рівнегаз Збут" не довів, що ГК "Нафтогаз Трейдинг" порушило зобов'язання щодо передачі йому природного газу, фізико-хімічні показники якого не відповідали вимогам, визначеним Кодексом ГТС та відповідним стандартам;
- ТОВ "Рівнегаз Збут" не є оператором газорозподільної системи, а також прямим споживачем природного газу, а тому позивачу не відшкодовується плата за недотримання параметрів якості природного газу на точках виходу з газотранспортної системи на умовах договору транспортування природного газу від 16.12.2019 № 1910000195 відповідачем ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", а також - відповідно до вимог чинного законодавства України;
- є необґрунтованими доводи ТОВ "Рівнегаз Збут", що прийняття АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" в газорозподільні системи природного газу неналежної якості, свідчить про те, що останній фізично доставив неякісний газ кінцевим споживачам, з котрими позивач перебуває в договірних відносинах;
- позовні вимоги не ґрунтуються на конкретних фактичних даних.
Не погоджуючись із ухваленими у справі рішеннями, ТОВ "Рівнегаз Збут" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову шляхом зобов'язання ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за рамковим і індивідуальним договорами, зазначених в комерційних актах приймання - передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
ТОВ "Рівнегаз Збут" мотивує подання касаційної скарги на підставах п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме вказує:
- п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України - прийняття судами рішень без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23;
- п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України - відсутній висновок щодо застосування ст. 678 ЦК України, Директив ЄС 2003/54, 2009/72 у подібних правовідносинах.
У касаційній скарзі ТОВ "Рівнегаз збут" зазначає і про таке: у цьому випадку має місце поставка йому природного газу неналежної якості у зв'язку із чим і виник цей спір; ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - за рамковим і індивідуальним договорами, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" - за договором транспортування та Кодексом ГТС і АТ "Рівнегаз" - згідно з положень Кодексу ГРМ - несуть відповідальність перед ТОВ "Рівнегаз Збут" за якість газу, який продають/транспортують/розподіляють; ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не виконало умови п. 2.3 рамкового договору і не передало позивачу газ належної якості, який би відповідав вимогам, визначеним роз. ІІІ Кодексу ГТС.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ "Рівнегаз Збут" з підстав, передбачених п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 19.08.2025.
У відзивах ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" просять не задовольняти касаційну скаргу позивача, а оскаржувані судові рішення залишити без змін з підстав наведених у цих відзивах.
До Верховного Суду 12.09.2025 від ТОВ "Рівнегаз Збут" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що єдиний представник ТОВ "Рівнегаз Збут", який супроводжує ведення цієї справи, наразі перебуває у відпустці. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов'язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Скаржником було викладено свою позицію у касаційній скарзі, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду його касаційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судового рішення (п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України в частині підстави касаційного оскарження, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та залишення касаційної скарги без задоволення в частині підстави касаційного оскарження, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, з огляду на таке.
Законодавець у ст. 655 ЦК України закріпив норму, відповідно до якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Якість товару визначає ст. 673 ЦК України, а правові наслідки передання товару неналежної якості - 678 ЦК України.
Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 673 ЦК України).
Відповідно до ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.
Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.
На розгляді Верховного Суду перебувала справа № 922/1683/23 за позовом ТОВ "Харківгаз Збут" до АТ "Харківгаз", АТ "Харківміськгаз", ТОВ "Оператор ГТС України", ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", предметом позову у якій були, зокрема вимоги про зобов'язання відповідачів усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів переданого природного газу ТОВ "Харківгаз Збут" за рамковим договором № 2рд_БГр-ХГЗ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ХГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Однією з підстав касаційного оскарження у справі № 922/1683/23 ТОВ "Харківгаз Збут" визначило те, що суди попередніх інстанцій не правильно застосували норми матеріального права, а саме: ст. ст. 673, 924 ЦК України, ст. ст. 308, 314 Господарського кодексу України, роз. ІІІ Кодексу ГТС, оскільки положення п. 18 гл. 1 роз. ІІІ Кодексу ГТС не перешкоджають сторонам договору купівлі-продажу природного газу врегульовувати питання компенсації у разі недотримання його умов у частині якості природного газу, та відповідно, не суперечать ст. ст. 673, 678 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 01.05.2025 у справі № 922/1683/23, зокрема зазначив, що до правовідносин в сфері транспортування природного газу не підлягають застосуванню норми ст. ст. 673, 678 ЦК України, які передбачають наслідки передання товару неналежної якості. Така позиція є сталою та послідовно підтримується Верховним Судом у постановах від 14.11.2019 у справі № 910/11739/18, від 20.01.2021 у справі № 910/4171/20, від 17.08.2021 у справі № 914/749/20.
Отже, нормативно-правове регулювання у спірних правовідносинах здійснюється відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС, Кодексу ГРМ, якими встановлено інші наслідки передання товару неналежної якості ніж ті, що передбачені ст. 678 ЦК України (див. також постанову Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 910/633/23, яка враховується при перегляді цієї справи з огляду на ч. 4 ст. 300 ГПК України).
Колегія суддів звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Оскільки підстави для застосування до спірних правовідносин сторін у цій справі норм ст. 678 ЦК України щодо відповідальності продавця за передання товару неналежної якості відсутні, відповідно підстав для формування Верховним Судом висновку щодо застосування зазначеної статті у сукупності та взаємозв'язку із Директивами ЄС 2003/54 і 2009/72 також немає (див. постанову Верховного Суду від 17.06.2025 у справі № 910/633/23).
Отже наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
Касаційне провадження у цій справі також відкрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п. п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень норм ГПК України - п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
При цьому підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Скаржник, посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 19.12.2023 у справі № 924/355/23.
Здійснивши аналіз оскаржуваних рішень і вказаної постанови Верховного Суду, колегія суддів зазначає таке. У справі № 924/355/23 предметом розгляду були вимоги ТОВ "ЙЕ Енергія" до АТ "Хмельницькгаз" про визнання зобов'язання з передачі відповідного обсягу природного газу припиненим внаслідок виконання, проведеного належним чином. Верховний Суд у вказаній справі не знайшов підстав для формулювання правового висновку щодо застосування роз. VIII Кодексу газосховищ у подібних правовідносинах, оскільки положення цього розділу не регулюють правила і момент набуття права власності. Натомість, зазначив, що Кодекс газосховищ не є актом цивільного законодавства, тому він не може регулювати цивільні відносини, зокрема і щодо порядку виконання договорів, а отже, до спірних відносин щодо переходу права власності на природний газ, який зберігається у газосховищах, застосуванню підлягають норми ЦК України.
Скасовуючи рішення попередніх інстанцій про задоволення позову та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій: 1) не дослідили належним чином обставини перебування природного газу у відповідному обсязі на зберіганні АТ "Укртрансгаз" з врахуванням наявних судових рішень та виконавчих проваджень, на які посилається позивач, та відповідних заперечень відповідача та АТ "Укртрансгаз" про відсутність цього товару в ПГС; 2) досліджували дії продавця щодо передачі товару, водночас не перевірили, чи вчинив зі своєї сторони покупець дії з прийняття товару, адже у випадку, якщо покупець ухиляється від прийняття товару, який йому вже належить, він несе ризик випадкової загибелі речі.
Водночас, у справі, що переглядається, предметом судового розгляду були позовні вимоги ТОВ "Рівнегаз Збут" про зобов'язання відповідачів усунути недоліки товару (природного газу) шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за рамковим договором купівлі - продажу природного газу і індивідуальним договором, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року.
Тобто, спірні правовідносини у справі № 918/907/22 стосуються відповідальності відповідача за передання товару (природного газу) неналежної якості. При цьому, обставини щодо виконання відповідачем зобов'язання з передачі відповідного обсягу природного газу не є предметом спору у цій справі. Більше того, суди попередніх інстанцій в межах цієї справи не керувались нормами Кодексу газосховищ, який було застосовано судами у справі № 924/355/23.
Отже, проаналізувавши висновки, викладені у наведеній скаржником постанові Верховного Суду, колегія суддів вважає, що правовідносини у справі № 924/355/23, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, та у справі № 918/907/22, що переглядається, не є подібними насамперед за змістовним критерієм, наведені справи різняться предметом і підставами позовних вимог, суттю та змістом правовідносин, фактичними обставинами, а також матеріально-правовим регулюванням відносин.
Крім того, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.
Законодавець у п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України закріпив норму, відповідно до якої суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження після відкриття касаційного провадження, Верховний Суд закриває касаційне провадження у справі № 918/907/22 порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника зводяться передусім до намагань здійснити переоцінку наявних у справі доказів, тоді як згідно з імперативними положеннями ч. 2 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Інші доводи касаційної скарги підставами касаційного оскарження не обґрунтовані і, відповідно, Верховним Судом не розглядаються (див. постанову Верховного Суду від 29.05.2024 у справі № 910/2491/23).
З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою ТОВ "Рівнегаз Збут" на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України необхідно закрити, а касаційну скаргу, подану з підстави п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -
Закрити касаційне провадження у справі № 918/907/22, порушене за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2025 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 та рішення Господарського суду Рівненської області від 18.02.2025 у справі № 918/907/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н. О.
Случ О.В.