вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Справа № 910/8417/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Старовойтова О.Е. (у режимі відеоконференції)
від відповідача: Зоц А.О. (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2025
про відмову у забезпеченні позову (суддя Головіна К.І.)
у справі № 910/8417/25 Господарського суду міста Києва
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго"
про визнання недійсними рішення загальних зборів та статуту, скасування державної реєстрації статуту
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2025 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" (відповідач) про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача від 16.06.2025 щодо внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", оформленого протоколом загальних зборів від 16.06.2025; визнання недійсним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" в новій редакції від 2025 року, прийнятого рішенням загальних зборів учасників відповідача від 16.06.2025, затвердженого протоколом загальних зборів від 16.06.2025, та скасування його державної реєстрації.
Короткий зміст і підстави заяви про забезпечення позову
Після подання зазначеного позову, 21.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову у справі № 910/8417/25, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", скликаних на вимогу учасника відповідача ОСОБА_2 (вх. № 26 від 13.05.2025), оформлених протоколом загальних зборів від 16.06.2025, а також шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", а саме: вносити зміни до статуту, вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, на виконання рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", оформлених протоколом загальних зборів від 16.06.2025.
Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що є достатньо обґрунтоване припущення (реальний ризик) того, що оскаржуване рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" може бути виконане відповідачем у будь-який момент, що матиме наслідком внесення відповідних реєстраційних записів щодо зміни відомостей про керівника відповідача, а новопризначені до органів управління Товариства особи зможуть зловживати своїми повноваженнями, через що позивач втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/8417/25 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалу суду мотивовано тим, що в матеріалах заяви відсутні будь-які належні обґрунтування, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, і позивачем не доведено того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/8417/25, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 10, п. 2 ч. 4 ст. 17, п. 2 ч. 1 ст. 25, п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.
При цьому скаржник посилається на те, що оскільки предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" від 16.06.2025 та статуту з подальшим скасуванням його державної реєстрації, то в цьому випадку можуть мати місце в період розгляду спору обставини виконання такого рішення - реєстрація новостворених органів управління Товариства та, в свою чергу, вчинення такими органами управлінських функцій, зокрема, щодо розпорядження майном відповідача, а відтак, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивача (як учасника Товариства) на ефективний судовий захист у межах одного судового провадження.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 (колегія суддів у складі: головуючого Демидової А.М., суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/8417/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 08.09.2025 о 10:25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 05.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Позиції учасників справи
Відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що подаючи заяву про забезпечення позову, позивач, фактично, просить зупинити дію самого статуту, який затверджено загальними зборами та вже проведено відповідні реєстраційні дії, що дійсно фактично задовольнить позов без судового розгляду, що суперечить меті застосування заходів забезпечення позову.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 08.09.2025 взяли участь представники позивача та відповідача у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні представник позивача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно із ч. 1, 2 ст. 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 01.04.2020 у справі № 910/12661/19, від 14.05.2020 у справі № 922/2277/19, від 15.06.2020 у справі № 910/12641/19, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19, від 25.02.2021 у справі № 910/6729/20, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.
Як зазначалось, у заяві про забезпечення позову заявник просив суд:
- зупинити дію оскаржуваного рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", скликаних на вимогу учасника відповідача ОСОБА_2 (вх. № 26 від 13.05.2025), оформлених протоколом загальних зборів від 16.06.2025;
- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", а саме: вносити зміни до статуту, вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, на виконання рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", оформлених протоколом загальних зборів від 16.06.2025.
Щодо забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення загальних зборів учасників Товариства, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Як вказав Верховний Суд у постанові від 15.04.2024 у справі № 918/1012/23, за змістом частини першої статті 137 ГПК України серед перелічених цією статтею заходів забезпечення відсутній такий захід як зупинення рішення загальних зборів товариства.
Положеннями пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, за змістом статті 137 ГПК України (положення частини першої якої містять вичерпний перелік заходів забезпечення позову), якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 137 ГПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий захід забезпечення, що визначений іншим нормативним актом - законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тобто визначений частиною першою статті 137 ГПК України (в редакції, чинній з 08.02.2020) вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених Законами України або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому не допускається вжиття судом заходу забезпечення позову, який хоча і відповідає змісту позовних вимог, предмету спору, є необхідним з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, однак не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України).
Аналогічна правова позиція щодо допустимості вжиття заходу забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення, зокрема й загальних зборів товариства, міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21 та в постановах Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 916/493/22, від 15.09.2023 у справі № 910/6804/23.
У заяві про забезпечення позову позивачем не наведено посилань на інші закони чи міжнародні договори, якими би були передбачені заходи забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення загальних зборів учасників товариства, про вжиття яких він просив суд.
З приводу доводів позивача в обґрунтування необхідності забезпечення позову в цій частині, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22), суд апеляційної інстанції зауважує, що господарський процесуальний закон визначає процесуальні механізми забезпечення єдності судової практики, що полягають у використанні спеціальної процедури відступу від висновків щодо застосування норм права, викладених у раніше постановлених рішеннях Верховного Суду. Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів указує на те, що з метою застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції необхідно виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного господарського суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об'єднаної палати Касаційного господарського суду - над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду - над висновками об'єднаної палати, судової палати й колегії суддів Касаційного господарського суду (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/1418/17, від 15.01.2020 у справі № 914/261/18, від 12.02.2020 у справі № 916/2259/18, від 19.04.2023 у справі № 909/615/15).
Таким чином, правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 30.06.2022 у справі № 911/3616/21(911/184/22), не мають переваги над висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постанові від 15.07.2022 у справі № 910/4445/21, які підлягають застосуванню під час вирішення спору.
З огляду на викладене, обраний позивачем захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії рішення загальних зборів товариства є неналежним, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 ГПК України: прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 ГПК України.
У частині вимог про забезпечення позову у спосіб заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", а саме: вносити зміни до статуту, вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи, на виконання рішення позачергових загальних зборів відповідача, оформлених протоколом загальних зборів від 16.06.2025, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 15.04.2024 у справі № 918/1012/23).
Разом із тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або загроза ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача у разі невжиття судом заявлених заходів забезпечення позову.
При цьому, згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок із доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому покладається саме на заявника.
Тобто, у даному випадку, саме на заявника покладено обов'язок доведення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 вказав, що є достатньо обґрунтоване припущення (реальний ризик) того, що оспорювані рішення загальних зборів Товариства можуть бути виконані у будь-який момент, у тому числі вчинені відповідні реєстраційні записи щодо зміни відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", а новопризначені особи до органів управління Товариства можуть зловживати незаконно набутими правами. У разі виконання оспорюваних рішень загальних зборів Товариства позивач втратить можливість ефективного відновлення своїх порушених прав та інтересів у межах цієї справи.
Із цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що з наявної в матеріалах апеляційного оскарження позовної заяви вбачається, що позовні вимоги в даній справі заявлено про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача від 16.06.2025 щодо внесення змін до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" та визнання недійсним статуту Товариства в новій редакції від 2025 року, прийнятого зазначеним рішенням загальних зборів учасників Товариства, та скасування його державної реєстрації. Таким чином, посилання позивача на те, що на виконання оспорюваного рішення загальних зборів можуть бути вчинені реєстраційні дії щодо зміни відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго", не узгоджуються із заявленими позовними вимогами.
Позивач не навів, яким чином невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення дій на виконання оспорюваного рішення загальних зборів відповідача може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача щодо внесення змін до статуту Товариства, визнання недійсним статуту Товариства в новій редакції та скасування його державної реєстрації.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не наведено належного обґрунтування, яке б свідчило про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі, та не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, позаяк припущення, наведені заявником, є необґрунтованими.
З огляду на викладене, правомірним є висновок місцевого господарського суду про відмову у забезпеченні позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладені обставини, підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не вбачається.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2025 у справі № 910/8417/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали оскарження у даній справі повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню.
У зв'язку з перебуванням у відпустці суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П. - з 15.09.2025 по 22.09.2025 (включно), а судді Владимиренко С.В. - з 12.09.2025 по 22.09.2025 (включно), повна постанова складена та підписана у перший робочий день після їх виходу з відпустки - 23.09.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська