Справа № 524/5679/25 Номер провадження 22-ц/814/3290/25Головуючий у 1-й інстанції Рибалка Ю.В. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
18 вересня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої судді Чумак О.Ю.,
суддів Бутенко С.Б., Пилипчук Л.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 524/5679/25,-
У травні 2025 року ТОВ «Полтаваенергозбут» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за споживчу електричну енергію.
21 травня 2025 року Автозаводським районним судом м. Кременчука видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію у період з 01.09.2023 по 28.02.2025, яка становить 2554 грн. 32 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» судовий збір у розмірі 302 грн. 80 коп.
03 червня 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про скасування судового наказу.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 524/5679/25 повернуто без розгляду.
Не погодившись з даною ухвалою її в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . Просила оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що її право на доступ до правосуддя було порушено, оскільки їй було повернуто заяву без надання змоги оплатити судовий збір. Зазначає, що судовий наказ підлягає скасуванню, так як наявний спір про право.
У подальшому ОСОБА_1 подано заяву про повернення їй сплаченого судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп. посилаючись на те, що вона не є суб'єктом сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» оскільки не є фізичною особою.
Згідно частини 2 статті 369 ЦПК апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що оскарження ухвали суду про повернення заяви передбачено пунктом 6 частини 1 статті 353 ЦПК України та беручи до уваги положення частини 13 статті 7, статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що 21 травня 2025 року Автозаводським районним судом м. Кременчука видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» заборгованість за спожиту електричну енергію у період з 01.09.2023 по 28.02.2025, яка становить 2554 грн. 32 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Полтаваенергозбут» судовий збір у розмірі 302 грн. 80 коп.
03 червня 2025 року ОСОБА_1 подано заяву про скасування судового наказу.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 524/5679/25 повернуто без розгляду з підстав несплати судового збору.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
Порядок здійснення наказного провадження у цивільних справах та процесуальні норми видачі судового наказу та його скасування врегульовано статтями 160-173 ЦПК України.
Згідно статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 3 статті 167 ЦПК України судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом другим ЦПК України.
Частиною першою статті 170 ЦПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Вимоги до заяви про скасування судового наказу визначені частинами другою - п'ятою статті 170 ЦПК України.
За частиною 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються, зокрема документ, що підтверджує сплату судового збору (пункт 1).
У частині 6 статті 170 ЦПК України зазначено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не додано до заяви про скасування судового наказу копії рішення про сплату судового збору. Також заява не містить жодної інформації про неможливість сплатити судовий збір, в тому числі у зв'язку з необізнаністю в розмірі чи реквізитах. Тоді як розмір судового збору передбачений законодавством, а реквізити для сплати судового збору містяться як на офіційному сайті суду так і на дошці оголошень в суді та є загальнодоступною інформацією.
При цьому, чинне законодавство містить імперативну норму щодо дій суду в разі подачі неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, в тому числі у разі відсутності квитанції про сплату судового збору, а саме суд повертає заяву без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу, що вказані дії не перешкоджають праву особи повторно звернутися до суду з заявою про скасування судового наказу після усунення недоліків, а отже не порушують принципу доступу до суду та правосуддя.
За вказаних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Крім того, більшість доводів апеляційної скарги зводяться до незгоди скаржниці з судовим наказом, який не є предметом розгляду, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростували, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Разом з цим, аналізуючи питання сплати судового збору за подачу апеляційної скарги та його повернення слід зазначити наступне.
Чинним законодавством України передбачено, що за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (п. 1.9 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
Згідно з п. 1.9 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2024 року - 3028 грн.
За вказаних обставин за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягає сплаті судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (3028 х 0,2)
Проте, ОСОБА_1 при подачі апеляційної скарги, уточненої апеляційної скарги та заяви про повернення судового збору не надано суду доказів оплати нею судового збору у розмірі 605 грн. 60 коп.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що за результатами розгляду апеляційної скарги оскаржувану ухвалу суду залишено без змін, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 605 грн. 60 коп.
Разом з цим, доводи заяви про повернення судового збору ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 не є суб'єктом на яку поширюється дія Закону України «Про судовий збір», оскільки не є фізичною особою.
Згідно статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону. Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 24 ЦК України людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Вказана стаття є загальною та підлягає застосуванню на всій території України.
У свою чергу скаржником не зазначено в якому саме міжнародному нормативно-правовому акті, ратифікованому Україною, міститься інше визначення «фізичної особи», яке не відповідає чинному законодавству України. Також ОСОБА_1 не надала доказів того, що вона не відноситься до фізичної особи в розумінні чинного законодавства України.
При цьому, Закон України «Про судовий збір» містить вичерпні перелік пільг за якими особа звільняється від сплати судового збору, а також підстав повернення судового збору (статті 5 та 7 вказаного Закону)
Враховуючи, що ОСОБА_1 не надано доказів оплати судового збору за подачу апеляційної скарги, чи наявності у неї пільг щодо сплати судового збору, а також наявності передбачених законодавством підстав для повернення судового збору, колегія суддів приходить до висновку, що подане нею клопотання про повернення судового збору не підлягає задоволенню, а за результатами розгляду апеляційної скарги з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 червня 2025 року - залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на рахунок держави судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 605 грн. 60 коп.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення судового збору - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 18 вересня 2025 року
Головуючий О.В. Чумак
Судді С.Б. Бутенко
Л.І. Пилипчук