22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №340/5852/24
адміністративне провадження №К/990/36712/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року
у справі №340/5852/24
за позовом ОСОБА_1
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, Державної судової адміністрації України
про визнання бездіяльності і дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_3 , позивач, скаржник) звернулася до суду першої інстанції з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (далі - ТУ ДСА в Кіровоградській області, відповідач - 1), Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України, відповідач - 2), в якому просила суд:
- визнати протиправними бездіяльності ДСА України стосовно фінансування виплати ТУ ДСА в Кіровоградській області суддівської винагороди шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році грн і застосування збільшення посадового окладу на регіональний коефіцієнт 1,1;
- визнати протиправними дій ТУ ДСА в Кіровоградській області стосовно нарахування суддівської винагороди шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році і без застосування збільшення посадового окладу на регіональний коефіцієнт 1,1.
- зобов'язати ДСА України забезпечити ТУ ДСА в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати їй коштів у належному розмірі;
- зобов'язати ТУ ДСА в Кіровоградській області перерахувати суддівську винагороду за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року шляхом обчислення посадового окладу з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2481 грн у 2022 році, 2684 грн у 2023 році, 3028 грн у 2024 році і застосування збільшення посадового окладу на регіональний коефіцієнт 1,1 та виплатити заборгованість.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність ДСА України стосовно забезпечення ТУ ДСА в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати у належному розмірі суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року. Зобов'язано ДСА України забезпечити ТУ ДСА в Кіровоградській області бюджетними асигнуваннями для виплати у належному розмірі суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_3 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року, врахувавши правовий висновок суду. Визнано протиправними дії ТУ ДСА в Кіровоградській області стосовно нарахування і виплати суддівської винагороди судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року. Зобов'язано ТУ ДСА в Кіровоградській області перерахувати суддівську винагороду судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_1 , яка відряджена до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, за період з 17 червня 2022 року по 30 червня 2024 року, збільшивши посадовий оклад на регіональний коефіцієнт 1,1, і виплатити заборгованість. В іншій частині вимог позивача судом відмовлено.
Не погоджуючись із такими судовим рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доводи касаційної скарги викладені у спосіб, який унеможливлює встановити по якій саме підставі оскаржується судові рішення в касаційному порядку.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 2) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищенаведене, Верховний Суду вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху для надання можливості скаржнику належним чином обґрунтувати наявність підстав касаційного оскарження судових рішень.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог.
Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 січня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року у справі №340/5852/24 - залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання до Суду:
- уточненої касаційної скарги, в якій обґрунтувати наявність передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, підстав касаційного оскарження судових рішень.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду