17 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/1393/23(920/708/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Сулім А. В.,
за участю за участю ліквідатора ТОВ "Торгтоп" арбітражного керуючого Жмакіна С. А., представника АТ "Аграрний фонд" Проніна О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційні скарги Акціонерного товариства "Аграрний фонд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтоп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025
та рішення Господарського суду Сумської області від 29.08.2024
у справі № 920/1393/23(920/708/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтоп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича
до Акціонерного товариства "Аграрний фонд",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР.АЗ.-Дружба",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурашковська Олена Семенівна,
про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
в межах справи № 920/1393/23
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтоп".
У червні 2024 року ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтоп» (далі - ТОВ «Торгоп», боржник) звернувся з позовом до Акціонерного товариства (АТ) "Аграрний фонд" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, про звернення стягнення на заставне майно, вчинений нотаріусом у зв'язку невиконанням ТОВ "УКР.АЗ.-Дружба" зобов'язань з оплати поставленої продукції за договором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018, в забезпечення якого був укладений договір застави від 13.04.2018 між АТ "Аграрний фонд" як заставодержателем та ТОВ "Торгтоп" як заставодавцем.
В обґрунтування підстав позову позивач посилається на те, що вказаний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог законодавства, оскільки на момент його вчинення у нотаріуса не було належних доказів безспірної заборгованості ТОВ «Торгтоп» перед АТ «Аграрний фонд» на суму 17594 908,69 грн.
Ухвалою від 24.06.2024 суд прийняв позовну заяву ТОВ «Торгтоп» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна С.А. до розгляду, відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача; залучив до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурашковську Олену Семенівну як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Між ПАТ «Аграрний фонд» (постачальник) та ТОВ "УКР.АЗ.-Дружба" (покупець) укладено Договір поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018, згідно з умовами якого ПАТ «Аграрний фонд» зобов'язалося поставити ТОВ "УКР.АЗ.-Дружба"» товар на суму 12 595 440,00 грн на базисі поставки ПрАТ «Украгро НПК».
У якості забезпечення виконання зобов'язань за Договором поставки від 13.04.2018 № 03-КМЕ-130418-1 між ПАТ «Аграрний фонд» (заставодержатель/ іпотекодержатель) та ТОВ «Торгтоп» (заставодавець/іпотекодавець/майновий поручитель) укладено договір іпотеки від 13.04.2018 та договір застави від 13.04.2018.
ПАТ «Аграрний фонд» свої зобов'язання за договором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018 виконало у повному обсязі, здійснивши поставку ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» мінеральних добрив загальним обсягом 1214,800 тонн на суму 12 595 440,00 грн, проте ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» грошові кошти ПАТ «Аграрний фонд» не сплатило.
Наслідком невиконання основним боржником зобов'язання є те, що у AT «Аграрний фонд» виникло право звернути стягнення на майно ТОВ «Торгтоп» (майнового поручителя), передане у забезпечення виконання зобов'язань за договорами іпотеки та застави.
Відповідно до умов договору іпотеки від 13.04.2018 забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» на підставі договору поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018.
У забезпечення виконання зобов'язань за основним договором ТОВ «Торгтоп» передало в іпотеку нежитлове приміщення овочесховище, загальною площею 2787,2 кв.м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 219180159247.
Сторони оцінили предмет іпотеки у сумі 8 430 000,00 грн.
За умовами договору Іпотекодержатель має право у разі невиконання основного зобов'язання на підставі Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя застосувати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет іпотеки.
Сторони дійшли згоди, що у разі невиконання, або неналежного виконання ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» умов основного договору - звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя (п. 6.1., 6.2 Договору іпотеки).
Позасудове врегулювання та застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя міститься у розділі 7 договору іпотеки.
AT «Аграрний фонд» направило на адресу ТОВ «Торгтоп» вимогу (повідомлення) про усунення порушення основного зобов'язання від 26.04.2019 № 02-08/3/941 з вимогою виконати умови порушеного основного договору перерахувавши на рахунок AT «Аграрний фонд» 17594908,69 грн протягом 30 днів з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання даної вимоги.
ТОВ «Торгтоп» в особі директора Летучого Р.І. звертається з нотаріально посвідченою заявою від 31.10.2019, у якій зазначає, що вимога AT «Аграрний фонд» від 26.04.2019 № 02-08/3/941 отримана особисто директором ТОВ «Торгтоп» Летучим Р.1. 10.06.2019 та не заперечує проти звернення стягнення на предмет іпотеки. Вартість предмета іпотеки оцінено у 8 430 771,00 грн.
За результатами звернення стягнення на предмет іпотеки нежитлове приміщення овочесховище, загальною площею 2787,2 кв.м. реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 219180159247 зареєстровано за AT «Аграрний фонд».
Отже, виступаючи майновим поручителем за договором іпотеки ТОВ «Торгтоп» з причин невиконання основним боржником зобов'язання та в силу звернення стягнення на предмет іпотеки зі сторони АТ «Аграрний фонд» частково виконало зобов'язання основного боржника ТОВ «УКР.АЗ-Дружба» за догвором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018 та повністю виконало свої зобов'язання за договором іпотеки.
Відповідно до п. 1.1. договору застави від 13.04.2018, забезпечується виконання зобов'язання, що виникло у ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» на підставі договору поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Аграрний фонд» та ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба», з усіма змінами і доповненнями до нього, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому та додаткові угоди (Основний договір). ТОВ «Торгтоп» виступає майновим поручителем ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» за Основним договором.
За п. 1.2. договору застави - в забезпечення виконання зобов'язань, зазначених у п. 1.1. цього договору, Заставодавець (ТОВ «Торгтоп») на умовах, передбачених цим договором, передає у заставу належне йому на праві власності майно обладнання (згідно переліку).
Вказане обладнання перебувало за адресою: Сумська область, Сумський район, село Стецьківка, вулиця Сумська, будинок 80-6, право власності на яке підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним між ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» та ТОВ «Торгтоп» 06.10.2015 № 06/10/15 (предмет застави).
На підставі п. 1.4. договору застави заставна вартість предмета застави визначена Сторонами і становить 13 483 200,00 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 2.3. договору застави заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок предмета застави вимоги за основним договором в повному обсязі в разі невиконання або порушення виконання боржником (ТОВ «УКР.АЗ-Дружба») умов основного договору або невиконання або порушення виконання заставодавцем (ТОВ «Торгтоп») будь-яких умов цього договору, в тому числі вимоги щодо сплати неустойки (штрафу, пені), що передбачені основним договором.
У відповідності до п. 2.7. договору застави у випадку невиконання боржником (ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба») будь-яких зобов'язань за основним договором, заставодержатель (AT «Аграрний фонд») має право звернути стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса або в інший спосіб, передбачений чинним законодавством України, зокрема, реалізувати предмет застави через третіх осіб за власним розсудом через комісійні магазини, біржі, тощо.
18.11.2019 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мурашковська О.С. вчинила виконавчий напис нотаріуса від 18.11.2019 реєстровий № 5875, відповідно до якого запропонував:
1) звернути стягнення на користь AT «Аграрний фонд» на обладнання (предмет застави) за переліком майна, яке знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, село Стецьківка, вулиця Сумська, 80 Б та є у власності ТОВ «Торгтоп». Обладнання передане в заставу AT «Аграрний фонд» за договором застави, посвідченим Мурашовою О.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 13.04.2018 за реєстровим № 828, в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018, укладеним між ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ ««УКР.АЗ.-Дружба», та Додатковою угодою № 03-КМЕ-130418-1-1 від 14.06.2018, укладеною між ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» строк виконання за яким настав 20.11.2018;
2) У разі відсутності обладнання у власності ТОВ «Торгтоп» задовольнити вимоги ПАТ «Аграрний фонд», шляхом стягнення грошових коштів з рахунків ТОВ «Торгтоп» та перерахувати: основну заборгованість у розмірі 12595 440,00 грн; пеню - 1 913 126,56 грн; штраф - 2 519 088,00 грн; інфляційні втрати - 407826,92 грн; 3% річних- 159 427,21 грн, що разом становить 17 594 908,69 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.08.2024 позов задоволено повністю, визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурашковської О.С. від 18.11.2019, зареєстрований в реєстрі за № 5875, таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ТОВ «Торгтоп» 3 028,00 грн судового збору.
Приймаючи рішення про обґрунтованість позовних вимог суд дійшов висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений в порушення вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та є виконаним майновим поручителем повністю у частині, що відповідає вимогам закону.
Суд встановив, що виступаючи майновим поручителем за договорами іпотеки та застави ТОВ «Торгтоп» з причин невиконання основним боржником зобов'язання та в силу звернення стягнення на предмет іпотеки та застави зі сторони АТ «Аграрний фонд»» частково виконало зобов'язання основного боржника ТОВ «УКР.АЗ-Дружба» за договором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018 та повністю виконало свої зобов'язання за договорами іпотеки та застави.
Водночас, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашковською О.С. не було здійснено перевірку безспірності вимог відповідача до позивача в частині, що перевищує вартість заставного майна, що не може свідчити про правомірність вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 скасовано рішення Господарського суду Сумської області від 29.08.2024. Прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Визнано виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мурашковської О.С. від 18.11.2019, зареєстрований в реєстрі за № 5875, таким, що не підлягає виконанню в частині: "У разі відсутності обладнання у власності ТОВ "Торгтоп" пропоную задовольнити вимоги ПАТ "Аграрний фонд" шляхом стягнення грошових коштів з рахунків ТОВ "Торгтоп" та перерахувати: основної заборгованості у розмірі 12 595 440 грн, пені - 1 913 126,56 грн, штрафу - 2 519 088 грн, інфляційних втрат 407 826,92 грн, 3% річних - 159427,21 грн, що разом становлять суму в розмірі 17 594 908,69 грн".
За висновком апеляційного суду, рішення Господарського суду Сумської області від 29.08.2024 у даній справі ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування у відповідності з пунктом 2 частини першої статті 277 ГПК України та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд виходив з того, що позивач не довів обставин припинення застави за договором застави та відсутність заборгованості за договором поставки, виконання зобов'язань за яким було забезпечено за договором застави станом на день вчинення спірного виконавчого напису. Відтак апеляційний суд визнав помилковим висновок суду першої інстанції про визнання спірного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в цілому, позаяк відповідач підтвердив заборгованість за договором поставки та надав нотаріусу договір застави, яким було забезпечене основне зобов'язання.
Суд зазначив, що позивач є майновим поручителем за договором застави і відповідає перед заставодержателем лише в межах заставного майна. Зазначене свідчить про те, що нотаріусом помилково зроблено висновок про те, що позивач виступив перед відповідачем основним боржником, а не майновим поручителем на підставі договору застави та Закону України "Про заставу", і заставодержатель в даному випадку має право звернути стягнення лише на передане йому в заставу майно - предмет застави, а не на грошові кошти, які в заставу не передавались.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
До Верховного Суду з касаційними скаргами звернулись АТ «Аграрний фонд» та ТОВ «Торгтоп» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна С.А.
АТ «Аграрний фонд» просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 29.08.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 в частині задоволення позовних вимог. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Торгтоп» до АТ «Аграрний фонд» про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не відлягає виконанню, відмовити у повному обсязі.
Вважає, що судами не вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме, статтю 87 Закону України «Про нотаріат» та статтю 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертає увагу на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм матеріального права.
Крім того зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки справу № 920/1393/23 (920/708/24) передано на розгляд судді Яковенко В.В., який вже раніше відмовив у заяві про майнові вимоги до ТОВ «Торгтоп» у справі №920/1393/23, що, на думку скаржника, свідчить про його упередженість та унеможливлює участь судді Яковенко В.В. в розгляді даної справи.
ТОВ «Торгтоп» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна С.А. просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 повністю і залишити в силі рішення Господарського суду Сумської області від 29.08.2024.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України, стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.07.2017 у справі №6-887цс17).
На його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сума боргу на яку звернено стягнення на підставі оскаржуваного напису не може вважатись безспірною, оскільки сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не може свідчити про відсутність спору стосовно заборгованості як такого, а відтак судом не може бути констатовано безспірність при стягненні заборгованості, а як наслідок правомірність вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Доводи інших учасників справи
АТ «Аграрний фонд» подало відзив, в якому просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Торгтоп» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна С.А. Вважає, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, на який посилається АТ «Аграрний фонд» у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Крім того зазначає, що викладені у касаційній скарзі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна С.А. аргументи не можуть бути підставою для скасування постанови апеляції, оскільки такі доводи фактично зводяться до переоцінки обставин справи.
Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені за наслідками розгляду заяви ліквідатора боржника про визнання виконавчого напису №5875 від 18.11.2019, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурашовської О.С., таким, що не підлягає виконанню.
Спори між боржниками і стягувачами, а також спори за позовами інших осіб, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, у тому числі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом, вирішуються господарським судом за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо суб'єктний склад сторін відповідного спору відповідає приписам статті 1 ГПК.
Предметом доказування у господарських спорах даної категорії за загальним правилом є обставини, які свідчать про існування правових підстав для вчинення виконавчого напису, зокрема, існування у боржника відповідного боргу перед кредитором та того, чи допускається у спірних правовідносинах застосування вказаного досудового способу вирішення спорів.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (тут і далі - у редакції, чинній на час вчинення нотаріусом виконавчого напису) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, у редакції, чинній на час вчинення нотаріусом виконавчого напису (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У даній справі судами встановлено, що позивач виступив майновим поручителем ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» за виконання останнім зобов'язань за договором поставки перед відповідачем.
Відтак, в силу застави позивач відповідає перед відповідачем за невиконання ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» зобов'язань за договором поставки в межах предмета застави.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.
Статтею 11 Закону України «Про заставу» визначено, що сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно з частинами першою та сьомою статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018 ПАТ «Аграрний фонд» поставив на користь ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» товар - мінеральні добрива в кількості 1214,8 т на загальну суму 12 595 440 грн.
Покупець ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» свої зобов'язання не виконало, поставлений товар не оплатило у визначений договором строк - до 20.11.2018.
У зв'язку з порушенням ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» зобов'язань за договором поставки, відповідач надіслав третій особі та позивачу вимогу про усунення порушення основного зобов'язання, вимагав перерахувати грошові кошти в сумі 17 594 908,69 грн.
Так, відповідач на основну заборгованість у розмірі 12 595 440 грн нарахував пеню в сумі 1 913 126,56 грн, штраф в сумі 2519088 грн, інфляційні втрати в сумі 407826,92 грн, 3% річних в сумі 159427,21 грн.
Оскільки, заборгованість не була погашена, відповідач звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Наведене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц та від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17, ухвалених у подібних правовідносинах.
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не заперечувався розмір заборгованості за договором поставки, а відтак колегія суддів погоджується з висновками судів, що у нотаріуса були підстави вважати, що розмір заборгованості покупця перед відповідачем, в тому числі по штрафним санкціям, є безспірними та належить вчинити виконавчий напис на договорі застави, звернувши стягнення саме на предмет застави.
Але, як було зазначено вище, суди встановили, що позивач є майновим поручителем за договором застави, а відтак відповідає перед заставодержателем лише в межах заставного майна.
Приватний нотаріус вчинила виконавчий напис від 18.11.2019 реєстровий №5875, відповідно до якого запропонувала звернути стягнення на користь AT «Аграрний фонд» на обладнання за переліком майна, яке знаходиться за адресою: Сумська область, Сумський район, село Стецьківка, вулиця Сумська, 80-б та є у власності ТОВ "Торгтоп" в рахунок погашення основної заборгованості у розмірі 12 595 440 грн, пені - 1 913 126,56 грн, штрафу - 2519088 грн, інфляційних втрат - 407 826,92 грн, 3% річних - 159 427,21 грн, що разом становить 17 594 908,69 грн.
Обладнання передане в заставу AT «Аграрний фонд» за договором застави, посвідченим Мурашковською О.С. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 13.04.2018 за реєстровим № 828, в якості забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки № 03-КМЕ-130418-1 від 13.04.2018, укладеним між ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «УКР.АЗ-Дружба», та Додатковою угодою № 03-КМЕ-130418-1-1 від 14.06.2018, укладеною між ПАТ «Аграрний фонд» та ТОВ «УКР.АЗ.-Дружба» строк виконання за яким настав 20.11.2018.
Разом з тим, у спірному виконавчому написі нотаріус запропонувала у разі відсутності обладнання у власності ТОВ «Торгтоп» задовольнити вимоги ПАТ «Аграрний фонд» шляхом стягнення грошових коштів з рахунків ТОВ «Торгтоп» та перерахувати основну заборгованість у розмірі 12 595 440 грн; пеню - 1 913 126,56 грн; штраф - 2 519 088 грн; інфляційні втрати - 407 826,92 грн; 3% річних - 159 427,21 грн, що разом становить 17 594 908,69 грн.
Тобто, виконавчий напис передбачає як звернення стягнення на передане йому в заставу майно - предмет застави, так і зобов'язання сплатити відповідачу грошову суму у розмірі 12 595 440,00 грн, яка за своєю суттю є основним зобов'язанням за договором поставки, а також передбачає додаткове зобов'язання сплатити пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що солідарного обов'язку сплати заборгованості ТОВ «Торгтоп» перед АТ «Аграрний фонд» за основним зобов'язанням не існує, позивач є майновим поручителем за договором застави і відповідає перед заставодержателем лише в межах заставного майна, правомірно зазначив про помилковість зробленого нотаріусом висновку про те, що позивач виступив перед відповідачем основним боржником, а не майновим поручителем на підставі договору застави та Закону України «Про заставу», і заставодержатель в даному випадку має право звернути стягнення лише на передане йому в заставу майно - предмет застави, а не на грошові кошти, які в заставу не передавались.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що спірний виконавчий напис було частково вчинено з порушення вимог чинного законодавства, а саме із порушенням Закону України «Про заставу» та за відсутності доказів безспірності вимог відповідача за зобов'язанням сплатити грошові кошти, що свідчить про наявність підстав виконавчий напис в частині звернення стягнення на грошові кошти визнати таким, що не підлягає виконання.
Відтак, суд не встановив невірного застосування судами норми статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Щодо посилань АТ «Аграрний фонд» на те, що в ухваленні судового рішення в суді першої інстанції брав участь суддя, якому заявлено відвід, необхідно зазначити таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою.
Підставою відводу судді першої інстанції Яковенка В.В. (який визнано необґрунтованим у встановленому законом порядку) скаржник вказував, що суддя Яковенко В.В. вже розглядав заяву АТ «Аграрний фонд» про майнові вимоги у справі № 920/1393/23 про банкрутство ТОВ «Торгтоп» та відмовив у її задоволенні, що, на його думку, свідчить про заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи, а отже й про не об'єктивність та упередженість судді.
Верховний Суд висновує про безпідставність наведених доводів, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.
Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб'єктивного критерію, висновує про відсутність підстав стверджувати, що суддя Яковенко В.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Згідно з об'єктивним критерієм оцінки безсторонності суду відсутні встановлені факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність судді Яковенка В.В., адже не встановлено обставин, які унеможливлювали б ухвалення ним об'єктивного рішення в справі.
Аргументи ТОВ «Торгтоп» про неврахування висновків, наведених Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 у справі № 6-887цс17 не можуть вважатися прийнятним з огляду на таке.
Проаналізувавши судове рішення Верховного Суду України у справі № 6-887цс17 колегія суддів дійшла висновку, що застосування апеляційним судом у цій справі норм матеріального права, на порушення яких покликається скаржник, не суперечить висновку суду касаційної інстанції у зазначеній справі, апеляційний суд не здійснив й іншого тлумачення цих норм права, а їх застосування у цій справі залежало виключно від встановлених і доведених обставин справи, а також оцінки наданих суду доказів, що входило в предмет доказування та формувало фактично-доказову базу.
Отже, відсутні підстави для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Торгтоп» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна С.А. на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 920/1393/23(920/708/24) (про що просило АТ «Аграрний фонд» у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «Торгтоп») в силу приписів пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.
Інші доводи касаційних скарг зводяться до незгоди заявників з висновками судів як першої, так й апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та необхідності переоцінки доказів, що в силу вимог статті 300 ГПК України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до приписів статті 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Скаржники в межах доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростували наведених висновків суду апеляційної інстанції та не довели неправильного застосування останнім норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
З огляду на викладене касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржників.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Аграрний фонд" залишити без задоволення.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгтоп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі №920/1393/23(920/708/24) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя К. М. Огороднік
Судді О.В. Васьковський
В.Я. Погребняк