ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 вересня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5191/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Богацької Н.С., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.
за участю представників учасників справи:
від Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області-Коломійчук А.С. на підставі ордеру;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області-Горюхін Р.В. на підставі самопредставництва;
від Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА-ЮЖНИЙ», м.Теплодар Одеської області -не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке, Одеської області
на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року, суддя першої інстанції Смелянець Г.Є.
у справі № 916/5191/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області
до відповідача: Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА-ЮЖНИЙ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про стягнення 604 559 грн 65 коп.
Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.
У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області на свою користь збитки, заподіяні відповідачем позивачу у розмірі 604 559 грн 65 коп., а також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 10 000 грн.
Зокрема, позовні вимоги обґрунтовані тим , що на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2024 у справі №916/4365/23 відповідач передав позивачу автомобіль забрудненим, у неналежному стані, з істотними пошкодженнями.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 року у справі №916/5191/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Колос» у задоволенні позовних вимог до Фермерського господарства «Колос-2021» про стягнення збитків у вищезазначеному розмірі.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що позивачем не доведено суду обставин наявності у позивача збитків, спричинення цих збитків саме відповідачем у справі, протиправної поведінки відповідача та причинного зв'язку між збитками та протиправною поведінкою саме відповідача.
10.06.2025 до суду першої інстанції від Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі (вх.№2-871/25), в якій відповідач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області на користь Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області витрати на професійну правову допомогу в сумі 50 000 грн.
Вказану заяву останній аргументує тим, що за результатами розгляду справи №916/5191/24 місцевим господарським судом ухвалене рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області у повному обсязі, з огляду на що та на вимоги ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, заявник вважає, що витрати, понесені ним на правничу допомогу адвоката у даній справі у розмірі 50 000 грн потребують відшкодування за рахунок позивача.
14.07.2025 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області надійшло клопотання про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за вх.№22133/25, в якому позивач просить суд:
покласти судові витрати по справі (витрати на професійну правничу допомогу) на відповідача - Фермерське господарство «Колос-2021»;
у випадку, якщо суд не вбачатиме підстав для покладання судових витрат по справі (витрат на професійну правничу допомогу) на відповідача - Фермерське господарство "Колос-2021", просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» до 1 000 грн., аргументуючи свою правову позицію неспівмірністю витрат на професійну правничу допомогу складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання послуг, обсягу наданих послуг та ціні позову.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/5191/24 (суддя Смелянець Г.Є.) відмовлено Фермерському господарству «Колос-2021» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-871/25) від 10.06.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» витрат на професійну правову допомогу в розмірі 50 000 грн у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано документів, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України, які би засвідчували, що адвокат Рупець Наталя Олександрівна, з якою Фермерське господарство «Колос-2021» уклало договір №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, станом на час розгляду справи №916/5191/24 Господарським судом Одеської області мав повноваження на представництво відповідача у Господарському суді Одеської області, оскільки доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення ордер серія ВН №1526512 датований 09.06.2025, тобто вже після ухвалення рішення у даній справі, а інших доказів в порядку ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України до суду не надано. Отже, враховуючи відсутність в матеріалах справи довіреності, ордеру, або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу", чинних станом на час розгляду даної справи в суді, господарський суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності у адвоката Рупець Наталі Олександрівни повноважень як представника на надання правничої допомоги, витрати щодо якої заявлено до стягнення з позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення за вх.№2-871/25 від 10.06.2025, а отже, про недоведеність відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн та відмову у їх задоволенні.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Фермерське господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило суд додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14 липня 2025 року у справі №916/5191/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області про ухвалення додаткового рішення у від 10.06.2025 року (вх.№2-871/25) у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права, не з'ясовано обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, в апеляційній скарзі, скаржник, посилаючись на встановлені судом першої інстанції обставини, звертає увагу апеляційного суду на те, що адвокатом Рупець Н.О. надавались відповідачу інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення, як це передбачено п. 4, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що не потребує надання ордеру, а лише договору про надання правничої допомоги.
Наданий відповідачем разом з заявою ордер серії ВН № 1526512 від 09.06.2025 року був виписаний адвокатом Рупець Н.О., оскільки планувалось подання заяви про ухвалення додаткового рішення 09.06.2025 року безпосередньо до суду саме вказаним адвокатом. Проте, цього, через завантаженість адвоката, зроблено не було, та відповідна заява була подана самостійно відповідачем.
Отже, на думку скаржника, всі вказані обставини свідчать про те, що Господарський суд Одеської області безпідставно застосував положення ст. 60 Господарського процесуального кодексу України до відповідних правовідносин, оскільки адвокат Рупець Н.О. не надавав відповідачу послуги з представництва інтересів в суді, а для надання інших видів правничої допомоги, що були надані адвокатом відповідачу, згідно з законодавством достатньо договору про надання правової допомоги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.08.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/5191/24, справу призначено до судового розгляду.
09.09.2025 року до Південно-західного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№3243/25/Д1), в якому останній просить суд відмовити Фермерському господарству «Колос-2021» у задоволенні апеляційної скарги, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив колегією
суддів долучено до матеріалів справи.
Зокрема, у відзиві позивач зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про недоведеність відповідачем наявності у адвоката Рупець Наталі Олександрівни повноважень, як представника на надання правничої допомоги, витрати щодо якої заявлено до стягнення з позивача у заяві про ухвалення додаткового рішення за вх.№2-871/25 від 10.06.2025.
Крім того, позивач зазначає, що розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності їхнього розміру та реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності); такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою.
Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.
В судовому засіданні, представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з мотивів, викладених письмово просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, додаткове рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/5191/24 скасувати, задовольнити заяву відповідача про розподіл судових витрат у повному обсязі.
Представник позивача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував та просив суд у її задоволенні відмовити, оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, будь-яких клопотань або заяв суду апеляційної інстанції не надав, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи звіти про електронну відправку ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про призначення справи до розгляду на офіційну електронну адресу третьої особи.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов'язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Заслухавши сторін по справі, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке, Одеської області потребує часткового задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/1594/24 потребує скасування з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат у справі, з огляду на наступне.
Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
Як було зазначено вище за текстом постанови, рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 року у справі №916/5191/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Троїцьке Одеської області у задоволенні позовних вимог до Фермерського господарства «Колос-2021», с.Градениці Одеської області про стягнення грошових коштів у розмірі 604 559 грн 65 коп.
10.06.2025 до суду першої інстанції від Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі (вх.№2-871/25) в якій відповідач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» на користь Фермерського господарства «Колос-2021» витрати на професійну правову допомогу в сумі 50 000 грн.
Вказану заяву останній аргументує тим, що за результатами розгляду справи №916/5191/24 місцевим господарським судом ухвалене рішення, яким відмовлено у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області у повному обсязі, з огляду на що та на вимоги ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, заявник вважає, що витрати, понесені ним на правничу допомогу адвоката у даній справі у розмірі 50 000 грн потребують відшкодування за рахунок позивача.
14.07.2025 до суду першої інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області надійшло клопотання про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за вх.№22133/25, в якому позивач просить суд:
покласти судові витрати по справі (витрати на професійну правничу допомогу) на відповідача - Фермерське господарство «Колос-2021»;
у випадку, якщо суд не вбачатиме підстав для покладання судових витрат по справі (витрат на професійну правничу допомогу) на відповідача - Фермерське господарство "Колос-2021", позивач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» до 1 000 грн., аргументуючи свою правову позицію неспівмірністю витрат на професійну правничу допомогу складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання послуг, обсягу наданих послуг та ціні позову.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/5191/24 (суддя Смелянець Г.Є.) відмовлено Фермерському господарству «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-871/25) від 10.06.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області витрат на професійну правову допомогу в розмірі 50 000 грн у повному обсязі.
На підтвердження витрат на правничу допомогу відповідач надав до суду:
- договір №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, укладений між адвокатом Рупець Наталею Олександрівною (сторона 1, адвокат) та Фермерським господарством «Колос-2021» (сторона 2, клієнт), згідно з яким адвокат приймає на себе повноваження та зобов'язання надавати клієнту професійну правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, встановлених цим договором. Здійснення стороною 1 повноважень та виконання обов'язків за договором реалізується адвокатом. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до ухвалення судами остаточних судових рішень, якими завершується розгляд справ, зазначених в п. 2.1. договору, а в частині здійснення оплати та розрахунків - до повного виконання зобов'язань за договором;
- додаток №1 до договору №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, яким встановлено ставки гонорару;
- ордер серія ВН №1526512 від 09.06.2025 на надання правничої допомоги ФГ «Колос-2021» на підставі договору про надання правничої допомоги №05/12/2024 від 05.12.2024 у Господарському суді Одеської області адвокатом Рупець Наталею Олександрівною;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Рупець Н.О.
- акт приймання-передачі послуг від 09.06.2025, згідно з яким адвокат з 05.12.2024 по 09.06.2025 надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, а клієнт прийняв надані послуги, а саме, були надані такі послуги по судовій справі № 916/5191/24, яка розглядалась в Господарському суді Одеської області:
- аналіз позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» та доданих до неї документів, отримання інформації від клієнта про суть спірних правовідносин та копій документів щодо правовідносин, а також підготовка відзиву на позовну заяву - 30000 грн. - 10 годин;
- підготовка заяви про долучення доказів у справі від 29.01.2025 року - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» з додатками від 04.02.2025, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» від 18.02.2025 про долучення доказів у справі, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» з додатками від 18.03.2025, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз заяви Товариства «Колос» про долучення додаткових доказів з додатками від 18.03.2025, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- консультування працівників Фермерського господарство «Колос-2021» перед судовими засіданнями в Господарському суді Одеської області щодо проблемних аспектів, ходу розгляду справи та напрацювання правової позиції щодо судових засідань, які відбулись: 13.01.2025, 05.02.2025, 12.02.2025, 10.03.2025, 02.04.2025, 16.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025, 26.05.2025, 04.06.2025 - 500 грн ( 0,5 години) за кожну консультацію, а всього 500 грн * 10 = 5000 грн.
Загальна вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього акту, становить 50 000 грн.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, доводи та мотиви, за якими суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, за правилами статті 74 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвокатів, пов'язаних з підготовкою до розгляду справи у судовому засіданні, має бути відображений в детальному описі робіт (наданих послуг), має бути доведений та документально обґрунтований.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 24.01.2023 року у справі № 910/6310/21.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії / бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат на правничу допомогу відповідач надав до суду наступні докази:
- договір №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, укладений між адвокатом Рупець Наталею Олександрівною (сторона 1, адвокат) та Фермерським господарством «Колос-2021» (сторона 2, клієнт), згідно з яким адвокат приймає на себе повноваження та зобов'язання надавати клієнту професійну правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, встановлених цим договором. Здійснення стороною 1 повноважень та виконання обов'язків за договором реалізується адвокатом. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до ухвалення судами остаточних судових рішень, якими завершується розгляд справ, зазначених в п. 2.1. договору, а в частині здійснення оплати та розрахунків - до повного виконання зобов'язань за договором;
- додаток №1 до договору №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, яким встановлено ставки гонорару;
- ордер серія ВН №1526512 від 09.06.2025 на надання правничої допомоги ФГ «Колос-2021» на підставі договору про надання правничої допомоги №05/12/2024 від 05.12.2024 у Господарському суді Одеської області адвокатом Рупець Наталею Олександрівною;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката Рупець Н.О.
- акт приймання-передачі послуг від 09.06.2025, згідно з яким адвокат з 05.12.2024 по 09.06.2025 надав клієнту юридичні послуги відповідно до договору №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, а клієнт прийняв надані послуги, а саме, були надані такі послуги по судовій справі № 916/5191/24, яка розглядалась в Господарському суді Одеської області:
- аналіз позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» та доданих до неї документів, отримання інформації від клієнта про суть спірних правовідносин та копій документів щодо правовідносин, а також підготовка відзиву на позовну заяву - 30000 грн. - 10 годин;
- підготовка заяви про долучення доказів у справі від 29.01.2025 року - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» з додатками від 04.02.2025, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» від 18.02.2025 про долучення доказів у справі, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» з додатками від 18.03.2025, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- аналіз заяви Товариства «Колос» про долучення додаткових доказів з додатками від 18.03.2025, формування правової позиції з приводу вказаних документів та повідомлення її клієнту - 3 000 грн. - 3 години;
- консультування працівників Фермерського господарство «Колос-2021» перед судовими засіданнями в Господарському суді Одеської області щодо проблемних аспектів, ходу розгляду справи та напрацювання правової позиції щодо судових засідань, які відбулись: 13.01.2025, 05.02.2025, 12.02.2025, 10.03.2025, 02.04.2025, 16.04.2025, 07.05.2025, 21.05.2025, 26.05.2025, 04.06.2025 - 500 грн ( 0,5 години) за кожну консультацію, а всього 500 грн. * 10 = 5000 грн.
Загальна вартість послуг за період, вказаний в п.1 цього акту, становить 50 000 грн.
Так, як вже зазначалось вище, 10.06.2025 до суду першої інстанції від Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі (вх.№2-871/25), в якій відповідач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області на користь Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області витрати на професійну правову допомогу в сумі 50 000 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/5191/24 (суддя Смелянець Г.Є.) відмовлено Фермерському господарству «Колос-2021», с.Троїцьке Одеської області у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення (вх.№2-871/25) від 10.06.2025 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», с.Градениці Одеської області витрат на професійну правову допомогу в розмірі 50 000 грн у повному обсязі.
Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не надано документів, передбачених статтею 60 Господарського процесуального кодексу України, які би засвідчували, що адвокат Рупець Наталя Олександрівна, з якою Фермерське господарство «Колос-2021» уклало договір №05/12/2024 про надання правової допомоги від 05.12.2024, станом на час розгляду справи №916/5191/24 Господарським судом Одеської області мала повноваження на представництво відповідача у Господарському суді Одеської області, оскільки доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення ордер серія ВН №1526512 датований 09.06.2025, тобто, вже після ухвалення рішення у даній справі, а інших доказів в порядку ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України до суду не надано,
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних
інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є:
1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Відповідно до ч.4 ст.60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу.
Проте вказані документи визначені Господарським процесуальним кодексом України в якості документів, які підтверджують повноваження адвоката як представника в господарському процесі.
У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Таким чином, спеціальний нормативно-правовий акт, що регулює діяльність адвокатів прямо передбачає, що повноваження адвоката на надання правової допомоги можуть підтверджуватись чотирма варіантами документів, одним з яких є договір про надання правничої допомоги.
Але в даному випадку колегія суддів зазначає про те, що адвокат Рупець Н.О. не надавала суду першої інстанції належні та допустимі докази надання відповідачу послуг саме в період розгляду справи в суді, оскільки і ордер і акт приймання-передачі до договору складені 09.06.2025 року, тобто, вже після розгляду справи в суді, а сам договір про надання правової допомоги від 05.12.2024 року № 05/12/2024 не містить умов щодо надання правової допомоги саме у справі № 916/5191/24.
Доводи апелянта стосовно того, що ордер не є єдиним доказом надання послуг адвокатом не приймаються до уваги, оскільки оцінювати у сукупності документи, які підтверджують обсяг повноважень адвоката на представництво в суді по конкретній справі можливо тільки при умові здійснення таким адвокатом будь-яких процесуальних дій щодо такого представництва, як то, або участь в судових засіданнях, або надання заяв по суті спору, інших процесуальних документів тощо.
Тобто, для відшкодування понесених стороною саме судових витрат у вигляді оплати правової допомоги адвокату необхідна конкретизація того, що відповідні послуги надавались саме в рамках судової справи № 916/5191/24 під час її розгляду Господарським судом Одеської області, підтверджена у сукупності доказами, доданими до заяви, та про які було заявлено стороною в порядку, передбаченому нормами чинного процесуального законодавства.
При цьому, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд в постанові від 20 січня 2025 року у справі № 761/5870/24 зробив наступний висновок: «Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. У цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Відсутність у ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно із частинами 1, 3 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у системному зв'язку одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане в передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката».
Положення ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України повністю аналогічні ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, а отже, Верховним Судом зроблений правовий висновок про те, що навіть для представництва інтересів особи в суді достатньо договору про надання правової допомоги та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без ордера на надання правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, від 01.12.2021 у справі № 641/7612/16-ц, від 10.08.2022 у справі № 369/3817/19, від 27.04.2023 у справі № 280/4115/20 неодноразово виснував про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.
Зокрема в пунктах 3.45- 3.47 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 викладено такий правовий висновок:
"Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Таким чином, беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад, написання процесуального документа чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок зі вчинення комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта.
Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні".
Так, як вбачається з матеріалів господарської справи, адвокат Рупець Н.О. взагалі не надала ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції того, що вона приймала участь у розгляді справи в суді першої інстанції в якості представника у будь-якій формі (безпосередньо в судових засіданнях або шляхом подання процесуальних документів по справі до суду). Участь у розгляді справи приймав представник Фермерського господарства «Колос-2021» - штатний працівник, спеціаліст в сфері права, Горюхін Р.В. Крім того, слід зазначити, що відзив на позовну заяву та заява про долучення доказів у справі від 29.01.2025 року до суду першої інстанції надіслав керівник Фермерського господарства «Колос-2021» Разумов В.В. через підсистему «Електронний суд», тобто, зазначені документи не містять підпису представника відповідача - адвоката.
Отже, колегія суддів зазначає, що якщо адвокат не брав участі в судових засіданнях та не підписував процесуальні документи, то його участь у справі є сумнівною або взагалі відсутньою. Повноваження адвоката підтверджуються договором, ордером або довіреністю. Відсутність підписів та участі свідчить про те, що він не виконував функції представника інтересів клієнта саме у конкретній судовій справі при тому, що договором обумовлені взаємовідносини сторін взагалі з надання правової допомоги і її конкретизація повинна була бути здійсненою саме при розгляді справи в суді.
Крім того, колегія суддів зазначає, що процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством, такий висновок зробив Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду від 28.10.2020 року у справі № 461/85/19, а тому апеляційний суд вважає, що зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг від 09 червня 2025 року, а саме, консультативні послуги та аналіз заяв наданих по даній справі позивачем не є процесуальними витратами, які були понесені саме у даному судовому провадженні, тобто, стороною не було доведено суду наявність обсягу саме судових витрат в якості оплати послуг адвоката в розмірі 50 000 грн. ( а не можливих збитків тощо).
Крім того, колегія суддів зазначає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 вказав на те, що у випадку, якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.
Додатково, суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника на той факт, що з протоколу судового засідання від 04.06.2025 року №4639013 вбачається, що участь у судовому засіданні в інтересах відповідача приймав Горюхін Р.В. який діяв на умовах самопредставництва, що підтверджується трудовим договором від 01.04.2023 року, але останнім перед судовими дебатами взагалі не заявлялось про те, що відповідачем протягом п'яти днів будуть надіслані докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що суперечить ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України і також є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування витрат.
У зв'язку із вищезазначеним, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належними доказами у справі наявність підстав для відшкодування позивачем судових витрат, а саме, витрат відповідача на правничу допомогу адвоката у розмірі 50 000 грн.
Отже, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви відповідача про стягнення на його користь з позивача суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, а доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують вірного висновку суду.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Фермерського господарства «Колос-2021», с.Троїцьке, Одеської області не підлягає задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі № 916/5191/24 відповідає вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування з доводів та мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Колос-2021», с. Троїцьке, Одеської області на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/5191/24 залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.07.2025 року у справі №916/5191/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 23 вересня 2025 року.
Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2025.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.С. Богацька
Я.Ф. Савицький