Справа № 175/9588/25
Провадження № 3/175/4721/25
Іменем України
"01" вересня 2025 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,-
за ч. 3 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 330547 від 14.05.2025 року, 14.05.2025 року, об 19:30, водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - з'явився, надав письмові пояснення, вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справі про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Диспозиція ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, тобто склад даного адміністративного правопорушення буде повним в разі, коли особа, знаючи, що її обмежили у праві керування, керує транспортним засобом, отже, робить це свідомо.
Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 330547 від 14.05.2025 року, рапорт, постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 16.06.2020 року.
У своїх письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що йому не було відомо про застосування стосовно нього обмеження у праві керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 умислу на керування транспортним засобом при наявності тимчасового обмеження такого права матеріали справи не містять.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано копію постанови державного виконавця, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність зазначеної постанови, хоча згідно зі ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилається сторонам для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення та направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною п'ятою статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Докази на підтвердження факту надіслання та отримання ОСОБА_1 згаданої постанови державного виконавця, а відтак і обізнаності його про наявність такої постанови в матеріалах справи відсутні та не були встановлені судом першої інстанції.
Отже, суд вважає обґрунтованими твердження ОСОБА_1 про його необізнаність з приводу його обмеження в праві керування автомобілем.
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищезазначене свідчить про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. С. Краснокутська