ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
24 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3631/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,
за участю ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражного керуючого Дворніченка О.О. та представників:
від Національної академії аграрних наук України - Бандура Б.Ю.,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" - Приміч Д.В.,
від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - Кремізіон Н.М.,
від інших учасників справи - участі не брали,
розглянувши апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України
на постанову Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняту суддею Демешиним О.А., м. Одеса, повний текст складено 11.12.2024,
у справі №916/3631/24
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест"
до: Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
У серпні 2024 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" звернулося до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2024 відкрито провадження у справі №916/3631/24 про банкрутство Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" у сумі 1330237,10 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова"; призначено розпорядником майна Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича.
Ухвалою попереднього засідання суду від 24.10.2024 у справі №916/3631/24 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог кредиторів, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" з вимогами у сумі 1330237,10 грн та 30280 грн судового збору; Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з вимогами у сумі 196677,71 грн та 6056 грн судового збору; Приватне акціонерне товариство "Агріматко-Україна" з вимогами у сумі 1815321,77 грн та 4844,80 грн судового збору; Мале приватне підприємство фірми "Ерідон" з вимогами у сумі 550364,73 грн та 4844,80 грн судового збору.
В подальшому ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 у справі №916/3631/24 визнано вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" у сумі 14184121,76 грн та 4844,80 грн судового збору, а ухвалою суду Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 у справі №916/3631/24 визнано вимоги Фізичної особи-підприємця Кулаксиз Михайла Михайловича до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" у сумі 252610,80 грн та 6056 грн судового збору.
Постановою Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 у справі №916/3631/24 (суддя Демешин О.А.), зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича; визнано Державне підприємство "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" банкрутом; відкрито строком на дванадцять місяців ліквідаційну процедуру Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова", передбачену Розділом IV Кодексу України з процедур банкрутства; призначено ліквідатором Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича; скасовано арешт, накладений на майно Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова", визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; з метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, вирішено здійснити офіційне оприлюднення повідомлення про визнання Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України; зобов'язано ліквідатора банкрута після завершення всіх розрахунків з кредиторами подати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута.
Дана постанова обґрунтована наявністю непогашених грошових вимог боржника перед кредиторами, які визнані судом та перевищують розмір його майнових активів, а також відсутністю погодженого плану санації, у зв'язку з чим боржник неспроможний самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Національна академія аграрних наук України звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 у справі №916/3631/24 скасувати та направити справу (заяву) на розгляд суду першої інстанції.
Зокрема, скаржник наголошує на тому, що оскаржувана постанова прийнята місцевим господарським судом з недотриманням встановлених Кодексом України з процедур банкрутства особливостей банкрутства державних підприємств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 17.06.2025 (вх.№1688/25/Д4 від 17.06.2025) ліквідатор Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражний керуючий Дворніченко Олександр Олексійович просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Національної академії аграрних наук України на постанову Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 у справі №916/3631/24, посилаючись на те, що Державне підприємство "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" має фінансовий стан, який характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану потенційного банкрутства, а задоволення кредиторської заборгованості можливе тільки шляхом застосування ліквідаційної процедури, при цьому апелянт протягом тривалого часу зволікав з реалізацією свого права на участь у даній справі про банкрутство і, звернувшись з цієї апеляційною скаргою, не обґрунтував належним чином впливу факту не залучення останнього на незаконність оскаржуваної ним постанови.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 02.06.2025 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, а також встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 17.06.2025.
В подальшому ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України на постанову Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 у справі №916/3631/24 поза межами строку, встановленого частиною третьою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 13.08.2025 об 11:00.
Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду 13.08.2025 у судовому засіданні у справі №916/3631/24 було оголошено перерву до 12:00 год 24.09.2025.
У судовому засіданні 24.09.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представник Національної академії аграрних наук України підтримав апеляційну скаргу; ліквідатор Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражний керуючий Дворніченко Олександр Олексійович та представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" висловили заперечення проти її задоволення; представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вирішення питання щодо можливості задоволення апеляційної скарги залишив на розсуд суду; представники інших учасників справи участі не брали, хоча були належним чином сповіщені про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши пояснення ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича, а також представників Національної академії аграрних наук України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Хорсагро Інвест" та Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності, умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади визначені Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
У частинах першій, другій, четвертій, шостій статті 18 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" визначено, що однією із Національних галузевих академій наук є, зокрема, Національна академія аграрних наук України - самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією і створена як неприбуткова державна бюджетна установа. Організаційна побудова національних галузевих академій наук, їх матеріально-фінансове забезпечення та гарантії діяльності здійснюються згідно з положеннями, встановленими цим Законом для Національної академії наук України, з урахуванням специфіки діяльності та норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", а також статутів відповідних національних галузевих академій наук. Діяльність національних галузевих академій наук у частині, що не порушує їх самоврядності, координується Кабінетом Міністрів України. Використання державного майна, переданого національним галузевим академіям наук, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу".
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.
Майновий комплекс Національної академії наук України та майновий комплекс національних галузевих академій наук складають усі матеріальні та нематеріальні активи (далі - об'єкти майнового комплексу), що обліковуються на балансах Національної академії наук України та на балансах відповідних національних галузевих академій наук і організацій, віднесених до відання Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, і які закріплені державою за Національною академією наук України та за національними галузевими академіями наук в безстрокове користування, або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законом (частина перша статті 2 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу").
Згідно з частиною четвертою статті 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" на нерухоме майно Національної академії наук України та національних галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, не може бути звернено стягнення за претензіями кредиторів.
За умовами частини першої статті 4 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об'єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об'єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством.
У пунктах 1, підпунктах 14, 16, 17 пункту 7 статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого загальними зборами Національної академії аграрних наук України 15-23 квітня 2021 року та зареєстрованого Міністерством юстиції України відповідно до наказу №2947/5 від 20.08.2021 (далі - статут Національної академії аграрних наук України), Національна академія аграрних наук України - це самоврядна наукова організація, заснована на державній власності, що є державною організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа. Національна академія аграрних наук України з метою виконання покладених на неї завдань: утворює, реорганізовує та ліквідовує наукові установи, організації, підприємства, що перебувають у віданні Національної академії аграрних наук України, з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу"; затверджує статути наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, здійснює контроль за їх дотриманням; здійснює повноваження з управління державним майном, забезпечує його ефективне використання та розпоряджається ним у межах, визначених законодавством, виступає головним розпорядником бюджетних коштів.
Положеннями пункту 74 статуту Національної академії аграрних наук України визначено, що у віданні Національної академії аграрних наук України перебувають наукові та інші установи і підприємства та організації, зокрема, дослідні господарства тощо.
Головними науковими установами Національної академії аграрних наук України, які проводять фундаментальні та прикладні дослідження і готують наукові кадри, є національний науковий центр та інститут, яким можуть підпорядковуватися дослідна станція, дослідне господарство, дослідне підприємство, дослідне виробництво, експериментальне виробництво. Дослідні господарства, інші підприємства та організації Національної академії аграрних наук України є експериментальновиробничою базою для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок. Крім того, зазначені підприємства та організації забезпечують сільськогосподарське виробництво елітним та репродуктивним насінням, садивним матеріалом, племінною продукцією тощо (пункти 75, 78 статуту Національної академії аграрних наук України).
Відповідно до пунктів 88, 89 статуту Національної академії аграрних наук України майновий комплекс Національної академії аграрних наук України складається з усіх матеріальних та нематеріальних активів (далі - об'єкти майнового комплексу), які перебувають на балансі Національної академії аграрних наук України і наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, закріплені державою за Національної академії аграрних наук України в безстрокове користування або придбані за рахунок бюджетних коштів, а також коштів, одержаних в результаті фінансово-господарської діяльності, чи набуті іншим шляхом, не забороненим законом. Використання державного майна, переданого Національної академії аграрних наук України, здійснюється з урахуванням норм Закону України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та чинного законодавства.
Положеннями пунктів 90, 92 статуту Національної академії аграрних наук України передбачено, що, здійснюючи повноваження з управління об'єктами майнового комплексу, Національна академія аграрних наук України забезпечує реалізацію прав держави як власника таких об'єктів, ефективно їх використовує та розпоряджається у межах, визначених законодавством. На нерухоме майно Національної академії аграрних наук України, наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у її віданні, не може бути накладено стягнення за претензіями кредиторів.
Згідно з пунктами 1.1, 1.5 статуту Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова", затвердженого президентом Національної академії аграрних наук України 03.04.2024, дане державне підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном, і безпосередньо підпорядковане Національному науковому центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова".
У пунктах 3.1, 4.1, 4.4 статуту Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" вказано, що підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання. Майновий комплекс підприємства складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі підприємства і передані йому Національною академією аграрних наук України на праві господарського відання, а також придбані підприємством за рахунок коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством. Земельні ділянки, які надані в постійне користування підприємству для розміщення його об'єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених статутом Національної академії аграрних наук України та цим статутом, є державною власністю.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржник є державним підприємством, у статутному капіталі якого більше 100% часток належать державі.
Таким чином, Національна академія аграрних наук України є суб'єктом, уповноваженим управляти державним майном, що перебуває на балансі боржника - Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова".
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Положеннями статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та повноваження уповноваженого органу управління під час провадження справ про банкрутство державних підприємств та господарських організацій з корпоративними правами держави, що перебувають у їх управлінні.
Частинами четвертою, сьомою статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що державні підприємства та господарські товариства у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, подають на розгляд кредиторів план санації, погоджений з органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном. У разі якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства. У разі відкриття провадження у справі про банкрутство державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів можуть брати з правом дорадчого голосу представники органу, уповноваженого управляти державним майном.
Отже, однією з особливостей суб'єктного складу учасників справи про банкрутство, в якій боржником виступає державне підприємство або підприємство, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, є надання судом органу, уповноваженому управляти майном боржника, статусу учасника у справі про банкрутство, що відповідає загальному характеру організаційно-господарських відносин, передбачених частиною шостою статті 3 Господарського кодексу України та збереження цього статусу, протягом всього провадження у справі про банкрутство.
Передбачений законом обов'язок суду надати органу, уповноваженому управляти майном боржника, статусу учасника у справі про банкрутство такого боржника, обумовлений тим, що у правовідносинах, які стосуються боргових зобов'язань та майна державного підприємства або підприємства, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, саме орган, уповноважений управляти державним майном такого підприємства, є особою зацікавленою у здійсненні дій, направлених на збереження майна, у тому числі і грошових коштів, такого підприємства (боржника), у виявленні протизаконних дій кредиторів, недійсних правочинів, що стосуються боржника, укладених всупереч чинного законодавства.
При здійсненні цих дій орган, уповноважений управляти державним майном боржника (банкрута), який залучений до участі у справі про банкрутство, є обґрунтовано зацікавленим, зокрема у виявленні недійсних правочинів, стороною яких є державне підприємство боржник (банкрут), які стосуються майнових прав та/або обов'язків такого підприємства, а вимоги кредитора за цим правочином включені до реєстру вимог кредиторів, оскільки як особа, що здійснює управління майном боржника, безпосередньо зацікавлений у збереження такого майна (у тому числі грошових коштів). Крім того, законодавство, що визначає порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, передбачає можливість включення до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та погашення лише дійсних вимог кредитора до боржника, які відповідають чинному законодавству. Участь у зборах кредиторів тих кредиторів, вимоги яких визнані на підставі договору, що суперечить вимогами чинного законодавства, прямо порушує майнові інтереси органу, уповноваженого управляти державним майном боржника (банкрута). Уповноважений орган управління об'єктами державної власності може мати обґрунтований інтерес щодо особи кредитора боржника, тобто в силу певних обставин для такого органу може бути не байдуже, хто є кредитором боржника та може брати участь у зборах кредиторів, впливати на прийняття рішень, віднесених до компетенції зборів кредиторів.
Крім того, орган, уповноважений управляти державним майном боржника (банкрута), як заінтересована особа, що має статус учасника справи про банкрутство, має право на подання позову щодо оспорення виявленого ним укладеного з порушенням чинного законодавства правочину, предметом якого є заборгованість боржника. І такий інтерес може не збігатися за своєю метою з метою, досягнення якої прагне сам боржник у майновій сфері та/або окремі кредитори.
Саме така правова позиція об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладена в постанові від 02.09.2022 у справі №916/144/17.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч імперативним приписам статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства, не зважаючи на те, що боржник є державним підприємством, у статутному капіталі якого більше 100% часток належать державі, місцевим господарським судом не було залучено до участі у даній справі суб'єкта, уповноваженого управляти державним майном - Національну академію аграрних наук України, що безпідставно позбавило останнього низки правомочностей впливу на хід процедури банкрутства, зокрема, можливості взяти участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів.
Твердження ліквідатора Державного підприємства "Дослідне господарство "Ялпуг" Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" - арбітражного керуючого Дворніченка Олександра Олексійовича про те, що суб'єкт, уповноважений управляти державним майном, наділений можливістю брати участь у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів виключно з правом дорадчого, а не вирішального голосу, у зв'язку з чим його незалучення не призводить до істотного недотримання встановленої процедури банкрутства, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, оскільки вплив вказаного суб'єкта на прийняття зборами кредиторів рішень не вичерпується лише голосуванням, у зв'язку з чим сама по собі недостатність його голосу для зміни результатів голосування з прийнятих зборами рішень не виключає необхідності виконання господарським судом прямої вказівки закону щодо обов'язкового залучення суб'єкта, уповноваженого управляти державним майном (у даному випадку - Національної академії аграрних наук України).
За таких обставин, з огляду на протиправне невиконання місцевим господарським судом положень статті 96 Кодексу України з процедур банкрутства щодо обов'язковості залучення Національної академії аграрних наук України як суб'єкта, уповноваженого управляти державним майном, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про передчасність прийняття Господарським судом Одеської області постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, хоча вказане судове рішення через призму його правових наслідків безумовно впливає на права, інтереси та обов'язки вищенаведеного суб'єкта, який безпідставно був позбавлений можливості брати участь у розгляді цієї справи, не зважаючи на те, що останній здійснює управління переданим боржникові державним майном.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
В силу пункту 4 частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Як встановлено Південно-західним апеляційним господарським судом, Національна академія аграрних наук України не була залучена до участі у справі, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з одночасним направленням справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України задовольнити.
Постанову Господарського суду Одеської області від 10.12.2024 у справі №916/3631/24 скасувати.
Справу №916/3631/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 24.09.2025.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук