Справа № 552/4400/24 Номер провадження 22-ц/814/1899/25Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т. О. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
18 вересня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючої судді Чумак О.В.,
суддів Обідіної О.І., Пилипчук Л.І.,
при секретарі Галушко А.О. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гайтота Ірина Миколаївна, до Служби у справах дітей Полтавської районної державної військової адміністрації, Служби у справах дітей Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Служби у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради, третя особа ОСОБА_2 , про скасування усиновлення,
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Служби у справах дітей Полтавської районної державної військової адміністрації, Служби у справах дітей Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Служби у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради про скасування усиновлення.
Просила скасувати усиновлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 серпня 2008 року; внести зміни в актовий запис про народження від 23 червня 2008 року № 09, а саме, виключити з графи «мати» відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гайтота Ірина Миколаївна, до Служби у справах дітей Полтавської районної державної військової адміністрації, Служби у справах дітей Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Служби у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради про скасування усиновлення задоволено.
Скасовано усиновлення неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинене на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 серпня 2008 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як матері дитини.
Внесено зміни до актового запису про народження дитини за № 09 від 23.06.2008 року, складеного Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції, виключивши в графі «відомості про матір» інформацію про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Передано неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виховання органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради для подальшого влаштування.
Не погодившись з зазначеним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтава ради. Просив скасувати рішення суду в частині передачі неповнолітньої ОСОБА_3 на виховання органу опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради для подальшого влаштування. В іншій частині просить рішення суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Так, усиновлення скасовано за позовом матері дитини ОСОБА_1 відносно неї. При цьому, судом не досліджувалася думка батька ОСОБА_1 щодо передачі йому дитини.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Гайтота І.М. посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Згідно частини 1 статі 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду оскаржується лише в частині передачі неповнолітньої ОСОБА_3 на виховання органу опіки та піклування, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду правильності рішення суду в іншій частині.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.08.2008 року по справі № 2о-240/2008 була задоволена заява ОСОБА_1 , ОСОБА_1 про усиновлення малолітньої ОСОБА_4 . Вирішено змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прізвище дитини « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », ім'я « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » по батькові « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », дату народження « ІНФОРМАЦІЯ_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та змінивши відповідно дату реєстрації народження, батьком дитини записати ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_1 (а.с. 6). На підставі вказаного рішення Октябрським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції були внесені відповідні зміни до актового запису та видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 22.08.2008 року (а.с. 17).
Відповідно до характеристики ОСОБА_3 з Новоселівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Новосельської сільської ради Полтавського району Полтавської області остання навчається в Новоселівській ЗОШ І-ІІІ ступенів з п'ятого класу. Зарекомендувала себе здібною ученицею, але навчається не в повну міру своїх сил. Під час виконання завдань потребує додаткових інструкцій і допомоги. Має довільну пам'ять. Виявляє творче мислення. Під час уроків не уважна, часто відволікається. Має схильність до предметів гуманітарного циклу. Ставлення до навчання поверхове, інтерес проявляє вибірково, не до всіх предметів. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Активна учасниця класних та шкільних виховних заходів. Нерідко спостерігаються досить значні зміни працездатності, а саме підвищена виснажливість. Швидко втомлюється від навчального навантаження. Чутливо реагує на зауваження вчителів. Часто можна спостерігати знижену контактність з однолітками, замкнутість, незвичайні інтереси та безглузді вчинки. Досить помітним є байдуже ставлення до зовнішності, відсутність естетичної основи, до манер поведінки. Під час спілкування використовує малий словниковий запас, що заважає їй висловити думку. На протязі останніх двох тижнів спостерігається збудженість, імпульсивність та агресивність у поведінці та вчинках не мотивований сміх під час уроків. В присутності педагогів дозволяє собі вживати слова нецензурної лексики. Втратила інтерес до спілкування з однолітками, обирає друзів серед дітей молодшого віку. Мати систематично цікавиться навчанням дитини і відповідально ставиться до її виховання (а.с. 9).
Відповідно до Характеристики учениці Державного професійно-технічного навчального закладу «Полтавське вище професійне училище ім. А.О.Чепіги» ОСОБА_3 , 2007 року народження, навчається в закладі освіти з 31 жовтня 2022 року за спеціальністю «кухар-кондитер». За час навчання в училищі зарекомендувала себе як недостатньо старанна учениця. Має посередні здібності до засвоєння навчального матеріалу. Пам'ять розвинена слабко короткочасна. Увага- нестійка, мимовільна. До уроків не готується. Не проявляє інтересу до навчання. Заявляє про негативне ставлення до обраної професії. Мовлення розвинене добре. Мова виразна. Але навички чіткого і логічного формулювання думок не розвинені. Уміння логічно мислити, аналізувати, робити правильні висновки демонструє епізодично. Правила учнівської дисципліни періодично свідомо ігнорує (запізнення на заняття, пропуски занять, відсутність участі в роботі на уроці, ігнорування зауважень та вказівок педагогів). Причини такої поведінки пояснити відмовляється. Переважають такі риси характеру: відлюдкуватість, байдужість, імпульсивність, хитрість. Друзів у групі не має. Контакт із однолітками підтримувати не уміє. Рідко ініціює спілкування зі старшими, але за потреби уміє підтримати розмову. Якщо вважає, що її інтереси порушено, Амелія легко виявляє вербальну агресію у бік старших чи однолітків. Інколи демонструє роздратування та агресію без видимої причини. Мали місце випадки дрібних крадіжок у групі, підозра за які лягала на Амелію, в деяких випадках визнавала провину. У громадському житті групи ініціативи не виявляє, потребує постійного додаткового спонукання та контролю у щоденній роботі. До праці ставиться негативно. Навички самообслуговування розвинуті недостатньо. Мати цікавиться справами Амелії у закладі освіти, але достатньо виховного впливу не має (а.с. 12).
ОСОБА_3 неодноразово проходила лікування в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради». Відповідно до Довідки від 15 липня 2021 року за № 38.1-21/1718 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», ОСОБА_3 перебувала на лікуванні в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» з 01 червня 2021 року по 25 червня 2021 року з діагнозом змішані розлади поведінки та емоцій (а.с. 10). Відповідно до Довідки від 31 січня 2022 року № 38.1-21/228 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавалась психіатрична допомога у Відокремленому підрозділі Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1, а саме перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги» в період з 07 жовтня 2021 року по 04 листопада 2021 року з діагнозом змішані розлади поведінки та емоцій (а.с. 11). Відповідно до Довідки КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» ОСОБА_3 , знаходилася на стаціонарному обстеженні та лікуванні в Полтавській обласній клінічній психіатричній лікарні ім. О.Ф. Мальцева з 03 жовтня 2022 року по 02 листопада 2022 року (а.с. 13). Відповідно до Довідки від 21 червня 2024 року за № 3987/32.1-15 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», ОСОБА_3 з 2016 року спостерігається у дитячого лікаря-психіатра Відокремленого підрозділу Обласна консультативна психоневрологічна поліклініка зі стаціонаром № 1, з діагнозом змішані розлади поведінки та емоцій. Знаходилася 7 разів на стаціонарному лікуванні в дитячому відділенні КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги ПОР» (а.с. 14). Відповідно до Довідки від 21 червня 2023 року за № 38.1-21/2042 КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», ОСОБА_3 неодноразово перебувала на лікуванні в дитячому відділенні КП «ОЗНДП ПОР», останній раз з 28.03.2023 року по 21 квітня 2023 року з діагнозом змішані розлади поведінки та емоцій (а.с. 16).
Дитина має інвалідність, відповідно до Посвідчення № НОМЕР_2 виданого Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві раді від 11 серпня 2020 року (а.с. 18).
Відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2024 року по справі № 552/2017/24 визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП та застосовано заходи впливу у вигляді попередження (а.с. 15).
Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради № 317 від 24 грудня 2024 року, доцільно скасувати усиновлення ОСОБА_1 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 76-77).
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до змісту статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно із статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.
Відповідно до частини першої, четвертої статті 14 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ратифіковано Законом № 3017-VІ (3017-17) від 15 лютого 2011 року із застереженням та заявою) усиновлення може бути скасовано або визнано недійсним лише за рішенням компетентного органу. Найвищі інтереси дитини завжди мають перевагу. Усиновлення може бути скасовано до досягнення дитиною повноліття лише на підставі серйозних обставин, передбачених законом.
Питання щодо усиновлення врегульовані Главою 18 Сімейного кодексу України (далі - СК України) «Усиновлення».
Так, статтею 207 СК України встановлено, що усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Відповідно до частин третьої - п'ятої статті 232 СК України, з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін (частина перша статті 233 СК України).
Отже, в контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов'язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.
Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 204/586/20, від 15 квітня 2022 року у справі № 343/1092/20, від 18 квітня 2025 року у справі № 127/37017/23.
У частині першій статті 238 СК України визначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов'язків.
Стаття 239 СК України встановлює наслідки скасування усиновлення. Відповідно до частини 3 вказаної статі у разі скасування усиновлення дитина передається за бажанням батьків або інших родичів їм, а якщо це неможливо, - вона передається на опікування органові опіки та піклування.
Аналізуючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що оскаржуваним рішенням скасовано усиновлення тільки відносно матері - ОСОБА_1 , а не повністю. Тобто за усиновлювачем ОСОБА_1 зберігаються всі права та обов'язки батька ОСОБА_3 .
Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
За вказаних обставин, суд першої інстанції передаючи неповнолітню ОСОБА_3 органу опіки та піклування формально підійшов до розгляду справи, не забезпечивши захист дитини на збереження сімейних зав'язків з батьком, не вжив заходів для залучення батька до розгляду справи та не дослідив можливість передачі неповнолітньої ОСОБА_1 .
Колегією суддів в ході розгляду справи встановлено, що батько ОСОБА_1 , після винесення оскаржуваного рішення, також звернувся до суду з позовом про скасування усиновлення. Вказана справа перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що після розлучення дочка проживала з матір'ю, та враховуючи подачу ним позову про скасування усиновлення він не має наміру забирати ОСОБА_3 до себе та займатися її виховання.
Аналізуючи встановлені обставини справи, враховуючи небажання батька займатися вихованням доньки, наявність на розгляді у суду його позову про скасування усиновлення, колегія суддів приходить до висновку, що в найкращих інтересах дитини буде її передача на виховання органу опіки та піклування.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому ЦПК України містить вичерпний перелік порушень норм процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду.
Вказані у постанові порушення норм процесуального права не відносяться до обов'язкових підстав скасування рішення суду визначених частино 3 статті 376 ЦПК України та не призвели до неправильного вирішення спору.
За вказаних обставин, враховуючи позицію батька ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради - залишити без змін.
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 29 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текс постанови виготовлено 23 вересня 2025 року
Головуючий О.В. Чумак
Судді О.І. Обідіна
Л.І. Пилипчук