Провадження № 33/821/432/25 Справа № 709/643/25 Категорія: ч. 5 ст. 126 КУпАПГоловуючий у І інстанції Романова О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
19 вересня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гірка П.А. на постанову Чорнобаївського райсуду Черкаської обл. від 3.06.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не
працює, не одружений, проживає
АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адмінвідповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу, стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -
Відповідно до постанови суду, 14.04.2025 р. о 23:20 год. в с-щі Чорнобай по вул. Молодіжній ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ-21063, р/номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія, а саме не маючи права на керування даним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, захисник Гірко П.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення.
Клопотання про поновлення строку на оскарження обґрунтовує тим, що в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 не був присутнім, копію оскаржуваної постанови від 3.06.2025 р. отримав лише 3.07.20275 р., апеляційна скарга подана до суду 10.07.2025 р., тому вважає, що пропустив строк на оскарження з поважних причин.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що, на його думку, обставини зазначені в протоколі та прийняті судом не відповідають фактичним обставинам справи. 14.04.2025 р. ОСОБА_1 перебував на вул. Молодіжній с. Чорнобай біля автомобілю та лагодив його, готував до продажу і не керував автомобілем. Прибувши на місце ДТП, працівники поліції почали розпитувати ОСОБА_1 про наявність водійських прав та отримали відповідь, що в нього їх немає. Оскільки українська мова для ОСОБА_1 не є рідною, то ОСОБА_1 надав працівникам поліції незрозумілі відповіді, до кінця не розуміючи, що від нього хочуть поліцейські.
Апелянт наголошує, що в матеріалах відсутні докази саме керування водієм транспортним засобом, зокрема відсутня відеозйомка з місця події, а тому неможливо здійснити перевірку обставин імовірного порушення з його боку ПДР України, що зазначено в протоколі про адмінправопорушення.
Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адмінправопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Матеріали справи містять формальні дані про направлення ОСОБА_1 копії судового рішення від 3.06.2025 р., в матеріалах відсутні відомості коли саме ОСОБА_1 отримав рішення суду.
В матеріалах справи (а. пр. 24) є заява захисника від 3.07.2025 р. про видачу копії рішення та супровідний (а. пр. 26) про направлення останньому копії судового рішення, тому апеляційний суд вважає за необхідне визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови суду.
В судове засідання суду апеляційної інстанції учасники судового провадження не з'явилися, поважних причин неявки до суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надали, захисник Гірко П. А. та особа яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання шляхом направлення повідомлення у додаток Viber, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника.
Вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення від 14.04.2025 р. серії ЕПР1 № 300788; відеозаписом долученим до матеріалів справи про адмінправопорушення; копією постанови Чорнобаївського райсуду Черкаської обл. від 12.02.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП; довідками ст. інспектора СРПП ВПД № 2 Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській обл. м-ра поліції Добровольської О.
Зазначені докази не викликали у суду першої інстанції будь-яких об'єктивних сумнівів в їх достовірності, з таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Переглянувши відеозапис, доданий до матеріалів справи, апеляційний суд встановив, що 14.04.2025 р. о 23:20 год. в с-щі Чорнобай ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21063, р/номер НОМЕР_1 , без посвідчення водія, а саме не маючи права на керування даним транспортним засобом. Правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно, протягом року.
Працівники поліції наздогнали автомобіль ВАЗ-21063, р/номер НОМЕР_1 , поліцейські повідомили водія про проведення відеофіксації, запропонували надати документи. Перевіривши водія за базою даних поліцейські встановили особу водія - ОСОБА_1 , також той факт, що водій керує транспортним засобом, будучі позбавленим права керування. Працівники поліції роз'яснили про складання протоколу про адмінправопорушення, роз'яснили права і обов'язки ОСОБА_1 .
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що українська мова для ОСОБА_1 не є рідною, що він до кінця не розумів, що від нього хочуть поліцейські, апеляційний суд зауважує наступне.
Переглянувши відеозапис встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, вільно спілкується з поліцейськими, розуміє їх, крім того пояснює українською мовою чітко та зрозуміло, що на даний час навчається в Києві, жодних вимог про надання йому перекладача не висловлював, хвилювався лише про те, чи не зашкодить складання протоколу в подальшому отримати водійське посвідчення.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що справу розглянуто з порушенням вимог ст. 268 КУпАП апеляційний суд вважає необґрунтованими.
З тексту апеляційної скарги вбачається, що апелянт не згоден з рішенням суду, однак апеляційна скарга, цитує положення Конституції України, КУпАП, рішень ЄСПЛ та посилання на рішення цього суду без вказівок в чому полягає не відповідність оскаржуваного судового рішення цим актам.
У справі «Лутц проти Німеччини» суд дійшов висновку, що п. 2 ст. 6 Конвенції до цієї справи не застосовується, суд уже надавав докладне пояснення у своєму попередньому рішенні про те, що ст. 6 захищала особу тільки від можливих небезпек під час цивільних або кримінальних процесів. Це дуже чітко зафіксовано в самому положенні.
Дії судді, застосована ним процедура жодним чином не вплинули і не могли вплинути на формування сукупності доказів вчинення адмінправопорушення. Розглянувши справу і прийнявши рішення на основі повного, всебічного, об'єктивного й неупередженого дослідження й аналізу матеріалів, які направлені правоохоронним органом, доводів та аргументів сторони захисту, суд діяв виключно у межах власної функції - відправлення правосуддя.
Згідно ч. 2 ст. 126 КУпАП, встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування. Чинне законодавство розрізняє таких суб'єктів, як осіб які здійснюють керування транспортним засобом та водія транспортного засобу, відмінність зазначених осіб полягає в тому що водій транспортного засобу - особа, яка набула у встановленому законом порядку право керування транспортним засобом, а суб'єкт передбачений ч. 2 ст. 126 КУпАП - це особа яка не має (не набула) права керування транспортним засобом у встановленому законом порядку. В даному випадку ч. 2 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою, яка регулює відповідальність особи яка керує транспортним засобом, не набувши на таке керування відповідного права.
Доводи апелянта про незаконність постанови суду у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи є необґрунтованими та спростовуються даними відеозапису.
Суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи та які були досліджені судом першої інстанції.
Ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою яка не має права керування транспортними засобами, а не про наявність чи відсутність самого посвідчення водія, мова йде саме про набуте у встановленому законом порядку право керування.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу про адмінправопорушення не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для то-го, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 30 від 20.05.2010 р.).
Згідно матеріалів справи про адмінправопорушення ОСОБА_1 є особою, яка не має права керування транспортними засобами, що підтверджено відповідними документами.
Порушень норм КУпАП під час складання протоколу про адмінправопорушення не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд визнає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчинені ним адмінправопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та дав належну оцінку доказам по справі та призначив стягнення в межах санкції статті.
При апеляційному перегляді не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити захиснику Гірко П.А. строк на апеляційне оскарження постанови Чорнобаївського райсуду Черкаської обл. від 3.06.2025 р.
Постанову Чорнобаївського райсуду Черкаської обл. від 3.06.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Гірка П.А. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.