Справа № 343/21/25
Провадження № 22-ц/4808/1228/25
Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.
Суддя-доповідач Пнівчук
24 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.,
суддів: Бойчука І.В., Томин О.О.,
з участю секретаря Кузнєцова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скарг у ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Долинського районного суду 29 травня 2025 року, в складі судді Керніцького І.І., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі -ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позов обґрунтований тим, що 31 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44068-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, та надано відповідачу фінансовий кредит в розмірі 6100 грн.
Також 21 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37379-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, та надано відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4800 грн.
Крім того, 27 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та в ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37207-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, та надано відповідачу фінансовий кредит в розмірі 3900 грн.
21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄЕПБ» було укладено договір факторингу № 21032024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 21 березня 2024 року до договору факторингу №21032024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № 44068-10/2023 в сумі 27 907,50 грн, з яких 6100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21807,50 грн - сума заборгованості за відсотками; №37379-10/2023 в сумі 22 440,00 грн, з яких 4800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17 640,00 грн - сума заборгованості за відсотками; та №37207-10/2023 в сумі 18 232,50 грн, з яких 3900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 332,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12902-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, та надано відповідачу фінансовий кредит в розмірі 4 400 грн.
26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 26022024 за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до даного договору факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 17930,00 грн з яких: 4400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13530,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Т
26 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 7543285, який підписано електронним підписом позичальника. Згідно умов договору сума кредиту становила 4 000 грн.
27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 27022024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 27 лютого 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 14428,00 грн з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10028,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 400 грн - сума заборгованості за комісією, 0 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
2 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4957133, який підписано електронним підписом позичальника. Сума позики 3 000 грн.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права до боржників, вказаними в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 23 від 11 квітня 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 12 697,50 грн з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9697,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
31 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6402810, який підписано електронним підписом позичальника. Згідно умов договору сума позики 3 000 грн.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 11-04/2024, за умовами якого ТОВ «Маніфою» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 3 від 10 квітня 2024 року до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у розмірі 9516,90 грн з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6516,90 грн - сума заборгованості за відсотками.
Оскільки відповідач у добровільному порядку наявну у нього заборгованість за вказаними кредитними договорами не погашає, позивач просив стягнути з нього на свою користь заборгованість за зазначеними кредитними договорами в загальній сумі 123 152,40 грн та судові витрати.
Рішенням Долинського районного суду 29 травня 2025 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором про надання фінансового кредиту № 44068-10/2023, договором про надання фінансового кредиту № 37379-10/2023, договором про надання фінансового кредиту № 37207-10/2023, договором про надання фінансового кредиту №12902-10/2023, договору про споживчий кредит №7543285; договором позики № 4957133; договором позики № 6402810, у загальному розмірі 123 152,40 грн, а також 3 028,00 грн сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 - адвокат Працевитий Г.О. подав апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду ухвалено з порушеннями норм чинного законодавства, судом належним чином не досліджено докази по справі в частині надання аналізу порядку та процесу укладення кредитних договорів, не досліджено питання щодо відповідності нормам чинного законодавства положень договорів.
Зазначає, що судом не було взято до уваги завищену ставку проценту за користування кредитом, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування» в частині перевищення кредитором максимально допустимого Законом розміру денної процентної ставки.
Із змісту позовної заяви вбачається, що усі сім кредитних договорів, за якими заявлено вимогу про стягнення заборгованості, були укладені у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Позивачем подано позов засобами поштового зв'язку, та додано до позовної заяви паперові копії електронних документів - кредитних договорів, однак позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи паперові роздруківки договорів створювались у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та, що саме такі правочини підписувались електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа.
Матеріали справи не містять будь-яких заяв від товариства на виконання ухвали суду від 18.04.2025. Оскільки витребувані по ухвалі суду докази надано - то у суду були підстави залишити позов без розгляду з огляду на невиконання ухвали суду про витребування доказів.
Вважає, що фактично жодного доказу, який би свідчив, що під час укладення вказаних договорів, позичальником була пройдена повна ідентифікація та ним є ОСОБА_1 - не було надано, у зв'язку із чим судом помилково було задоволено позовні вимоги товариства.
Судом першої інстанції зроблено необґрунтований висновок, що товариством в повному обсязі доведено факт укладання всіх семи договорів між первісними кредиторами та ОСОБА_1 .
Зазначає, що інформаційні довідки, надані позивачем, не є належними первинними документами, які підтвердили б факт наявності заборгованості та її розмір, не оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а тому є неналежними доказами. Крім того, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не надало доказів, що первісні кредитори уповноважили ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на здійснення перерахунків коштів за відповідними кредитними договорами. Крім того, надане платіжне доручення від ТОВ «Мілоан» не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить обов'язкових реквізитів розрахункових документів та сформовано в односторонньому порядку, без печаток та штампів банку, який міг проводити вказану операцію.
Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів (меморіального ордеру, виписки по рахунку, заяви на видачу готівки, платіжного доручення тощо) на підтвердження факту перерахування ОСОБА_1 грошових коштів за договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5%; - протягом наступних 120 днів - 1,5%.
Однак всупереч вимогам чинного законодавства первісні кредитори продовжували нараховувати відсотки в розмірі 2,5% в день протягом всього строку кредитування.
Згідно наданої паперової копії договору позики №4957133 від 02.10.2023 товариство надає кредит в розмірі 3 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності строком на 29 днів з моменту отримання кредиту (дата повернення кредиту (останній день) - 31.10.2023 р.). Загальна вартість позики на 29-ий день (на 31.10.2023 р.) буде складати 3 652,00 грн. Проте фактична сума заборгованості, яку вимагає позивач є значно більшою - 12 697,50 грн. Тобто первісний кредитор нараховував відсотки за користування кредитом понад строк, визначений п. 2.2. договору, що суперечить чинному законодавству та усталеній судовій практиці.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» подало відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд першої інстанції не припустився порушень норм ні матеріального, ні процесуального права, тому апеляційна скарга є безпідставною і необґрунтованою.
Зазначає, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що він не укладав договори, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані договори підписані електронними підписами, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. У свою чергу, доказів того, що персональні дані апелянта (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення кредитних договорів та договорів позики від його імені, апелянтом до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій апелянт не звертався, як і не оскаржував правомірність укладених договорів.
Зазначена заборгованість, як і отримання апелянтом кредитних коштів підтверджуються з огляду на наявні докази в матеріалах справи, зокрема розрахунками заборгованості та відповідними копіями вказаних договорів в яких відображаються всі істотні умови такого виду договору та договорами факторингу з відповідними додатками.
Зазначає, що жодна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафи, пені).
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Розгляд справи провести без участі ТОВ «ФК «ЄАПБ».
18 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Працевитий Г.О. через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд справи без участі апелянта ОСОБА_1 та його представника, відтак суд, відповідно до положень ч.2 ст. 372 ЦПК України дійшов висновку, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, вищезазначеним вимогам відповідає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Маніфою», та ОСОБА_1 виникли правовідносини внаслідок укладення кредитних договорів. Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав взятих на себе зобов'язань, заборгованість за договорами споживчого кредиту добровільно не погашена. На підставі відповідних договорів факторингу до позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Маніфою» до ОСОБА_1 .
З вказаним висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Законом України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення договорів в мережі, процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до частин 3, 4, 6, 11 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 31 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 44068-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 100 грн, строком кредитування 360 днів до 24 жовтня 2024 року, зі сплатою процентної ставки 2,5% в день.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37379-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4800 грн, строком кредитування 360 днів до 20 жовтня 2024 року, зі сплатою процентної ставки 2,5% в день.
Також 27 жовтня 2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 37207-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3900 грн, строком кредитування 360 днів до 20 жовтня 2024 року, зі сплатою процентної ставки 2,5% в день.
21 березня 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 21032024, за умовами якого ТОВ «Аванс Кредит» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 21 березня 2024 року до договору факторингу № 21032024 (т.1 а.с.32) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі:
27 907,50 грн, з яких 6100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21807,50 грн - сума заборгованості за відсотками;
22 440,00 грн, з яких 4800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17640,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
18 232,50 грн, з яких 3900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14332,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
27 жовтня 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 12902-10/2023, який було підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 4400 грн, строком кредитування 360 днів до 20 жовтня 2024 року, зі сплатою процентів 2,5% в день.
26 лютого 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 26022024 за умовами якого ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до даного договору факторингу № 26022024 від 26 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 17 930,00 грн, з яких: 4400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13530,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Крім того, 26 жовтня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 7543285, який підписано електронним підписом позичальника, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 105 днів до 08 лютого 2024 року. Відповідно до пп. 1.5.2., 1.5.3. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду (15 днів) нараховуються за ставкою 1,35 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, а проценти поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.
27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 27022024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 27 лютого 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 14428,00 грн з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10028,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 400 грн - сума заборгованості за комісією, 0 грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
02 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 4957133, який підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн, строком кредитування 27 днів до 39 жовтня 2023 року, знижена процентна ставка 0,01%, базова процентна ставка 3,00%.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права до боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 23 від 11 квітня 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 12 697,50 грн з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9697,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також 31 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 6402810, який підписано електронним підписом позичальника, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн, строком кредитування 77 днів до 16 січня 2024 року, акційна процентна ставка 1,99200% на день, базова процентна ставка 2,49000% на день.
11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-04/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права до боржників, вказаними в реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників № 3 від 10 квітня 2024 року до даного договору факторингу, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 9516,90 грн з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6516,90 грн - сума заборгованості за відсотками.
Підписавши вказані кредитні договори, відповідач погодився з умовами договорів та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Маніфою».
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Вказані правочини між ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 вчинено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважаються таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.
Крім того, договори, укладені між сторонами у встановленому порядку недійсними не визнавалися, а при розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв зустрічних вимог про визнання кредитних договорів недійсними.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов'язковим.
Таким чином безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не підписував вказаних кредитних договорів.
Твердження відповідача про те, що матеріалах цивільної справи немає інформації про перерахування з рахунку кредитодавців чи позикодавців на рахунок відповідача коштів є необґрунтованими.
Так, відповідно до листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250128175649 від 28.01.2025, № 3466_250128175648 від 28.01.2025 та №3466_250128175647 від 28.01.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 31.10.2023 19:25 на суму 6100 грн, номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -303074051 (т. 1 а.с. 247); 27.10.2023 11:40 на суму 4800 грн, номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -301333478 (т. 1 а.с. 250); 27.10.2023 10:05 на суму 3900 грн, номер картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua -301251261, (т. 1 т. 2 а.с. 3).
Згідно платіжного доручення № 113625227 від 26.10.2023 на платіжну картку № НОМЕР_1 , отримувач ОСОБА_1 код НОМЕР_2 , перераховано кошти в сумі 4 000 грн, призначення платежу кошти згідно договору №17543285 (т.2 а.с. 6).
Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3426_250128112941 від 28.01.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 27.10.2023 12:15 на суму 4400 грн, номер картки № НОМЕР_3 , номер транзакції в системі iPay.ua -301352139 (т.2 а.с. 10).
Натомість, посилаючись на ненадання доказів перерахування коштів за кредитними договорами, відповідач ОСОБА_1 не надав виписки по його особових рахунках банківських карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 чи довідок про відсутність у нього банківських платіжних карток № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 , на момент укладення кредитних договорів та здійснення перерахувань коштів.
Таким чином, первісні кредитори свої зобов'язання за договорами виконали у повному обсязі, надали відповідачу кредит у розмірі, погодженому сторонами.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті заборгованості за договорами споживчого кредиту, укладеними з ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Маніфою» відповідач не надав.
За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання , право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Судом першої інстанції також встановлено, що за результатами вищевказаних договорів факторингу між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс кредит», ТОВ «Стар файненс груп», ТОВ «Мілоан», ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Маніфою», позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю, яка виникла за кредитними договорами в розмірі 123 152,40 грн.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за кредитними договорами перед новим кредитором ТОВ «ФК «ЄАПБ» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.
Пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Отже, у випадку настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором позичальник повинен повернути кредитору позику у повному обсязі та нараховані на час повернення проценти.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунків заборгованості за кредитними договорами та витягів з реєстру боржників до вказаних вище договорів факторингу на момент відступлення прав вимоги заборгованість позичальника ОСОБА_1 склала: за договором про надання фінансового кредиту№44068-10/2023 у розмірі 27 907,50 грн, з яких 6100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 21807,50 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором про надання фінансового кредиту№37379-10/2023 в розмірі 22 440,00 грн, з яких 4800,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 17640,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором про надання фінансового кредиту№37207-10/2023 у розмірі 18 232,50 грн, з яких 3900,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14332,50 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором про надання фінансового кредиту№ 12902-10/2023 у розмірі 17 930,00 грн з яких: 4400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13530,00 грн - сума заборгованості за відсотками; за договором про споживчий кредит № 7543285 у розмірі 14428,00 грн з яких: 4000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10028,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 400 грн - сума заборгованості за комісією; за договором позики №4957133 у розмірі 12 697,50 грн з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9697,50 грн - сума заборгованості за відсотками; та за договором позики №6402810 у розмірі 9516,90 грн з яких: 3000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6516,90 грн - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до договору позики №4957133 від 02.10.2023, укладеного між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , сума позики становила 3000 грн, строк позики 29 днів.
Пунктом 2 договору передбачено: базова процентна ставка за перший день користування позикою 21,47%, базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) 3,00%, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики 0,01%.
Відповідно до п. 4 договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором/додатковими угодами. Товариство на власний розсуд може зупинити нарахування процентів до спливу строку, визначеного у першому реченні цього пункту.
З урахування того, що відповідач не сплатив заборгованість у строк визначений договором, відбулася пролонгація договору на стандартних умовах відповідно до п. 4 договору, тому безпідставними є твердження апелянта про нарахування відсотків поза межами строку договору позики №4957133.
Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що у зв'язку з неповерненням відповідачем по закінченню строку кредитування кредитних коштів та сплати заборгованості за вказаними кредитними договорами, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість у загальному розмірі 123 152,40 грн.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Суд встановив, що умови договорів про споживчі кредити від відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому частиною першою статті 1054 ЦК України. У даній справі проценти за користування кредитом, які позивач просить стягнути з відповідача, нараховані виключно у межах строку дії кредитних договорів та не є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
З наданих позивачем до суду першої інстанції розрахунків заборгованості видно, що кредиторами враховано поетапне зменшення розміру денної процентної ставки, процентна ставка після 24 грудня 2023 року не перевищувала 2,5 %, крайні дати нарахування процентів не відповідають початку періоду зниження відсоткової ставки до 1,5%, тому розрахунки узгоджуються із нормами законодавства.
Таким чином, безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що первісними кредиторами порушено вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо розміру денної процентної ставки.
Позивач підтвердив факт укладення кредитних договорів та отримання відповідачем кредитних коштів та виникнення заборгованості за несвоєчасне виконання кредитних зобов'язань. Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту (позики) відповідач суду першої та апеляційної інстанції не надав, також не подав належних доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості чи контррозрахунку суми заборгованості.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про задоволення вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.
З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Долинського районного суду 29 травня 2025 року- без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: І.В. Бойчук
О.О. Томин