Постанова від 24.07.2025 по справі 910/12940/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2025 р. Справа№ 910/12940/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Сибіги О.М.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Горбоконь В.Ю., адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023

у справі № 910/12940/23 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 586 740,35 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (далі - ТОВ "Металургтранс", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення 586 740,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані завданням позивачу збитків у розмірі 586 740,35 грн внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з проведення планових ремонтів переданих в оренду позивачу вагонів. У зв'язку з чим позивач був вимушений організовувати та сплачувати послуги з відстою вагонів в очікуванні здійснення ремонтів та сплату залізничних тарифів за відправлення вагонів у відстій.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалене рішення мотивовано тим, що при дослідженні зібраних в матеріалах справи доказів та оцінки їх у сукупності, судом першої інстанції встановлена відсутність у даному випадку таких елементів складу цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка відповідача, вина саме відповідача у заподіянні шкоди позивачу, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ "Металургтранс" 19.12.2023 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; вирішити питання щодо відшкодування судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване у даній справі рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права (щодо обов'язків сторін стосовно проведення ремонтів) та порушив норми процесуального права (невірно визначив суть спору, предмет спору, підстави виникнення спору, помилково визначив види ремонтів та інші технічні особливості (несправності) платформ, проведення яких покладається на відповідача).

Так, апелянт стверджує, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції:

-неповно з'ясував обставини, які стосуються підстав виникнення спору щодо збитків, завданих перебуванням у відстої трьох вагонів, які були направлені в ремонт до АТ "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" власне за рахунок винної особи (не відповідача) і не могли бути повернуті з ремонту саме з вини відповідача, оскільки останній встановив та не зняв заборону на проведення операцій з вагонами ("логічний контроль"), що і зумовило їх направлення у відстій, за що АТ "Українська залізниця" нарахувала відповідну плату за подачу на під'їзну колію, плату за зберігання вагонів та тарифи за відстій, які були сплачені позивачем;

-не з'ясовано, що 25 із 28 вагонів потребують капітального та деповського ремонту, проведення якого відповідно до пункту 2.11 Договору оренди вагонів є саме обов'язком орендодавця (відповідача), технічна необхідність проведення яких зумовлена закінченням терміну служби деталей та візків у 20 вагонів та настання терміну планового ремонту у 5 вагонів;

-не дав належної оцінки умовам пунктів 2.8, 5.8 Договору у комплексі з іншими його умовами та не звернув уваги, що орендар маючи обов'язок направити спірні вагони у ремонт, не зміг цього зробити своєчасно з вини орендодавця, оскільки:

1) орендодавець не надіслав орендареві графік проведення ремонтів (хоча, як добросовісний власник, попередньо бувши обізнаним про закінчення гарантійних термінів ремонтів, у відповідності до пункту 7.9 Договору повинен був зазделігідь погодити графік планових ремонтів), а також проігнорував численні письмові запити і застереження орендаря про закінчення термінів гарантійних ремонтів та необхідність проведення цих ремонтів, настання негативних наслідків прострочення ремонтів;

2) не забезпечив технічну можливість орендарю оформити перевізний документ (не знявши заборону ("лог контроль"), незважаючи на численні вимоги орендаря), який би дозволив передислокувати вагони до місця проведення ремонту або до будь-якого іншого місця;

- не враховано, що у зв'язку зі свідомою зухвалою бездіяльністю орендодавця, саме з його вини орендар не мав можливості використовувати предмет оренди за його цільовим призначенням, з наведених причин 28 вагонів знаходились у відстої в очікуванні проведення ремонту. За період очікування ремонту/ТО/заміни деталей (відстій) спірних вагонів орендарю орендодавцем (відповідачем) були нараховані: плата за зберігання вагонів за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року та тариф за відправлення у відстій, які відповідно були сплачені позивачем у розмірі 586 740,35 грн (з ПДВ), що і є предметом позову;

-не встановлено істотні обставини стосовно того, що заявлені позивачем до стягнення суми є прямим наслідком бездіяльності відповідача, його винної поведінки (якби не існували перепони - створена і не усунена відповідачем заборона на проведення операцій, то такі б вагони були направлені в ремонт, а додатково понесені позивачем витрати не настали б), що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Крім того, в апеляційній скарзі позивачем заявлено клопотання про поновлення (продовження) строку для подання додаткових доказів та долучення до матеріалів цієї справи додаткових доказів, а саме копії листів відповідача №1552 від 19.09.2022, № СВРЗ-4/221 від 07.03.2023, №СВРЗ-4/233 від 09.03.2023, №СВРЗ-4/288 від 04.04.2023, №СВРЗ-4/316 від 25.04.2023, №СВРЗ-4/501 від 02.06.2023, №СВРЗ-4/669 від 01.08.2023, №СВРЗ-4/964 від 19.12.2023.

Позивач у додаткових поясненнях у справі, наданих до Північного апеляційного господарського суду 13.05.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", заперечив твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, про відсутність в апеляційній скарзі належного обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції. Так, позивач акцентує увагу на тому, що ознайомившись із повним текстом оскаржуваного рішення, встановивши, що суд першої інстанції неповно та невсебічно з'ясував всі обставини справи, невірно визначив спірні питання сторін, визнав за необхідне для правильного вирішення даної справи у відповідності до вимог статті 269 ГПК України подати додаткові докази в обгрунтування доводів та вимог поданої апеляційної скарги.

Також позивач у вказаному додатковому поясненні наголосив, що рішення суду першої інстанції у даній справі грунтується на позиції, яка відображала зміст старої редакції пункту 2.8 Договору, попри те, що позивач викладав свою позицію з урахуванням сталої з 09.11.2010 практики відносин щодо здійснення ремонтів вагонів саме на вагоноремонтних підприємствах, що розташовані на полігоні експлуатації вагонів. При цьому вагони після 09.11.2010 надходили на адресу відповідного вагоноремонтного підприємства згідно до узгодженого графіку проведення планових видів ремонту (пункт 7.9 Договору) або не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів. Натомість суд першої інстанції прийняв позицію відповідача, який не повідомив про наявність Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ(ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, і наголосив на тому, що незважаючи на будь-які інші обставини у позивача, начебто, був імперативний обов'язок при необхідності проведення планового ремонту вагонів направити такі вагони на адресу орендодавця… "не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів". Тобто, за доводами позивача, суд першої інстанції прийняв позицію відповідача, попри численні аргументи щодо неправомірності та фактичної неможливості виконання такої вимоги без узгодженого графіку проведення ремонтів, а також визначення конкретних вагоноремонтних підприємств, на яких мали здійснюватися відповідні ремонтні роботи. До вказаного додаткового пояснення позивачем додано копії додаткових доказів з проханням поновити пропущений строк та прийняти до розгляду докази, подані ним в копіях, зокрема: Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006; доповідної записки С.Пилипчука від 29.05.2023; наказу №8 від 30.05.2023 "Про створення комісії службового розслідування по пошуку документів"; наказу №11 від 01.07.2023 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; доповідної записки С. Пилипчука від 22.07.2023; наказу №13 від 31.08.2023 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; наказу №19 від 30.12.2023 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; наказу №2 від 31.01.2024 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; пояснень І.Олійника від 15.04.2024; доповідної Т.Дячкіної від 22.04.2024; Акта від 22.04.2024 №1/02 проведеного службового розслідування по пошуку і відновленню втраченого масиву документів по відносинам з АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" по договору оренди вагонів №142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006; наказу №4 від 23.04.2024 "Про затвердження результатів діяльності комісії службового розслідування по пошуку і відновленню документів"; наказу № 5 від 23.04.2024.

05.07.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній спростовує доводи відповідача, викладені у поданих ним додаткових поясненнях від 21.06.2024.

Так, позивачем вкотре наголошено з посиланням на норми чинного законодавства та внутрішні документи відповідача, а також виходячи з положень пункту 2.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010), за відсутності підстав застосування до спірних правовідносин положень Додаткової угоди №33А від 01.02.2012 (мотивування щодо яких наведено у даних додаткових поясненнях), що оскільки саме на відповідача, як орендодавця, покладається обов'язок проведення планових видів ремонту та фактично відповідальність за їх якість, то заміна деталей візків, строк служби яких закінчився у міжремонтний період, автоматично покладається саме на орендодавця -відповідача; вина орендодавця в даному випадку презюмується.

Водночас, позивачем у зазначеному додатковому поясненні у справі від 05.07.2024 заявлено клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів згідно з переліком у додатках, а саме копій: Додаткової угоди №45 від 26.06.2018, розпорядження АТ "Укрзалізниця" №Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022, доручення АТ "Укрзалізниця" від 01.04.2021 №ЦВ-12/487 та №ЦІТ-09/1070 від 28.12.2022, лист Департаменту з питань інформаційних технологій АТ "Укрзалізниця" №ЦІТ-09-1070 від 28.12.2022, якими, за твердженням позивача, спростовуються доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 21.06.2024.

04.10.2024 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" позивач подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення на спростування доводів відповідача, викладених у додаткових поясненнях від 13.08.2024. Зокрема, позивач вважає, що відповідач у поданих додаткових поясненнях штучно ототожнює поняття ремонт та відстій. У ситуації, що склалася у спірних правовідносинах сторін, направлення вагонів у відстій було доцільним управлінським рішенням, яке враховуючи, що орендодавець своєчасно не вживав дії щодо організації проведення планового ремонту та заміни литих деталей, дозволило зменшити розмір збитків (у порівнянні з тим, якби вагони простоювали на коліях загального призначення). Необхідність відстою вагонів було зумовлено виключно невиконанням відповідачем обов'язку щодо організації ремонтів.

Крім того, позивач налогошує у додаткових поясненнях про те, що посилання відповідача на Додаткову угоду №37 від 17.07.2014 до Договору є недоречним та не спростовує доводів позову та апеляційної скарги, оскільки:

-така додаткова угода передбачає право, а не обов'язок орендаря самостійно здійснити деповський ремонт чи гарантійну заміну вузлів;

-таке право існує в обмеженій кількості випадків, а саме якщо вартітсь ремонту не перевищує 23 000,00 грн (тобто, передувати такому рішенню ще має визначення кошторису ремонту);

-у разі реалізації такого права орендарем, орендодавець зобов'язаний відшкодувати орендарю вартість ремонту.

Заперечуючи посилання відповідача на лист ТОВ "Металургтранс" №23954 від 03.12.2020 з додатком - проєктом Додаткової угоди №49 до Договору, позивач акцентує, що запропонований Додатковою угодою №49 пункт 7.7.3 не є пропозицією змінити місце виконання планового ремонту вагонів (як це хибно зазначає відповідач), а був спрямований на те, щоб встановити чіткий порядок організації ремонтів (не тільки строки, а і місце де будуть проводитись ремонти), які очікувались бути проведеними орендодавцем у 2021 році. При цьому умова про проведення планових ремонтів на полігоні експлуатації вагонів не є новою, а вже була діючою умовою, передбаченою пунктом 2.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010).

У зв'зяку з поданим додатковими поясненнями від 13.08.2024 та з метою спростування викладених у них аргументів, позивачем були отримані паспорти на вагони, що орендуються у відповідача, і такі паспорти позивач просить долучити до матеріалів цієї справи. З вказаних паспортів слідує, що планові (деповські) ремонти проводились не за місцезнаходженням відповідача, а на різних вагоноремонтних підприємствах в межах полігону експлуатації вагонів. Зазначене додатково підтверджує сталу позицію позивача про те, що порядок організації та проведення ремонтів передбачено положеннями пункту 2.8 Договору (в редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010) і такий порядок був діючим протягом спірного періоду та наразі залишається діючим.

07.10.2024 від позивача через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску строку на подання додаткових доказів та долучити їх до матеріалів справи, а саме копії: адвокатського запиту №230924/2 від 23.09.2024, листа Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця" №ГІОЦ-44/80 від 25.09.2024 з додатком та витяг із електронної пошти адвоката Чуміної К.Г. від 07.10.2024.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2023 справу № 910/12940/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Тищенко О.В., Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/12940/23; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/12940/23 до надходження до суду матеріалів справи.

11.01.2024 матеріали справи № 910/12940/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 09.02.2024 (до суду надійшло 16.02.2024) усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду апеляційної інстанції докази надсилання копії апеляційної скарги відповідачу у справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/12940/23, розгляд справи призначено на 11.03.2024 о 15 год 00 хв, запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії у встановлені судом строки.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 справу № 910/12940/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Визначеною колегією ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23, розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 14.05.2024 о 17 год 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 задоволено клопотання представника АТ "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено судове засідання у даній справі призначене на 14.05.2024 о 17 год 00 хв проводити в режимі відеоконференції за участю представника відповідача - адвоката Васьків І.В.; попереджено сторін, що відповідно до частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У судовому засіданні, що відбулось 14.05.2024, 09.07.2024 судом апеляційної інстанції оголошено перерву з розгляду справи №910/12940/23 до 15 год 00 хв 09.07.2024 та до 14 год 40 хв 13.08.2024, про що винесено відповідні ухвали.

Оскільки у зв'язку з відпусткою судді Тарасенко К.В. та враховуючи приписи статті 32 ГПК України щодо сталості складу суду, судове засідання у призначений час не може відбудеться, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 призначено на 08.10.2024 о 14 год 30 хв.

У судовому засіданні 08.10.2024 судом апеляційної інстанції оголошено перерву з розгляду справи №910/12940/23 до 16 год 15 хв 19.11.2024, про що винесено відповідну ухвалу.

Однак, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 04.11.2024 по 06.12.2024, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 призначено на 04.02.2025 о 16 год 00 хв.

Проте, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коробенка Г.П. з 28.01.2025 по 07.02.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 призначено на 18.03.2025 о 16 год 20 хв.

У судовому засіданні 18.03.2025 судом апеляційної інстанції оголошено перерву з розгляду справи №910/12940/23 до 15 год 40 хв 22.04.2025, про що винесено відповідну ухвалу.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Сибіги О.М., Коробенка Г.П.

Зазначеною колегією ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23, розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 17.06.2025 о 14 год 45 хв.

Однак, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 09.06.2025 по 22.06.2025 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 розгляд апеляційної скарги ТОВ "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі № 910/12940/23 призначено на 24.07.2025 о 11 год 45 хв.

Позиція інших учасників справи.

05.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення у даній справі залишити без змін, оскільки, на його думку, суд першої інстанції об'єктивно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу на підставі наявних у справі письмових доказів, що були подані сторонами в підтвердження своїх вимог та заперечень, правомірно дійшов висновку про відмову у задоволенні позову і прийняв обгрунтоване та законне судове рішення у справі №910/12940/23 з додержанням норм процесуального права.

Узагальнені заперечення відповідача проти доводів апеляційної скарги позивача зводяться до такого:

-позивач мав додстатньо часу для подання до суду першої інстанції в установлені статтями 80, 164 ГПК України строки доказів, які він долучив до апеляційної скарги, зміст якої не містить належного обгрунтування поважності причин неподання цих доказів суду першої інстанції;

- умова пункту 2.8 Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 "згідно узгодженого графіка проведення планових видів ремонту", за тлумаченням відповідача, слід розуміти як право орендаря направити вагони для виконання планового виду ремонту завчасно - до настання дати такого ремонту відповідно до узгодженого графіку, а умова Договору "не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів" є присічною і не прив'язана до графіку проведення до графіку проведення планових видів ремонту;

-отже, при наближенні строку планового виду ремонту, позивач зобов'язаний у відповідності до умов пунктів 2.8, 5.8 Договору направити вагони з таким розрахунком, щоб вони прибули на станцію приписки - ст. Стрий Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця", не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів;

-про настання дати проведення ремонтів вагонів позивач був обізнаний, що підтверджується матеріалами справи, однак обов'язку, покладеного на нього умовами пункту 5.8 Договору, не виконав;

-оскільки за період з грудня 2022 року по липень 2023 року позивач не задіяв у перевізному процесі жодного вагона, філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" не отримувала жодних коштів за Договором, тим самим своїми діями позивач сам створює перешкоди для відновлення рухомого складу, тому доводи позивача про те, що внаслідок неможливості використання вагонів, останній зазнає збитків, є надуманними.

Заперечуючи доводи позивача, викладені у додаткових поясненнях від 13.05.2024 та у виступі представника позивача у судовому засіданні 14.05.2024, представником відповідача 21.06.2024 надано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення у справі з посиланням на безпідставність тверджень позивача про можливість проведення планових видів (капітального, деповського) ремонту орендованих вагонів "на вагоноремонтних підприємствах, що розташовані на полігоні експлуатації" згідно з Додатковою угодою №24/173 від 09.11.2010 до Договору, оскільки остання є нечинною з 01.02.2012, тобто з дати укладення Додаткової угоди №33А від 01.02.2012. Наполягаючи на тому, що позивач мав об'єктивну можливість направити орендовані вагони на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" за перевізними документами (як вагони робочого парку) за умовами належного виконання умов пункту 2.8 Договору, так і за перевізними документами (як вагони неробочого парку) згідно з пунктом 4.12 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфрастуктури України від 29.01.2015 за №17, оскільки мав доступ до інформаційних баз даних, адміністратором яких є філія "Головний інформаційно-обчислюваний центр" АТ "Українська залізниця", в тому числі поінформованості щодо технічного стану вагона, дати наступного планового ремонту та порядку оформлення перевізних документів на вагони за перевізними документами, що підтверджується додатковими поясненнями представника ТОВ "Металургтранс", поданими у ході розгляду іншої справи - №904/4578/23 за позовом АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Євротрейд КР" за участі третіх осіб ТОВ "Металіргтранс" та філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця", яке відповідач просить приєнати до матеріалів цієї справи №910/12940/23, так як на момент прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення даного доказу ще не було.

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" 13.08.2024 відповідач подав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення у справі, в яких заперечує доводи позивача, викладені у його додаткових поясненнях від 05.07.2024. Зокрема, відповідач зазначив, що наведені в додаткових поясненнях аргументи додатково підтверджують факт того, що рішення про направлення вагонів впродовж жовтня-листопада 2022 року на під'їзні колії інших суб'єктів господарювання для тимчасового відстою позивачем прийнято на власний ризик та без будь-якого узгодження з відповідачем, тобто вина відповідача відсутня. А тому витрати на подачу-забирання спірних вагонів, їх перебування на під'їзних коліях інших суб'єктів господарювання, повинен нести сам позивач. Також відповідач, спростовуючи аргументи позивача, вказує на те, що в абзаці пункту 1 Додаткової угоди №33А від 01.02.2012 допущено описку, оскільки орендодавець і вагоноремонтне підприємство - ДП "Стрийський вагоноремонтний завод" є однією особою і не може сам собі направляти вагони, які знаходяться в оренді орендаря-позивача у справі.

З огляду на те, що позивач в додаткових поясненнях від 05.07.2024 посилається на обставини, які є предметом дослідження у даній справі, та з метою всебічного і об'єктивного розгляду апеляційної скарги позивача, за твердженням відповідача, зумовлює подання ним додаткових доказів на спростування цих доводів позивача, тому він просить апеляційний господарський суд приєднати до матеріалів справи копію листа №НККТІ-16/5138 від 24.07.2024, копію листа позивача №23954 від 03.12.2020 з проєктом Додаткової угоди №49 від 02.12.2020, копію Додаткової угоди №37 від 17.07.2014.

Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.

Як вже зазначалось, ТОВ "Металургтранс" в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення (продовження) строку для подання додаткових доказів та долучення до матеріалів цієї справи додаткових доказів, а саме: копії листів відповідача №1552 від 19.09.2022, № СВРЗ-4/221 від 07.03.2023, №СВРЗ-4/233 від 09.03.2023, №СВРЗ-4/288 від 04.04.2023, №СВРЗ-4/316 від 25.04.2023, №СВРЗ-4/501 від 02.06.2023, №СВРЗ-4/669 від 01.08.2023, №СВРЗ-4/964 від 19.12.2023.

Обгрунтовуючи причини неможливості подання зазначених доказів до суду першої інстанції, скаржник зазначає, що у вказаних листах відповідач повністю визнавав свій обов'язок у проведенні відповідних ремонтів орендованих вагонів, визнавав неможливість виконання своїх договірних зобов'язань, тобто фактично і свою вину у цьому, але відмовлявся забезпечити їх у зв'язку із браком коштів (відсутністю фінансування з боку АТ "Укрзалізниця"), отже позивач вважав недоречним доводити ті факти, які вже визнаються сторонами. Щодо листа відповідача №СВРЗ-4/964 від 19.12.2023 (яким відповідач повідомив про можливість у відповідності до пунктів 2.11 та 7.7 Договору проведення капітального та деповського ремонту 122 вагонів (платформ) у 2024 році та відповідно про можливість надання відповідного графіка проведення планових видів ремонтів вагонів впродовж 2024 року на потужностях філії), то зазначений доказ отримано позивачем лише 19.12.2023, що унеможливлювало його подати до суду першої інстанції раніше.

Проте, ознайомившись із повним текстом оскаржуваного рішення, апелянт дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно та невсебічно з'ясував всі обставини справи, невірно визначив спірні питання сторін, тому апелянт вважає за необхідне для правильного вирішення даної справи звернути увагу суду апеляційної інстанції на вказані додаткові докази.

Заперечуючи твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та подаючи з цього приводу до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення від 13.05.2024, позивач заявив клопотання про поновлення пропущеного строку та прийняття до розгляду додаткових доказів, поданих ним в копіях, зокрема: Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006; доповідної записки С.Пилипчука від 29.05.2023; наказу №8 від 30.05.2023 "Про створення комісії службового розслідування по пошуку документів"; наказу №11 від 01.07.2023 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; доповідної записки С. Пилипчука від 22.07.2023; наказу №13 від 31.08.2023 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; наказу №19 від 30.12.2023 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; наказу №2 від 31.01.2024 "Про продовження проведення службового розслідування по пошуку документів"; пояснень І.Олійника від 15.04.2024; доповідної Т. Дячкіної від 22.04.2024; Акта від 22.04.2024 №1/02 проведеного службового розслідування по пошуку і відновленню втраченого масиву документів по відносинам з АТ "Укрзалізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" по договору оренди вагонів №142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006; наказу №4 від 23.04.2024 "Про затвердження результатів діяльності комісії службового розслідування по пошуку і відновленню документів"; наказу № 5 від 23.04.2024.

Мотивуючи необхідність долучення зазначених додаткових доказів та неможливість їх подання до суду першої інстанції, скаржник зазначив, що рішення суду першої інстанції у даній справі грунтується на позиції, яка відображала зміст старої редакції пункту 2.8 Договору, попри те, що позивач викладав свою позицію з урахуванням сталої з 09.11.2010 практики відносин щодо здійснення ремонтів вагонів саме на вагоноремонтних підприємствах, що розташовані на полігоні експлуатації вагонів. Суд першої інстанції прийняв позицію відповідача, який не повідомив про наявність Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 до Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ(ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006, і наголосив на тому, що незважаючи на будь-які інші обставини у позивача, начебто, був імперативний обов'язок при необхідності проведення планового ремонту вагонів направити такі вагони на адресу орендодавця… "не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів". Тобто, за доводами позивача, суд першої інстанції прийняв позицію відповідача, попри численні аргументи щодо неправомірності та фактичної неможливості виконання такої вимоги без узгодженого графіку проведення ремонтів, а також визначення конкретних вагоноремонтних підприємств, на яких мали здійснюватися відповідні ремонтні роботи.

При цьому неможливість подання до суду першої інстанції Додаткової угоди № 24/173 від 01.07.2010 позивач обгрунтував її втратою при терміновому переїзді з офісного приміщення (49000, м. Дніпро, пл. Героїв Майдану, б.1, к.524) внаслідок підвищеного ризику ракетних обстрілів в центрі міста Дніпро у зв'язку з військовою агресією рф, на підтвердження чого надав відповідні докази. Зокрема, серед цих доказів містяться документи, а саме: наказ №4 від 23.04.2024 "Про затвердження результатів діяльності комісії службового розслідування по пошуку і відновленню документів", яким затверджено результати діяльності комісії службового розслідування по пошуку і відновленню документів, оформлені Актом №1/02 від 22.04.2024, відповідно до якого зафіксовано факт віднайдення примірника Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 до Договору, було прийнято позивачем вже під час апеляційного розгляду даної справи, що об'єктивно унеможливлювало подання зазначеної Додаткової угоди до суду першої інстанції.

Позивачем у додатковому поясненні у справі від 05.07.2024 заявлено клопотання про поновлення строку для подання додаткових доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів згідно з переліком у додатках, а саме копій: Додаткової угоди №45 від 26.06.2018, розпорядження АТ "Укрзалізниця" №Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022, доручення АТ "Укрзалізниця" від 01.04.2021 №ЦВ-12/487 та №ЦІТ-09/1070 від 28.12.2022, лист Департаменту з питань інформаційних технологій АТ "Укрзалізниця" №ЦІТ-09-1070 від 28.12.2022, якими, за твердженням позивача, спростовуються доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 21.06.2024.

Про існування зазначених документів, як стверджує позивач, йому стало відомо після відкриття апеляційного провадження у даній справі, коли АТ "Українська залізниця" надало зазначені документи в межах іншої судової справи №904/4578/23. Зазначені документи не відносяться до публічно доступної інформації, а є документами, що створюються та використовуються в поточній діяльності АТ "Українська залізниця", а тому не були доступні позивачу під час розгляду справи судом першої інстанції.

Зазначене клопотання подане позивачем у зв'язку, на його думку, необхідністю спростування доводів відповідача, викладених у його додаткових поясненнях від 13.08.2024, зміст яких не відповідає дійсним обставинам справи. Інформація, надана Філією "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Українська залізниця" у листі №ГІОЦ-44/80 від 25.09.2024 з додатком свідчить про те, що в період дії Договору спірні вагони проходили планові (деповські) ремонти не на філії "Стрийський вагоноремонтний закод" (як про це стверджує відповідач), а на інших вагоноремонтних підприємствах, таких як Батуринська ВЧДР, П'ятихатське вагонне депо, Верхівцево ВЧД. Тобто, у обставинах, що є предметом розгляду цієї справи, позивач (орендар) за відсутності відповідної вказівки відповідача (орендодавця) щодо вагоноремонтного депо був вимушений організовувати простій вагонів в очікуванні відповідної вказівки орендодавця, через що поніс відповідні збитки.

13.08.2024 від відповідача до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення у справі із запереченнями на подані позивачем додаткові пояснення від 05.07.2024 та з клопотанням про приєднання до матеріалів справи копію листа №НККТІ-16/5138 від 24.07.2024, копію листа позивача №23954 від 03.12.2020 з проєктом Додаткової угоди №49 від 02.12.2020, копію Додаткової угоди №37 від 17.07.2014. Саме подання позивачем додаткових пояснень від 05.07.2024, в яких він посилається на обставини, що є предметом дослідження у даній справі, та з метою всебічного і об'єктивного розгляду апеляційної скарги позивача, за твердженням відповідача, зумовило подання ним додаткових доказів на спростування цих доводів позивача, оскільки відповідач вважає, що ці докази підтверджують факт прийняття позивачем рішення про направлення вагонів на під'їзні колії інших суб'єктів господарювання для тимчасового відстою на власний ризик і без будь-якого узгодження з відповідачем, тобто відсутня вина відповідача, а тому витрати на подачу-збирання спірних вагонів, їх перебування на під'їзних коліях інших суб'єктів господарювання повинен нести сам позивач.

Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами, викладеними в клопотаннях позивача та відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду зважає на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що частина з таких доказів містяться в матеріалах справи, а відтак вони фактично не є додатковими доказами.

Щодо інших доказів колегія суддів зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 ГПК України).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства, зокрема є: змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства.

За змістом частин 1, 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами тощо.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

За приписами статті 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального законодавства, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, зобов'язаний забезпечувати дотримання принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, доведенні перед судом їх переконливості, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом задля прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, яке буде відповідати завданням господарського судочинства.

У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява №18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява №30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року).

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

У пункті 7 розділу II рішення у справі "Мінак та інші проти України" ЄСПЛ указав, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (рішення від 27.10.1993 у справах "Авотіньш проти Латвії", заява №17502/07, пункт 119 та "Домбо Бехеєр Б. В. проти Нідерландів", пункт 33). Кожній стороні має бути забезпечена можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі з апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони мали змогу висловити свою позицію щодо кожного документа в матеріалах справи (пункти 17 - 18 рішення від 06.02.2021 у справі "Беер проти Австрії", заява №30428/96).

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за доцільне, для забезпечення сторонами рівних прав під час судового розгляду, розглядати справу по суті з врахуванням всіх наданих позивачем та відповідачем в суді апеляційної інстанції доказів.

Явка представників сторін.

У судове засідання 24.07.2025 з'явився представник відповідача.

Позивач не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання не звертався.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти Україн, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника позивача.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджується, 24.03.2006 між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (орендодавець) та ТОВ "Металургтранс" (орендар) було укладено договір оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю (далі - Договір) з подальшими змінами й доповненнями, відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування терміном з фактичної дати передачі, визначеної згідно з положеннями цього Договору до 31.03.2016 року вагони - універсальні платформи модернізовані з підсиленими торцевими упорами (далі - вагони) у кількості 400 одиниць, які мають приватну нумерацію та знаходяться на балансі Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".

Відповідно до пункту 1.2 Договору орендар вступає у строкове платне користування вагонами на строк дії цього Договору.

Абзацом 2 пункту 2.5 Договору визначено, що вагони є переданими в оренду з дати підписання акта прийому - передачі після прибуття на станцію навантаження або, у разі відправлення вагонів за межі території України, на станцію прикордонну, за реквізитами, визначеними у бланк-заявці орендаря.

Згідно з пунктом 2.6 Договору орендна плата нараховується з дати, вказаній в акті прийому-передачі (включно).

Пунктами 10.1, 10.2, 10.3 Договору визначено, що він укладений на строк 10 років до 31.03.2016 і вступає в дію з дати передачі вагонів на баланс орендаря. Зміни і доповнення до Договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом двадцяти днів з дати їх подання до розгляду іншою стороною. Одностороння відмова від виконання Договору та внесення змін до Договору не допускається. Після закінчення терміну оренди дія цього Договору може бути продовжена на будь-який строк за взаємною згодою сторін. При відсутності такої згоди вагони підлягають обов'язковому поверненню орендодавцю.

Орендодавець на підставі актів приймання-передачі вагонів в оренду від 01 січня 2012 року, № 2 (ВЕ-06.161) від 05 березня 2012 року, № 2 (ВЕ-06.161)/1 від 09 квітня 2012 року, № 2 (ВЕ-06.161)/2 від 16 квітня 2012 року, № 3 від 16 червня 2012 року, № 4 від 18 червня 2012 року, № 5 від 10 липня 2012 року, № 6 від 31 липня 2012 року, № 7 від 01 серпня 2012 року, № 8 від 05 серпня 2012 року, № 9 від 13 серпня 2012 року, № 10 від 24 серпня 2012 року, № 11 від 08 вересня 2012 року, № 12 від 09 вересня 2012 року, № 13 від 09 вересня 2012 року, № 14 від 08 вересня 2012 року, № 15 від 19 жовтня 2012 року, № 16 від 09 лютого 2013 року, № 17 від 11 лютого 2013 року, № 18 від 07 квітня 2013 року, № 19 від 25 червня 2013 року, № 01 від 27 вересня 2015 року, № 02 від 02 жовтня 2015 року, № 03 від 03 жовтня 2015 року, № 04 від 05 жовтня 2015 року, № 05 від 08 жовтня 2015 року, № 06 від 22 листопада 2015 року, № 07 від 23 листопада 2015 року, № 08 від 25 листопада 2015 року, № 132 від 08 жовтня 2016 року, № 133 від 11 жовтня 2016 року, № 134 від 13 жовтня 2016 року, № 135 від 19 жовтня 2016 року, № 136 від 20 жовтня 2016 року, № 137 від 21 жовтня 2016 року, № 138 від 22 жовтня 2016 року, № 139 від 25 жовтня 2016 року, № 140 від 25 жовтня 2016 року, № 141 від 28 жовтня 2016 року, № 142 від 31 жовтня 2016 року, № 143 від 03 листопада 2016 року, № 144 від 05 листопада 2016 року, № 145 від 10 листопада 2016 року, № 145/1 від 10 листопада 2016 року, № 146 від 11 листопада 2016 року, № 147 від 12 листопада 2016 року, № 148 від 15 листопада 2016 року, № 149 від 17 листопада 2016 року, № 150 від 18 листопада 2016 року, № 157 від 20 січня 2017 року, № 158 від 21 січня 2017 року, № 159 від 22 січня 2017 року, № 160 від 23 січня 2017 року, № 161 від 24 січня 2017 року, № 162 від 30 січня 2017 року, № 163 від 30 січня 2017 року, № 164 від 31 січня 2017 року, № 165 від 31 січня 2017 року, № 166 від 06 лютого 2017 року, № 167 від 07 лютого 2017 року, № 168 від 08 лютого 2017 року, № 169 від 09 лютого 2017 року, № 170 від 10 лютого 2017 року, № 170/1 від 11 лютого 2017 року, № 170/2 від 12 лютого 2017 року, № 171 від 13 лютого 2017 року, № 172 від 14 лютого 2017 року, № 173 від 15 лютого 2017 року, № 174 від 17 лютого 2017 року передав, а орендар прийняв вагони у загальній кількості 399 вагонів.

28.12.2011 між Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (орендодавець), ТОВ "Металургтранс" (орендар) та Державним підприємством "Стрийський вагоноремонтний завод" (новий орендодавець) було укладено Договір №143А про заміну сторони у Договорі оренди вагонів № 142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 (далі - Договір про заміну), відповідно до умов якого орендодавець передає, а новий орендодавець приймає на себе права та обов'язки сторони (орендодавця) по Договору оренди вагонів №142П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006.

Пунктами 2 та 3 Договору про заміну встановлено, що прав і обов'язків орендодавця у Договорі новий орендодавець набуває з моменту переходу вагонів у власність новому орендодавцю згідно акту прийому-передачі. Відступлення прав та обов'язків орендодавцем на користь нового орендодавця відбувається безоплатно.

07.12.2015 між орендарем та ПАТ "Укрзалізниця", як орендодавцем, було укладено Додаткову угоду № 41 до Договору, відповідно до якої сторони погодили, що у зв'язку із тим, що Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником Державного підприємства "Стрийський вагоноремонтний завод", а також на виконання пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015, Закону України "Про особливості утворення Публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014, були внесені зміни та доповнення в Договір у його суб'єктному складі та зміни щодо платіжних реквізитів сторін.

Згідно з Додатковою угодою № 43 від 25.04.2016 до Договору №143А про зміну сторони у Договорі сторони погодили продовжити строк дії Договору оренди вагонів до 31.12.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2017 у справі №910/12031/17, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2018, визнано укладеною Додаткову угоду до Договору № 143А від 28.11.2011 та Договору оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006.

Так, Додатковою угодою до Договору оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 внесено наступні зміни до тексту Договору оренди вагонів № 142 П/ЦВСВ (ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006:

1.1. Розділ 1 Договору в пункті 1.1.б замість "до 31.12.2016р." записати: "до 31.12.2027 року (включно)".

1.2. В Розділі 10 Договору пункт 10.1. викладено в новій редакції:

"10.1. Цей Договір вступає в дію з дати передачі вагонів на баланс Орендодавцю та діє до 31.12.2027р. (включно)".

Інші умови, зокрема, Договору № 142 П/ЦСВС (ВЕ-06.101)ю від 24.03.2006 не порушені даною Додатковою угодою залишаються незмінними і сторони підтверджують по них зобов'язання.

Умовами укладеного між сторонами Договору (з відповідними змінами і доповненнями, внесеними Додатковими угодами, станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено:

-проведення планових видів ремонту вагонів здійснюється на вагоноремонтних підприємствах, що розташовані на полігоні експлуатації вагонів, згідно до кальнуляцій цих вагоноремонтних підприєиств. Вагони повинні надійти на адресу вагоноремонтного підприємства згідно узгодженого графіку проведення планових видів ремонту (п.7.9 цього Договору) або не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів (пункт 2.8 Договору, у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010);

-капітальний і деповський ремонти орендованих вагонів проводяться орендодавцем. Поточний ремонт з відчепленням, ремонт та заміна вузлів та деталей вагонів у період гарантійного та міжремонтного терміну, які виникли з вини орендодавця, проводяться орендодавцем (пункт 2.11 Договору);

-при проведенні капітального і деповського ремонтів вагонів, а також поточного ремонту з відчепленням, який виник з вини орендодавця, між орендодавцем та орендарем складаються акти прийому-передачі вагонів. Датою передачі вагону для проведення планового ремонту та/або поточного ремонту є дата (включно) складання форми ВУ-23М, датою повернення вагону з ремонту є дата (включно) складання форми ВУ-36 (пункт 2.12 Договору);

-перед передачею вагонів в оренду орендодавець здійснює технічну підготовку вагонів для перевезення (пункт 2.13 Договору);

-орендар може самостійно та за свій рахунок організувати тимчасовий відстій вагонів на залізничних станціях Укрзалізниці та/або на під'їзній колії підприємств вантажовідправників (далі за текстом Договору - "станції відстою" (пункт 2.15 Договору у редакції Додаткової угоди №36/1 від 29.11.2013);

-орендна плата визначається на підставі орендних ставок, затверджених встановленим порядком Укрзалізницею. Розрахунок орендної плати наведено у Додатку 1 до Договору (пункт 3.1 Договору);

-орендна плата нараховується орендодавцем за фактичний час знаходження вагонів у орендаря в оренді з урахуванням пунктів 2.5, 2.6, 2.9, 2.12 та 3.14 (пункт 3.3 Договору);

-всі платежі по цьому Договору перераховуються орендодавцю (пункт 3.4 Договору);

-орендар несе витрати на технічне утримання вагонів, яке необхідне для підтримання вагонів у належному технічному стані. Орендар сплачує орендодавцю плату за послуги з технічного утримання, яка на момент укладання цього Договору складає 45,00 грн, без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. ПДВ складє 20% -9,00 грн за вагон за добу. Усього з врахуванням ПДВ, вартість технічного утримання складає 54,00 грн за один вагон на добу. Вартість технічного утримання вагонів за один вагон за одну добу визначається в Додаткових угодах до цього Договору. Зміна вартості технічного утримання вагонів здійснюється шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до цього Договору. Плата за технічне утримання вагонів нараховується орендодавцем за фактичний час експлуатації вагонів орендарем з урахуванням пунктів 2.5, 2.6, 2.9, 2.12 та 3.14 (пункт 3.10 Договору). Додатковою угодою №45 від 26.06.2017 до Договору розмір витрат на технічне утримання вагонів встановлено у розмірі 62,65 грн без ПДВ за вагон за добу;

-за час перебування вагонів у капітальному, деповському ремонтах, а також у поточному ремонті з відчепленням, який виник з вини орендодавця, орендна плата та плата за технічне утримання орендодавцем не нараховується та не сплачується орендарем (абзац 1 пункту 3.14 Договору);

-датою початку знаходження вагонів у тимчасовому відстою відповідно до пункту 2.15 Договору є дата, наступна за датою прибуття вагону на станцію відстою, вказану в календарному штемпелі залізничної накладної. Датою закінчення знаходження вагонів у тимчасовому відстою є дата, що передує даті направлення вагону зі станції відстою, вказану в календарному штемпелі залізничної накладної (абзац 1 пункту 3.19 Договору у редакції Додаткової угоди №36/2 від 29.11.2013);

-у період знаходження вагонів у тимчасовому відстою і за час передислокації вагонів в порожньому стані з однієї станції тимчасового відстою на іншу послуги з технічного утримання вагонів орендодавцем не надаються та плата за технічне утримання, передбачена пунктом 3.10 Договору, орендодавцем не нараховується та не сплачується орендарем. У період знаходження вагонів у тимчасовому відстою і за час передислокації вагонів в порожньому стані з однієї станції тимчасового відстою на іншу плата за оренду, передбачена пунктом 3.2 Договору, орендодавцем не нараховується та не сплачується орендарем. У випадку ненадання орендарем залізничних накладних з календарним штемпелем станції відстою, плата за оренду та плата за технічне утримання вагонів буде нараховуватися згідно з пунктами 3.2, 3.3, 3.5, 3.10, 311 цього Договору (абзаци 2, 3 пункту 3.19 Договору у редакції Додаткової угоди №36/1 від 29.11.2013);

- орендар зобов'язується, зокрема:

-використовувати вагони відповідно до їх спеціалізації та умов п.1.2 цього Договору (пункт 5.1 Договору);

- нести витрати з технічного утримання вагонів в період їх експлуатації орендарем (пункт 5.4 Договору);

- своєчасно й у повному обсязі проводити розрахунки, передбачені цим Договором (пункт 5.5 Договору);

-підтримувати та експлуатувати вагони відповідно до Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 10.09.2001 №79/5987 і Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 №411, в тому числі: підтримувати вагони у справному стані, за винятком несправностей, усунення яких передбачено орендодавцем згідно п.2.11 та 7.7 цього Договору ( пункт 5.7 Договору);

-своєчасно направляти вагони для проведення капітального і деповського ремонтів (пункт 5.8 Договору);

-орендар має право без узгодження з орендодавцем організувати проведення деповського ремонту вагонів, а також гарантійну заміну вузлів і деталей у випадку, коли сума ремонтних робіт не перевищує 23 000,00 грн. При цьому орендодавець відшкодовує орендарю витрати на провдення вказаних ремонтів порядком, передбаченим цим Договором (абзац 2 пункту 6.5 Договору у редакції Додаткової угоди №37 від 17.07.2014);

-орендодавець зобов'язується, зокрема:

-передати орендарю в оренду вагони у належному технічному та комерційному стані за актом прийому-передачі. Надавати послуги з технічного утримання вагонів (пункт 7.1 Договору);

- у разі належного виконання умов Договору орендарем, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованими вагонами на умовах цього Договору (пункт 7.3 Договору);

- забезпечувати проведення капітального і деповського ремонтів орендованих вагонів, поточного ремонту з відчепленням, який виник з вини орендодавця. Належним чином виконувати планові види ремонту у строки, передбачені нормативними документами Укрзалізниці. Складати акти, передбачені умовами п. 2.12 цього Договору, та надавати їх орендарю по факсимільному зв'язку, з наступним обміном оригіналами. Направляти вагони після проведення планових видів ремонту за реквізитами, вказаними орендарем (пункт 7.7 Договору);

- узгодити з орендарем графік проведення планових видів ремонтів вагонів, що передані в оренду (пункт 7.9 Договору);

- не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення планового виду ремонту надавати орендарю письмову інформацію про направлення вагонів в ремонт (пункт 7.10 Договору);

- узгоджувати з орендарем організацію проведення деповського, поточного ремонту вагонів з відчепленням, який виник з вини орендодавця. Орендодавець протягом однієї доби з моменту отримання письмового повідомлення орендаря письмово підтверджує орендарю свою згоду на організацію проведення вказаних видів ремонтів (пункт 7.12 Договору у редакції Додаткової угоди №3);

- орендодавець протягом 5-ти діб з моменту одержання дефектної відомості від орендаря, за свій рахунок поставляє в вагоноремонтне підприємство нові, відремонтовані або ремонтопридатні колісні пари, гальмові прилади та інші деталі або частини (п. 7.13. Договору у редакції Додаткової угоди №5/295 від 02.10.2007);

- орендодавець протягом 3-х банківських днів з моменту отримання звіту, який містить інформацію про пред'явлені до відшкодування за проведення капітальних ремонтів та виконання модернізації платформ суми, повинен затвердити звіт орендаря, у разі наявності у орендодавця зауважень до звіту він повинен затвердити його із зауваженнями та надіслати орендарю у той же термін. У разі порушення вказаного терміну звіт є прийнятим орендодавцем та є підставою для проведення розрахунків (пункт 7.14. Договору у редакції Додаткової угоди №5/295 від 02.10.2007, Додаткової угоди №9/145 від 08.04.2008);

- орендодавець протягом 20-ти банківських днів з моменту отримання звіту, який включає документи згідно пунктів 3.15., 5.19., 5.20, 5.21 повинен затвердити звіт орендаря. У разі наявності у орендодавця зауважень до звіту, орендодавець повинен затвердити його із зауваженнями та надіслати орендарю у той же термін (пункт 7.15 Договору у редакції Додаткової угоди 13А/561 від 01.12.2008).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, листом № МТ-1547 від 25.10.2021 ним, як орендарем, було повідомлено орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ (пошкоджені платформи №№ 54442611, 54403894, 54671094 власності філії "Стрийський вагоноремонтний завод" (орендодавець), прийняті в оренду ТОВ "Металургтранс" (орендар) по Договору № 142П/ЦВСВ(ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 та Договору № 143А від 28.12.2011, направлені у ремонт для приведення їх у технічно справний стан за рахунок винної сторони.

Зазначеним листом позивач також повідомив відповідача про те, що у платформи №54403894 закінчився нормативний термін служби. Для виконання подовження терміну служби вищезазначеної платформи, орендар просив орендодавця направити уповноважених фахівців на адресу AT "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів": 49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. №10, для проведення робіт з подовження нормативного терміну служби вказаної платформи.

Листом № МТ-2229 від 16.12.2021 орендарем було повідомлено орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ (у платформи №54403894 закінчився нормативний термін служби. Вагон знаходиться на території AT "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (вагоноремонтне підприємство) в очікуванні проведення робіт з подовження нормативного терміну служби). Одночасно, орендар повідомив, що листом №МТ-1547 від 25.10.2021 вже звертався до орендодавця щодо направлення його уповноважених фахівців на адресу вагоноремонтного підприємства для проведення робіт з подовження нормативного терміну служби платформи. Виконання ремонту платформи № 54403894 до проведення робіт з подовження нормативного терміну служби неможливе.

Отже, орендар повторно просив орендодавця направити уповноважених фахівців орендодавця на адресу AT "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" (49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, буд. №10) для проведення робіт з подовження нормативного терміну служби платформи № 54403894. Про дату прибуття відповідальних фахівців на адресу вагоноремонтного підприємства просив повідомити письмово.

Також орендодавця було повідомлено, що у зв'язку із вищевикладеним орендна плата по платформі № 54403894 за час очікування проведення робіт з подовження її нормативного терміну служби не буде нараховуватися з моменту даного повідомлення до моменту подовження її нормативного терміну служби. Витрати, понесені орендарем, за зберігання платформи № 54403894 на коліях вагоноремонтного підприємства в очікуванні проведення робіт з подовження її нормативного терміну служби орендар буде вимушений перевиставити на Філію "Стрийський вагоноремонтний завод".

Листом №МТ-2219 від 29.12.2022 орендарем було повідомлено орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ. Зазначеним листом повідомлено орендодавця, що згідно отриманої інформації Департаментом вагонного господарства AT "Укрзалізниця" збільшено міжремонтний період платформ власності філії "Стрийський вагоноремонтний завод" (Орендодавця) на 4 роки, у зв'язку з чим орендар не має можливості використовувати дані платформи у перевізному процесі по Договору № 142П/ЦВСВ(ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 (далі - Договір) та Договору № 143А від 28.12.2011, а саме:

1) вагон № 54402789, вид ремонту - під виключення, дата наступного ремонту - 10.12.2023;

2) вагон №54403951, вид ремонту - під виключення, дата наступного ремонту - 02.12.2023;

3) вагон №54406160, вид ремонту - КР, дата наступного ремонту -12.12.2023;

4) вагон №54411061, вид ремонту - під виключення, дата наступного ремонту - 18.12.2023;

5) вагон №54411111, вид ремонту - під виключення, дата наступного ремонту - 03.12.2023;

6) вагон №54411046, вид ремонту - під виключення, дата наступного ремонту - 03.12.2023;

7) вагон №54796792, вид ремонту - КР, дата наступного ремонту- 05.12.2023;

8) вагон №54405626, вид ремонту - КР, дата наступного ремонту - 08.12.2023.

Для повернення вищевказаних платформ в експлуатацію їм потрібно виконати технічний огляд з видом робіт "4", додатковий вид робіт "9", код несправності "900 - несправність непов'язана з технічним станом вагону".

Враховуючи викладене, орендар просив орендодавця у найкоротший термін привести вищезазначені платформи у відповідний стан для можливості їх експлуатації або орендар буде вимушений відправити їх на станцію приписки Стрий (код 377408) на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод". Витрати на передислокацію платформ на станцію приписки будуть пред'явлені орендодавцю для відшкодування. У випадку неотримання письмової відповіді на даний лист в термін до 30.12.2022 відправка платформ орендарем на станцію Стрий є погодженою сторонами. Даний лист є невід'ємною частиною Договору.

Листом № МТ-36 від 06.01.2023 орендарем було повідомлено орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ (через закінчення терміну служби деталей візків платформ власності орендодавця орендар не має можливості використовувати дані платформи у перевізному процесі по Договору № 142П/ЦВСВ(ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 та Договору № 143А від 28.12.2011, а саме двадцять вагонів за №№: 54764592, 54767595, 54402789, 54402821, 54403449, 54403951, 54403944, 54406517, 54406160, 54411061, 54411111, 54411046, 54411236, 54796792, 54405626, 54645692, 54403431, 54403969, 54411244, 54442645.

Для повернення вищевказаних платформ в експлуатацію їм потрібно виконати заміну деталей візків, термін служби яких закінчився, або виконати продовження терміну служби деталям, рік виготовлення яких дозволяє це зробити.

З огляду на вказане орендар просив у найкоротший термін привести вищезазначені платформи у відповідний стан для можливості їх експлуатації або орендар буде вимушений відправити їх на станцію приписки Стрий (код 377408) на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод". Також орендар повідомив, що витрати на передислокацію платформ на станцію приписки будуть пред'явлені орендодавцю для відшкодування. У випадку неотримання письмової відповіді на даний лист в термін до 12.01.2023 відправка платформ орендарем на станцію Стрий є погодженою сторонами. Даний лист є невід'ємною частиною Договору.

Листом №МТ-79 від 11.01.2023 орендар повторно (до листа № МТ-2219 від 29.12.2022) повідомив орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ, просив надати письмову відповідь на звернення орендаря або він буде вимушений відправити їх на станцію приписки Стрий (код 377408) на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод". Витрати на передислокацію платформ на станцію приписки будуть пред'явлені орендодавцю для відшкодування. У випадку неотримання письмової відповіді на даний лист в термін до 13.01.2023 відправка платформ Орендарем на станцію Стрий є погодженою сторонами. Даний лист є невід'ємною частиною Договору.

Листом №МТ-185 від 02.02.2023 орендарем було повідомлено орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ (відповідно до листа № МТ- 36 від 06.01.2023 орендовані універсальні платформи модернізовані (далі - платформи) №№ 54403969, 54411244, 54403431 власності філії "Стрийський вагоноремонтний завод" у січні 2023 року відправлено зі станції тимчасового відстою Одеса-Застава-1 на станцію Стрий РФ "Львівська залізниця" AT "Укрзалізниця" для заміни деталей візків, термін служби яких закінчився, або продовження терміну служби деталям, рік виготовлення яких дозволяє це зробити). Позивачем направлено завірені копії електронних перевізних документів (залізничних накладних) №№ 42909200, 42909218, 42909192 від 23.01.2023 з датами відправлення платформ зі станції тимчасового відстою.

Листом № МТ-224 від 13.02.2023 орендарем було повідомлено орендодавця про необхідність ремонту пошкоджених платформ (на станціях AT "Укрзалізниця" знаходяться 11 вагонів, які орендар не має можливості використовувати по Договору №142П/ЦВСВ(ВЕ-06.161)ю від 24.03.2006 та Договору № 143А від 28.12.2011, через потребу проведення технічного обслуговування, а саме:

1) вагон №54645692, станція дислокації - Одеса-Застава 1;

2) вагон №54402789, станція дислокації - Червоний Шахтар;

3) вагон №54406160, станція дислокації - Червоний Шахтар;

4) вагон №54411046, станція дислокації - Червоний Шахтар;

5) вагон №54411061, станція дислокації - Червоний Шахтар;

6) вагон №54411111, станція дислокації - Червоний Шахтар;

7) вагон №54403449, станція дислокації - Червоний Шахтар;

8) вагон №54411236, станція дислокації - Червоний Шахтар;

9) вагон №54402821, станція дислокації - Червоний Шахтар;

10) вагон №54403944, станція дислокації - Червоний Шахтар;

11) вагон №54406517, станція дислокації - Червоний Шахтар.

Дані платформи направлені в ремонт на станцію Стрий, на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод". Для їх подальшої передислокації необхідно оформити заявку від балансоутримувача на адресу Департаменту вагонного господарства AT "Укрзалізниця" для дозволу на їх відправку. Враховуючи викладене, орендар просив орендодавця направити заявку Департаменту вагонного господарства AT "Укрзалізниця" щодо передислокації вищевказаних платформ на станцію Стрий.

У листі №МТ-233 від 15.02.2023, який надсилався на адресу відповідача у відповідь на його звернення (запит №СВРЗ-4/132 від 13.02.2023), орендар надав інформацію про причини необхідності проведення технічного обслуговування платформ та помідомив, що через закінчення терміну служби деталей візків вагонів (платформ) №№ 54645692, 54402789, 54406160, 54411046, 54411061, 54411111, 54403449, 54411236, 54402821, 54403944, 54406517, ТОВ "Металургтранс" не має можливості використовувати дані платформи у перевізному процесі. Для повернення вищевказаних платформ в експлуатацію їм потрібно виконати заміну деталей візків, термін служби яких закінчився, або виконати продовження терміну служби деталям, рік виготовлення яких дозволяє це зробити; повторно просив орендодавця направити заявку Департаменту вагонного господарства AT "Укрзалізниця" щодо передислокації вищевказаних платформ на станцію Стрий.

Листом № МТ-306 від 24.02.2023, адресованим орендодавцю, орендар звертав увагу на те, що листом № МТ-36 від 06.01.2023 вже повідомляв Філію "Стрийський вагоноремонтний завод" про необхідність приведення 20 (двадцяти) платформ у відповідний стан для їх повернення в експлуатацію, а саме вагонів за №№: 54764592, 54767595, 54402789, 54402821, 54403449, 54403951, 54403944, 54406517, 54406160, 54411061, 54411111, 54411046, 54411236, 54796792, 54405626, 54645692, 54403431, 54403969, 54411244, 54442645.

Враховуючи, що до теперішнього часу дані платформи не приведені у відповідний стан, орендар вимушений відправити їх в ремонт на станцію приписки Стрий, на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод". Всі збитки та витрати, плата за заняття станційних колій, інші платежі та збори, пов'язані з простоєм платформ в очікуванні передислокації на станцію приписки будуть пред'явлені орендодавцю для відшкодування. Даний лист є невід'ємною частиною Договору.

Листом № МТ-331 від 01.03.2023 орендарем було повідомлено орендодавця, що наступив термін планового ремонту п'яти платформ власності філії "Стрийський вагоноремонтний завод", прийнятих в оренду ТОВ "Металургтранс" по вищевказаному Договору оренди, а саме:

1) вагон №54403795, вид та дата наступного ремонту - ДР, 20.03.2023;

2) вагон №54442843, вид та дата наступного ремонту - ДР, 22.03.2023;

3) вагон №54425442, вид та дата наступного ремонту - ДР, 28.02.2023;

4) вагон №54403803, вид та дата наступного ремонту - ДР, 28.03.2023;

5) вагон №54403860, вид та дата наступного ремонту - ДР, 28.02.2023.

Посилаючись на умови пункту 2.11 Договору, за якими капітальний та деповський ремонти орендованих вагонів проводяться орендодавцем, а також з метою своєчасного виконання планового ремонту вищевказаних платформ, мінімізації часу відволікання платформ в ремонт, орендар просив орендодавця дати вказівки причетним робітникам щодо надання реквізитів для відправки вищевказаних платформ в ремонт. Крім того, просив дати відповідні розпорядження причетним структурним підрозділам та працівникам щодо організації ремонтів вказаних платформ силами філії "Стрийський вагоноремонтний завод".

Оскільки згідно з умовами Додаткової угоди № 33А від 01.02.2012 до Договору орендар має право здійснювати проведення розрахунків за передислокацію платформ на адресу орендодавця з наступним відшкодуванням орендодавцем витрат, понесених орендарем на підставі затвердженого звіту, орендар ставив до відома орендодавця, що витрати на передислокацію вказаних платформ на станцію проведення ремонту будуть пред'явлені останньому для відшкодування. У разі відсутності відповіді від орендодавця до 12.00 год 06.03.2023, вищезазначені платформи будуть направлені на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод".

Листом № МТ-375 від 09.03.2023 орендарем було повідомлено орендодавця про те, що через закінчення терміну служби деталей візків платформ №№ 54403951, 54767595, 54764592, 54403795, 54442843, 54403860, 54425442, ТОВ "Металургтранс" не має можливості використовувати дані платформи у перевізному процесі. Для повернення вищевказаних платформ в експлуатацію їм потрібно виконати заміну деталей візків, термін служби яких закінчився, або виконати продовження терміну служби деталям, рік виготовлення яких дозволяє це зробити. Враховуючи викладене, просив направити заявку Департаменту вагонного господарства AT "Укрзалізниця" щодо передислокації вищевказаних платформ на станцію Стрий. Всі збитки та витрати, плата за заняття станційних колій, інші платежі та збори, пов'язані з простоєм зазначених платформ в очікуванні вирішення орендодавцем питання щодо повернення їх в експлуатацію та/або передислокації на станцію приписки будуть пред'явлені орендодавцю для відшкодування.

Листом № МТ-492 від 03.04.2023 орендарем було повторно повідомлено філію - орендодавця про необхідність виконання заміни деталей візків, термін служби яких закінчився, або виконання продовження терміну служби деталям, рік виготовлення яких дозволяє це зробити на платформах №№ 54403951, 54767595, 54764592, 54403795, 54442843, 54403860, 54425442. Орендар повторно просив орендодавця направити заявку Департаменту вагонного господарства AT "Укрзалізниця" щодо передислокації вищевказаних платформ на станцію Стрий. Також орендар зазначав, що всі збитки та витрати, плата за заняття станційних колій, інші платежі та збори, пов'язані з простоєм зазначених платформ в очікуванні вирішення орендодавцем питання щодо повернення їх в експлуатацію та/або передислокації на станцію приписки будуть пред'явлені орендодавцю для відшкодування.

Листом №МТ-955 від 25.05.2023 орендар повідомив орендодавця, що 30.11.2021 у платформи №54403894 закінчився нормативний термін служби. Вагон знаходиться на території AT "Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів" в очікуванні капітального ремонту. Виконання даного ремонту платформи № 54403894 до проведення технічного діагностування на предмет продовження нормативного терміну служби неможливе. Через тривалий простій платформи №54403894 ТОВ "Металургтранс" несе значні невиправдані збитки. Позивач повторно просив терміново надати письмове доручення на організацію проведення робіт з технічного діагностування на предмет продовження нормативного терміну служби платформи № 54403894 експертною організацією, яка має на це право, з подальшим відшкодуванням орендодавцем витрат, пов'язаних з організацією орендарем даного виду робіт. Також повідомив, що витрати, понесені орендарем, за зберігання платформи № 54403894 на коліях вагоноремонтного підприємства в очікуванні проведення робіт з технічного діагностування на предмет продовження її нормативного терміну служби та капітального ремонту, будуть пред'явлені для компенсування на адресу Філії "Стрийський вагоноремонтний завод". При цьому повторно повідомляв, що витрати на оплату виконання капітального ремонту вказаної платформи для відшкодування орендодавцю пред'являтись не будуть.

З огляду на наведене позивач вказує, що його неодноразові письмові звернення до орендодавця щодо проведення ремонту, ТО, заміни деталей на орендованих платформах, тобто усунення перешкод у користуванні орендованим майном залишені орендодавцем без відповідей та вжиття необхідних заходів. Тим самим орендодавець грубо порушує умови Договору та не виконує свої договірні зобов'язання, а вищевказані платформи до теперішнього часу не приведені у відповідний належний стан, допустимий для здійснення перевезень, для належного користування предметом оренди.

Позивач зазначає, що у зв'язку із бездіяльністю орендодавця, саме з вини останнього орендар не мав можливості використовувати предмет оренди за його цільовим призначенням, у зв'язку із чим він вимушений був відправити 28 вагонів (платформ) в ремонт/ТО/заміну деталей на станцію приписки "Стрий" на адресу філії "Стрийський вагоноремонтний завод", а саме вагони за номерами: 54402789, 54402821, 54403431, 54403449, 54403795, 54403803, 54403860, 54403894, 54403944, 54403951, 54403969, 54405626, 54406160, 54406517, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236, 54411244, 54425442, 54442645, 54442843, 54645692, 54671094, 54764592, 54767595, 54796792, 54797493.

За період очікування ремонту/ТО/заміни деталей (відстій) на вказаних платформах орендарю були нараховані плата за зберігання вагонів за період жовтень 2022 року - травень 2023 року та Тариф за відправлення у відстій, які відповідно були сплачені Орендарем у розмірі 586 740,35 грн з ПДВ.

Факт відправлення позивачем порожніх вагонів на станцію тимчасового відстою вагонів та оплати ним розміру залізничного Тарифу за відправлення у відстій підтверджується наданими до матеріалів справи копіями залізничних накладних №№ 41779067 від 27.10.2022, 41779190 від 27.10.2022, 46562104 від 21.10.2022, 46562112 від 21.10.2022, 46562120 від 21.10.2022 46562229 від 21.10.2022, 46702338 від 31.10.2022, 46757472 від 03.11.2022, 46757514 від 03.11.2022, 46757530 від 03.11.2022, 46757548 від 03.11.2022, 46757555 від 03.11.2022, 46757563 від 03.11.2022, 46757688 від 03.11.2022, 46757696 від 03.11.2022, 46757811 від 03.11.2022 та 46757837 від 03.11.2022.

Окрім того, за час знаходження вказаних вагонів у відстої позивач був вимушений сплачувати нараховану йому плату за зберігання вагонів, що підтверджується копіями відповідних Актів наданих послуг з організації зберігання вагонів на під'їздних коліях незагального користування, рахунками на оплату наданих послуг та платіжними дорученнями про сплату послуг, що містяться в матеріалах справи.

Факт відправлення позивачем порожніх вагонів із станції тимчасового відстою у ремонт та оплати ним залізничного тарифу за відправлення вагонів у ремонт підтверджується наявними у справі копіями залізничних накладних за номерами: 40358004 від 22.02.2023, 40358012 від 22.02.2023, 40358020 від 22.02.2023, 40532863 від 08.03.2023, 40540825 від 12.03.2023, 40540841 від 12.03.2023, 42909192 від 23.01.2023, 42909200 від 23.01.2023, 42909218 від 23.01.2023, 45380904 від 22.02.2023, 45380961 від 22.02.2023, 45380987 від 22.02.2023, 45381001 від 22.02.2023, 45381019 від 22.02.2023, 45384476 від 22.02.2023, 45384492 від 22.02.2023, 45384518 від 22.02.2023, 45384526 від 22.02.2023, 45384534 від 22.02.2023.

Позивач у позові вказує, що так як перелічені вагони (платформи) не були направлені в ремонт/ТО/заміну деталей у зв'язку із бездіяльністю орендодавця, невжиттям орендодавцем необхідних заходів щодо приведення вищевказаних платформ у відповідний належний стан, допустимий для здійснення перевезень, порушенням вищевказаних умов Договору та невиконанням орендодавцем своїх договірних зобов'язань, тобто саме з вини орендодавця, орендарем були понесені збитки, які полягають у нарахованих йому платі за зберігання вагонів за період жовтень 2022 року - травень 2023 року та тарифу за відправлення у відстій, які відповідно були сплачені орендарем у загальному розмірі 586 740,35 грн з ПДВ, а тому зазначені витрати орендаря мають бути відшкодовані йому в повному обсязі саме орендодавцем.

Як вказує позивач у позовній заяві, 31.05.2023 він направив відповідачу претензію за № МТ-812 про відшкодування йому завданих збитків за період з жовтня 2022 року по березень 2023 року, яка була отримана відповідачем 12.06.2023 та 14.06.2023, але залишена без виконання.

У зв'язку з наведеним позивачем заявлено позов у даній справі про стягнення з відповідача понесених збитків у розмірі 586 740,35 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як визначено в статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі -ГК України), господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом першої інстанції правомірно визначено, що укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між ними виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України, Глави 30 ГК кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У частині 1 статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 767 ЦК України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час володіння та/або користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Сторонами не заперечується, що відповідачем, як орендодавцем, передано, а позивачем, як орендарем, прийнято у відповідності до умов Договору за актами приймання-передачі в оренду вагони, в тому числі і спірні за номерами: 54402789, 54402821, 54403431, 54403449, 54403795, 54403803, 54403860, 54403894, 54403944, 54403951, 54403969, 54405626, 54406160, 54406517, 54411046, 54411061, 54411111, 54411236, 54411244, 54425442, 54442645, 54442843, 54645692, 54671094, 54764592, 54767595, 54796792, 54797493.

Як встановлено частиною 1 статті 758 ЦК України наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться недоліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення розміру плати за найм речі;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунення;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані (частина 2 статті 768 ЦК України).

За приписами статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1); капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк (частина 2); якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за найм речі, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (частина 3).

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до статті 224 ГК України є порушення зобов'язання.

Зазначена норма кореспондуються з положенннями статті 623 ЦК України, відповідно до якої боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що для стягнення збитків має існувати наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно до статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Виходячи з аналізу норм, закріплених у Цивільному кодексі України, поняття "вина" ототожнюється з поняттям "недобросовісність". У свою чергу, поняття "безвинність" навпаки корелюється з поняттям "добросовісність".

За відсутності одного із елементів складу цивільного (господарського) правопорушення відповідальність з відшкодування збитків не настає.

За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1 та 3 статті 74 ГПК України).

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення збитків (компенсації) за понесені позивачем витрати з оплати нарахованих йому плати за зберігання вагонів на під'їзних коліях за період з жовтня 2022 року по травень 2023 року та тарифу за відправлення їх у відстій.

Підставою поданого позивачем позову є невиконання відповідачем свого обов'язку за Договором щодо проведення планових ремонтів спірних вагонів та заміни у них литих деталей візків, строк служби яких сплинув, що змусило позивача організовувати та оплачувати послуги з відстою вагонів в очікуванні проведення таких ремонтів та сплату залізничних тарифів при відправленні вагонів у відстій. Прострочення відповідачем проведення відповідних ремонтів призвело до збільшення терміну перебування вагонів у відстої, оскільки відносно зазначених вагонів залізницею було встановлено заборону оформлення перевізних документів та заборону відправлення робочим парком.

За приписами статіі 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як убачається з умов укладеного між сторонами Договору на відповідача, як орендодавця, покладено обов'язки, зокрема: забезпечувати проведення капітального і деповського ремонтів орендованих вагонів (пункт 7.7); узгоджувати з орендарем графік проведення планових видів ремонтів вагонів, що передані в оренду (пункт 7.9); не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення планового виду ремонту надавати орендарю письмову інформацію про направлення вагонів в ремонт (пункт 7.10).

Із зазначеними положеннями Договору щодо покладення на відповідача, як орендодавця, зобов'язань щодо організації проведення та фінансування планових видів ремонтів вагонів кореспондуються і умови пунктів 2.8, 2.11, 3.10 Договору.

Так, згідно пункту 2.11 Договору, капітальний і деповський ремонти орендованих вагонів проводяться орендодавцем. Поточний ремонт з відчепленням, ремонт і заміна вузлів і деталей вагонів у період гарантійного та міжремонтного терміну, які виникли з вини орендодавця, проводяться орендодавцем.

При цьому у відповідності до умов пункту 3.10 Договору сторони узгодили, що орендар понад орендну плату сплачує орендодавцю витрати на технічне утримання вагонів, яке необхідне для підтримання вагонів у належному технічному стані, вартість яких визначається в Додаткових угодах до цього Договору. Зазначена плата нараховується орендодавцем за фактичний час експлуатації вагонів орендарем з урахуванням пунктів 2.5, 2.6, 2.9, 2.12 та 3.14 Договору. Так, Додатковою угодою №45 від 26.06.2017 до Договору (чинною на момент виникнення спірних правовідносин) розмір витрат на технічне утримання вагонів встановлено у розмірі 62,65 грн без ПДВ за вагон за добу.

За узгодженими умовами пункту 2.8 Договору (у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010) проведення планових видів ремонту вагонів здійснюється на вагоноремонтних підприємствах, що розташовані на полігоні експлуатації вагонів, згідно до калькуляцій цих вагоноремонтних підприємств. Вагони повинні надійти на адресу вагоноремонтного підприємства згідно до узгодженого графіку проведення планових видів ремонту (п.7.9 цього Договору) або не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів.

Аналізуючи наведені умови Договору, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що сторони узгодили алгоритм дій орендодавця при виконанні ним своїх зобов'язань щодо організації проведення планових видів (капітального і деповського) ремонтів орендованих вагонів.

Так, з метою належного виконання взятих на себе вказаних зобов'язань відповідач мав вчинити такі дії:

-узгодити з орендарем графік проведення планових видів ремонтів вагонів, враховуючи визначені дати проведення такого ремонту щодо кожного з орендованих вагонів чи планової заміни деталій цих вагонів із встановленим строком служби (пункт 7.9 Договору);

-визначити вагоноремонтне підприємство для проведення планових ремонтів вагонів за узгодженим графіком, дату (дати) проведення відповідних ремонтів вагонів та надати орендарю відповідні розпорядження (пункт 2.8 Договору у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010);

- не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення планового виду ремонту надавати орендарю письмову інформацію про направлення вагонів в ремонт (пункт 7.10 Договору).

З наведеного убачається, що у орендаря за Договором виникає обов'язок направити орендовані вагони на відповідний плановий ремонт до місця його проведення (відповідного вагоноремонтного підприємства) лише за умови наявності узгодженого графіку проведення таких видів ремонтів, визначення дати проведення такого ремонту та відповідного повідомлення (письмової інформації) від орендодавця, наданого останнім не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення планового виду ремонту.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано доказів узгодження ним з позивачем графіку проведення планових (капітального і деповського) ремонтів спірних орендованих вагонів, дати проведення таких ремонтів та вагоноремонтного підприємтва (вагоноремонтних підприємств), на якому (яких) повинні здійснюватися планові види ремонту вагонів.

Позивачем підтверджено копіями листів № МТ-1547 від 25.10.2021, №МТ-2229 від 16.12.2021, №МТ-2219 від 29.12.2022, №МТ-36 від 06.01.2023, №МТ-79 від 11.01.2023, №МТ-185 від 02.02.2023, №МТ-224 від 13.02.2023, №МТ-233 від 13.02.2023, №МТ-306 від 24.02.2023, №МТ-331 від 01.03.2023, №МТ-375 від 09.03.2023, №МТ-492 від 03.04.2023, №МТ-955 від 25.05.2023 про те, що він впродовж тривалого часу неодноразово звертався до відповідача з листами про настання строку проведення ремонтів та про необхідність організації заміни деталей візків і отримання вказівок щодо організції направлення вагонів до відповідного вагоноремонтного підприємства. Зазначені звернення позивача залишені відповідачем без відповідей та вжиття необхідних заходів.

Із наданих позивачем до апеляційної скарги копій листів відповідача щодо ремонтів вагонів №1552 від 19.09.2022, №СВРЗ-4/316 від 25.04.2023, №СВРЗ-4288 від 04.04.2023 убачається, що відповідач, посилаючись на відповідні пункти Договору, визнавав свій обов'язок щодо проведення капітального та деповського ремонтів орендованих вагонів та повідомляв, що відповідно до тимчасових контрольних завдань з ремонту вагонів на 2022-2023 роки не передбачено виконання планових ремонтів платформ власності філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" (лист №1552 від 10.09.2022), Укрзалізницею у 2023 році не передбачено планами ремонту та не закладено витрат філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" на проведення планових ремонтів платформ, капітальний та деповський ремонти орендованих вагонів ТОВ "Металургтранс" (лист №СРЗВ-4/316 від 25.04.2023), у зв'язку з чим вказував про відсутність у нього змоги виконати планові види ремонтів платформ (вагонів), які перебувають в оренді позивача відповідно до умов спірного Договору.

Водночас, за змістом листа № №СВРЗ-4/964 від 19.12.2023 відповідач у відповідь на лист позивача №МТ-1685 від 14.12.2023 щодо проведення планових видів ремонтів платформ (п.2.11 та 7.7 Договору), а також щодо узгодження графіків проведення планових видів ремонтів платформ, повідомив, що згідно доведеного "Проєкту плану ремонту вантажних вагонів на вагоноремонтних філіях АТ "Укрзалізниці" на 2024 рік" заплановано ремонти 122 платформ у 2-3 кварталі 2024 року (з них 105-КР, 17-ДР). Філія "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Укрзалізниця" може надати орендарю графік проведення планових видів ремонтів платформ впродовж 2024 року на виробничих потужностях філії із зазначенням номерів платформ, виду ремонту, терміну виконання ремонту, після затвердження рішенням Правління.

Зі змісту наведених листів убачається, що відповідачем визнається обов'язок з організації проведення планових видів ремонтів вагонів, зокрема і щодо надання ним графіка проведення таких ремонтів для узгодження позивачу, що обов'язково має передувати направленню позивачем вагонів для проведення їх планових ремонтів, зокрема і на виробничих потужностях філії, а також те, що відповідач впродовж 2022-2023 років не надавав позивачу для узгодження відповідні графіки та не проводив планові види ремнтів орендованих позивачем вагонів у зв'язку з відсутністю фінансування, що не спростовує його неправомірної поведінки у спірних правовідносинах.

Заперечення відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 24.06.2024 та від 13.08.2024, щодо нечинності з 01.02.2012 умов пункту 2.8 Договору (у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010) у зв'язку з укладенням Додаткової угоди №33А від 01.02.2012 до Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє з огляду на таке.

Зміст Додаткової угоди №33А від 01.02.2012 свідчить про те, що її умови не змінюють порядок організації ремонтів, який встновлений пунктом 2.8 Договору (у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010), оскільки в ній не зазначено, що її положення змінюють цей пункт Договору.

Крім того, у пункті 2 Додаткової угоди №33А від 01.02.2012 передбачено, що інші умови Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують по них зобов'язання.

Тобто, незмінними залишилися зобов'язання орендодавця, передбачені у пунктах 7.7, 7.9, 7.10 Договору щодо забезпечення проведення не лише капітального, а і деповського ремонтів орендованих вагонів; узгодження з орендарем графіків проведення планових видів ремонтів вагонів, що передані в оренду, та надання відповідного повідомлення (письмової інформації) орендарю не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення такого планового виду ремонту, вчинення яких у спірних правовідносинах відповідач не довів.

Отже, з огляду на загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України: справедливість, добросовісність та розумність, зміст Додаткової угоди №33А від 01.12.2012 дає право позивачу при вирішенні питання щодо визначення порядку проведення планових видів ремонту вагонів керуватися положеннями пунктів 2.8 (у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010), 2.11, 7.7, 7.9, 7.10 Договору та дозволяє, відповідно, покласти на відповідача, як орендодавця, обов'язок з узгодження з позивачем, як орендарем, графіку проведення планових видів ремонту вагонів з визначенням вагоноремонтного підприємства, на адресу якого мають бути направлені вагони, що не виключає визначення таким підприємством філію "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця".

На думку колегії суддів, умови Додаткової угоди №33А від 01.02.2012 у сукупності з умовами пунктів 2.8 (у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010), 2.11, 7.7, 7.9, 7.10 Договору, не передбачають право позивача в односторонньому порядку, за відсутності угодженого за ініціативою відповідача графіка, тобто самостійно, визначати порядок та здійснювати організацію проведення планових видів (капітального і деповського) ремонтів орендованих вагонів.

За наведених обставин, умови пункту 2.8 Договору (у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010) є такими, що не скасовані і не змінені укладенням Додаткової угоди №33А від 01.02.2012, на момент виникнення спірних правовідносин були чинними, їх слід розуміти та застосовувати саме так, як вони викладені у редакції Додаткової угоди №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010, а не так, як зазначає відповідач у додаткових поясненнях від 24.06.2024 та від 13.08.2024.

Поряд з цим, оскільки умови Договору про направлення позивачем вагонів в плановий (капітальний і деповський) ремонт ставлять вчинення цих дій в залежність від наявності узгодженого за ініціативою відповідача графіка проведення таких ремонтів орендованих вагонів, наданого відповідачем позивачу відповідного повідомлення (письмової інформації) не пізніше ніж за 20 до дати проведення планового виду ремонту, а також визначення відповідачем вагоноремонтного підприємства, на якому буде здійсюватись відповідний ремонт, та дати проведення такого ремонту, тому відсутні підстави вважати обгрунтованими твердження відповідача про те, що при наближенні строку планового виду ремонту позивач був зобов'язаний направити вагони з таким розрахунком, щоб вони прибули на станцію приписки - ст. Стрий Регіональної філії "Львівська залізниця" АТ "Українська залізниця" не пізніше ніж за день до дати проведення капітального або деповського ремонтів.

Крім того, безпідставним є ототожнення відповідачем "строку" планового виду ремонту вагонів з "датою" проведення капітального або деповського ремонтів.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував умови пунктів 2.8, 2.11, 7.7, 7.9, 7.10 Договору та дійшов помилкового висновку щодо обгрунтованості тверджень відповідача.

Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача про те, відповідач, як власник спірних вагонів, має доступ та є розпорядником автоматизованих баз даних ГІОЦ АТ "Українська залізниця" (у тому числі довідок (паспортів) на вагони), в яких відображаються відомості про дати проведених попередніх ремонтів, строки проведення наступних планових ремонтів, строки закінчення служби деталей, встановлення заборони експлуатації вагонів та оформлення перевізних документів у зв'язку із закінченням строку служби деталей візків та іншої інформації щодо технічного стану вагонів. Отже, відповідач був обізнаний щодо необхідності проведення планових видів ремонтів вагонів, а також щодо закінчення терміну служби деталей візків та необхідності у зв'язку з цим їх заміни.

Щодо обізнаності відповідача про необхідність організації заміни деталей візків у деяких спірних вагонах свідчать доручення, розпорядження листи АТ "Українська залізниця", зокрема: доручення від 01.04.2021 №ЦВ-12/487, розпорядження від 02.12.2022 №Ц-4-86/606-22 від 02.12.2022, лист Департаменту з питань інформаційних технологій від 28.12.2022 №ЦІТ-091070, з яких убачається, що АТ "Українська залізниця" визначена необхідність відокремленим підрозділам (у тому числі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця") організувати заміну литих деталей візків (ЛИТВО) під загрозою застосування заборони оформлення перевізних документів та заборони експлуатації вагонів, в яких прострочено строк служби деталей візків.

Зміст вказаних розпоряджень також свідчить про те, що по закінченню строку служби литих деталей візків та прострочення планових ремонтів щодо вагонів автоматично в інформаційних базах відповідача виникла заборона оформлення перевізних документів та заборона експлуатації вагонів.

Зазначеним додатково спростовуються твердження відповідача про відсутність перешкод для позивача щодо направлення спірних вагонів на його адресу.

Згідно з пунктом 3.4 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за № 168/26613 (далі - Правила експлуатації власних вантажних вагонів), власні вантажні вагони, що виходять на колії загального користування, за конструкцією, строком служби, періодом проведення планових видів ремонту і технічним станом повинні відповідати всім вимогам, які встановлюються до вагонів інвентарного парку залізниць, включаючи спеціалізований рухомий склад, та мати відомості про комплектацію вагона.

Відповідно до пунктів 14, 15 Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів (крім вантажних вагонів підприємств технологічного залізничного транспорту, що призначені для переміщення вантажів у виробничих цілях в межах території таких підприємств), установленого виробником, строків продовження експлуатації таких вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2021 №647, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2021 за №1677/37299, допуск до експлуатації вантажного вагона у навантаженому стані на залізничному транспорті загального користування, у якого закінчився строк експлуатації, здійснюється після прийняття його з ремонту (з продовженням строку експлуатації) на ремонтному підприємстві та введення відповідної інформації в автоматизований банк даних парку вантажних вагонів (далі - АБД ПВ). Після перебігу граничного строку експлуатації вантажного вагона його експлуатація у навантаженому стані припиняється.

За визначенням, наведеним у пункті 1.2 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, заборона курсування - неможливість вагона рухатися коліями загального користування у порожньому і навантаженому станах за наявності перешкод, зазначених в АБД ПВ.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства та досліджені у справі докази, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного Договору при наближенні строку проведення планових видів ремонтів вагонів та закінчення строку служби литих деталей візків вагонів не узгодив з позивачем графік проведення таких ремонтів вагонів (7.9 Договору), не надав позивачу письмову інформацію про направлення вагонів в ремонт не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення планового виду ремонту (пункт 7.10 Договору), не визначив вагоноремонтне підприємство, на якому буде здійсюватись відповідний ремонт та дату проведення такого ремонту (пункт 2.8 Договору у редакції Додаткової угоди №43/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010).

Отже, зазначені неправомірні дії відповідача позбавили можливості позивача виконати свої зобов'язання за Договором щодо своєчасного направлення спірних вагонів для здійснення їх планового ремонту та змусило останнього прийняти рішення про переміщення вказаних вагонів у відстій, оскільки останній не вправі їх використувувати у своїй господарській діяльності у зв'язку зі збігом граничного строку експлуатації. Разом з тим, відправлення позивачем спірних вагонів у відстій на під'їзні колії є не лише вимушеною мірою поведінки позивача у спірних відносинах, а і вжиттям позивачем відповідних заходів, направлених на зменшення витрат, пов'язаних з недобросовісною поведінкою відповідача при виконанні договірних зобов'язань щодо здійснення планових видів ремонтів зазначених вагонів.

При цьому колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що позивач у відповідності до умов пункту 2.15 Договору (у редакції Додаткової угоди №36/1 від 29.11.2013) може самостійно організовувати тимчасовий відстій вагонів на залізничних станціях Укрзалізниці та/або на під'їзній колії підприємств вантажовідправників і відповідної згоди чи вказівки відповідача на вчинення таких дій не вимагається.

Відсутність такої згоди і вказівки відповідача у спірних правовідносинах не спростовує доцільності та правильності прийнятого позивачем рішення про направлення спірних вагонів у відстій в очікуванні оранізації відповідачем у відповідності до узгоджених умов Договору планових видів ремонтів цих вагонів та свідчить про те, що така поведінка відповідача є наслідком неправомірних дій відповідача щодо виконання своїх зобов'язань за Договором.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що направлення спірних вагонів у відстій на під'їзні колії інших підприємств з метою очікування проведення планових видів ремонтів не є тотожним направленню цих вагонів в ремонт, тому твердження відповідача щодо відсутності у підприємств, на під'їзних коліях яких перебували вагони у відстої, атестатів (дозволів) для виконання капітального чи деповського ремонтів орендованих вагонів є безпідставними, не входять до кола питань, які є предметом доказування у даній справі.

Розмір завданих відповідачем збитків у зв'язку з порушенням ним взятих на себе зобов'язань за Договором в частині організації та забезпечення проведення планових видів ремонтів спірних вагонів у сумі 586 740,35 грн, позивач визначив виходячи із нарахованих йому у цей період платежів за зберігання вагонів у період з жовтня 2022 року по травень 2023 року та тарифу за відправлення вагонів у відстій у період з жовтня 2022 року по березень 2023 року, які були ним сплачені, що підтверджується наявними у справі актами наданих послуг з організації зберігання вагонів на під'їзних коліях незагального користування, рахунками на оплату наданих послуг, платіжними дорученнями про сплату послуг та залізничними накладними.

Відповідач не посилався при вирішенні даного спору на неправильність здійсненого позивачем розрахунку збитків, власного контррозрахунку ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного господарького суду не надав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, перевіривши розмір суми вимог, заявленої позивачем до стягнення у вигляді збитків, надавши оцінку доказам, на підставі яких цей розрахунок ґрунтується, дійшла висновку про правильність здійсненого позивачем математичного розрахунку збитків, розмір суми збитків визначений позивачем у відповідності до умов Договору, норм чинного закодавства, що регулює спірні правовідносини у сфері розрахунків на залізничному транспорті, отже наявні підстави для включення до складу заявленої до стягнення суми вимог всіх її складових, як-то: платежів за зберігання вагонів у період з жовтня 2022 року по травень 2023 року та тарифу за відправлення вагонів у відстій з жовтня по березень 2023 року.

Таким чином, матеріалами справи встановлена наявність у даному випадку у діях (бездіяльності) відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, що виражена у порушенні (невиконанні) відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення планових видів (капітального і деповського) ремонтів вагонів (пункт 2.11 Договору), в межах яких відповідачем не визначено вагоноремонтне підприємство, на якому буде здійснюватись відповідний ремонт, та дату проведення такого ремонту (пункт 2.8 Договору у редакції Додаткової угоди № №24/173 від 01.07.2010 з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.11.2010), не узгоджено з позивачем графік проведення планових видів ремонтів спірних вагонів (пункт 7.9 Договору), не надано позивачу письмову інформацію про направлення вагонів в ремонт не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення планового виду ремонту (пункт 7.10 Договору), а також невчинено відповідачем дій для задоволення численних звернень позивача щодо узгодження вищезазначених питань щодо проведення планових ремонтів спірних вагонів; збитки, заподіяні відповідачем, що становлять розмір сплачених позивачем платежів за зберігання спірних вагонів у період з жовтня 2022 року по травень 2023 року та тарифу за відправлення вагонів у відстій у період з жовтня 2022 року по березень 2023 року, які понесені позивачем внаслідок порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо проведення планових (капітального і деповського) ремонтів спірних вагонів; причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками, оскільки позивач був вимушений організовувати та оплачувати послуги з відстою спірних вагонів (зберігання на під'їзних коліях незагального користування) в очікуванні ремонтів та сплачувати залізничний тариф при відправленні цих вагонів у відстій; вина відповідача, протилежного відповідач не довів.

З огляду на встановлення обставин протиправної поведінки відповідача, беручи до уваги наявність у діях відповідача усіх необхідних для даного спору елементів цивільного правопорушення як умови для настання цивільно-правової відповідальності, а також зважаючи на доведення матеріалами справи належними та допустими доказами матеріального виразу реальних збитків, суд апеляціної інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог ТОВ "Металургтранс" та наявність правових підстав для стягнення з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" АТ "Українська залізниця" на користь позивача збитків у розмірі 586 740,35 грн, що є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у даній справі з ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи позивача та заперечення відповідача, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з частиною 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення.

Відповідно до статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на встановлені та досліджені у даній справі обставини в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача на рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/12940/23 слід скасувати, а позовні вимоги задовольнити повністю.

Судові витрати.

Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, !!!276,!!!277,!!! 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/12940/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №910/12940/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. ЄжиГедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, буд. 2; код ЄДРПОУ ВП 40123439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, буд. 18, к. 324-1; код ЄДРПОУ 33074226) збитки у розмірі 586 740 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч сімсот сорок) грн 35 коп та 7 682 (сім тисяч шістсот вісімдесят два) грн 88 коп судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. ЄжиГедройця, буд. 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Стрийський вагоноремонтний завод" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Зубенка, буд. 2; код ЄДРПОУ ВП 40123439) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" (49000, м. Дніпро, пр. Пилипа Орлика, буд. 18, к. 324-1; код ЄДРПОУ 33074226) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 13 201 (тринадцять тисяч двісті один) грн 35 коп.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

7. Матеріали справи №910/12940/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 22.09.2025.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді О.М. Сибіга

Г.П. Коробенко

Попередній документ

130454318

Наступний документ

130454320

Інформація про рішення:

№ рішення:	130454319
№ справи:	910/12940/23
Дата рішення:	24.07.2025
Дата публікації:	25.09.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (11.01.2024)
Дата надходження:	15.08.2023
Предмет позову:	про відшкодування збитків 586 740,35 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (11)

11.03.2024 15:00	Північний апеляційний господарський суд
14.05.2024 17:00	Північний апеляційний господарський суд
09.07.2024 15:00	Північний апеляційний господарський суд
13.08.2024 14:40	Північний апеляційний господарський суд
08.10.2024 14:30	Північний апеляційний господарський суд
19.11.2024 16:15	Північний апеляційний господарський суд
04.02.2025 16:00	Північний апеляційний господарський суд
18.03.2025 16:20	Північний апеляційний господарський суд
22.04.2025 15:40	Північний апеляційний господарський суд
17.06.2025 14:45	Північний апеляційний господарський суд
24.07.2025 11:45	Північний апеляційний господарський суд