Справа № 991/9352/25
Провадження 1-кс/991/9437/25
15 вересня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42024110000000146 від 15.04.2024,
До Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора; не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора; повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 , а також зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як безпосередньо, так і через третіх осіб; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 України.
Прокурор зазначив, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 , що, на його думку, обумовлює необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
Захисник ОСОБА_5 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_4 , заперечували проти задоволення клопотання. При цьому захисник акцентував увагу на те, що наведені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для продовження ОСОБА_4 строку дії обов'язків. Разом з цим, просив звернути увагу на належну та добросовісну процесуальну поведінку, яку ОСОБА_4 демонструє у ході слідства.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.
Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Зазначені обов'язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов'язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов'язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, положення ч. 3 ст. 199 КПК України орієнтують слідчого суддю додатково оцінити:
- обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження строку дії обов'язків;
- обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Обставини, встановлені слідчим суддею
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024, за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_4 .
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.08.2024 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.10.2024 з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 65 млн грн та, у випадку внесення застави, покладені обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.08.2024 залишено без зміни ухвалу слідчого судді від 12.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.10.2024, яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.10.2024, ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30.11.2024 включно з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 65 млн грн.
Надалі ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.11.2024 та 20.01.2025 щодо підозрюваного ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, востаннє - строком до 10.02.2025 включно. Також, ухвалою від 20.01.2025 підозрюваному ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 20 млн грн та у разі її внесення, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
28.01.2025 ОСОБА_4 у зв'язку із внесенням застави був звільнений з-під варти.
У подальшому ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.03.2025, 19.05.2025 та 17.07.2025 продовжено до 17.09.2025 дію обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4
19.03.2025 у кримінальному провадженні прийнято рішення про завершення досудового розслідування, про що повідомлено стороні захисту та на теперішній час триває виконання вимог ст. 290 КПК України.
Оцінка обґрунтованості підозри
11.08.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в пособництві в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе чи третьої особи за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
При цьому слідчий суддя зауважує, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Тож, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Отже, повідомлена ОСОБА_4 підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування та досліджених доказах, тож слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Прокурор стверджує, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування до підозрюваного запобіжного заходу та покладення на нього відповідних обов'язків.
Перевіряючи наявність ризиків, які обґрунтовує прокурор, слідчий суддя виходить з того, що наявні (встановлені) на початковому етапі слідства ризики по мірі розслідування кримінального провадження мають тенденцію до зменшення та втрати своєї актуальності і для підтвердження існування або відсутності таких ризиків на час розгляду клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків, на переконання слідчого судді, необхідно враховувати попередню поведінку підозрюваного, складність справи, тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень тощо.
На переконання слідчого судді, заявлений прокурором ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду на даний час продовжує існувати.
Насамперед, такий ризик обумовлюється суворістю передбаченого покарання за вчинення кримінального правопорушення, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_4 (ч. 4 ст. 368 КК України). Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Крім того, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, зокрема, наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, який дійсний до 21.04.2027, а також задовільний матеріальний стан, що у своїй сукупності свідчать про існування у підозрюваного можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також, не може залишитися поза увагою те, що ОСОБА_4 вчинив злочину у співучасті із заступником Міністра енергетики України ОСОБА_6 , що вказує на його зв'язки у найвищих органах державної влади, які він може використати для виїзду за кордон та переховування від органів досудового розслідування й суду;
Варто уваги і те, що у межах кримінального провадження задокументовано одержання ОСОБА_4 у співучасті з іншими особами коштів у сумі 300 тисяч доларів США. Поряд з цим, на даний час органом досудового розслідування виявлено та вилучено лише 142 тис дол. США, місцезнаходження іншої частини коштів не відомо. Тому існує ризик, що невіднайдені кошти продовжують перебувати у схованках підозрюваних або в їх довірених осіб та можуть бути використанні, у тому числі ОСОБА_4 , з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Вищевикладене свідчить, що ОСОБА_4 може ухилятися від явки до органів досудового розслідування та суду чи спробувати уникнути кримінальної відповідальності.
На підтвердження продовження існування ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя бере до уваги спосіб вчинення кримінального правопорушення - вжиття заходів конспірації під час одержання неправомірної вигоди, а також приховання ОСОБА_4 інформації про реальне його майнове становище, зважаючи на відсутність у нього офіційно задекларованих доходів, з одночасною реєстрацією на праві власності за матір'ю дружини трьох дорого вартісних автомобілів, двома з яких фактично користується ОСОБА_4 та його дружина.
Вказані обставини вказує на схильність ОСОБА_4 до приховування відомостей про певні факти та може свідчити про можливість вчинення ним дій спрямованих на знищення та спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя вважає цілком підтвердженим і ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, який ґрунтується на зацікавленості підозрюваного у відверненні негативних наслідків, спричинених притягненням його до кримінальної відповідальності.
В контексті оцінки цього ризику провідне значення мають показання свідків, зокрема ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які повідомили, що ОСОБА_4 має довірливі стосунки з керівництвом Міністерства енергетики України та має неофіційний вплив на роботу суб'єктів господарювання, засновниками яких є Міністерство енергетики України. Отже, викладене свідчить про продовження існування ризику впливу на представників таких суб'єктів господарювання з боку підозрюваного з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань.
При цьому слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті з іншими особами, діями яких він безпосередньо керував та надавав їм вказівки, у тому числі щодо отримання неправомірних вигоди. Зазначене у сукупності з обставинами вчинення злочину свідчить про можливість ОСОБА_4 координувати свої дії та показання з такими особами, впливаючи на їх зміст, характер га обсяг.
Не виключається на даний час і ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , на що вказують показання, надані свідком ОСОБА_7 , який у своїх показах стверджує про причетність ОСОБА_4 до систематичного отримання іншим підозрюваним ОСОБА_6 неправомірної вигоди.
Водночас, відповідно до інформації з інформаційно-аналітичної системи «облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», ОСОБА_4 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання пов'язане з реальним позбавленням волі, що також може свідчити про можливість вчинення ОСОБА_11 нових злочинів.
Отже, з урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Слідчий суддя констатує, що наведені стороною захисту твердження не містять обґрунтованих підстав для зміни та/або скасування раніше покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків.
Слідчий суддя враховує доводи сторони захисту про сумлінне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків з часу застосування запобіжного заходу, втім, згадана обставина радше свідчить про ефективність запобіжного заходу та покладених обов'язків.
Отже, з огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідність виконати вимоги ст. ст. 290, 283 КПК України слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 .
Таким чином, на переконання слідчого судді, покладені на підозрюваного обов'язки, з урахуванням обставин кримінального провадження, мають найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, жодним чином не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
З огляду на положення ч. ч. 4, 5 ст. 115, ч. 7 ст. 194 КПК України строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 підлягає продовженню на два місяці, тобто до 15.11.2025 включно.
За таких обставин, клопотання прокурора належить задовольнити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора;
- не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора;
- повідомляти детектива, прокурора про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування з підозрюваним ОСОБА_6 , а також зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 як безпосередньо, так і через третіх осіб;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Визначити термін дії обов'язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4 , до 15.11.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42024110000000146 від 15.04.2024.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1