Справа №: 646/ 9064 /25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-сс/818/1204 /25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: відмова у відкритті
провадження
23 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме самого заявника ОСОБА_6 , належним чином повідомленого про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року,
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Вказаною ухвалою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 , поданим у порядку статті 206 КПК України.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя вказав, що оскільки ОСОБА_6 подав клопотання, яке містить незгоду із діями працівників ТЦК та СП, то слідчий суддя позбавлений повноважень його розгляду, враховуючи, що компетенція слідчого судді розповсюджується лише на стадію досудового розслідування.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Основ'янського районного суду м. Харкова від 09.09.2025 року скасувати та призначити новий розгляд його клопотання у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 вказує, що відмовляючи у задоволенні його клопотання, слідчий суддя не перевірив належним чином доводи скаржника, не надавши при цьому оцінку доказам по справі, а саме: не перевірив підстави доставки скаржника до ТЦК та СП у нічний час згідно протоколу, не викликав та не опитав жодного співробітника ТЦК та СП, не викликав та не опитав жодного співробітника ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, не перевірив законність доставки та передачу скаржника співробітникам ХРУП №3 ГУНП в Харківській області до ТЦК та СП та якими нормативними актами це передбачено, не перевірив наявність ухвали суду щодо розшуку та затримання, не перевірив наявність судимості, не витребував дані з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відносно скаржника, не витребував дані з інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг», не викликав чергового ТЦК та СП для дачі пояснень.
Позиції учасників апеляційного провадження.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_6 , а також прокурор не з'явилися. Про дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Жодних заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи, від останніх не надходило.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутності ОСОБА_6 та прокурора, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою.
Відповідно до положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законим є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту оскарженої ухвали вбачається, що вона відповідає приписам вказаної норми кримінального процесуального закону.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Це положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Приписами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 206 КПК України передбачено, що слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Приймаючи ж рішення про відмову у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 , слідчий суддя, перевіривши його доводи, врахувавши обставини, зазначені у ній вірно обгрунтував свої висновки з урахуванням положень ст. 206 КПК України щодо відсутності повноважень, визначених КПК України, для з'ясування підстав позбавлення волі особи у інших випадках, не пов'язаних із досудовим розслідуванням конкретного кримінального провадження та розгляду у порядку ст.206 КПК України скарги, поданої не в рамках кримінального провадження.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 , звертаючись до слідчого судді з метою захисту своїх прав, не погоджується із діями працівників ТЦК та СП, пов'язаними з мобілізацією відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року, Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Таким чином з викладених фактичних обставин вбачається, що між ОСОБА_6 та уповноваженими особами ТЦК та СП виникли правовідносини, що врегульовані законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку.
Доказів того, що ОСОБА_6 незаконно затримано представниками органу державної влади чи службовими особами в рамках будь-якого кримінального провадження, що відносно ОСОБА_6 здійснюється кримінальне провадження чи останній тримається під вартою в установі, перелік яких визначено ст.4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», матеріали клопотання та додатки до апеляційної скарги не містять.
Констатації підлягає факт, що уповноважені особи ТЦК та СП не є працівниками органу досудового розслідування, слідства чи прокуратури, діяльність яких може бути предметом перевірки в порядку вимогст. 206 КПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя виклав свої доводи та обґрунтовано вказав, що у разі порушення прав чи інтересів службовими (посадовими) особами при здійсненні ними своїх повноважень, пов'язаними із мобілізацією, для судового захисту заявник вправі звернутись із адміністративним позовом до компетентного адміністративного суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з огляду на викладені ОСОБА_6 фактичні обставини апеляційної скарги, які по своїй суті врегульовані чинним законодавством про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, та за відсутності заяв про кримінальне правопорушення, вказані спірні правовідносини щодо незаконного затримання ОСОБА_6 , призову на проходження служби, підлягають оскарженню в порядку передбаченому законом, як до начальника ТЦК та СП так і до адміністративного суду, а, у разі наявності в діях осіб ознак злочину - у порядку, встановленому КПК України.
Таким чином, колегія суддів переконана, що висновок слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , поданою в порядку ст. 206 КПК України є обґрунтованим і таким, що відповідає обставинам провадження, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді відсутні.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 303-306, 309, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Основ'янського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року про відмову у відкритті провадження за клопотанням ОСОБА_6 , поданому у порядку статті 206 КПК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст. 424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді
____________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4