печерський районний суд міста києва
Справа № 757/43234/25-к
пр. 1-кс-36508/25
23 вересня 2025 рокуслідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42025113330000037 від 08.07.2025, -
05.09.2025 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України капітана поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, у кримінальному провадженні № 42025113330000037 від 08.07.2025, згідно вимог якого просить суд накласти арешт на майно вилучене в ході затримання, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , а саме:
- грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серіями та номерами - FC00611508A у кількості 1 шт., КВ11153133D у кількості 1 шт., КВ14859854М у кількості 68 шт., які поміщено до спеціального пакету № ICR0011312;
- мобільний телефон «Samsung S21 FE» 5G Galaxy, моделі SM - G990BDS, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету № GSU1013140;
- рюкзак чорного кольору з особистими речами ОСОБА_4 , який поміщено до спеціального пакету № PSP4342328.
Мотивуючи подане клопотання, слідчий вказує, що ОСОБА_4 з метою реалізації злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, у невстановлений на даний час досудовим розслідуванням дату та час створив у месенджері «Telegram» у мережі Інтернет групу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », використовуючи при цьому профіль із назвою « ОСОБА_5 », який був зареєстрований 19.01.2025.
Після цього, ОСОБА_4 , 26.06.2025 о 21:58 годині у месенджері «Telegram» у мережі Інтернет, використовуючи профіль із назвою « ОСОБА_5 » розпочав листування із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , який використовував абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_5 та запропонував останньому три способи незаконного перетину державного кордону, вартість яких визначив 2000, 7000 та 9000 доларів США.
В подальшому в ході листування у месенджері «Telegram» у мережі Інтернет між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було досягнуто згоди та обрано спосіб незаконного перетину державного кордону, вартістю 7000 доларів США, тим самим ОСОБА_4 підшукав особу, яка бажає незаконно перетнути державний кордон України, з яким завчасно обумовив порядок незаконного переправлення через державний кордон України, за що ОСОБА_4 повинен отримати грошову винагороду в розмірі 7 000 доларів США.
Після цього, з метою реалізації свого злочинного умислу, за допомогою месенджера «Telegram» у мережі Інтернет ОСОБА_4 домовився з ОСОБА_6 про особисту зустріч за адресою: м. Одеса, вул. Марзліївська, 2, біля парку «Шевченка», задля роз'яснення свого злочинного плану щодо організації незаконного переправлення останнього через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою з наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами з корисливих мотивів.
В подальшому, 01.09.2025 близько 23:15 години ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6 за адресою: м. Одеса, вул. Марзліївська, 2, біля парку «Шевченка» та реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами, які сприяли вчиненню злочину, шляхом розробки плану, а також визначення місця та часу, здійснив організацію пішого незаконного переправлення через державний кордон України поза пунктом пропуску «Паланка», що знаходиться в напрямку Республіки Молдова громадянина України ОСОБА_6 , за що отримав від останнього грошові кошти в розмірі 7000 доларів США, що в перерахунку у Національну валюту згідно курсу Національного банку України становить 289605 грн. 40 коп., які були передані у тому ж місці особисто з рук у руки 01.09.2025 о 23:19 годині.
Після цього, протиправні дії ОСОБА_4 щодо незаконного переправлення ОСОБА_6 припинено, а ОСОБА_4 затримано в порядку вимог ст. 208 КПК України.
01.09.2025 о 23 год. 20 хв, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 2, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, в ході затримання підозрюваного ОСОБА_4 , із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України було проведено обшук затриманої особи під час якого було виявлено та вилучено наступні речі:
- грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серіями та номерами - FC00611508A у кількості 1 шт., КВ11153133D у кількості 1 шт., КВ14859854М у кількості 68 шт., які поміщено до спеціального пакету № ICR0011312;
- мобільний телефон «Samsung S21 FE» 5G Galaxy, моделі SM - G990BDS, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету № GSU1013140;
- рюкзак чорного кольору з особистими речами ОСОБА_4 , який поміщено до спеціального пакету № PSP4342328.
02.09.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання зазначених речей речовими доказами.
02.09.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Слідчий вказує, що враховуючи викладене, є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.
Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання без фіксації технічними засобами, вимоги клопотання підтримав.
Підозрюваний/вололець майна в судове засідання не з'явився про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не надійшло.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025113330000037 від 08.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
01.09.2025 о 23 год. 20 хв, за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 2, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Так, в ході затримання підозрюваного ОСОБА_4 , із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 КПК України було проведено обшук затриманої особи під час якого було виявлено та вилучено наступні речі:
- грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серіями та номерами - FC00611508A у кількості 1 шт., КВ11153133D у кількості 1 шт., КВ14859854М у кількості 68 шт., які поміщено до спеціального пакету № ICR0011312;
- мобільний телефон «Samsung S21 FE» 5G Galaxy, моделі SM - G990BDS, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету № GSU1013140;
- рюкзак чорного кольору з особистими речами ОСОБА_4 , який поміщено до спеціального пакету № PSP4342328.
02.09.2025 слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання зазначених речей речовими доказами.
02.09.2025 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Абзацом 1 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Судовим розглядом встановлено, що затримання, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, було здійснено 01.09.2025, а з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна слідчий звернувся до суду 02.09.2025, що підверджується вхідним штампом Печерського районного суду м. Києва та вказує на дотримання строків на звернення до суду з даним клопотанням.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Одночасно, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42025113330000037 від 08.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає за доцільне, для ефективного розслідування з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майно.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене в ході затримання, яке належить підозрюваному ОСОБА_4 , а саме:
- грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серіями та номерами - FC00611508A у кількості 1 шт., КВ11153133D у кількості 1 шт., КВ14859854М у кількості 68 шт., які поміщено до спеціального пакету № ICR0011312;
- мобільний телефон «Samsung S21 FE» 5G Galaxy, моделі SM - G990BDS, серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , в якому міститься сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_4 , який поміщено до спеціального пакету № GSU1013140;
- рюкзак чорного кольору з особистими речами ОСОБА_4 , який поміщено до спеціального пакету № PSP4342328.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7