вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. Справа№ 904/5405/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Барсук М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
при секретарі: Овчинніковій Я.Д.;
за участю представників сторін:
від позивача: Бойко А.Ю.;
від відповідача: Кириленко Н.В., Назаренко Д.Л.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ-Текс»
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 (повний текст складено 16.06.2025)
у справі №904/5405/24 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ-Текс»
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8 044 848, 00 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОП-ТЕКС» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 8 044 848 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором про закупівлю черевиків з високими берцями №95-24 від 25.04.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2024 року матеріали позовної заяви Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ-Текс" про стягнення 8 044 848 грн. 00 коп. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №904/5405/24 позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ-Текс» на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України пеню у розмірі 3 495 878 грн 40 коп., штраф у розмірі 2 940 000 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 96 538 грн 18 коп.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку, що в порушення умов договору відповідач здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 73 500 000 грн. 00 коп. з порушенням строку, визначеного у графіку постачання, що є додатком №4 до договору, а саме за червень - серпень 2024 року.
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача на форс-мажорні обставини, як підставу для звільнення від відповідальності за порушення умов договору, водночас дійшов до висновку про можливість зменшення нарахованої пені та штрафу на 20 %.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №904/5405/24 частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 608 969, 60 грн штрафних санкцій та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- порушення постачальником строків постачання товару на 88 днів є значним терміном в контексті несвоєчасного забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України демісезонними черевиками;
- для позивача використання результатів отриманого за договором не становить комерційний інтерес, а спрямоване на виконання покладених на нього повноважень - державної політики у сфері забезпечення військових частин Державної прикордонної служби України товарами (черевиками з високими берцями демісезонні, черевиками з високими берцями демісезонні (для морської охорони) необхідними для виконання військовослужбовцями Державної прикордонної служби України завдань з оборони та захисту Батьківщини;
- сам факт відсутності доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов'язку, подальше здійснення відповідачем постачання товару не можуть бути підставами для зменшення розміру штрафних санкцій.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Текс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №904/5405/24 частині стягнення пені у розмірі 3 495 878, 40 грн, штрафу у розмірі 2 940 000,00 грн та судового збору у розмірі 96 538, 18 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- надзвичайні форс-мажорні обставини на підприємстві виробника неминуче вплинули на своєчасність виконання зобов'язань ТОВ «ТОП-ТЕКС» по укладеному договору з позивачем;
- укладаючи договір, відповідач не знав і не міг знати, що 10 червня 2024 відбудеться масштабна пожежа у виробничих підрозділах виробника взуття, яка є форс-мажором, та яка неминуче вплинула на своєчасність виконання зобов'язань;
- надані відповідачем докази підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю своєчасно виконати відповідачем свої зобов'язання за договором;
- нарахування неустойки за відсутності збитків не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права;
- суд безпідставно зменшив нараховані санкції лише на 20 %, а не на 90 %, як просив відповідач.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №904/5405/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.
Ухвалою суду від 01.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України та призначено справу до розгляду на 02.09.2025.
Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Текс» для спільного розгляду з апеляційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі №904/5405/24 та призначено справу до розгляду на 02.09.2025.
Ухвалою суду від 02.09.2025 відкладено розгляд справи на 16.09.2025.
Правові позиції учасників справи
17.07.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача та просив відмовити у її задоволенні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
25.04.2024 року між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТОП-ТЕКС» (Постачальник) було укладено Договір про закупівлю черевиків з високими берцями №95-24 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов?язується у 2024 році поставити Товароодержувачу черевики з високими берцями демісезонні, черевики з високими берцями демісезонні (для морської охорони). код ДК 021:2015: 18810000-0 “Взуття різне, крім спортивного та захисного», асортимент, кількість, ціна, інформація та технічна документація наведені в Специфікації, яка є Додатком №1 до цього Договору (далі -Товар). а Покупець - прийняти та оплатити такий Товар в порядку та на умовах. визначених цим Договором. При цьому. Товароодержувачем є уповноважена особа за місцем поставки Товару згідно зі Специфікацією (Додаток №1).
Згідно з п.3.1 Договору загальна вартість по Договору становить 94 500 000 грн.
Строк поставки визначається у Графіку постачання (Додаток №4), що є невід??ємною частиною цього Договору. (п.5.1 Договору)
Згідно з п.5.8 Договору уповноваженою особою (уповноваженими особами) Постачальника складається акт приймання-передавання товару (далі - акт або акт приймання-передавання товару) (Додаток №3) у трьох примірниках (перший - Товароодержувачу, другий - Покупцю, третій - Постачальнику) та надається Покупцю до моменту здійснення поставки Товару. Покупець повертає Постачальнику підписані акт приймання-передавання товару та акт приймання-передачі запасів, які Постачальник надає в день поставки Товароодержувачу разом з Товаром та документами, визначеними п. 5.4. цього Договору.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. (п.9.1 Договору)
Згідно з п.9.2 Договору сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов'язана не пізніше 15 (п'ятнадцяти) днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов'язана надати іншій Стороні копію звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово- промислової палати. Сторона для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорних обставини) зобов'язана надати впродовж 30 (тридцяти) днів з дня такого повідомлення іншої Сторони сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.
У п.9.3 Договору визначено, що неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу Сторону про їх настання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором.
Графіком постачання, що є Додатком №4 до Договору про закупівлю черевиків з високими берцями №95-24 від 25.04.2024 року, Сторони узгодили найменування товароодержувача, місяці та кількість поставленого товару, а саме травень 2024 р. - 10000 пар, червень - 15000 пар, липень - 10000 пар, серпень - 10000 пар.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору Відповідач поставив товар на загальну суму в розмірі 73 500 000 грн. 00 коп., а Позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами приймання - передавання товарів №5046 від 16.09.2024 р. (отриманий Позивачем 19.09.2024 р.) на суму в розмірі 18 144 000 грн. 00 коп., №5242 від 26.09.2024 р. (отриманий Позивачем 27.09.2024 р.) на суму в розмірі 55 356 000 грн. 00 коп. та здійснив оплату за отриманий товар у розмірі 73 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №2302 від 09.10.2024 р., №2691 від 21.10.2024 р.
Листом №06.1/7694-24-Вих від 25.10.2024 року позивач вимагав від Відповідача сплатити штрафні санкції.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач всупереч умовам Договору не здійснив поставку товару у передбачені договором строки, а саме за червень204 р. - серпень 2024 р. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем умов договору позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОП-ТЕКС» на його користь пеню у розмірі 4 369 848 грн. 00 коп. та штраф у розмірі 3 675 000 грн. 00 коп.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як встановлено ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається з умов договору, відповідач повинен був здійснити поставку товару на загальну суму в розмірі 94 500 000 грн. у строк, визначений у Графіку постачання, що є Додатком №4 до Договору, а саме: травень 2024 р. - 10000 пар, червень - 15000 пар, липень - 10000 пар, серпень - 10000 пар.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив товар на загальну суму в розмірі 73 500 000 грн. 00 коп., а позивач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується Актами приймання - передавання товарів №5046 від 16.09.2024 р. (отриманий Позивачем 19.09.2024 р.) на суму в розмірі 18 144 000 грн. 00 коп., №5242 від 26.09.2024 р. (отриманий Позивачем 27.09.2024 р.) на суму в розмірі 55 356 000 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств.
Тобто, відповідач в порушення умов Договору здійснив поставку товару на загальну суму в розмірі 73 500 000 грн. 00 коп. з порушенням строку, визначеного у Графіку постачання, що є Додатком №4 до Договору про закупівлю черевиків з високими берцями №95-24 від 25.04.2024 року, а саме за червень - серпень 2024 року.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, як підставу для звільнення останнього від відповідальності за порушенням умов договору, правомірно були відхилені судом першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таких висновків дотримується Верховний Суд у постановах від 16.07.2019р. у справі №917/1053/18, від 09.11.2021р. у справі №913/20/21, від 30.05.2022р. у справі №922/2475/21, від 14.06.2022р. у справі №922/2394/21 та у постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20.
Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за даних умов здійснення господарської діяльності.
Тобто, при виникненні форс-мажорних обставин сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.
Згідно з п.9.2 Договору сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов?язана не пізніше 15 (п?ятнадцяти) днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення) інформувати іншу Сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така Сторона зобов?язана надати іншій Стороні копію звернення до Торгово-промислової палати України або уповноваженої регіональної торгово- промислової палати. Сторона для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорних обставини) зобов?язана надати впродовж 30 (тридцяти) днів з дня такого повідомлення іншої Сторони сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються Стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.
У п.9.3 Договору визначено, що неповідомлення/несвоєчасне повідомлення Стороною, для якої склались обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), іншу Сторону про їх настання або припинення веде до втрати права Сторони посилатись на такі обставини як на підставу, що звільняє її від відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов?язань за цим Договором.
08.07.2024 року відповідач надіслав на адресу позивача лист №9/07/ВК, в якому повідомив Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України про виникнення форс-мажорних обставин.
Також відповідачем надано сертифікат № 350/03.23 про форс-мажорні обставини від 09.07.2024, виданого Київською торгово - промисловою палатою, з якого вбачається, що ним засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): непередбачуваний збій роботи електромережі, що привело до короткого замикання та пожежі, внаслідок якої знищено виробниче приміщення у виробника товару ТОВ “ТАЛАНЛЕГПРОМ» що розташоване за адресою м.Ромни, Сумської області, вул.Гостиннодвірська,37-Ж (цехи по пошиттю заготовок, розкрою шкіри та текстильних матеріалів, виготовлення гумового ходового шару взуття, виготовлення вкладної устілки, які є необхідними процесами в повному циклі виробництва взуття) та спричинило неможливість своєчасного виконання зобов'язань ТОВ “ТОП-ТЕКС» за договором про закупівлю черевиків з високими берцями №95-24 від 25.04.2024р. укладеним з Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби. Період дії форс-мажорних обставин з 10.06.2024 та тривають на 09.07.2024.
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно (ч.1).
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. (ч.2).
Так, наданий відповідачем сертифікат № 350/03.23 про форс-мажорні обставини від 09.07.2024 підтверджує неможливість виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором з підстав того, що його контрагент - виробник товару не може поставити товар у зв'язку із знищенням виробничого приміщення.
У цьому контексті колегія суддів враховує приписи ст. 617 ЦК України, які передбачають, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
А тому, недодержання своїх обов'язків контрагентом відповідача за договором не може бути тією обставиною, що звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
Колегія суддів також враховує, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи контракт, відповідач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов'язання з постачання товару та, відповідно, об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний у контракті строк.
Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.
При цьому посилання відповідача на збільшення тривалості та кількості ракетних обстрілів і повітряних тривог також не може бути підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення зобов'язання, оскільки укладаючи 25.04.2024 договір на поставку товару відповідач зав та повинен був враховувати, що в Україні діє воєнний стан.
Введення воєнного стану в Україні негативним чином відображається не лише на діяльності відповідача, а й позивача, тобто такі обставини стосуються обох сторін.
Колегія суддів також зазначає, що в силу положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Таким чином, відповідач, уклавши з позивачем договір на відповідних умовах, зобов'язаний нести всі ризики, пов'язані з порушенням власних зобов'язань.
Відповідачем не надано доказів неможливості виконання саме ним, а не виробником товару ТОВ “ТАЛАНЛЕГПРОМ», свого зобов'язання з поставки внаслідок настання форс-мажорних обставин, як і не наведено обґрунтованих причинно-наслідкових зав'язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за вказаним договором.
З викладеного вище колегія суддів вважає, що наведені відповідачем обставини, за конкретних обставин даної справи не свідчать про відсутність вини останнього за неналежне виконання зобов'язань з поставки товару.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що підстави для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором відсутні.
Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини 2, 3 статті 549 ЦК України).
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких построчено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені за загальний період прострочення виконання відповідачем зобов'язання з 01.07.2024 по 26.09.2024 у розмірі 4 369 848,00 грн. та штрафу у розмірі 3 675 000,00 грн. погоджується із висновком суду першої інстанції про його обґрунтованість та арифметичну вірність.
Водночас, у суді першої інстанції відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 90 %.
Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз приписів статі 551 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18 від 21.11.2019 зі справи № 916/553/19).
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, викладено правову позицію, відповідно до якої за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 Цивільного кодексу України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
При вирішенні питання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій суд першої інстанції правомірно врахував виняткові обставини у даній справі, а саме факт пожежі на виробничих потужностях виробника товару, який поставлявся, та вчинення відповідачем дій для належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем, а саме шляхом направлення письмових запитів іншим виробникам товару для його подальшої поставки позивачу.
У даному контексті колегія суддів враховує, що з боку позивача відсутні претензії щодо якості й комплектності поставленого товару, а за травень 2024 у відповідача було відсутнє прострочення з поставки товару.
А тому, враховуючи відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших для нього наслідків порушення зобов'язання відповідачем, незначності прострочення виконання зобов'язання, приймаючи до уваги загальний розмір нарахованої пені та штрафу, вартість товару та фактичне виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару, виходячи із засад справедливості, добросовісності, розумності, пропорційності та співмірності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість зменшення розміру штрафних санкцій на 20%, тобто до сум 3 495 878 грн. 40 коп. пені та 2 940 000 грн. 00 коп. штрафу.
Колегія суддів зазначає, що зменшення розміру штрафу на 20% є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для позивача та відповідача.
Слід також зазначити, що чинним законодавством України не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №911/867/19 та 25.02.2020 у справі №904/2542/19).
А тому доводи сторін стосовно необґрунтованості зменшення судом першої інстанції нарахованих штрафних санкцій саме на 20 % колегія суддів відхиляє.
З цих підстав, є вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача 3 495 878 грн. 40 коп. пені та 2 940 000 грн. 00 коп. штрафу.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 904/5405/24 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни в межах доводів та вимог апеляційних скарг не вбачається.
Згідно із ст. 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявників.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель державної прикордонної служби України та Товариства з обмеженою відповідальністю “Топ-Текс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 904/5405/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.06.2025 у справі № 904/5405/24 залишити без змін.
3. Судові витрати зі сплати судового збору, понесені за подачу апеляційної скарги, покласти на апелянтів.
4. Матеріали справи № 904/5405/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повна постанова складена 24.09.2025
Головуючий суддя М.А. Барсук
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко