Справа № 345/1498/25
Провадження № 11-кп/4808/285/25
Категорія ч. 4 ст. 190 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
24 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_3 ,
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
представника апелянта ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід,-
Під час апеляційного розгляду суддя ОСОБА_4 заявив про самовідвід, мотивуючи тим, що він перебуває у родинних зв'язках з помічником одного із суддів складу суду, що може викликати сумніви в його неупередженості у стороннього спостерігача.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Апеляційний суд вважає, що зазначені в заяві про самовідвід обставини дають підстави вважати, що розгляд даного провадження складом суду за участю судді ОСОБА_4 може викликати у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості складу суду.
З огляду на викладене, з метою забезпечення неупередженого та об'єктивного розгляду зазначеного провадження, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід.
Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, апеляційний суд,-
Заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід - задовольнити.
Матеріали провадження направити на повторний автоматизований розподіл.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_3
Судді: ОСОБА_4
ОСОБА_5