22 вересня 2025 року
м. Київ
справа №320/19843/23
адміністративне провадження №К/990/32999/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білак М.В. від розгляду справи №320/19843/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року визнано заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаля Михайла Івановича, Бужак Наталії Петрівни, Файдюка Віталія Васильовича необґрунтованим.
Передано справу №320/19843/23 для вирішення питання про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаля Михайла Івановича, Бужак Наталії Петрівни, Файдюка Віталія Васильовича, суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Кобаля Михайла Івановича, Бужак Наталії Петрівни, Файдюка Віталія Васильовича від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку.
27 травня 2025 року о 09:45 год на електронну пошту суду надійшла заява позивача про уточнення дати подання апеляційної скарги та виправлення відомостей в ухвалі суду від 15 квітня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року.
Не погодившись із зазначеною ухвалою апеляційного суду, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень.
04 серпня 2025 року Верховним Судом зареєстровано повторну касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №320/19843/23, яка подана на електронну пошту суду. Заявник просить: відкрити касаційне провадження за цією касаційною скаргою; повідомити заявника про дату, час та місце судового засідання; скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №320/19843/23; ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву від 26 травня 2025 року про виправлення описки в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, замінивши дату подання апеляційної скарги з « 4 жовтня 2024 року» на «3 жовтня 2024 року».
Ухвалою Верховного Суду від 19 серпня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №320/19843/23 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, передбачених частиною третьою статті 332 КАС України, у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
01 вересня 2025 року Верховним Судом зареєстровано заяву позивача про поновлення строку, яка надіслана на електронну пошту Верховного Суду.
Також 01 вересня 2025 року Верховним Судом зареєстровано заяву позивача, яка надіслана на електронну пошту Верховного Суду, про відвід судді Білак М.В. від розгляду справи №320/19843/23.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, а саме у зв'язку з перебуванням судді Мацедонської В.Е. у період з 20 серпня 2025 року по 19 вересня 2025 року у відпустці (наказ від 30 липня 2025 року №3631/0/5-25), ухвала постановляється 22 вересня 2025 року.
В обґрунтування заяви про відвід судді Білак М.В. позивач зазначає, що у провадженні Верховного Суду перебуває касаційна скарга у справі №320/19843/23. 15 червня 2025 року заявником було подано письмову заяву щодо процедури визначення складу суду. На день подання цієї заяви минув значний строк, однак станом на 01 вересня 2025 року жодної ухвали Верховного Суду за результатами її розгляду не існує, що підтверджується відсутністю відповідного процесуального рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень та у матеріалах справи. Відповідно до статті 167 КАС України суд, отримавши заяву учасника процесу, зобов'язаний або: прийняти її до розгляду й вирішити питання по суті; або у разі недоліків - повернути заявнику ухвалу без розгляду. Вважає, що суддя Білак М.В. не здійснила жодної з передбачених процесуальних дій: заява не була ані розглянута, ані повернута. У цьому випадку саме процесуальна поведінка судді - свідоме невчинення передбачених законом дій стосовно поданої заяви - породжує у заявника обґрунтований сумнів у тому, що суддя зможе неупереджено та об'єктивно розглянути інші процесуальні документи у справі. Саме цей факт - відмова судді слідувати встановленій законом процедурі - є ключовою підставою для відводу. З точки зору об'єктивного спостерігача, суддя, який вибірково ігнорує процесуальні документи однієї зі сторін, демонструє поведінку, несумісну з принципом рівності сторін перед законом і судом (статті 8 КАС України). Вважає, що повна відсутність процесуальної реакції судді Білак М.В. на подану в установленому порядку заяву є тією «іншою обставиною», яка об'єктивно викликає сумніви у її неупередженості та здатності об'єктивно розглядати дану справу з дотриманням вимог КАС України. Разом з цим, заявник наголошує, що ця заява не стверджує про особисту зацікавленість судді в результаті справи чи незгоди з будь-яким судовим рішенням. Підставою для відводу є виключно обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Білак М.В., спричинені недотриманням суддею правил статті 167 КАС України та неналежним виконанням обов'язків судді-доповідача. Наявність такого сумніву та звернення із відповідною заявою, підкреслене конкретним фактом - у даному випадку відсутністю процесуальної реакції на заяву від 15 червня 2025 року - і становить достатню підставу для розгляду питання про відвід у порядку, передбаченому КАС України. На підставі пункту 4 частини першої статті 36 КАС України просить задовольнити заяву про відвід судді Білак М.В. від розгляду справи №320/19843/23. Передати справу №320/19843/23 для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому КАС України.
Перевіривши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білак М.В., Суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від зазначених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
Метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з метою запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно із законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного законодавства не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права та врахувати принципи, сформульовані у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Білух проти України», заява №33949/02, п. 49; Fey v. Austria, заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п.п. 42-43, Pullar v. United Kingdom, заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Проаналізувавши аргументи заявника, які зазначені ним в обґрунтування поданої заяви про відвід, Суд наголошує на їх безпідставності на необґрунтованості.
Не можуть бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
12 червня 2025 року Верховним Судом зареєстровано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №320/19843/23, яка подана на електронну пошту суду (касаційне провадження №К/990/24491/25).
26 червня 2025 року Верховним Судом зареєстровано заяву ОСОБА_1 від 15 червня 2025 року щодо процедури визначення складу суду як додатковий документ на №К/990/24491/25-Д3, яка була подана на електронну пошту суду.
Суддею Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Білак М.В. через автоматизовану систему діловодства Верховного Суду «ДОК ПРОФ» було подано службову записку №441/0/64-25 від 19 червня 2025 року на ім'я заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівнику секретаріату Касаційного адміністративного суду Богданюк Н.Л., у якій передано заяву ОСОБА_1 , зареєстровану в автоматизованій системі документообігу суду 16 червня 2025 року як додатковий документ на №К/990/24491/25-Д3, до служби розгляду звернень та надання інформації (на правах відділу) для надання відповіді заявнику. У службовій записці суддею було зазначено, що порушені у заяві позивача питання не можуть бути вирішені суддею-доповідачем у процесуальному порядку в межах розгляду касаційної скарги позивача.
Листом від 21 липня 2025 року №1219/0/58/25 позивачу надано відповідь на заяву від 15 червня 2025 року (вхідний №410/0/65-25 від 23 червня 2025 року) щодо процедури визначення складу суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2025 року у справі №320/19843/23 за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку повернуто особі, яка її подала.
За вказаних обставин, Суд вважає, що посилань на обставини, які за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями виключають участь судді Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Білак М.В. у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України заява про відвід не містить.
Мотиви, наведені у заяві про відвід судді, не є чинником, який може свідчити про упередженість та необ'єктивність судді та не можуть слугувати підставою для відводу судді Білак М.В. від розгляду цієї справи.
Таким чином, доводи заявника не підтверджують наявності обґрунтованих сумнівів у неупередженості або необ'єктивності судді.
Оскільки доводи заяви про відвід суддів ґрунтуються виключно на припущеннях, не підтверджених жодними доказами, заява про відвід судді Білак М.В. є необґрунтованою. А ті обставини, на які вказує скаржник та які пов'язані, зокрема, із відсутністю процесуальної реакції на заяву від 15 червня 2025 року зумовлені неможливістю вчиненням процесуальних дій щодо порушених у заяві питань в межах розгляду касаційної скарги (касаційне провадження №К/990/24491/25).
Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 167, 243, 248 КАС України,
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду Білак М.В. визнати необґрунтованою.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Білак М.В. від розгляду справи №320/19843/23 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко