Справа № 183/6560/25
№ 2-а/183/96/25
24 вересня 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорока О.В. розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Стислий виклад позиції позивача.
30.06.2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови № 871 від 20.06.2025 року, якою до нього застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 871 від 20.06.2025 року, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст. 210 КУпАП за те, що 17.06.2025 р. він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з 18.05.2024 року по теперішній час не уточнив свої дані, у тому числі результати медичних оглядів ВЛК для визначеності придатності до виконання військового обов'язку за станом здоров'я. Також було зазначено, що позивачем не надано доказів щодо підтвердження причин не виконання законодавства про військовий облік, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Проте, дані про рішення ВЛК від 11.06.2025 року зазначено в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного НОМЕР_1 від 13.12.2021 р. та надано до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач зазначає, що відповідачем порушено процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 17.06.2025 р. № 871 був складений відповідачем без присутності позивача та в подальшому підписаний під тиском представників відповідача, де позивач вимушений зазначити, що «зауважень та пояснень до протоколу не має», оскільки звучали погрози «спустити до підвалу». Фактично позивач був позбавлений права повноцінно ознайомитись з протоколом і внести свої зауваження та пояснення до нього.
Також вказав, що інформація яка зазначена відповідачем в протоколі № 871 від 17.06.2025 року про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення мав відбутись о 09-00 год. 20 червеня 2025 року не відповідає дійсності.
20.06.2025 року позивачу при вивідуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 було відмовлено в доступі до приміщення, з поясненнями, «що вони не ведуть прийом громадян в п'ятницю, а працюють лише з документами», ти самим позбавили позивача бути присутнім на розгляді своєї справи про адміністративне правопорушення та скористатись своїм правом на відповідні пояснення та заперечення.
Зазначив, що 21.05.2025 року відповідачем було видано направлення ОСОБА_1 на стаціонарне обстеження стану здоров'я для визначення придатності до військової служби до КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечнікова». Згідно чинного законодавства позивач був зобов'язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд у ВЛК, проте дане обстеження тривало до 10.06.2025 року, про що свідчать копії медичних документів.
11.06.2025 року позивачем було отримано довідку військово-лікарської комісії, яка в той же день була передана представникам ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчить запис в розділі 12 «Особливі відмітки» в тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серія НОМЕР_1 .
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення № 871 від 17.06.2025 та при винесенні постанови № 871 від 20.06.2025 року, відповідачем не були враховані обставини, що пом'якшують відповідальність позивача щодо пройденої комісії ВЛК за межами строку 05.06.2025, що сталося не з його вини.
Також позивач зазначив, що на момент звернення позивача до відповідача щодо проходження відповідної комісії ВЛК, позивач мав відстрочку від мобілізації до 06.12.2025 року.
Вважає постанову № 871 від 20.06.2025 року протиправною, такою, що винесена з порушенням матеріального права та процедури її винесення, тому підлягає скасуванню.
Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.
Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.159 КАС України порядку сторони не скористалися.
Процесуальні дії у справі.
Постановленою суддею ухвалою від 03 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 27).
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 871 від 20.06.2025 р., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Так, згідно оскаржуваної постанови, 20.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 , згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, 18.05.2024 року по теперішній час не уточнив свої персональні дані військовозобов'язаного в частині результатів медичних оглядів ВЛК для визначення придатності до виконання військового обов'язку за станом здоров'я (п.17-1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.п.4 п.10-1 п.1Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, п.п.3.1,3.2 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міноборони України № 402 від 14.08.2008, абз.4 п.п.1 п.2 Розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 року № 3633-ІХ, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022. Доказів поважності невиконання законодавства про військовий облік вищевказаний громадянин не надав, чим вчинив триваюче адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до ст. 129 Конституції України - основною засадою судочинства є забезпечення права на перегляд справи, який гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України - місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України - визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 7 КУпАП).
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП - про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Суд встановив, що відповідно до постанови №871, складеної ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. за порушення (п.17-1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп.п.4 п.10-1 п.1Правил військового обліку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, п.п.3.1,3.2 Розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міноборони України № 402 від 14.08.2008, абз.4 п.п.1 п.2 Розділу ІІ Закону України від 11.04.2024 року № 3633-ІХ, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022.
Так, згідно тимчасового посвідчення військовозобов'язаного сері НОМЕР_1 , з 08.12.2021 року ОСОБА_1 постійно діючою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним в мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний час.
Таким чином, відповідач фактично притягнув позивача до відповідальності за те, що він до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, попередньо самостійно не звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_4 , в якому він перебуває на військовому обліку або через електронний кабінет військовозобов'язаного з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, вчинивши своїми діями адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 210-1 КУПАП.
Відповідно до ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до п.2.3 глави 2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України - лікар - член комісії з питань взяття на військовий облік (комісії з питань направлення для проходження базової військової служби): уточнює місце, час та порядок направлення призовників (допризовників) на додаткове обстеження, лікування та консультацію за необхідності.
Позивач у позовній заяві стверджує, що постанова підлягає скасуванню у зв'язку з численними порушеннями під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, судом встановлено, що 21.05.2025 року позивач отримав письмове направлення на стаціонарне обстеження стану здоров для визначення придатності до військової служби (а.с. 17 зворотна сторона) та почав її проходити з 21.05.2025 року, про що свідчать відповідні записи лікарів.
Такі дані підтверджують, що позивач почав проходити ВЛК за 15 днів до 05 червня 2025 року.
Відповідно до пл. 2.8.6 п. 2.8 гл. 2 р. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року за № 402, строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 14 днів. Таким чином, отримавши направлення на проходження ВЛК 21 травня 2025 року позивач правомірно розраховував, що встигне пройти ВЛК, максимум, за 14 днів, адже такий термін передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Однак, оскільки ОСОБА_1 має проблеми зі здоров"ям, які потребують додаткових обстежень в тому числі в умовах стаціонарного обстеження, таке обстеження було завершене 10.06.2025 року.
Позивач станом на момент винесення оскаржуваної постанови пройшов обстеження на стану здоров для визначення придатності до військової служби, довідкою ВЛК № 2025-0611-0923-4245-0 від 11.06.2025 року визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с. 25).
Така ж інформація про проходження ВЛК після 05.06.2025 року відображена і в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+» (а.с. 16).
Обставини справи, встановлені судом та обґрунтування висновків.
Відповідно до статті 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Належність доказів - це якість доказу, що характеризує точність, правильність відображення обставин, що входять в предмет доказування. Належним є той доказ, який містить інформацію, що має значення для справи.
Організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань взяття на військовий облік і районні (міські) комісії з питань направлення для проходження базової військової служби, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - на комісію Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські комісії. Під час дії правового режиму воєнного стану медичний огляд призовників і допризовників проводиться з урахуванням положень пунктів 8, 18 Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 року за № 932.
Відповідно до ч.2 ст. 78 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до вимог КАС України суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено позовні вимоги, а відповідач у судовому засіданні не спростував доводи позивача.
Зокрема, у судовому засіданні встановлено, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено за те, що останній не пройшов повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року, однак такий термін був продовжений з об'єктивних причин, оскільки позивач перебував на стаціонарному обстеженні, яке завершилося 10.06.2021 року.
Отже, ОСОБА_1 не може нести адміністративну відповідальність за непроходження огляду ВЛК до 05.06.2025 року.
Відповідно до ст. 90 КАС України - суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд доходить до переконання, що постанову №8714 від 20.06.2025 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності необхідно скасувати, а провадження у справі за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, - закрити за відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст.143 КАС України- суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі; ч. 1 ст. 132 КАС України - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем документально підтверджено оплату судового збору за подання позову до суду в сумі 484,48 грн., який сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищенаведене, з урахуванням того, що позовні вимоги у справі підлягають задоволенню, суд доходить висновку, що судові витрати понесені ОСОБА_3 необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1212 грн.
Статтею 129 - 1 Конституції України визначено: Суд ухвалює рішення іменем України. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 року).
У контексті вказаної практики суд уважає наведене обґрунтування цього рішення достатнім.
Відповідно до ч.2 ст. 14 КАС України - судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Керуючись ст. 132, 139, 143, 286, 2936, 295 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №871 від 20 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір 1212,00 грн. та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 909,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Суддя Сорока О.В.