вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" вересня 2025 р. Справа№ 920/68/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Гончарова С.А.
Сибіги О.М.
за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 03.09.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 (повний текст рішення складено та підписано 14.03.2025)
у справі №920/68/24 (суддя Котельницька В.Л.)
за позовом 1) Сумського національного аграрного університету
2) Сумського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель"
про стягнення 675 749,79 грн
Короткий зміст позовних вимог
Сумський національний аграрний університет та Сумський національний аграрний університет в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету" звернулись до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель", в якому просили:
1)стягнути з відповідача на користь Сумського національного аграрного університету 89207,50 грн (вісімдесят дев'ять тисяч двісті сім грн 50 коп.) заборгованості за виконані роботи та 17331,46 грн (сімнадцять тисяч триста тридцять одна грн 46 коп.) пені за неналежне виконання зобов'язань за договором №20-5 від 20.05.2022;
2)стягнути з відповідача на користь Сумського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету" 464457,50 грн (чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім грн 50 коп.) заборгованості за виконані роботи та 104753,33 грн (сто чотири тисячі сімсот п'ятдесят три грн 33 коп.) пені за договором №20-5 від 20.05.2022;
3)стягнути з відповідача 10136,25 грн (десять тисяч сто тридцять шість грн 25 коп.) судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов?язань за договором №20-5 від 20.05.2022 щодо своєчасного розрахунку за виконані роботи. Крім того, за порушення відповідачем своїх грошових зобов?язань за договором, позивачі просили стягнути пеню.
Короткий зміст заперечень проти позову
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на наступне:
- в порушення вимог п. 1.1., 4.1.7. договору, Сумський національний аграрний університет та відокремлений структурний підрозділ "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка не розробили та не передали науково-технічну продукцію ТОВ "Компанія Габріель";
- в порушення вимог п. 4.1.2., 4.1.3., 4.2.2., 4.2.3. договору, Сумський національний аграрний університет та відокремлений структурний підрозділ "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка» ніяким чином не попереджали ТОВ "Компанія Габріель" про початок виконання робіт, передбачених цим договором (внесення добрив, сівба, оброблення посівів ЗЗР, збиранню врожаю та ін) за 5 робочих днів та не виконували роботи, передбачені цим договором у присутності уповноваженого представника ТОВ "Компанія" Габріель", відповідний двосторонній акт не складався;
- згідно п 4.1.4. договору, Сумський національний аграрний університет до теперішнього часу не подав ТОВ "Компанія Габріель" звіти про результати науково-дослідних робіт, що свідчить про не завершення виконання робіт, як того вимагає договір;
- відповідно до п. 4.2.4. договору, відокремлений структурний підрозділ "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка» не забезпечив організацію виконання робіт у повному обсязі відповідно до технології вирощування, про що свідчить недоотриманий результат;
- в порушення вимог п. 4.2.6. договору, відокремлений структурний підрозділ "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка» у п'ятиденний термін з моменту завершення виконання робіт, невитрачені залишки, отримані від ТОВ "Компанія Габріель" останньому не передав;
- на виконання вказаного договору складено акти виконаних робіт № 1/22 від 01.07.2022 , № 1/23 від 19.06.2023, № 2/22 від 03108.2022, № 4/22 від 05.12.2022 № 2/23від 04.07.2023, проте, окрім самих актів Сумський національний аграрний університет та відокремлений структурний підрозділ "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка" не надав ТОВ "Компанія Габріель" ніяких науково-дослідних робіт про яке вказано в вищезазначених актах, що унеможливлює проведення повної оплати згідно вказаних актів.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на користь Сумського національного аграрного університету 89 207,50 грн заборгованості за виконані роботи згідно з договором №20-5 від 20.05.2022, 8 665,73 грн пені, 10 136,25 грн судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на користь Сумського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету" 464 457,50 грн заборгованості за виконані роботи згідно з договором №20-5 від 20.05.2022, 52 376,67 грн пені.
В іншому відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що:
- матеріалами справи підтверджена вартість наданих за договором відповідачу першим позивачем послуг в розмірі 267622,50 грн та другим позивачем послуг - 624457,50 грн та часткова сплата відповідачем вартості зазначених послуг, та борг відповідача перед першим позивачем у розмірі 89207,50 грн і перед другим позивачем - 464457,50 грн.;
- заперечення відповідача щодо неналежного виконання позивачами своїх обов'язків за договором не прийнято до уваги, оскільки дані запереченням спростовуються матеріалами справи в т.ч.: листами самого відповідача (т. 1 арк. спр. 33, 42), в яких він визнає заборгованість за договором та зобов'язується сплатити даний борг;
- отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь першого позивача 89207,50 грн та на користь другого позивача 464457,50 грн вартості наданих послуг за договором є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;
- відповідно до матеріалів справи позивачами доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які вони посилались, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача на користь першого позивача 89207,50 грн заборгованості за виконані роботи та 17331,46 грн пені, та на користь другого позивача 464457,50 грн заборгованості за виконані роботи та 104753,33 грн пені;
- водночас, з урахуванням встановлених обставин зі зменшення неустойки, суд задовольнив позовні вимоги в межах стягнення з відповідача на користь першого позивача 89207,50 грн заборгованості за виконані роботи та 8665,73 грн пені, на користь другого позивача 464457,50 грн заборгованості за виконані роботи та 52376,67 грн пені.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Габріель" 07.04.2025 звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі "Електронний суд" 04.04.2025, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі №920/68/24 та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Також просив призначити земельно-технічну експертизу та витребувати у позивачів докази.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
- позивачі не підтвердили факт виконання робіт, за які вимагають стягнення коштів, а дослідження, які зазначені в актах - не виконані;
- суд не дав оцінку навіть тим доказам, що позивач надав в виконання ухвали від 24.04.2024 (журнал польових дослідів за 2022 р. та журналу польових дослідів за 2023 р.), які не можуть бути результатами досліджень, які вказані в актах приймання-передачі виконаного комплексу робіт №1/22 від 01.07.2022, №21/22 від 01.08.2022, №4/22 від 05.12.2022, №1/23 від 19.06.2023, №2/23 від 04.07.2023;
- гарантійні листи та акти виконання робіт були підписані «шляхом маніпуляцій» зі сторони позивача.
Додатково скаржник зазначав, стосовно засідання суду першої інстанції від 03.03.2025 на якому було винесено рішення, то представник відповідача майже годину намагався під'єднатись до системи "Електронний суд", та зв'язатись з секретарем судді по телефону, щоб попередити про технічний збій, але ніхто не підняв слухавку.
Також, в апеляційний скарзі скаржник посилався на те, що:
- позивач не довів виконання своїх робіт зазначених в актах та вважає необхідним, щоб позивачі в підтвердження своїх позовних вимог надали до суду наступні документи: 1. Підтверджуючи документи виконання науково-дослідних робіт вказаних в актах виконаних робіт № 1/22 від 01.07.2022, № 1/23 від 19.06.2023, № 2/22 від 03108.2022, № 4/22 від 05.12.2022 № 2/23від 04.07.2023 відповідно до договору № 20-5 від 20.05.2022; 2. Звіти про проходження підвищення кваліфікації викладачів відповідно до договору № 20- 5 від 20.05.2022 р. ; 3. Звіти про проходження навчально-практичних занять студентів відповідно до додатку № 4.1 до договору № 20-5 від 20.05.2022 р.; 4. Дані по зібраному врожаю 2022 та 2023 років, а також щоденники надходження продукції з поля відповідно до п. 1.7 договору № 20-5 від 20.05.2022 р., і про зобов?язання надання яких заявлено в апеляційній скарзі;
- для усунення розбіжностей між даними журналів польових дослідів за 2022 та 2023 роки та фактично переданим врожаєм та середньостатистичною врожайністю по регіону необхідно вияснити на якій площі здійснювали роботи позивачі, і це питання може вирішити лише проведення земельно-технічної експертизи, про проведення якої заявлено в апеляційній скарзі.
Узагальнені доводи відзивів на апеляційну скаргу
26.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» від першого позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому перший позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Доводи першого позивача у відзиві зводяться до того, що:
- Договір щодо виконання наукових досліджень (навчально-дослідних робіт у процесі вирощування сільськогосподарських культур), розробки та передачі науково-технічної продукції (НТП) замовнику виконавцем та співвиконавцем виконано в повному обсязі, докази чого наявні в матеріалах справи;
- Журнали польових дослідів за 2022 та 2023 роки, які надані суду першої інстанції, ведуться відповідно до методик наукових досліджень в агрономії, та є первинною документацією дослідницької роботи, у відповідності до загально прийнятих вимог ведення діловодства, прошиті, пронумеровані та скріплені печаткою, про що свідчить підтвердження на останньому аркуші копій журналів;
- у журналах проведено записи даних з дослідницької роботи відповідно етапам проведення досліджень під час їх здійснення, і вказана інформація відображається в актах приймання-передачі № 2/22 від 01.08.2022, № 4/22 від 05.12.2022, № 1/23 від 19.06.2023, № 2/23 від 04.07.2023, а в подальшому аналізуються в сукупності і відображається у Звіті про науково-дослідну роботу «Підвищення ефективності короткопільних сівозмін з участю соняшника в умовах земельної ділянки» (за 2022 рік) та Звіті про науково-дослідну роботу «Вплив монокультури на характеристики короткопільної сівозміни» (за 2023 рік);
- у пункті 4.1 Договору встановлені обов'язки виконавця, серед яких виконавець зобов'язаний розробити за рахунок ресурсів, засобів, матеріалів замовника науково-технічну продукцію, згідно замовлення-завдання та передати її замовнику (пункт 4.1.1), і даний пункт договору виконано і замовнику передано результати досліджень, а саме: Звіт про науково-дослідну роботу «Підвищення ефективності короткопільних сівозмін з участю соняшника в умовах земельної ділянки» (2022 рік), а за результатами завершення науково-дослідної роботи у 2023 році було складено Звіт про науково-дослідну роботу «Вплив монокультури на характеристики короткопільної сівозміни», про що повідомлялося керівництву ТОВ «Компанія Габріель» листом від 29.12.2023 № 2930, і жодних зауважень щодо вказаних документів - висловлено відповідачем не було;
- виконавцем виконано пункт 4.1.4 Договору, яким передбачено, що результат робіт є науковий звіт, інших будь-яких звітів, які виконавець та співвиконавець зобов'язані передати Замовнику в ході проведення науково-дослідних робіт умовами Договору - не передбачено;
- підстави для задоволення клопотань скаржника про проведення судової земельно-технічної експертизи та про витребування доказів - є необгрунтованими та безпідставними;
- жодних порушень судом при ухваленні оскаржуваного рішення - допущено не було.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 920/68/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі №920/68/24 залишено без руху, запропоновано апелянту усунути недоліки, надавши:
- заяву з посиланням та наданням відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції;
- докази доплати судового збору у встановленому законом розмірі шляхом подання до суду відповідної заяви;
- доказів направлення апеляційної скарги та доданими до неї документами Сумському національному аграрному університету та Сумському національному аграрному університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету".
21.04.2025 на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на адресу Північного апеляційного господарського суду електронною поштою надійшла заява, яка сформована в системі "Електронний суд" 18.04.2025, про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025, доказів доплати судового збору та доказів направлення апеляційної скарги позивачам у справі №920/68/24.
У зв'язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.05.2025 у справі №920/68/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 920/68/24:
- прийнято справу №920/68/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Сибіга О.М., Кравчук Г.А.;
- поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі №920/68/24;
- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі №920/68/24;
- розгляд справи призначено на 10.06.2025;
- зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі № 920/68/24 до закінчення його перегляду у апеляційному порядку.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.05.2025 заяву Сумського національного аграрного університету та Сумського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
У зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 10.06.2025 у справі №920/68/24 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 прийнято справу №920/68/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М., відкладено розгляд справи на 09.07.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 розгляд справи відкладено до 03.09.2025.
Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 03.09.2025 з'явився представник позивачів.
Відповідач в судове засідання 03.09.2025 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представника відповідача у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.
Також, в судовому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання скаржника, заявлене в апеляційній скарзі, про зобов?язання Сумського національного аграрного університету надати документи в підтвердження позовних вимог: 1. Підтверджуючи документи виконання науково-дослідних робіт вказаних в актах виконаних робіт № 1/22 від 01.07.2022, № 1/23 від 19.06.2023, № 2/22 від 03108.2022, № 4/22 від 05.12.2022 № 2/23від 04.07.2023 відповідно до договору № 20-5 від 20.05.2022; 2. Звіти про проходження підвищення кваліфікації викладачів відповідно до договору № 20- 5 від 20.05.2022 р. ; 3. Звіти про проходження навчально-практичних занять студентів відповідно до додатку № 4.1 до договору № 20-5 від 20.05.2022 р.; 4. Дані по зібраному врожаю 2022 та 2023 років, а також щоденники надходження продукції з поля відповідно до п. 1.7 договору № 20-5 від 20.05.2022. В обгрунтування заявленого клопотання скаржник в апеляційній скарзі посилався на те, що позивач не довів виконання своїх робіт зазначених в актах, а тому для доведення вимог слід подати дані документи.
Представник позивачів в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Ч. 1-4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Таким чином, з урахуванням наведених приписів процесуального закону, витребування доказів передбачається саме у випадку, коли учасник справи не може їх надати з певних причин. Проте, у даному випадку, відповідач просить зобов?язати першого позивача надати докази в підтвердження саме його позовних вимог. Крім того, предметом спору є стягнення заборгованості за виконані роботи за Договором, на підтвердження виконання яких позивачами долучено до матеріалів відповідний обсяг доказів, який обумовлено саме Договором, які на їх думку підтверджують обгрунтованість вимог, з урахуванням предмету спору, і які оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
При цьому, ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/68/24 постановлено частково задовольнити клопотання відповідача про витребування доказів (вх №1338 від 11.03.2024); зобов'язати позивачів надати суду підтверджуючі документи виконання науково-дослідних робіт, вказаних у актах приймання-передачі виконаного комплексу робіт №1/22 від 01.07.2022, №2/22 від 01.08.2022, №4/22 від 05.12.2022, №1/23 від 19.06.2023, №2/23 від 04.07.2023.
В подальшому, на виконання вказаної ухвали, 15.05.2024 представником першого позивача подане клопотання про приєднання доказів (вх №1440), відповідно до якого зазначений представник просив долучити до матеріалів справи докази виконання науково-дослідних робіт, вказаних у актах приймання-передачі виконаного комплексу робіт № 1/22 від 01.07.2022, № 2/22 від 01.08.2022, № 4/22 від 05.12.2022, № 1/23 від 19.06.2023, № 2/23 від 04.07.2023, а саме: сканкопії Журналів польових досліджень за 2022 та за 2023 роки, які також оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання скаржника, заявлене в апеляційній скарзі, про зобов?язання Сумського національного аграрного університету надати документи в підтвердження позовних вимог (згідно наведеного переліку) - є необгрунтованим, та задоволенню не підлягає.
Також, в судовому засіданні судом поставлено на обговорення клопотання скаржника, заявлене в апеляційній скарзі, про проведення земельно-технічної експертизи, яке мотивоване необхідністю усунення розбіжностей між даними журналів польових дослідів за 2022 та 2023 роки та фактично переданим врожаєм та середньостатистичною врожайністю по регіону, що зумовлює необхідність вияснити на якій площі здійснювали роботи позивачі.
Представник позивачів в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлене скаржником клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1)для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2)жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявні у справі документи дозволяють установити обставини у справі без додаткових спеціальних знань та проведення судової експертизи, питання, які ставить відповідач, не стосуються предмета спору, з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову відповідачу в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.
Крім того, ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.04.2024 у справі №920/68/24 також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової земельно-технічної експертизи.
Представник позивачів в судовому засіданні 03.09.2025 проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, Статутом Сумського національного аграрного університету, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 01.02.2022 №91 (який розміщений у загальному доступі на офіційному вебсайті Сумського НАУ в мережі Інтернет за посиланням: chrome-extension://efaidnbmnnnibpcajpcglclefindmkaj/https://snau.edu.ua/wp-content/uploads/2022/02/% D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82.pdf) у пункті 1.14 визначено, що Університет є юридичною особою, може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав, мати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді.
Згідно з пунктом 1.15 Статуту, Відокремленому структурному підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж ім. П.С. Рибалка Сумського національного аграрного університету", який є структурним підрозділом Університету, надаються окремі права юридичної особи, зокрема право вести окремий баланс і кошторис, рахунки і код мережі в територіальному органі Державної казначейської служби України, поточні рахунки в банку, печатку і штамп з власним найменуванням, запроваджувати власну символіку і атрибутику. Фаховий коледж здійснює свою діяльність на підставі положення, що затверджується вченою радою Університету, директор Фахового коледжу підпорядковується ректору Університету і діє на підставі відповідного доручення.
20.05.2022 між Сумським національним аграрним університетом (далі - виконавець, перший позивач, університет) та Відокремленим структурним підрозділом Сумського національного аграрного університету Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка (далі - співвиконавець, другий позивач, коледж) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" (далі - замовник, відповідач) укладено договір №20-5 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, з цим договором виконавець та співвиконавець із залученням своєї науково-технічної та навчальної бази організовує навчально-практичні роботи студентів, підвищення кваліфікації викладачів коледжу та зобов'язується за завданням замовника виконати наукові дослідження (навчально-дослідні роботи у процесі вирощування сільськогосподарських культур), розробити та передати науково-технічну продукцію (НТП) замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплати виконані роботи та прийняти результат виконаних робіт.
Згідно з п. 1.2 договору, земельні ділянки, що використовуються на виконання умов цього договору: загальною площею 141,6 га, що розташовані на території Сумської територіальної громади.
Згідно з пунктом 1.3 договору, з метою виконання робіт відповідно до умов цього договору, замовник за письмовою заявкою виконавця надає необхідні матеріали (засоби захисту рослин, добрива, насіння, механізми, тощо), а також доступ до технологічних карт та первинних документів з метою використання в навчальній роботі та підвищенню кваліфікації.
Майнові права на врожай сільськогосподарських культур, вирощений на умовах цього договору, належать замовнику (п. 1.4 договору).
Згідно з п. 1.6 договору, результатом виконаних робіт є науково-технічна продукція, звіти про проходження навчально-практичних занять та підвищення кваліфікації та зібраний врожай.
Відповідно до п. 2.1 договору, оплата виконаних робіт, здійснюється за договірною ціною, визначеною відповідно до додатку №2 до цього договору.
У пункті 2.2 договору визначено, що замовник здійснює оплату робіт виконавцю та співвиконавцю (згідно Додатку №2), шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, зазначений у розділі "Місцезнаходження і реквізити Сторін".
Згідно з п. 2.3 договору, розрахунок за цим договором здійснюється не пізніше 10 календарних днів після підписання сторонами акта виконаних робіт.
Виконавець та співвиконавець зобов'язуються провести наукові дослідження, навчально-практичні заняття, підвищення кваліфікації викладачів у строки встановлені технологією вирощування. Термін проведення технологічних операцій визначається замовленням завданням (Додаток №1) (п. 3.1 договору).
У пункті 4.1 договору встановлені обов'язки виконавця, серед яких:
- виконавець зобов'язаний розробити за рахунок ресурсів, засобів, матеріалів замовника науково-технічну продукцію, відповідно до замовлення-завдання та передати її замовнику (пункт 4.1.1);
- виконувати роботи, передбачені цим договором у присутності уповноваженого представника замовника (пункт 4.1.2);
- попередити письмово замовника та співвиконавця про початок виконання робіт, передбачених цим договором за 5 робочих днів (пункт 4.1.3);
- у п'ятиденний термін з моменту завершення виконання робіт подати замовникові звіт про результати науково-дослідних робіт та Акт здачі-приймання науково-технічної продукції. Результат робіт - науковий звіт (пункт 4.1.4).
Відповідно до п. 4.2 договору сторонами визначено обов'язки співвиконавця, в т.ч.:
- своїми силами і засобами (при необхідності із залученням та використанням техніки наданої замовником (трактори, плуги, культиватори та ін.)), на земельних ділянках, в обсягах та в строки визначені технологією впрошування, з насіння, наданого замовником, виконати та передати замовнику роботи і зібраний врожай, як результат виконаних робіт (пункт 4.2.1);
- виконувати роботи, передбачені цим договором (внесення добрив, сівба, оброблення посівів ЗЗР, збирання врожаю та ін.) у кожному випадку, виключно, у присутності уповноваженого представника замовника із складанням відповідного двостороннього акту (пункт 4.2.2);
- попередити письмово замовника та виконавця про початок виконання робіт, передбачених цим договором (внесення добрив, сівба, оброблення посівів ЗЗР, збирання врожаю та ін.) за 5 робочих днів (пункт 4.2.3);
- забезпечити організацію виконання робіт у повному обсязі відповідно до технології вирощування (пункт 4.2.4);
-у п'ятиденний термін з моменту завершення виконання робіт, невитрачені залишки отриманих від замовника матеріалів співвиконавець передає замовникові, про що сторони підписують акт приймання-передачі (пункт 4.2.6).
Згідно з п. 4.3 договору, замовник має наступні обов'язки:
- надавати виконавцю та співвиконавцю доступ до технологічних карт, можливість спілкування з фахівцями підприємства з метою збору даних, у тому числі для наукової і навчальної мети та підвищенню кваліфікації викладачів, для виконання предмету договору згідно статутної діяльності. Погоджувати надані співвиконавцем програми навчальної роботи, виробничої практики студентів та підвищення кваліфікації викладачів (пункт 4.3.1);
- своєчасно, згідно з Додатком №3 надати співвиконавцю необхідні засоби та матеріали належної якості для виконання робіт на умовах цього договору (пункт 4.3.2);
- прийняти виконані роботи, результатом яких є НТП та урожай і за відсутності зауважень - підписати Акт виконаних робіт (протягом 3-х робочий днів з дати одержання вказаного Акту) (пункт 4.3.3);
- оплатити виконавцю та співвиконавцю за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені у додатку №2 до цього договору (пункт 4.3.4).
Відповідно до п. 5.5 договору, у разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін договору своїх зобов'язань за цим договором, вона сплачує на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період такого невиконання або неналежного виконання зобов'язань від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з п. 7.1 та 7.2 договору, цей Договір вважається укладеним з 20.05.2022 та діє до 30.12.2024, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Додатком №1 до договору "Замовлення-завдання" визначено:
- найменування замовлення-завдання: 1) провести наукові дослідження, розробити та передати науково-технічну продукцію (НТП) "Підвищення ефективності короткопільних сівозмін з участю соняшнику в умовах земельної ділянки"; 2) виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках загальною площею 141,6 га розташованих на території Маловисторопської сільської ради на умовах цього договору;
- замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель";
- виконавець: Сумський національний аграрний університет;
- співвиконавець: Відокремлений структурний підрозділ Сумського національного аграрного університету Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка;
- завдання на НТП: проаналізувати та розробити короткопільну сівозміну з участю соняшнику в умовах земельної ділянки;
- термін виконання: 30.11.2022;
- замовник зобов'язується: надати виконавцю та співвиконавцю необхідну інформацію та матеріальні ресурси для виконання завдання;
- строк дії додатку: 30.11.2022.
Відповідно до Додатку №2 до договору, позивачі та відповідач дійшли згоди щодо винагороди виконавця та співвиконавця за виконані роботи: винагорода виконання за виконані роботи складає 178415,00 грн; винагорода співвиконавця за виконані роботи, складає 416305,00 грн; урожай, вирощений на умовах цього договору у повному обсязі є власністю замовника.
Згідно з Додатком №3 до договору, другий позивач та відповідач дійшли згоди щодо строків, порядку приймання-передачі насіння соняшника, добрив, засобів захисту рослин, а також щодо їх приймання, розвантаження, складування та зберігання і необхідності визначення вищевказаного наступним чином: насіння - до 31.05.2022; добриво - до 31.10.2022; стимулятор росту - до 31.09.2022; технічні засоби - до 30.11.2022; засоби захисту рослин - до 31.10.2022.
У пунктах 1-5 Додатку №3 визначено: насіннєвий матеріал та інші матеріали підлягають прийманню-передачі шляхом підписання актів на передачу матеріалів; приймання-передача матеріалів здійснюється за місцезнаходженням співвиконавця у присутності представників обох сторін; матеріали передаються замовником на відповідальне збереження співвиконавцю на строк дії додатку; зберігання матеріалів здійснюється співвиконавцем за місцезнаходженням складу; строк дії додатку - 30.11.2022.
У Додатку №4 до договору перший позивач та відповідач дійшли згоди щодо термінів проходження підвищення кваліфікації викладачами та строк дії додатку - до 30.11.2022.
01.04.2023 між виконавцем, співвиконавцем та замовником підписано додаткову угоду №1 до договору, відповідно до п. 1-3 якої сторони домовились доповнити Додатки 1,3,4 до даного договору; інші положення договору, які не порушені даною додатковою угодою, залишаються незмінними і сторони підтверджують за ними свої зобов'язання; дана додаткова угода є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до Додатку №1.1 до договору "Замовлення-завдання" визначено:
- найменування замовлення-завдання: 1)провести наукові дослідження, розробити та передати науково-технічну продукцію (НТП) "Вплив монокультури на характеристики короткопільної сівозміни"; 2)виконати роботи з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках загальною площею 141,6 га, що розташовані на території Маловисторопської сільської ради на умовах цього договору;
- замовник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель";
- виконавець: Сумський національний аграрний університет;
- співвиконавець: Відокремлений структурний підрозділ Сумського національного аграрного університету Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка;
- завдання на НТП: проаналізувати та розробити короткопільну сівозміну за участю соняшника;
- термін виконання: 30.11.2023;
- замовник зобов'язується: надати виконавцю та співвиконавцю необхідну інформацію та матеріальні ресурси для виконання завдання;
- термін дії Додатку - 30.11.2023.
Відповідно до Додатку №3.1 до договору, позивачі та відповідач дійшли згоди щодо строків, порядку приймання-передачі насіння соняшника, добрив, засобів захисту рослин, а також щодо їх приймання, розвантаження, складування та зберігання і необхідності визначення вищевказаного наступним чином: насіння - до 31.05.2023; добриво - до 31.10.2023; стимулятор росту - до 31.09.2023; технічні засоби - до 30.11.2023; засоби захисту рослин - до 31.10.2023.
У пунктах 1-5 Додатку №3.1 до договору визначено: насіннєвий матеріал та інші матеріали підлягають прийманню-передачі шляхом підписання актів на передачу матеріалів; приймання-передача матеріалів здійснюється за місцезнаходженням співвиконавця у присутності представників обох сторін; матеріали передаються замовником на відповідальне збереження співвиконавцю на строк дії додатку; зберігання матеріалів здійснюється співвиконавцем за місцезнаходженням складу; строк дії додатку - 30.11.2023.
У Додатку №4.1 виконавець, співвиконавець та замовник дійшли згоди щодо термінів проходження навчально-виробничої практики студентів та строк дії додатку - до 30.11.2023.
На виконання умов договору, відповідно до наказу Сумського НАУ №181-к від 06.06.2022, виконуючи зобов'язання за договором, з метою проведення наукових досліджень на земельних ділянках загальною площею 141,6 га, розташованих на території Маловисторопської сільської ради Сумської територіальної громади, в Сумському НАУ у 2022 році в межах проєкту "Підвищення ефективності короткопільних сівозмін з участю соняшника в умовах земельної ділянки" розроблено та затверджено календарний план робіт, призначені виконавці та визначено ряд відповідних заходів.
Науково-дослідна робота була зареєстрована за № 0122U200478, відповідно до порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, затвердженого наказом МОН України від 24.03.2022 №271, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 за № 640/37976 (копія реєстраційної картки НДДКР додана до матеріалів справи).
Звіт про науково-дослідну роботу "Підвищення ефективності короткопільних сівозмін з участю соняшника в умовах земельної ділянки" (за 2022 рік) погоджений директором ТОВ "Компанія Габріель" ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис та печатка товариства.
На виконання умов договору, за наказом Сумського НАУ № 248-к від 02.05.2023, з метою проведення у 2023 році наукових досліджень на земельних ділянках загальною площею 141,6 га, розташованих на території Маловисторопської сільської ради Сумської територіальної громади, в межах проєкту "Вплив монокультури на характеристики короткопільної сівозміни" розроблено та затверджено календарний план робіт, призначені виконавці та визначено ряд відповідних заходів.
Науково-дослідна робота була зареєстрована за №0122U200478 відповідно до Порядку державної реєстрації та обліку науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і дисертацій, затвердженого наказом МОН України від 24.03.2022 № 271, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2022 за № 640/37976 (копія реєстраційної картки НДДКР додана до справи).
Звіт про науково-дослідну роботу "Вплив монокультури на характеристики короткопільної сівозміни" завершено 30.11.2023 та розглянуто Науковокоординаційною радою Сумського НАУ 22.12.2023, про що складено Протокол №7.
29.12.2023 № 2930 перший позивач направив відповідачу лист, в якому повідомив про завершення науково-дослідної роботи та запропонував керівнику ознайомитися з його змістом для погодження. Разом з тим, позивачі у позові зауважують, що реагування на звернення Сумського НАУ зі сторони керівництва ТОВ "Компанія Габріель" не було, як і на інші листи університету.
Копії листів та актів, що підтверджують виконання позивачами пунктів 4.1.2, 4.1.3, 4.2.2 та 4.2.3 договору, наявні в матеріалах справи.
За результатами виконання договору, між сторонами спору підписано наступні акти приймання-передачі виконаного комплексу робіт:
1)від 01.07.2022 №1/22, за яким вартість виконаних робіт виконавцем склала 35683,00 грн (в т.ч.: ПДВ 5947,17 грн) та співвиконавцем - 83261,00 грн (в т.ч.: ПДВ 13876,83 грн);
2)від 01.07.2022 №2/22, за яким вартість виконаних робіт виконавцем склала 53524,50 грн (в т.ч.: ПДВ 8920,75 грн) та співвиконавцем - 124891,50 грн (в т.ч.: ПДВ 20815,25 грн);
3)від 05.12.2022 №4/22, за яким вартість виконаних робіт виконавцем склала 89207,50 грн (в т.ч.: ПДВ 14867,92 грн) та співвиконавцем - 208152,50 грн (в т.ч.: ПДВ 34692,08 грн);
4)від 19.06.2023 №1/23, за яким вартість виконаних робіт виконавцем склала 35683,00 грн (в т.ч.: ПДВ 5947,17 грн) та співвиконавцем - 83261,00 грн (в т.ч.: ПДВ 13876,83 грн);
5)від 04.07.2023 №2/23, за яким вартість виконаних робіт виконавцем склала 53524,50 грн (в т.ч.: ПДВ 8920,75 грн) та співвиконавцем - 124891,50 грн (в т.ч.: ПДВ 20815,25 грн).
Зазначені акти підписані представниками сторін без заперечень та зауважень, а підписи осіб, які підписали вказані акти - посвідчені печатками позивачів та відповідача.
Журналами польових робіт за 2022 рік та 2023 рік, доданими до матеріалів справи за клопотання першого позивача (вх №1440 від 15.05.2024) додатково підтверджено виконання науково-дослідних робіт, вказаних у актах приймання-передачі виконаного комплексу робіт №1/22 від 01.07.2022, №2/22 від 01.08.2022, №4/22 від 05.12.2022, №1/23 від 19.06.2023, №2/23 від 04.07.2023.
Таким чином, вартість виконаних робіт за договором виконавцем склала 267622,50 грн та співвиконавцем - 624457,50 грн.
Відповідно до банківської виписки від 29.07.2022, за актом приймання-передачі №1/22 від 01.07.2022 відповідач сплатив першому позивачу 35683,00 грн.
12.06.2023 відповідач надіслав першому позивачу лист №12061 з проханням продовжити термін виконання розрахунку в тому числі за договором від 20.05.2022 №20-5, зазначивши про заборгованість за даним договором в розмірі 142732,00 грн та про зобов'язання сплатити борг до 31.07.2023.
Матеріалами справи підтверджено, що оплата другому позивачу за виконані роботи відповідно до вищевказаних актів приймання-передачі здійснювалась також несвоєчасно, частинами та в неповному обсязі. Відповідно до банківських виписок, доданих до позову, відповідачем були перераховані другому позивачу наступні кошти: 30000,00 грн згідно з банківською випискою від 04.05.2023; 14000,00 грн. згідно з банківською випискою від 02.06.2023; 36000,00 грн згідно з банківською випискою від 07.06.2023; 50000,00 грн згідно з банківською випискою від 14.08.2023; 20000,00 грн згідно з банківською випискою від 25.08.2023; 10000,00 грн згідно з банківською випискою від 26.09.2023.
Позивачами у позові наголошувалось, що відповідач своїх зобов'язань за договором та вищезазначеним листом від 12.06.2023 за вих. № 12061 - належним чином не виконав (оплату за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі не здійснив). Розмір боргу за договором відповідача перед Сумським НАУ склав 231939,50 грн та перед Коледжем - 464457,50 грн.
Для досудового врегулювання спору, 26.09.2023 перший позивач надіслав відповідачу претензію №1944, в якій зауважив, що станом на 26.09.2023 заборгованість відповідача за договором склала 2131939,50 грн та 40023,61 грн пені. Зазначену заборгованість виконавець просив сплатити у семиденний термін з дня отримання претензії.
Відповідач листом відповів першому позивачу на претензію, зазначивши, що ТОВ "Компанія Габріель" у повному обсязі визнає заборгованість перед Сумським НАУ та гарантує оплату до 31.12.2023 (даний лист отриманий першим позивачем 09.10.2023 за вх №2048).
26.12.2023 другий позивач надіслав відповідачу претензію №1534, відповідно до якої зазначив, що замовник у строки визначені договором не сплатив другому позивачу вартість виконаних співвиконавцем робіт; станом на 22.12.2023 борг відповідача перед другим позивачем склав 464457,50 грн - вартість виконаних робіт за договором та 101728,18 грн - пеня. Дану заборгованість співвиконавець просив сплатити у семиденний термін з дня отримання претензії.
Як зазначено у позові відповідь на претензію другого позивача відповідач не надав.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних позивачами робіт за договором, виконавець та співвиконавець звернулись до суду з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей".
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Укладений сторонами договір за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 чт. 903 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вірно встановив суд першої інстанції, і що перевірено судом апеляційної інстанції, наявними у справі належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України підтверджена вартість наданих за договором відповідачу першим позивачем послуг в розмірі 267622,50 грн та другим позивачем послуг - 624457,50 грн та часткова сплата відповідачем вартості зазначених послуг, та борг відповідача перед першим позивачем у розмірі 89207,50 грн і перед другим позивачем - 464457,50 грн.
Доводи скаржника щодо неналежного виконання позивачами своїх обов'язків за договором - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки спростовуються наявними у справі доказами в сукупності, а саме: актами виконаних робіт, підписаними сторонами, звітами, зареєстрованими науково-дослідними роботами, журналами польових робіт за 2022 рік та 2023 рік, листами самого відповідача (т. 1 арк. спр. 33, 42), в яких він визнає заборгованість за договором та зобов'язується сплатити даний борг.
Посилання скаржника на те, що гарантійні листи та акти виконання робіт були підписані «шляхом маніпуляцій» зі сторони позивача - є необгрунтованими припущеннями, які не підтверджені жодними доказами.
Також, доводи скаржника про те, що суд не дав оцінку навіть тим доказам, що позивач надав в виконання ухвали від 24.04.2024 (журнал польових дослідів за 2022 р. та журналу польових дослідів за 2023 р.), які не можуть бути результатами досліджень, які вказані в актах приймання- передачі виконаного комплексу робіт №1/22 від 01.07.2022, №21/22 від 01.08.2022, №4/22 від 05.12.2022, №1/23 від 19.06.2023, №2/23 від 04.07.2023 - судом апеляційної інстанції також відхиляються як необгрунтовані, оскільки суд першої інстанції надав оцінку як цим доказами, так і іншим доказам, які наявні в матеріалах справи, що підтверджується змістом оскаржуваного рішення.
З урахуванням наведеного, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь першого позивача 89207,50 грн та на користь другого позивача 464457,50 грн вартості наданих послуг за договором - є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, і що не було спростовано скаржником в апеляційній скарзі.
Щодо нарахування пені, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем та доданого до позовної заяви, позивачі просили стягнути з відповідача 17331,46 грн пені на користь першого позивача та 104753,33 грн пені на користь другого позивача.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин), штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 5.1.2 Договору, споживач несе відповідальність за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми заборгованості.
Суд апеляційної інстанції здійснивши перерахунок заявлених до стягнення показників пені, з урахуванням сум, строків і ставок нарахувань, враховуючи встановлений та підтверджений належними доказами факт неналежного виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної і повної оплати вартості наданих позивачами послуг, дійшов висновку, що вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача 17331,46 грн пені на користь першого позивача та 104753,33 грн пені на користь другого позивача є законними та обґрунтованими.
Разом з тим, суд зауважує, що частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин), передбачено право суду зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Аналогічне положення міститься в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду, і відповідно питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто, сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Таким чином, розмір штрафних санкцій (неустойки: штрафу та/або пені) може бути зменшений за рішенням господарського суду. При цьому, статті 551 Цивільного кодексу України, 233 ГК України Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення та перебігу спірних правовідносин) та положення ГПК України не містять норм, які б ставили можливість суду використати право на зменшення заявлених до стягнення з боржника штрафних санкцій в залежність від наявності відповідного клопотання з цього приводу сторони у справі. Тобто суд може реалізувати своє право та прийняти рішення про зменшення розміру неустойки за власною ініціативою.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2020 у справі № 927/184/13-г.
Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Загальновідомим та нормативно врегульованим є питання щодо існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.
24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на час розгляду справи не скасований.
Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для об'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов'язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Суд першої інстанції прийняв до уваги те, що зменшення розміру неустойки є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
З огляду на викладене, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд першої інстанції, оцінивши матеріали справи, враховуючи співмірність негативних наслідків для відповідача з інтересом позивачів, зменшив розмір неустойки, а саме: пені на 50% - з 17331,46 грн до 8665,73 грн, яка підлягає стягненню на користь першого позивача, та з 104753,33 грн до 52376,67 грн., яка підлягає стягненню на користь другого позивача. В цій частині рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується, а відповідач оскаржує рішення суду з тих підстав, що у нього взагалі відсутній прострочений грошовий обов?язок перед позивачами, що спростовано під час розгляду справи.
З урахуванням наведеного, позивачами доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які вони посилались, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача на користь першого позивача 89207,50 грн заборгованості за виконані роботи та 17331,46 грн пені, та на користь другого позивача 464457,50 грн заборгованості за виконані роботи та 104753,33 грн пені. Водночас, з урахуванням наведених вище обставин зі зменшення неустойки, суд першої інстанції обгрунтовано та підставно задовольнив позовні вимоги в межах стягнення з відповідача на користь першого позивача 89207,50 грн заборгованості за виконані роботи, та 8665,73 грн пені, на користь другого позивача 464457,50 грн заборгованості за виконані роботи та 52376,67 грн пені, відмовивши в решти вимог позивачів у стягненні пені у зв?язку з її зменшенням, з чим суд апеляційної інстанції погоджується.
Додатково скаржник в апеляційній скарзі зазначав, стосовно засідання суду першої інстанції від 03.03.2025 на якому було винесено рішення, то представник відповідача майже годину намагався під'єднатись до системи "Електронний суд", та зв'язатись з секретарем судді по телефону, щоб попередити про технічний збій, але ніхто не підняв слухавку. Проте, суд апеляційної інстанції відхиляє вказаний довод скаржника як підстава для скасування оскаржуваного рішення згідно ст. 277 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, усі процесуальні документи по справі надсилались скаржнику та його представнику в його електронний кабінет в системі «Електронний суд», і в судовому засіданні 03.03.2025 представника відповідача Івченко В.М. було запрошено до відеоконференції, що зазначено в протоколі судового засідання.
Усі інші заяви, обгрунтування, доводи учасників справи, а також докази, враховані судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не впливають на висновки суду апеляційної інстанції у даній постанові.
Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким частково задоволено позовні вимоги позивачів та присуджено до стягнення з відповідача на користь Сумського національного аграрного університету 89 207,50 грн заборгованості за виконані роботи згідно з договором №20-5 від 20.05.2022, 8 665,73 грн пені, та на користь Сумського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Маловисторопський фаховий коледж імені П.С. Рибалка Сумського аграрного університету" 464 457,50 грн заборгованості за виконані роботи згідно з договором №20-5 від 20.05.2022, 52 376,67 грн пені.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні в частині задоволення позовних вимог, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі № 920/68/24, за наведених доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Габріель" на рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі № 920/68/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 03.03.2025 у справі № 920/68/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи № 920/68/24 повернути до Господарського суду Сумської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано: 19.09.2025.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді С.А. Гончаров
О.М. Сибіга