ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.09.2025Справа № 910/5224/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк-3»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив Компані»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Салацька О.В.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Маяк-3» (далі - ТОВ “Маяк-3», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив Компані» (далі - ТОВ “Актив Компані», відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 1 664 070, 59 грн.
У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 3 від 09.01.2023 в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.
У позові ТОВ “Маяк-3» просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 730 687,50 грн., пеню у сумі 377 450,40 грн., штраф у сумі 380 400,00 грн., інфляційні втрати у сумі 137 877,12 грн., 3 % річних у сумі 37 655,57 грн., що разом становить 1 664 070, 59 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2025 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначене підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк відзив на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Отже, враховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
У судове засідання під час розгляду справи по суті 11.09.2025 представники сторін не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
09.01.2023 між ТОВ “Маяк-3» (постачальник) до ТОВ “Актив Компані» (покупець) був укладений договір поставки № 3 (далі - договір), відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних, що виписуються на кожну партію товару та специфікаціях до них (п. 1.1).
Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у накладних на кожну партію товару і погоджених сторонами відповідних специфікаціях до них (п. 2.1 договору). Оплата товару, що поставляється за даним договором проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або ж шляхом внесення готівки в касу постачальника, на умовах попередньої оплати в обсязі 100 % від суми вказаної в рахунку-фактурі отриманої покупцем для оплати (п. 2.2 договору).
Згідно усної домовленості між сторонам, покупцю може бути поставлено товар без урахування оплати, зазначеної у п. 2.2 цього договору, а покупець, у разі такої поставки, зобов'язується оплатити поставлений товар протягом одного дня з дати поставки (п. 2.2.1 договору).
Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунки постачальника, відкриті у банківських установах (п. 2.3 договору).
Поставка товару за цим договором здійснюється згідно правил Інкотермс-2010, які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають з умов цього договору (п. 3.2 договору).
Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2024, з подальшою його пролонгацією (п. 5.1).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання свого зобов'язання за вказаним договором відповідно до специфікацій № 6101 від 10.08.2023, № 6134 від 10.08.2023, № 6576 від 17.08.2023 поставив відповідачу обумовлений сторонами товар на загальну суму 1 268 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 6101 від 10.08.2023, № 6134 від 10.08.2023, № 6576 від 17.08.2023, ТТН № Р6101 від 10.08.2023, № Р6134 від 10.08.2023, № Р6576 від 17.08.2023, копії яких наявні в матеріалах справи.
Однак відповідач, зі свого боку, зобов'язання з оплати поставленого товару виконав неналежним чином, вартість поставленого товару сплатив частково - у сумі 537 312,50 грн., що підтверджується платіжними інструкціями № 31823056 від 21.08.2025, № 197 від 11.09.2025, актом звірки взаємних розрахунків станом на 28.08.202.
Отже, за договором поставки № 3 від 09.01.2023 у відповідача виникла заборгованість у сумі 730 687,50 грн. (1 268 000,00 грн. - 537 312,50 грн.).
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача, чи сплати наявної суми боргу.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Актив Компані» 730 687,50 грн. боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, за прострочення зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 377 450,40 грн. та штраф у сумі 380 400,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Як вбачається з п. 7.2 договору за прострочення оплати товару за цим договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості, за кожен день прострочення. При цьому, пеня нараховується на весь період прострочення виконання зобов'язання покупцем по оплаті товару - до повного погашення.
У разі ж неналежного виконання покупцем своїх обов'язків по оплаті за поставлений товар, він крім пені, що передбачена п. 7.2 цього договору, зобов'язується сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 % від несвоєчасно сплаченої суми за товар. Сплата штрафу не звільняє покупця від відповідальності за несвоєчасну оплату, що передбачено для нього п. 7.2 договору.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі, при тому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. У останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов'язання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату неустойки (пені та штрафу) є правомірними.
Перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства та умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню у сумі 377 450,40 грн. та штраф у сумі 380 400,00 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.
Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 137 877,12 грн. та 3 % річних у сумі 37 655,57 грн. за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.
Здійснивши перевірку правильності нарахування матеріальних втрат, суд встановив, що з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у сумі 137 877,12 грн. та 3 % річних у сумі 37 655,57 грн., тобто, у сумах, заявлених позивачем.
Отже, позов ТОВ “Маяк-3» підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Актив Компані» (04119, Україна, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок, 25а, літера Л, ідентифікаційний код 40209490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Маяк-3» (35336, Україна, Рівненський р-н, Рівненська обл., село Верхівськ, вулиця Шевченка, будинок, 81, ідентифікаційний код 33521351) основний борг у сумі 730 687 (сімсот тридцять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 50 коп., пеню у сумі 377 450 (триста сімдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 40 коп., штраф у сумі 380 400 (триста вісімдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 137 877 (сто тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 12 коп., 3 % річних у сумі 37 655 (тридцять сім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 57 коп., судовий збір у сумі 19 968 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн 85 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.09.2025 року.
Суддя О.В. Котков