Справа № 932/5479/25
провадження 2/175/2008/25
24 вересня 2025 року Дніпровський районний суд
Дніпропетровської області
у складі: головуючого
судді Васюченко О.Г.
з секретарем Кульпіною Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в приміщенні Дніпровського районного суду Дніпропетровської області в селищі Слобожанське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і судових витрат,
АТ «ОТП Банк» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором і судових витрат, позовні вимоги не змінювалися, не доповнювалися і не уточнювалися.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 26 березня 2024 року між «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Анкету про надання банківсвьких послуг №0001/980/2465336/24, На підставі якої Банк відкрив поточний рахунок та надав електронний платіжний засіб. Позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 15 січня 2025 року заборгованість у розмірі 11735 грн. 57 коп.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідач та/або його представник в судове засідання не з'явилися, про причини не явки суду не повідомили, правом надання відзиву на позов не скористався. Причини їх неявки в судове засідання судом визнаються не поважними, оцінюються судом як спосіб затягування розгляду справи і недобросовісне виконання своїх процесуальних прав та обов'язків, а тому з урахуванням зазначеного, відношення сторін до своїх процесуальних прав та обов'язків і тривалості розгляду справи, суд вважає, що відсутність відповідача не перешкоджає розгляду справи. Отже, суд вважає можливим розгляд справи на підставі наявних матеріалів і доказів. При цьому суд звертає увагу на вимоги статті 121 ЦПК України про те, що справа має бути розглянута судом протягом розумного строку; не може бути залишене поза увагою положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи. При цьому слід керувався саме зазначеним, а не наявністю чи відсутністю права, що підлягає захисту, наявністю іншого спору, що начебто перешкоджає вирішенню цієї справи. Таким чином, суд вважає можливим слухання справи за відсутності вказаного відповідача відповідно до ст. 223 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 26 березня 2024 року було підписано Заяву-Анкету про надання банківсвьких послуг №0001/980/2465336/24 з АТ «ОТП Банк» про надання банківських послуг, на підставі якої Банк відкрив поточний рахунок та надав електронний платіжний засіб, зокрема електронну картку.
Згідно розрахунку заборгованості, у зв?язку із порушенням умов Заяви-Анкети про надання банківсвьких послуг №0001/980/2465336/24 від 26 березня 2024 року станом на 15 січня 2025 року заборгованість відповідача перед АТ «ОТП БАНК» становить суму у розмірі 11735 грн. 57 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8034 грн. 62 коп., заборгованість за відсотками - 211 грн. 81 коп., заборгованість за прострочене тіло кредиту - 2501 грн. 85 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 987 грн. 29 коп.
Таким чином, АТ «ОТП БАНК» виконав умови угоди обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в той час як ОСОБА_1 отримані грошові кошти в передбачені строки не повернув.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Розроблені Банком умови договору приєднання повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що інша сторона договору лише приєднується до тих умов, з якими вона ознайомлена.
Відповідно до доказів, наданих позивачем, доведено що ОСОБА_1 ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг. Оферта та Анкета-заява містять підпис відповідача.
Отже, матеріали справи містять належний та допустимий доказ, який підтверджує факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру процентів за кредитним договором; наявні відомості про те, що саме ОСОБА_1 погодився з умовами з приводу процентної ставки за кредитом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Не може суд прийняти до уваги можливі заперечення відповідача проти позову, оскільки вони спростовуються вищенаведеним та ні чим об'єктивно не підтверджується.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої постановлене рішення.
При таких обставинах суд вважає можливим позов задовольнити і стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість за Заявю-Анкетою про надання банківсвьких послуг №0001/980/2465336/24 від 26 березня 2024 року станом на 15 січня 2025 року у розмірі 11735 грн. 57 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8034 грн. 62 коп., заборгованість за відсотками - 211 грн. 81 коп., заборгованість за прострочене тіло кредиту - 2501 грн. 85 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 987 грн. 29 коп., а також стягнути з відповідача на користь АТ «ОТП Банк» витрати на судовий збір в сумі 3028 грн.
Таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитними договорами та витрат знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 8, 19, 33, 55, 124, 129 Конституції України, ст. 15, 16, 95, 509, 510, 512, 514-519, 526, 527, 530, 532, 533, 534, 536, 545, 546, 549, 550, 551, 610, 611, 612, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 92, 95 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 4, 5, 18, 43, 49, 76-81, 84, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166 заборгованість за Заявю-Анкетою про надання банківсвьких послуг №0001/980/2465336/24 від 26 березня 2024 року станом на 15 січня 2025 року у розмірі 11735 грн. 57 коп., з яких заборгованість по тілу кредиту - 8034 грн. 62 коп., заборгованість за відсотками - 211 грн. 81 коп., заборгованість за прострочене тіло кредиту - 2501 грн. 85 коп., заборгованість за простроченими відсотками - 987 грн. 29 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, витрати на судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп..
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня проголошення рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 354 ЦПК України з урахуванням положень п. 3 Розділу XII ПРИКІНЦЕВИХ ПОЛОЖЕНЬ ЦПК України.
Суддя О.Г. Васюченко