22 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/517/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025
та ухвалу Господарського Суду Хмельницької області від 23.06.2025
у справі № 924/517/24
за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріта»
У межах №924/517/24 справи арбітражним керуючим Козирицьким А.С. - ліквідатором у справі №924/106/24 про банкрутство приватного підприємства «Асгард-ТК» подано заяву (вх. № 05-06/243/25 від 13.02.2025) з грошовими вимогами до боржника в сумі 3 731 309,89 грн разом із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 ліквідатору приватного підприємства «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражному керуючому Козирицькому А.С. відстрочено сплату судового збору за подання заяви із грошовими вимогами у межах справи № 924/517/24 до розгляду заяви по суті.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, боржник ТОВ «Моріта» звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у цій справі та прийняти нову про відмову у наданні ліквідатору ПП «Асгард-ТК» у справі про банкрутство №924/106/24 арбітражному керуючому Козирицькому А.С. відстрочки у сплаті судового збору у справі №924/517/24 до розгляду заяви по суті.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Моріта» на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 задоволено. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі №924/517/24 скасовано. Відмовлено ліквідатору Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражному керуючому у справі про банкрутство №924/106/24 Козирицькому А.С. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору у даній справі до розгляду заяви по суті. Матеріали справи №924/517/24 повернуто до Господарського суду Хмельницької області на стадію вирішення питання про прийняття до розгляду заяви ліквідатора приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького А.С. у справі про банкрутство №924/106/24 з грошовими вимогами до боржника та питання відстрочення сплати судового збору за подання такої заяви.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі № 924/517/24 заяву (вх. № 05-06/243/25 від 13.02.2025) ліквідатора у справі № 924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. з грошовими вимогами до боржника у справі № 924/517/24 Товариства з обмеженою відповідальністю "Моріта" в сумі 3 731 309,89 грн з доданими до неї документами повернуто без розгляду.
04.07.2025, ліквідатор Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражний керуючий Козирицький А.С., не погоджуючись із постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив відстрочити ліквідатору ПП "Асгард-ТК" арбітражному керуючому Козирицькому А.С. сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі № 924/517/24, справу № 924/517/24 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі № 924/517/24 повернуто заявнику.
25.08.2025 ліквідатор Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 та ухвалу Господарського Суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі №924/517/24, в якій він просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025, ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 та ухвалу Господарського Суду Хмельницької області від 23.06.2025 та залишити в силі ухвалу Господарського Суду Хмельницької області від 17.03.2025.
Крім того, скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24 та відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №924/517/24 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи між суддями від 26.08.2025.
З 08.09.2025 по 12.09.2025 та з 15.09.2025 по 19.09.2025 суддя Жуков С.В. перебував у відпустці згідно з наказом В.о. Голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.08.2025 № 2838/0/6-25.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга в частині оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 підлягає поверненню, в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 залишенню без руху, а в частині оскарження ухвали Господарського Суду Хмельницької області від 23.06.2025 - відмові у відкритті касаційного оскарження, з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Разом з тим, ухвала Господарського Суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі №924/517/24 не переглядались в апеляційному порядку, оскільки апеляційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі № 924/517/24 було ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 повернуто скаржнику, а тому ухвала Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі №924/517/24 не може бути предметом касаційного перегляду.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора в частині оскарження ухвали Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі №924/517/24 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
Крім того, скаржником одночасно у касаційній скарзі оскаржується ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 про повернення апеляційної скарги ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 23.06.2025 у справі № 924/517/24.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2-1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»)
Згідно Закону України "Про державний бюджет України" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році складає 3028,00 грн.
Враховуючи викладене, за подання касаційної скарги ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича сума судового збору становить 3028,00 грн.
При цьому, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
Проте матеріали касаційної скарги взагалі не містять доказів сплати судового збору у встановлених нормами Закону України "Про судовий збір" порядку і розмірі. Натомість, у касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до закінчення розгляду справи.
Скаржник в обґрунтування вказаної заяви зазначає, що станом на день подання касаційної скарги ПП «Асгард-ТК» є банкрутом щодо якого відкрита ліквідаційна процедура, кредитором відповідний фонд авансування витрат арбітражного керуючого не створювався та в подальшому було відмовлено в його створенні, банкрут не має будь-якого рухомого та нерухомого майна, має тяжкий майновий стан та фінансову неспроможність сплатити судовий збір, а дії ліквідатора направлені на формування ліквідаційної маси ля задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 16.07.2025, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю;
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Верховний Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).
Оскільки Приватне підприємство "Асгард-ТК" перебуває у судовій процедурі ліквідації, то п. 4 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не може бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. При цьому предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів на рахунку, запровадженням воєнного стану, складністю фінансування, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі №924/517/24, а відтак, у задоволенні необхідно відмовити.
Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, Скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2422,40 грн;
При цьому, суд звертає увагу скаржника на платіжні реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерському районі/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37993783,
- банк отримувача - Казначейство України (ЕАП),
- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007,
- код класифікації доходів бюджету - 22030102,
- найменування податку, збору, платежу - "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
З огляду на викладене, касаційна скарга у цій частині подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 ГПК України.
Щодо оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 суд зазначає таке.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи касаційному порядку, яке має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, про що роз'яснено Конституційним Судом України у рішенні від 25.04.2012 № 11-рп/2012.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ умови прийнятності касаційної скарги за змістом норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справах "Levages Prestations Sevices v. France"; від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomes de la Torre v. Spain").
У рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб".
Відповідно до частини 1 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із частиною першою статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.
При цьому, ухвала Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі № 924/517/24, яка була скасована оскаржуваною постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24, про відстрочення сплати судового збору відсутня у переліку визначеному частиною першою статті 255 ГПК України, а тому й не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції (стаття 255 ГПК України).
Також відсутня в переліку передбаченому пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 17.10.2018 у справі № 750/14127/17 вказала про легітимність встановлення у процесуальному законі переліку деяких ухвал, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду стосовно суті спору. Велика Палата також наголосила, що це є розумним обмеженням, яке має на меті запобігти зловживанням процесуальними правами, які призводять до невиправданих зволікань під час розгляду справи, та забезпечити такий розгляд впродовж розумного строку. Таке обмеження є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись зі скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена, учасник справи може спрогнозувати безперспективність такого оскарження.
Згідно з частиною другою статті 304 ГПК України встановлено, що скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, та оскільки ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 ухвала першої інстанції не була переглянута по суті, а апеляційна скарга на вказану ухвалу була повернута, у зв'язку з порушенням норм процесуального законодавства, то вказана постанова не може бути включена до касаційної скарги на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі №924/517/24.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що, оскільки касаційна скарга подана на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24, якою скасована ухвала Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2025 у справі № 924/517/24 про відстрочення сплати судового збору, яка не підлягає апеляційному оскарженню окремо від основного рішення суду першої інстанції то, враховуючи положення частини другої статті 304 ГПК України, вона підлягає поверненню заявнику.
У зв'язку з викладеним, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24 судом не розглядається.
Керуючись статтями 174, 233, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292, 293, 304 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича в частині оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 у справі №924/517/24 повернути скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №924/517/24 за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича в частині оскарження ухвали Господарського Суду Хмельницької області від 23.06.2025.
3. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича в частині оскарження ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 у справі №924/517/24 залишити без руху.
4. Надати ліквідатору Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
5. Ліквідатору Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу усунути недоліки, встановлені в цій ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа про сплату судового збору на суму 2422,40 грн.
6. Роз'яснити ліквідатору Приватного підприємства «Асгард-ТК» арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік