номер провадження справи 19/96/25
09.09.2025 Справа № 908/1965/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363)
до відповідача 1: Фермерське господарство "ІВАНЕЦЬ" (70544, Запорізька обл., Пологівський р-н., с. Новопавлівка, вул. Сувора, буд. 86, ідентифікаційний код 42921946, електронна адреса: fcivanez@ukr.net)
до відповідача 2: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
до відповідача 3: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 230 000,00 грн
без виклику учасників справи
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2143/08-07/25 від 26.06.2025) Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до відповідача 1 - Фермерське господарство "ІВАНЕЦЬ", відповідача 2 - ОСОБА_1 та відповідача 3 - ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачем 1 умов Договору кредитної лінії №1085 від 26.04.2021 в частині сплати платежів та відсотків, та порушенням відповідачами 2,3 умов Договорів поруки № 1 від 26.04.2021 та №2 26.04.2021, а також Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020, ст. 11, 509, 510, 512, 516, 525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 599, 610-612, 626, 627, 629, 638, 1054 ЦК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 26.06.2025, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1965/25 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.
Ухвалою Господарського суду від 30.06.2025 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі №908/1965/25, присвоєно справі номер провадження 19/96/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Розгляд справи по суті визначено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Тією ж ухвалою суд встановив відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а позивачу - строк для надання суду відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Відповідно до частин 2 і 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала про відкриття провадження у справі від 30.06.2025, яка надсилалась на адресу місцезнаходження відповідачів 1-3, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, повернулась до суду 21.07.2025 з відміткою в довідці пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Згідно з календарним штемпелем відділення поштового зв'язку, що міститься на конверті адресованому відповідачеві 1 в якому на адресу суду повернулася ухвала про відкриття продовження у справі, днем вручення ухвали є 19.07.2025, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Отже останнім днем строку для подання відзиву, встановленим в ухвалі суду про відкриття провадження, є 04.08.2025(враховуючи 03.08.2025 вихідний день, неділя).
Судом встановлено, що в установлений ухвалою суду строк, відзиви до суду не надійшли.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб'єкта господарської діяльності покладається обов'язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/1965/25 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 09.09.2025 (в зв'язку з перебуванням судді у відпустці).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі- Банк, позивач у справі) та фермерським господарством «Іванець» (далі-Позичальник, відповідач 1 у справі) 26.04.2021 укладено договір кредитної лінії № 1085 (далі -Кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 3.1, 3.2 Кредитного договору визначено, що сума максимального ліміту кредитування становить 460 000,00 грн. Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 25 квітня 2024 року.
Умови щодо визначення розміру процентів за користування кредитом передбачені у пункті 3.5.1 Кредитного договору, відповідно до змісту якого визначено, що Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною та розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування із застосування формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де:
БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
індекс UІRD(3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
Пунктом 3.5.2 Кредитного договору визначено, що на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD(3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.5.1 цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 13,8% процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі плати процентів до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп. 3.5.3 цього Договору.
Перегляд Базової процентної ставки та зміні її розміру (збільшення чи зменшення, якщо не є наслідком застосування формули, передбаченої п. 3.5.1 цього договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору по повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором. Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.5.1 договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних, Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (Максимальна процентна ставка) (п. 3.5.3 Кредитного договору).
Підпунктами 3.16.1, 3.16.2, 3.16.2.1 Договору визначено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі Базової процентної ставки на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно до дня повного погашення основної суми боргу за цим договором. Проценти нарахованої за користування кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору сплачуються з 10 по 15 число (включно) місяця, наступного за звітним місяцем.
Умовами пункту 3.6. Договору також встановлено особливий порядок виконання Позичальником зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів. Приймаючи до уваги умови Порядку, користуючись принципом свободи договору та керуючись ч. 2 ст. 526 ЦК України, сторони дійшли згоди, що за умови дотримання Позичальником умов програми та належного виконання ним умов цього договору (в частині вчасного повернення суми кредиту, її частини та/або вчасної сплати суми процентів її частини), в межах періоду відповідності програмі, Позичальнику встановлюється особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів (за умови відсутності обставин та/або порушень умов договору кредитної лінії, які виключають можливість застосування такого особливого порядку), а саме:
- протягом періоду повної компенсації процентів, сплата процентів за договором кредитної лінії в розмірі базової процентної ставки здійснюється Фондом розвитку підприємництва (далі - Фонд) в повному обсязі у зв'язку з наданням Позичальнику компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений у пункті 3.19. Договору;
- протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно (за власні кошти) сплачує нараховані за договором кредитної лінії проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов програми становить 3 (три цілих) процента річних;
- решта нарахованих процентів в розмірі КЧП, яка розраховується як різниця між базовою процентною ставкою та компенсаційною процентною ставкою, що сплачується Фондом у зв'язку з наданням Позичальником компенсації (у випадку отримання Позичальником права на таку компенсацію) шляхом списання Банком коштів в повній необхідній сумі з рахунку ескроу на рахунок, визначений в п. 3.19. Договору, або Позичальником у випадках та у строки визначені договором.
Відповідно до п. 3.7. Договору Позичальник сплачує Банку:
- комісійну винагороду за надання кредиту в розмірі 0,5% (нуль цілих п'ять десятих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору;
- комісійну винагороду за обслуговування кредиту в розмірі 0,358% (нуль цілих тридцять п'ять сотих) відсотків від суми максимального ліміту кредитування в день укладання договору.
Кредит надається траншами в порядку та на умовах, передбачених цим договором, з рахунку для обліку основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника (п. 3.9 Договору).
Пунктом 3.11 Договору встановлено, що з метою дотримання діючого ліміту кредитування згідно з умовами цього договору, Позичальник зобов'язаний не пізніше першого банківського дня наступного періоду здійснити погашення основної суми боргу у сумі, що буде необхідною для дотримання діючого ліміту кредитування на такий наступний період. У разі, якщо діючий ліміт кредитування буде вичерпано, Позичальник має право отримати наступний транш у межах діючого ліміту кредитування лише за умови погашення основної суми боргу (частково або в повному обсязі) за цим договором.
Також Позичальник зобов'язався здійснити погашення основної суми боргу за кожним траншем не пізніше ніж на 365 календарний день з моменту отримання траншу незалежно від розміру діючого ліміту кредитування, що встановлений на окремий банківський день згідно з пп. 3.3 цього договору (підпункт 3.11.1. Договору).
Відповідно до п. 3.16 Договору, Позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату Банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.
З урахуванням умов програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами програми (підпункт 3.18.1 Договору).
За умовами пп. 4.3.1 Договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
У відповідності до пп. 4.3.2 Договору, Позичальник зобов'язався у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
Відповідно до п. 8.6 Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Виконання Позичальником зобов'язань за Договором забезпечено гарантією держави.
Так, на підставі Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.20 №1151 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Порядок №1151), постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.20 №1317 «Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році» (далі - Постанова №1317) в Україні запроваджена державна підтримка позичальників - суб'єктів господарювання у формі державних гарантій на портфельній основі.
Учасниками Програми надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році є:
- агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», що надає агентські, консультаційні та інші послуги відповідно до умов агентської угоди між гарантом та агентом та договору про надання державної гарантії на портфельній основі, який укладається між гарантом та банком-кредитором;
- банки-кредитори - банки, відібрані на умовах, визначених Порядком №1151, перелік яких визначається рішенням Кабінету Міністрів України щодо надання державних гарантій на портфельній основі;
- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави, в особі Міністра фінансів;
- позичальники - суб'єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва, визначені Господарським кодексом України, що отримують кредити від банків-кредиторів, часткове виконання боргових зобов'язань за якими забезпечується державними гарантіями на портфельній основі.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.14 №375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - Бенефіціар) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.20 (далі - Договір гарантії).
За умовами п. 2.1 Договору, Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь Бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Принципалами (суб'єктами господарювання, яким надано кредит) частини своїх грошових зобов'язань перед Бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Пункт 2.7 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку (Принципал не здійснив планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до портфеля, і такий платіж залишається несплаченим протягом 90 календарних днів поспіль) Гарант зобов'язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу V цього договору.
Пунктами 3.1 - 3.3 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля Бенефіціар формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які Бенефіціар визначив як такі, що включені до портфеля. Бенефіціар формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
У п. 5.1 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами.
Відповідно до п. 5.5 Договору гарантії, Гарант на підставі вимог, отриманих від Бенефіціара, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогою.
За заявою Позичальника, кредит був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, та з метою виконання вимог розділу 6 Договору гарантії, 26.04.21 між Банком та відповідачем-1 укладений Додатковий договір № 1 до договору кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021.
Відповідно до Розділу 2 Додаткового договору №1 від 26.04.2021, сторони приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за Кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору наступним (п. 2.1).
Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятими для себе. Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених порядком та Договором про надання Гарантії (пункт 2.2.1.2 Додаткові запевнення і гарантії Позичальника).
Підпунктом 2.2.1.3 Додаткового договору передбачено, що Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у спосіб та згідно процедур встановлених Порядком та Договором гарантії.
Також, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (Кредитор, Банк, позивач), Фермерським господарством «Іванець» (боржник) та громадянкою ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-2) 26.04.2021 укладено договір поруки № 1, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ «Іванець» зобов'язань за договором кредитної лінії № 1085 та договором кредитної лінії № 1085р від 26.04.2021.
Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Божник , в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
Згідно із п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).
Також, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Запорізького обласного управління АТ «Ощадбанк» (Кредитор, Банк, позивач) та громадянином ОСОБА_2 (Поручитель, відповідач-3) 26.04.2021 укладено договір поруки № 2, за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ФГ «Іванець» зобов'язань за договором кредитної лінії № 1085 та договором кредитної лінії № 1085р від 26.04.2021.
Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Божник, в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
Згідно із п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель також відповідає перед Кредитором за повернення Боржником грошових коштів (включаючи комісійні винагороди та проценти, нараховані на суму грошових коштів в порядку, визначеному Кредитним договором та законодавством України за користування чужими грошовими коштами).
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Договору кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021 Банк надав Позичальнику кредит, перерахувавши 26.04.2021 460 000,00 грн з рахунку Банку на поточний рахунок Позичальника.
За поясненнями позивача, Позичальником (відповідачем-1) з 29.06.2022 допущено прострочення зі сплати основного боргу, процентів, за користування кредитом та комісійних винагород. Позичальник не здійснив плановий платіж та допустив прострочення заборгованості за процентами згідно з графіком платежів, яка залишилась несплаченою протягом 90 календарних днів поспіль, що призвело до настання гарантійного випадку в розумінні н. 2.7. Договору гарантії, внаслідок чого 21.09.2022 на рахунку Позичальника НОМЕР_2 була відображена прострочена заборгованість за основним боргом в сумі 460 000,00 грн.
Водночас, через неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу та процентів за користування кредитом у встановлений п.п. 3.11.1, 3.16 договору строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 договору правом на відкликання кредиту та 26.09.2023 направив Позичальнику (на адресу електронної пошти) вимогу про відкликання кредиту, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 банківських днів з дати направлення Банком цієї вимоги, здійснити повернення всієї суми кредиту та платежів за нарахованими процентами за користування кредитом у сумі 556 646,07 грн. Вказана вимога АТ «Ощадбанк» була залишена Позичальником без відповіді та задоволення.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» в порядку, передбаченому пунктами 2.7, 5.1 Договору гарантії звернувся до Гаранта (з копією Агенту) з вимогою № 70/4-01/1488 від 06.12.2023 про сплату за гарантією суми в розмірі 230 000,00 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 02.01.24 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 230 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією.
На виконання п. 6.1 Договору гарантії, Банк спрямував отримані кошти в рахунок часткового погашення заборгованості за основним боргом та відобразив в обліку виникнення простроченої заборгованості ФГ «ІВАНЕЦЬ» перед державою в сумі 230000,00 грн.
30.12.2024 позивачем направлені відповідачам (на адресу електронної пошти) повідомлення про виникнення станом на 02.01.2024 за Договором кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021 простроченої заборгованості в розмірі 230000,00 грн та перехід до держави прав кредитора за Договором кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021, Договорами поруки №1, №2, від 26.04.2021 у розмірі частини обов'язку, що було виконано Гарантом, з вимогою погасити заборгованість у строк 3001.2025 У визначений термін заборгованість за кредитом Позичальником та Поручителем не погашена.
Неналежне виконання фермерським господарством «ІВАНЕЦЬ» зобов'язань за Договором кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021, а також невиконання ОСОБА_1 (Поручителем, відповідачем 1) та ОСОБА_2 (Поручителем, відповідачем 2) зобов'язань за Договорами поруки № 1 та № 2 від 26.04.2021 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 230000,00 грн заборгованості перед державою за Договором, яка виникла 02.01.2024 внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно частини 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у повному обсязі зобов'язань за Договором, а саме: надання відповідачу 1 кредитних коштів в розмірі 460 000 грн.
Укладені на забезпечення виконання зобов'язань Боржника (відповідача 1) за Кредитним договором Договір поруки № 1 та № 2 від 26.04.2022 передбачає безумовну, безвідкличну та безоплатну солідарну відповідальність поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перед Банком, що випливають з Кредитного договору № 1058 від 26.04.2022 (п. 2. та п. 13 п.п. 1.1 розділу 1 Договорів поруки).
Як свідчать матеріали справи, відповідач 1 свої зобов'язання за Додатковим договором не виконав, чим порушив свої зобов'язання та припинив здійснювати щомісячні платежі.
Прострочення відповідача 1 за Кредитним договором підтверджується виписками по рахунку відповідача 1 та розрахунком позивача по заборгованості відповідача 1.
Відповідач 1 не виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, а відповідач 2 та відповідач 3 за Договором поруки № 1 та Договором поруки № 2, в зв'язку з чим заборгованість за тілом кредиту складає 230 000,00 грн.
Відповідачі 1, 2, 3 не надали доказів повної сплати простроченого кредиту та процентів або обґрунтованих заперечень проти позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії (ст. 563 ЦК України).
На підставі ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до Договору гарантії №1310-05/271 від 31.12.2020 у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією,яка становить 50% від розміру заборгованості.
Між Міністром фінансів України, який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (далі -Договір гарантії).
У п. 6.1 Договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі здійснення Гарантом виплати ССГ (суми сплати за гарантією) за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено Бенефіціаром у найкоротші строки.
Згідно з п. 6.2 вказаного Договору гарантії, з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 6-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та вимог, передбачених пунктами 6.1 та 6.3 цього договору, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку №1151 та цього договору, зобов'язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 6.8 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами;
Отже, з наведеного вище слідує, що державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:
1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Кредитним договором, надане Гарантом на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №1151, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником;
2) в результаті здійснення Гарантом виплати суми за гарантією в обліку Банку відображено виникнення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої Гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом) перейшли права кредитора та остання як Гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;
3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення Банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед Банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між Гарантом та Банком пропорційно ставці гарантії.
За таких обставин, повноваження АТ «Ощадбанк» щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором відповідають закону, актам Кабінету Міністрів України, Договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності АТ «Ощадбанк».
03.01.2024 Гарант за Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 здійснив на користь позивача сплату за гарантією суми 230 000,00 грн. Отримані кошти Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості Фермерським господарством «ІВАНЕЦЬ» за Договором кредитної лінії № 1085 від 26.04.2021.
Враховуючи невиконання Позичальником та Поручителями 1, 2 своїх договірних зобов'язань, а також з огляду на вищевказані положення законодавства та умови Додаткового договору № 1 від 26.04.2021, суд визнав, що у позивача виникло право вимагати погашення заборгованості за Кредитним договором з вищевказаних правових підстав.
Позивач надав в матеріали справи докази на підтвердження заявлених позовних вимог.
Відповідачі заявлені позивачем позовні вимоги не спростували, доказів належного виконання договірних зобов'язань суду не надали.
Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).
Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Суд враховує, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ІВАНЕЦЬ" (70544, Запорізька обл., Пологівський р-н., с. Новопавлівка, вул. Сувора, буд. 86, ідентифікаційний код 42921946, електронна адреса: fcivanez@ukr.net), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) прострочену заборгованість перед державою за Кредитним договором № 1085 від 26.04.2022 в розмірі 230 000,00 грн (двісті тридцять тисяч гривень 00 коп.).
3. Стягнути з Фермерського господарства "ІВАНЕЦЬ" (70544, Запорізька обл., Пологівський р-н., с. Новопавлівка, вул. Сувора, буд. 86, ідентифікаційний код 42921946, електронна адреса: fcivanez@ukr.net) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) 1150,00 грн (одна тисяча сто п'ятдесят гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) 1150,00 грн (одна тисяча сто п'ятдесят гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Запорізького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 48, ідентифікаційний код 02760363) 1150,00 грн (одна тисяча сто п'ятдесят гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці, рішення складено та підписано 23.09.2025.
Суддя І.В. Давиденко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.