ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
24 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 915/802/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
Прокурор - Кривельова Т.М.
від ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" - адвокат Севастьянов М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 (складено та підписано 12.06.2025, суддя Олейняш Е.М.)
у справі №915/802/24
за позовом Керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі:
1) Казанківської селищної ради;
2) Південного офісу Держаудитслужби;
3) Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ"
2) Комунальної установи "Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради"
про визнання недійсним договору про постачання природного газу та застосування наслідків недійсності правочину до сторони правочину
Керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Казанківської селищної ради, Південного офісу Держаудитслужби та Управління Південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та Комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» в якій просив суд:
- визнати недійсним договір № 41АВ200-1320-23 про постачання природного газу від 24.04.2023, укладений між Комунальною установою “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» на користь Комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» 45 385, 86 грн, а з Комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» одержані нею за рішенням суду 45 385, 86 грн. стягнути в дохід держави.
Позовні вимоги мотивовані тим, що комунальна установа здійснила проведення відкритих торгів та уклала оспорюваний договір із ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України, наслідком чого мало бути відхилення замовником тендерної пропозиції відповідача-2 та відмова в участі у процедурі закупівлі, відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі".
Відповідно, позивач вважає, що спірний договір укладений із порушенням вимог Господарського кодексу України, Закону "Про санкції", Закону "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а також указів Президента України з цих питань, а тому підлягає визнанню недійсним.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 по справі №915/802/24 у задоволенні позову відмовлено.
В мотивах оскаржуваного рішення, суд першої інстанції зазначив, що системний аналіз законодавства України дозволяє дійти висновку, що такий вид санкцій як "заборона на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг" згідно з Законом України "Про санкції", ні до відповідача ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ», ні до кінцевого бенефіціарного власника відповідача, рішенням РНБО, введеним в дію указом Президента, не застосовувався. У санкційному переліку вказаний вид санкції відсутній. Відповідно, у замовника процедури закупівлі не було правових підстав для прийняття рішення про відмову учаснику процедури закупівлі ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в участі у відкритих торгах та обов'язку відхилити тендерну пропозицію.
Не погодившись із даним рішенням до суду апеляційної інстанції звернувся прокурор з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 у справі №915/802/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на таке:
- судом першої інстанції проігноровано те, що ТОВ «Твій Газзбут» у своїй пропозиції до Тендерної документації вказав недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів та не відхилена у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі»;
- укладення відповідачами оспорюваного договору про постачання природного газу споживачу, а також його виконання призвело до отримання прибутку ТОВ «Твій Газзбут», що контролюється особою, до якої застосовані санкції, а відтак і збагачення цієї особи, що кардинально суперечить меті та завданню застосування таких санкцій;
- рішенням Радою національної безпеки та оборони України застосовано санкції щодо кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Твій Газзбут», ОСОБА_1 , зокрема блокування активів, обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань та інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України «Про санкції»;
- така санкція як обмеження торговельних операцій, на думку апелянта, включає в себе заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, наслідком яких є укладення договорів, зокрема договору постачання природного газу;
- апелянт зазначає, що не заперечуючи відсутність ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» в переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкцій), слід звернути увагу, що винагородоодержувачем (кінцевим беніфеціаром) ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» є ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи;
- дія таких санкцій існувала та продовжує існувати в період прийняття спірного рішення про визнання Відповідача-1 переможцем відкритих торгів та укладення із ним договору про закупівлю, що є ознакою здійснення останнім торгівельної діяльності та спрямована на результат отримання прибутку за рахунок бюджетних коштів;
- на переконання апелянта, вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами Закону та продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи;
- неправомірна поведінка ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття рішення, оформленого протоколом, не може мати правомірного наслідку - укладення договору;
- на переконання апелянта, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучі та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури закупівлі, нівелювавши застосовані персональні спеціальні економічні та інших обмежувальні заходи, внаслідок чого отримало бюджетні кошти;
- вищезазначене, як вважає апелянт, свідчить про наявність у ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку;
- порушення законодавства про санкції призводять до порушення конституційних засад, ефективному використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних процедур, забезпеченні доступу до участі у публічних закупівлях та конкурентному обранні переможців торгів.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 04.07.2025 відкрито апеляційне провадження по справі №915/802/24 за апеляційною скаргою Миколаївської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 та призначено справу до розгляду на 24.09.2025.
Також, даною ухвалою встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, а також інших заяв та клопотань - до 30.07.2025.
05.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду засобами електронного зв'язку, у системі Електронний Суд надійшов відзив ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» на апеляційну скаргу, а також клопотання про зупинення провадження у справі.
ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» також просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу та поновити строк на подання клопотання про зупинення розгляду справи.
В обґрунтування обставин пропуску строку на подання відзиву та клопотання про зупинення провадження у справі відповідач зазначає, що з ухвалою суду апеляційної інстанції про відкриття провадження по справі ознайомився лише - 01.08.2025, тобто після завершення встановленого судом строку на подання відзиву та клопотання, за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.
За твердженням відповідача, причиною пропуску строку є відсутність доступу представника відповідача ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» Севастьянова Максима Валерійовича до матеріалів апеляційної скарги в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (електронному кабінеті), хоча доступ до матеріалів провадження судом першої інстанції в нього є. Попри наявність у представника товариства доступу до матеріалів провадження у суді першої інстанції, файл апеляційної скарги та додані документи в апеляційному провадженні недоступні в електронному кабінеті.
Наведене, як стверджує відповідач, унеможливило ознайомлення з доводами апеляції та підготовку відзиву в межах строку, встановленого судом.
Відповідач зазначає, що його представником адвокатом Севастьяновим М.В., 01.08.2025 за допомогою системи «Електронний суд» було подано до Південно-західного господарського суду заяву про надання доступу до апеляційного провадження електронної справи для забезпечення можливості реалізації відповідних прав та обов'язків, як учасника справи, однак станом на 05.08.2025, доступу представнику відповідача ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ», до апеляційного провадження в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не надано.
Колегія суддів розглянувши заяву ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі, зазначає таке.
Частиною 4 ст. 262 ГПК України визначено, що у ухвалі про відкриття апеляційного провадження, зокрема, зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу.
Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ч.1 ст. 263 ГПК України).
Положення ст. 118 ГПК України визначають, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена. Такі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16 (пункт 23).
Відтак, оскільки строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань, зокрема про зупинення провадження по справі, встановлюється не законом, а судом, та відповідно до вимог процесуального закону такий строку може бути продовженим за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, а не поновленим.
Аналогічний сталий правовий висновок стосовно того, що встановлений судом процесуальний строк не підлягає поновленню, а може бути виключно продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, міститься у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 13.09.2023 у справі №910/6246/22, від 01.08.2022 у справі №910/16784/20 тощо.
Таким чином, встановлений судом процесуальний строк міг бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку (у даному випадку - до 30.07.2025 включно), чи з ініціативи суду, у той час як ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» звернулось з відзивом на апеляційну скаргу після закінчення цього строку та з заявою про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі до суду не звертався.
Судова колегія також зазначає, що статтею 6 ГПК України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК України).
За приписами ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» має зареєстрований електронний кабінет, а тому на виконання вимог чинного процесуального законодавства судом апеляційної інстанції направлено ухвалу про відкриття апеляційного провадження від 04.07.2025 саме до електронного кабінету відповідача.
У відповідності до довідки про доставку електронного документу від 10.07.2025, ухвала суду від 04.07.2025 про відкриття провадження по справі, якою серед іншого, судом було встановлено строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань, доставлена до електронного кабінету ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» - 04.07.2025 о 18:16.
Відповідно, ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» з моменту одержання ухвали суду, а саме з 04.07.2025 було обізнано про встановлені судом строки на подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань.
Однак, у встановлений судом строк, тобто до 30.07.2025 не зверталось до суду апеляційної інстанції з відповідною заявою про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі.
Слід також звернути увагу на те, що під час звернення з апеляційною скаргою, Миколаївською обласною прокуратурою було додано до скарги докази направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, зокрема й ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ». Так, у відповідності до квитанції № 3785731 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, копія скарги була доставлена до електронного кабінету відповідача - 20.06.2025 о 10:32.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» було достеменно обізнано, як зі змістом апеляційної скарги, так й змістом ухвали суду про відкриття апеляційного провадження, якою визначено граничний строк подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань, однак, за наявності відповідних обставин, які перешкоджали своєчасному їх поданню, не зверталось до суду із заявою про продовження строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення поданих ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» відзиву на апеляційну скаргу та клопотання про зупинення провадження у справі без розгляду, у зв'язку з чим колегія суддів не надає оцінку викладеним у них доводам.
Під час судового засідання від 24.09.2025 прокурор підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Представник ТОВ «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» надав пояснення у відповідності до яких не погоджується з доводами та вимогами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Інші представники учасників справи у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а саме шляхом направлення ухвали суду про призначення справи до розгляду до електронних кабінетів учасників справи.
Враховуючи наведене, а також те, що явка представників учасників справи не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, колегія суддів вирішила за можливе розглянути справу за їх відсутності.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, Комунальна установа “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» є бюджетною неприбутковою установою, рішення щодо утворення, ліквідації або реорганізації якої приймає Казанківська селищна рада, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку, штампи та бланки. Засновником Центру є Казанківська селищна рада (п. 2, 5 Положення про Комунальну установу “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради», затверджене рішенням селищної ради від 22.12.2023 № 926/26).
04.04.2023 уповноваженою особою Комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» (далі - замовник, відповідач) опубліковано на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) оголошення про проведення відкритих торгів на закупівлю послуг “Газове паливо (природний газ)» код ДК 021:2015:09120000-6: Газове паливо з очікуваною вартістю предмета закупівлі 166 000, 00 грн.; строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг до 31.12.2023. Ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-04-010487-a.
Разом з оголошенням Уповноваженою особою замовника опубліковано:
- тендерну документацію на закупівлю “Природного газу» за кодом ДК 021:2015 09120000-6 - Газове паливо;
- додаток 1 до тендерної документації “Перелік документів та інформації для підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним у статті 16 Закону “Про публічні закупівлі» з урахуванням положень особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством»;
- додаток 2 до тендерної документації “Технічні вимоги до предмету закупівлі»;
- додаток 3 до тендерної документації проект договору постачання природного газу.
Відповідно до Реєстру отриманих пропозицій/пропозицій UA-2023-04-04-010487-a для участі у закупівлі з унікальним номером оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі UA-2023-04-04-010487-a подано пропозицію єдиним учасником Товариством з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (ідентифікаційний код учасника в ЄДР 43965848).
Відповідно до Протоколу розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2023-04-04-010487-a від 17.04.2023, єдиним учасником закупівлі з ідентифікуючим номером UA-2023-04-04-010487-a ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» надано цінову пропозицію у розмірі 159 060, 30 грн. В протоколі зазначено, що учасник відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України »Про публічні закупівлі".
На виконання вимог тендерної документації учасником ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» подано, зокрема, але не виключно:
- гарантійний лист (вих. № 200-Сл-3813-0323 від 04.04.2023), відповідно до якого учасник закупівлі ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» зазначив, що не є юридичною особою - резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь державної форми власності, юридичною особою, створеною та/або зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, та/або юридичною особою, кінцевим бенефіціарним власником (власником) якої є резидент (резиденти) Російської Федерації/Республіки Білорусь, або фізичною особою (фізичною особою - підприємцем) - резидентом Російської Федерації/Республіки Білорусь, або є суб'єктом господарювання, що здійснює продаж товарів, робіт, послуг походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, робіт та послуг, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»);
- гарантійний лист (вих. №200-Сл-3813-0323 від 04.04.2023), відповідно до якого ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» підтвердив, що не перебуває під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, передбачених Законом України “Про санкції», чи спеціальних санкцій за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність, а також будь-яких інших обставин та заходів нормативного, адміністративного чи іншого характеру, що перешкоджають укладенню та/або виконанню договору про закупівлю;
- довідку про відсутність підстав відмови Замовником Учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до Постанови КМУ “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (вих. № 200-Сл-3813-0323 від 04.04.2023), відповідно до якої ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ», як Учасник процедури закупівлі, підтвердив відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі або відхилення його тендерної пропозиції відповідно вимог п. 44 Особливостей з урахуванням Закону України “Про публічні закупівлі», зазначивши, зокрема, але не виключно: ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ», не є особами, до яких застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України “Про санкції».
- довідку про відсутність підстав відмови Замовником Учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до Постанови КМУ “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (вих. № 200-Сл-3813-0323 від 04.04.2023), відповідно до якої ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ», як Учасник процедури закупівлі, підтвердив відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі або відхилення його тендерної пропозиції відповідно вимог п. 44 Особливостей з урахуванням Закону України “Про публічні закупівлі», зазначивши, що відсутні факти не виконання своїх зобов'язань за раніше укладеним договором про закупівлю із Замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків - протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору.
Уповноваженою особою Замовника на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) було опубліковано “Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-04-04-010487-a, яким повідомлено рішення Замовника про намір укласти договір з ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ», за ціною тендерної пропозиції/пропозиції 159 060, 30 грн. Джерело фінансування закупівлі - місцевий бюджет.
24.04.2023 між ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (постачальник) та КУ Центр надання соцільних послуг Казанківської селищної ради (споживач) укладено договір № 41АВ200-1320-23 постачання природного газу від 24.04.2023.
Відповідно до п. 13.1 договору даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до “ 31» грудня 2023 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
До договору між сторонами укладено додаткову угоду № ДУ-1/41АВ200-1320-23 від 24.04.2023, а також додаткову угоду № 1 від 21.06.2023.
Договір та додаткові угоди підписано та скріплено печатками сторін.
Згідно з п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити Cпоживачеві Природний газ (далі - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 “Газове паливо», а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до умов п. 2.1 договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з 01 квітня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно), в кількості 8300 тис.м.куб.
У відповідності до п. 4.3 договору загальна вартість цього Договору на дату укладання становить 132 550,25 грн., крім того ПДВ - 26 510, 05 грн., разом з ПДВ - 159 060, 30 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч шістдесят грн. 30 коп.).
Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди від 24.04.2023) оплата за природний газ за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку:
Оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Додатковою угодою № 1 сторони дійшли згоди зменшити річний плановий обсяг коштів за постачання природного газу на суму 2 151 (зменшення обсягів закупівлі).
21.06.2023 Уповноваженою особою Замовника на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua) було опубліковано “Повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю UA-2023-04-04-010487-a», відповідно до якого 21.06.2023 внесено зміни до істотних умов договору, а саме зменшення обсягів закупівлі відповідно до ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
На виконання умов договору КУ ЦНСП Казанківської селищної ради перераховано ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» грошові кошти у загальній сумі 45 385, 86 грн., відповідно до наявних у матеріалах справи платіжних доручень, а саме:
- платіжна інструкція № 352 від 26.06.2023 на суму 894, 58 грн.;
- платіжна інструкція № 412 від 18.07.2023 на суму 2 020, 84 грн.;
- платіжна інструкція № 484 від 23.08.2023 на суму 2 347, 38 грн.;
- платіжна інструкція № 564 від 15.09.2023 на суму 2 020, 26 грн.;
- платіжна інструкція № 664 від 24.10.2023 на суму 2 745, 04 грн.;
- платіжна інструкція № 687 від 14.11.2023 на суму 9 397, 39 грн.;
- платіжна інструкція № 792 від 18.12.2023 на суму 25 960, 37 грн.
В платіжних інструкціях в призначенні платежу зазначено оплату за природний газ згідно договору № 41АВ200-1320-23 від 24.04.2023 з посиланням на відповідні акти за червень 2023 - листопад 2023.
Отже, договір сторонами виконано, на сайті розміщено “Звіт про виконання договору про закупівлю UA-2023-04-04-010487-a», відповідно до якого сума оплати за договором про закупівлю 45 385, 86 грн.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи “Товариство з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (код ЄДРПОУ 43965848):
- засновником юридичної особи є: ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, резидентство: Австрія, Місцезнаходження: Австрія, Хіммельфортгассе 13/9, 1010 Відень, Розмір частки засновника (учасника): 10 000, 00;
- кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи є: ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_1 . Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу: 100.
Відповідно до п. 1.3, 1.3.1 Статуту ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ», затвердженого рішенням учасника № 3 ТОВ “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» від 02.06.2021, єдиним учасником Товариства є ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, яка належним чином створена та існує згідно з законодавством Республіки Австрія, за реєстраційним номером FN528708 m, зареєстрований офіс розташований: Швіндгассе 5/1/4, 1040 Відень, Республіка Австрія.
Згідно з п. 1.4 Статуту Товариство є юридичною особою, яке створене відповідно до чинного законодавства України на невизначений строк, має найменування, самостійний баланс, круглу печатку та штампи із своїм найменуванням, фірмові бланки, має право на знаки для товарів та послуг; промислові зразки та інші об'єкти інтелектуальної власності, має право відкривати (закривати) поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в банківських установах.
У відповідності до п. 1.17 Статуту Товариство несе відповідальність по своїм зобов'язанням тільки належним йому майном, на яке згідно чинного законодавства може бути накладено стягнення. Товариство не відповідає по зобов'язаннях Учасника, а Учасник відповідає по зобов'язаннях Товариства тільки в межах належного йому вкладу до Статутного капіталу Товариства. Учасники Товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з Учасників. До Товариства та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення Учасниками Товариства протиправних дій. До Учасників Товариства не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Товариством або іншими Учасниками Товариства.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, введеним в дію Указом Президента України від 24.06.2021 № 266/2021, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
Відповідно до витягу з Державного реєстру санкцій (унікальний код витягу: DRS-465c6a8c-a8e1-428e-86d5-b96e4fd8e8cf від 17.05.2024) під номером (позиція) 538 Додатку 1 до рішення персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) застосовані до ОСОБА_1 , а саме:
1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
19) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України ''Про санкції''.
Строк застосування санкцій три роки до 24.06.2024.
Звертаючись із даним позовом до суду першої інстанції прокурор послався на те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут" є особа, яка перебуває під санкціями Ради національної безпеки і оборони України.
За твердженням прокурора, ТОВ "Твій Газзбут", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні процедури вказаної закупівлі, нівелювавши застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи, внаслідок чого отримало бюджетні кошти (кошти Державного бюджету України) в сумі 45 385, 86 грн.
Таким чином, прокурор вважає наявним у ТОВ "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.
За таких підстав, прокурор просив визнати недійсним договір № 41АВ200-1320-23 про постачання природного газу від 24.04.2023, укладений між Комунальною установою “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» та Товариством з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТВІЙ ГАЗЗБУТ» на користь Комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» 45 385, 86 грн, а з Комунальної установи “Центр надання соціальних послуг Казанківської селищної ради» одержані нею за рішенням суду 45 385, 86 грн стягнути в дохід держави.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позовних вимог та відмовив у їх задоволенні в повному обсязі.
Колегія судів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке.
Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина 4 цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки. Здійснення правочину законодавством може пов'язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов'язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб'єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб'єктів цивільного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 906/521/20).
Метою будь-якого правочину є досягнення певних юридичних наслідків, що мають істотне значення для сторін правочину. Тобто, правочин - це вольові, правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06.07.2015 у справі № 6-301цс15 та постанові Великою Палатою Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 916/5073/15).
Загальні підстави та наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтею 208 ГК України.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину - є недодержання, в момент вчинення правочину, стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина 1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина 2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина 3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5). Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частина 6).
Згідно з частинами 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина перша статті 216 ЦК України).
Статтею 208 ГК України встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина перша). У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (частина друга).
Таким чином, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала (перебували) у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див., зокрема, пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17, підпункт 5.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
У даному спорі, підставою для визнання недійсним оспорюваного договору прокурор визначив його невідповідність положенням статті 228 ЦК України, оскільки вважає, що він вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Відповідно до приписів частини 3 статті 228 ЦК України, на яку посилається прокурор, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Статтею 228 ЦК України встановлено два окремих види недійсності правочинів: ті, що порушують публічний порядок і є нікчемними (частини перша та друга статті 228 ЦК), і ті, що вчинені з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, і є оспорюваними (частина третя статті 228 ЦК України).
У законодавстві відсутні визначення понять "інтерес" загалом та "інтерес держави і суспільства" зокрема. Законодавство України не містить ані орієнтовного переліку сфер, у яких існують державні інтереси, ані критеріїв чи способів їх визначення.
Разом із тим Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 конкретизував, що державні інтереси - це інтереси, пов'язані з потребою в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Частиною 3 статті 5 ГК України врегульовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
При вирішенні справ у спорах про визнання недійсними договорів відповідно до статті 228 ЦК України, зокрема частини третьої цієї норми, ознаками недійсного договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
Отже, необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.
Для прийняття рішення у спорі необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави й суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін та в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору, що укладається, суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.
Близькі за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 10.06.2021 у справі № 910/10055/20, від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17, від 20.07.2022 у справі № 911/2961/19 тощо.
В даному випадку спір стосується правочину, який укладено за результатом публічної закупівлі.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад встановлює Закон "Про публічні закупівлі".
Згідно зі ст.5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 ч.2 ст.40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом "Про санкції".
За умовами п.44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі в разі, коли наявні підстави, визначені ст.17 Закону "Про публічні закупівлі" (крім п.13 ч.1 ст.17 Закону).
З метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (ч.1 ст.1 Закону "Про санкції").
Правову основу застосування санкцій становлять Конституція України, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, рішення РНБО, відповідні принципи та норми міжнародного права (ст.2 Закону "Про санкції").
Підставами для застосування санкцій є, зокрема, дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб'єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод (п.1 ч.1 ст.3 Закону "Про санкції").
Статтею 4 Закону "Про санкції" встановлено, що видами санкцій згідно з цим Законом є:
1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
1-1) стягнення в дохід держави активів, що належать фізичній або юридичній особі, а також активів, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;
2) обмеження торговельних операцій;
3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України;
4) запобігання виведенню капіталів за межі України;
5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань;
6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;
7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;
8) заборона користування радіочастотним ресурсом України;
9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж;
10) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;
11) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України;
12) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом;
13) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
14) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
15) заборона здійснення Національним банком України реєстрації учасника міжнародної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент іноземної держави;
16) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;
17) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;
18) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;
19) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності;
20) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;
21) відмова в наданні та скасування віз резидентам іноземних держав, застосування інших заборон в'їзду на територію України;
22) припинення дії міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
23) анулювання офіційних візитів, засідань, переговорів з питань укладення договорів чи угод;
24) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення;
24-1) заборона на набуття у власність земельних ділянок;
25) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Отже, перелік видів санкцій, визначений у ст.4 Закону "Про санкції", не є вичерпним, про що свідчить вказівка у переліку видів санкцій - "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом".
Втім, розкриття поняття "інших санкцій" Закон ''Про санкції'' не містить.
Пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд РНБО Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України. Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб'єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 ч.1 ст.4 цього Закону "Про санкції", приймається РНБО та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов'язковим до виконання (частини 1, 3 ст.5 Закону "Про санкції").
Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, позаяк не містить загальнообов'язкових правил поведінки, а з урахуванням рішення РНБО, уведеним в дію таким Указом, передбачає індивідуалізовані приписи щодо застосування санкцій до конкретних юридичних і фізичних осіб, тобто він адресований цим особам і спрямований на припинення конкретних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №990/270/23, Верховного Суду від 13.11.2024 у cправі №922/1589/22).
Судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100% статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є Фірташ Дмитро Васильович.
Президент України Указом від 24.06.2021 №266/2021 ввів в дію рішення РНБО від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", згідно з яким були застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1 та юридичних осіб згідно з додатком 2.
У додатку 1 до рішення РНБО від 18.06.2021 до переліку фізичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), включений ОСОБА_1 . До нього застосовані такі санкції: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) повна заборона заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів; 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 13) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом ''Про санкції''.
Судовою колегією встановлено, що санкція у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, згідно з Законом України "Про санкції", рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 до Фірташа Дмитра Васильовича не застосована.
Щодо посилання прокурора на застосування до Фірташа Дмитра Васильовича інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції'', а також санкцій у вигляді обмеження торговельних операцій, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про санкції" застосування санкцій ґрунтується на принципах законності, прозорості, об'єктивності, відповідності меті та ефективності.
Відповідно до ст.ст. 2, 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 4 ст.236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) знайшов своє застосування принцип правової визначеності. ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії", "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" та інші).
ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа "Санді Таймз проти Сполученого Королівства"). У справі "Кантоні проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у рішенні РНБО від 18.06.2021, введеному в дію Указом Президента України №266/2021 від 24.06.2021 не вказано, які саме інші санкції застосовані до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 .
Отже, допоки відсутнє рішення уповноваженого органу про відповідність (ототожнення) спірної санкції у вигляді заборони на здійснення публічних закупівель "іншим санкціям, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом "Про санкції"", у суду відсутні підстави вважати, що це і є "інша санкція", про що стверджує прокурор. Позаяк, враховуючи норми спеціального закону та дискреційні повноваження суб'єктів, які приймають рішення про застосування санкцій, у суду відсутні повноваження здійснювати тлумачення та приймати рішення про те, який саме вид санкції може вважатись "іншою санкцією" у розумінні п.25 ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції".
Крім того, колегія суддів також зазначає, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується прокурором, у додатку 2 до рішення РНБО від 18.06.2021, в якому наведений перелік юридичних осіб, до яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції), ТОВ "Твій Газзбут" не зазначене. Тобто, ТОВ "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).
З огляду на це, враховуючи те, що згідно з додатком 2 до рішення РНБО від 18.06.2021 ТОВ "Твій Газзбут" не включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зважаючи на те, що Указ Президента України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) є актом індивідуальної дії, Верховний Суд під час розгляду подібних справ №922/3275/23 (постанова від 12.12.2024), № 922/3069/24 (постанова від 02.07.2024) зазначив, що застосування персонально санкції до фізичної особи - ОСОБА_1 не означає те, що такі санкції є такими, що застосовані до ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до частин 1 та 3 ст.96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
За змістом статті 3 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном та не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
Як встановив суд першої інстанції відповідно до встановлених у справі обставин єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" є ЄГАЗ Холдінг ГмбХ, яка належним чином створена та існує згідно з законодавством Республіки Австрія, реєстраційний номер FN 528708 m, зареєстрований офіс розташований: Швіндгассе 5/1/4, 1040 Відень, Республіка Австрія (пункт 1.3.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут").
Верховний Суд у постанові від 12.12.2024 у справі №922/3275/23 зазначив, що санкції, застосовані персонально до фізичної особи, не можуть бути застосовані до юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником якої є така фізична особа, оскільки ТОВ "Твій Газзбут" є самостійною юридичною особою та не відповідає за зобов'язання свого учасника.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.12.2024 у справі №922/3275/23, від 02.07.2025 у справі №922/3069/24 у подібних правовідносинах стосовно означеного питання.
Отже, ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", зазначивши у довідці, яка була подана у складі тендерної пропозиції, про відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі", надало достовірну інформацію щодо учасника.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у замовника правових підстав для відмови ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" в участі у процедурі відкритих торгів, а також відсутність правових підстав для відхилення тендерної пропозиції ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", поданої в межах даної процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі".
З огляду на викладене прокурором не було доведено наявність у сторін спірного договору умислу, спрямованого на порушення правового господарського порядку та мету, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.
А тому, судова колегія вважає обґрунтованим та правомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні заявлених позовних вимог, та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно з статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2025 по справі №915/802/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Таран С.В.
Суддя Філінюк І.Г.