Справа № 209/2250/25
Провадження № 2/209/1095/25
18 вересня 2025 року м. Кам'янське
Дніпровський районний суд міста Кам'янського
в складі: головуючого- судді Корнєєвої І.В.
за участі секретаря Смірнової О.А.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Мачихина Ю.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Кам'янська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,
20 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Кам'янської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Кам'янська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В обґрунтування позову зазначила про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13 червня 2024 року. Після її смерті відкрилася спадщина, у склад якої увійшла квартира АДРЕСА_1 , власником якої була ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним витягом № 116408930 від 06.03.2018 року. ОСОБА_2 є матір'ю позивача відповідно до свідоцтва про народження позивача, свідоцтва про шлюб позивача та померлої ОСОБА_2 , той відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері. Крім позивача спадкоємців першої черги немає.
17 січня 2025 року позивач звернулася до Першої Кам'янської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, де позивачу було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.01.2025 року , якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що позивачем пропущений 6-ти місячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини.
До смерті матері позивач проживала разом з нею у м.Кам'янське.
05 грудня 2024 року позивач підвернула ногу і впала біля будинку мод, розташованого поблизу зупинки громадського транспорту «Космонавтів» у м.Кривий Ріг. Внаслідок падіння вона розбила обличчя, що можуть підтвердити свідки.
Після того, як позивач розбила обличчя у позивача виникли нервові переживання. Позивач лікувала обличчя, боялася вийти на двір. Позивач є інвалідом 2 групи та їй і без падіння важко пересуватися, а після падіння тим більше. Все це посприяло тому, що позивачем був пропущений 6-ти місячний термін подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач вважає, що вказані обставини є поважною причиною того, що позивачем був пропущений 6-ти місячний термін подачі заяви про прийняття спадщини. Також позивач вважає, що відновлення її права на спадкування має бути здійснено шляхом визначення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом. В іншому порядку крім судового, це питання вирішити неможливо .
Місцем відкриття спадщини є Дніпровський район м.Кам'янського.
Позивач просить визначити їй додатковий строк в два місяці з дні набрання законної сили рішення суду, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду 25 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Встановлено строки для подання заяв по суті справи. Витребувано спадкову справу після померлої ОСОБА_2
19 травня 2025 року від Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області надійшла копія спадкової справи № 73/2025, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та клопотання про розгляд справи за відсутності представника Першої кам'янської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області.
20.11.2023 року від Запорізької міської ради до суду надійшов відзив в якому відповідач зазначив, що у вирішенні справи відповідач покладається на розсуд суду.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року відкладено підготовче засідання у зв'язку з клопотанням представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Саксаганським районним судом м.Кривого Рогу та неявкою представника відповідача до судового засідання
17 червня 2025 року на адресу суду надійшла заява відповідача про розгляд справи без участі представника Кам'янської міської ради та прийняття судом рішення згідно з нормами чинного законодавства України.
Ухвалою суду від 17 червня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.
Ухвалою суду від 20 серпня 2025 року відкладено розгляд справи у зв'язку з неявкою позивача до судового засідання та подання позивачем заяви від 20 серпня 2025 року про проведення судового засідання дистанційно в режимі відеоконференції з Центрально- міським районним судом м.Кривого Рогу.
У судовому засіданні 18 вересня 2025 року в режимі відеоконференції позивач та представник позивача підтримали свої вимоги та просили позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
У судовому засіданні допитана свідок ОСОБА_3 ,яка пояснила , що ОСОБА_1 знає як сусідку по під'їзду, живуть в одному будинку. У грудні 2024 року ОСОБА_1 казала , що впала вчора, у неї було розбите обличчя та вона не могла стати на ногу. Вона казала ОСОБА_1 залишитися вдома, а сама пішла до магазину , де купила продукти для ОСОБА_1 .
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача , свідка , дослідивши в їх сукупності подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.77,81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 червня 2024 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 матір'ю ОСОБА_4 є ОСОБА_5 (а.с.10).
Відповідно до шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 13.05.1978 року, актовий запис 317, прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 27.12.1989 року, актовий запис 1239, прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_2 (а.с.12).
Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності (а.с.9,43,44).
17 січня 2025 року позивач звернулася до Першої Кам'янської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері, де позивачу було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 17.01.2025 року, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що позивачем пропущений 6-ти місячний термін для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.44 зворот. стор.).
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно дост.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3ст.1272ЦК України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, строк прийняття спадщини до 12 грудня 2024 року.
Відтак ОСОБА_1 повинна була протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, тобто до 12 грудня 2024 року прийняти спадщину, однак в період, коли вона зобов'язана була подати заяву про прийняття спадщини вона травмувалася , що підтвердила у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 .
Крім того , позивач є особою з інвалідністю 2 групи, є непрацездатною , має вік 67 років
Отже, позивач, звернувшись 17.01.2025 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустила шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством для прийняття спадщини після смерті і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3ст. 1272 ЦК України).
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилався на неможливість за станом здоров'я своєчасно звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 є особою з 2 групою інвалідності , у грудня 2024 року травмувалася , що враховуючи її захворювання , за яким позивачу встановлена 2 група інвалідності , не мала фізичної можливості за станом здоров'я приїхати з м.Кривий Ріг до м.Кам'янське, та враховуючи , що на територіїї України проводяться воєнні дії у зв'язку агресією Росії проти України, що складає небезпеку для життя та здоров'я позивача , то всі ці обставини мали своїм наслідком пропущення строку для подачі нею заяви про прийняття спадщини.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Крім того, суд також враховує ту обставину, що пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.
Так, Верховний Суд в постанові від 18.01.2023 у справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті22,57,58,94та152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є три місяця, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 76, 78, 81, 89, 259,263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Виконавчого комітету Кам'янської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Перша Кам'янська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23 вересня 2025 року.
Суддя І.В. Корнєєва