Ухвала від 22.09.2025 по справі 920/1471/24

УХВАЛА

22 вересня 2025 року

м. Київ

cправа № 920/1471/24(920/1321/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О.- головуючий, Станік С.Р., Козир Т.П.)

та ухвалу Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 (суддя Соп'яненко О.Ю.)

за заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

про заміну сторони її правонаступником

у справі №920/1471/24(920/1321/20)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання"

про стягнення 5679603,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог і хід розгляду справи

1. Рішенням Господарського суду Сумської області від 09.03.2021 у справі №920/1321/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2021, задоволено частково позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) про стягнення з Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" 4330685,24 грн основного боргу основного боргу за договором постачання природного газу №6703/18-КП-29 від 01.11.2018 (далі - Договір), 477671,97 грн пені, 198601,47 грн 3% річних, 119870,27 грн інфляційних втрат, 75102,96 грн збитків за квітень 2019 року, а також 85194,06 грн витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позовних відмовлено.

2. 30.06.2021 господарський суд видав наказ на примусове виконання зазначених рішення та постанови.

3. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.03.2025 відкрито провадження у справі №920/1471/24 про банкрутство Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника.

Стислий зміст заяви

4. Позивач 20.02.2025 подав заяву про заміну сторони її правонаступником (далі - Заява), в якій просив замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 30.06.2021 у справі №920/1321/20 - боржника з АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельня північного промислового вузла".

5. Заяву мотивовано посланням на положення частин 1, 2 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та те, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" є активним користувачем цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 6, який раніше знаходився в користуванні Боржника. Водночас Боржник відступив ТОВ "Котельня північного промислового вузла" право вимоги за зобов'язаннями з оплати фізичними особами за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

6. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.03.2025 передано матеріали справи №920/1321/20 та Заяву для розгляду в межах справи №920/1471/24 про банкрутство Боржника.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

7. Предметом спору в цій справі (підставою для стягнення коштів) є заборгованість за укладеним між Позивачем і Боржником 01.11.2018 Договором, відповідно до пункту 1.2 якого газ, що придбавається за Договором, використовується виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).

8. 30.09.2020 у порядку задоволення вимог іпотекодержателя за іпотечним договором від 07.12.2012 Акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" набуло право власності на нерухоме майно за адресою м. Суми, вул. Ковпака, 6.

9. 04.10.2021 АТ "Перший Український міжнародний банк" (продавець) і АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна №04/10-2021К.

10. 04.10.2021 за АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта 33873059101, що підтверджується витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 278024047.

11. За договором про відступлення права вимоги №8/2100036 від 29.11.2021 (далі - Договір відступлення) АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (первісний кредитор) відступило ТОВ "Котельня північного промислового вузла" (новий кредитор) право вимоги у фізичних осіб, що проживають у м. Суми, (боржники) грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, надані АТ "Сумське НВО" (виконавець) боржникам, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат (пункт 1.1 Договору відступлення).

12. ТОВ "Котельня північного промислового вузла" одержало право вимагати від боржників належного виконання обов'язку з оплати грошових коштів за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії за основними договорами на загальну суму 46445755,47 грн (пункт 1.2 Договору відступлення).

13. 04.07.2022 АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг" (продавець) та ТОВ "Котельня північного промислового вузла" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна - 97/100 часток будівель та споруд майнового комплексу котельні Північного промвузла, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В.

14. 04.07.2022 за ТОВ "Котельня північного промислового вузла" зареєстровано право власності на відповідне нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта 33873059101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу 304164354.

15. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 04.07.2022 зареєстровано право оренди земельної ділянки (на якій розташований цілісний майновий комплекс) на підставі договору оренди земельної ділянки.

16. За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником ТОВ "Котельня північного промислового вузла" є АТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання - Інжиніринг", кінцевим бенефіціарним власником - ОСОБА_1 . А засновниками Боржника є акціонери у кількості 36193 особи, кінцевим бенефіціарним власником є ОСОБА_1 .

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

17. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 06.05.2025, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025, у задоволенні Заяви відмовлено.

18. Судові рішення мотивовано посиланням на ненадання Позивачем доказів того, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" фактично стало правонаступником за кожною із заявлених у цій справі позовних вимог та в конкретних сумах відповідно до приписів статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та статей 513, 520 Цивільного кодексу України, визнання новим власником цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії відповідних боргових зобов'язань, отримання (прийняття) їх за відповідними договорами відступлення права вимоги. При цьому господарські суди виходили з того, що кінцевий бенефіціарний власник Боржника і ТОВ "Котельня північного промислового вузла" ОСОБА_1 не має прямого вирішального впливу.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

19. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, направити справу з розгляду Заяви на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

20. Касаційну скаргу подано з підстав порушення господарськими судами попередніх інстанцій статей 74, 236 Господарського процесуального кодексу України, та неправильного застосування частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", зокрема, внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07.06.2023 у справі №640/7864/21, від 20.01.2022 у справі №908/3459/19, від 26.02.2025 у справі №909/786/23.

21. Позивач звертає увагу на те, що передбачений частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" перелік підстав для виникнення права користування цілісним майновим комплексом з вироблення теплової енергії не є вичерпним та не обмежується вказаними видами договорів (оренда, концесія, управління тощо), про що свідчить вживання законодавцем сполучника "тощо". Водночас Конституційний Суд України в абзаці 1 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 09.11.2011 №14-рп/2011 зазначив, що зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

22. У зв'язку з наведеним Позивач наголошує, що на підставі частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" правонаступництво за борговими зобов'язаннями виникає в обов'язковому порядку безпосередньо на підставі зазначеної норми Закону, незалежно від згоди нового суб'єкта господарювання, який користується цілісним майновим комплексом з виробництва теплової енергії.

23. На переконання Позивача, ТОВ "Котельня північного промислового вузла" наразі є не лише власником, а й активним користувачем відповідного цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, який попередньо знаходився в користуванні Боржника, тому є правонаступником спірних у цій справі зобов'язань.

24. При цьому Позивач вважає релевантними щодо правовідносин у цій справі висновки Верховного Суду, викладені саме в постановах від 20.01.2022 у справі №908/3459/19, від 26.02.2025 у справі №909/786/23, оскільки Боржник і ТОВ "Котельня північного промислового вузла" пов'язані з одним кінцевим власником. Натомість у постановах Верховного Суду в справах №910/5082/18, №910/7715/18, №910/5095/18, №910/5080/18, на відміну від цієї справи, вирішувалось питання заміни боржника з суб'єкта господарювання приватної форми власності на суб'єкта господарювання комунальної форми власності, які не пов'язані між собою єдиним бенефіціаром.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

25. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу в установлений судом термін не надали.

Підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

26. Вивчивши матеріали касаційної скарги, предмет та підстави позову, фактичні обставини, які формують зміст спірних правовідносин, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне передати справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з огляду на таке.

27. Предметом касаційного перегляду в цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права та правильності застосування ними норм матеріального права під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) правонаступником відповідно до положень частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", яка регулює умови зміни права власності та особливості правонаступництва зобов'язань у сфері теплопостачання.

28. Відповідно до положень зазначеної норми Закону в разі, якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним) (частина 3).

29. Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, відмовляючи в задоволенні Заяви, господарські суди першої та апеляційної інстанцій, зокрема, послались на відсутність у матеріалах справи первинних документів (відповідних договорів), які б підтверджували факт вибуття особи Боржника з матеріального правовідношення та перехід його прав і обов'язків до ТОВ "Котельня північного промислового вузла" відповідно до приписів статей 513, 520, 521 Цивільного кодексу України.

30. Також господарські суди дійшли висновку, що Позивач при зверненні зі Заявою не надав доказів того, що ТОВ "Котельня північного промислового вузла" фактично стало правонаступником за кожною із заявлених позовних вимог у цій справі та в конкретних сумах відповідно до приписів статті 22 Закону України "Про теплопостачання" та статей 520, 513 Цивільного кодексу України, що ці боргові зобов'язання були визнані новим власником цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, отримані (прийняті) за відповідними договорами відступлення права вимоги та обліковуються у його бухгалтерському обліку відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

31. При цьому господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з такого:

- процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідне підтвердження факту вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

- у контексті наведеного, слід врахувати, що приписами Закону України "Про теплопостачання", зокрема статтею 22, не передбачено спеціального (особливого) порядку переходу окремих зобов'язань від однієї юридичної особи до іншої, а відтак на такі правовідносини розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальний порядок заміни сторони / боржника у зобов'язанні.

- так, відповідно до статей 520, 521 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника визначається відповідно до положень статті 513 Цивільного кодексу України (у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання).

- суд враховує, що частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не передбачено іншого способу переходу прав та обов'язків у матеріальному правонаступництві, ніж шляхом укладення відповідного правочину з переведення боргу за погодженням з кредитором, які є загальними при регулюванні сингулярного правонаступництва окремих прав та обов'язків між юридичними особами та урегульовані Цивільним кодексом України.

32. Подібні за змістом правові висновки викладено, зокрема, в пунктах 6.4, 6.5 постанови Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №904/3870/23, на яку послались господарські суди в оскаржуваних судових рішеннях.

33. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне під час розгляду цієї справи відступити від наведеної правової позиції шляхом її уточнення з огляду на таке.

34. Аналіз частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання", зокрема використання конструкції "стає правонаступником", надає підстави для висновку, що законодавець передбачив у разі настання передбачених указаною нормою обставин безпосереднє набуття суб'єктом господарювання, якому надано в користування тощо цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, правового статусу правонаступника за відповідними борговими зобов'язаннями попереднього користувача (володільця) такого майна. При цьому за змістом вказаної норми перехід зазначених зобов'язань не обумовлений необхідністю вчинення учасниками певних додаткових дій (укладення договорів відступлення, надання згоди, визнання боргових зобов'язань новим користувачем (володільцем) відповідного майна та / або кредитором тощо).

35. Згідно з Пояснювальною запискою до проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 22 Закону України "Про теплопостачання" щодо передачі майна, що використовується для вироблення теплової енергії (об'єктів теплопостачання)" необхідність внесення відповідних змін до Закону зумовлена наявною практикою передачі об'єктів теплопостачання, у тому числі на підставі рішень органів місцевого самоврядування, від одного суб'єкта господарювання до іншого без визначення правонаступника боргів. Як правило, борги залишаються у попереднього користувача цим майном, у якого відсутні будь-які активи для погашення заборгованості перед постачальником природного газу. Новий користувач укладає договір на постачання природного газу, "напрацьовує" борги і майно знову передається іншому суб'єкту. В результаті таких рішень (щодо передачі майна) ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишається з боргами попереднього суб'єкта господарювання та обов'язком укласти договір на постачання природного газу з новим суб'єктом господарювання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення споживачів природним газом", враховуючи положення антимонопольного законодавства.

36. Метою внесення відповідних змін (зокрема доповнення статті 22 Закону України "Про теплопостачання" частиною третьою) є встановлення того, що в разі припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, діяльність якого пов'язана з постачанням споживачам теплової енергії, передачі теплогенеруючого обладнання на підставі договору оренди, концесії, лізингу, управління тощо орган, який прийняв відповідне рішення, в обов'язковому порядку вирішує питання щодо погашення заборгованості такого суб'єкта перед енерго- та газопостачальниками.

37. З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що сингулярне правонаступництво у відповідному правовідношенні відбувається безпосередньо на підставі акту цивільного законодавства (частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання"), як це передбачено частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України.

38. Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі №640/7864/21, зазначивши у пункті 43 мотивувальної частини, що передбачена частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" норма є імперативною, тобто передбачає правонаступництво нового користувача цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно, в обов'язковому порядку безпосередньо на підставі норми закону, незалежно від згоди суб'єкта господарювання, який набув цілісний майновий комплекс.

39. Верховний Суд у постанові від 26.02.2025 у справі №909/786/23 також зазначив, що вказана норма права передбачає особливий вид правонаступництва за борговими зобов'язаннями суб'єкта господарювання, який раніше використовував цілісний майновий комплекс з вироблення теплової енергії, новим суб'єктом господарювання, який одержав таке майно в користування. З огляду на таке Верховний Суд у зазначеній справі дійшов висновку по те, що вилучення міською радою об'єкта централізованого теплопостачання в одного комунального підприємства та передача цього майна іншому комунальному підприємству тягне за собою правонаступництво нового балансоутримувача за зобов'язаннями попереднього балансоутримувача цього майна, і таке правонаступництво визначається в силу вимог спеціального закону (без зазначення про необхідність вчинення зазначеними суб'єктами господарювання певних правочинів тощо).

40. Погоджуючись із наведеними висновками, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вбачає, що інше тлумачення зазначеної норми Закону призвело б по суті до нівелювання закріплених у ній вимог, адже перехід боргових зобов'язань за спожиті енергоносії до нового користувача (володільця) цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії залежав би виключно від волевиявлення усіх учасників відповідного правовідношення, вираженого в передбаченій статтею 513 Цивільного кодексу України формі.

41. Тобто за відсутності волевиявлення орган, що прийняв рішення про передачу теплогенеруючого обладнання, та новий користувач (володілець) мали би можливість ухилитися від переходу боргових зобов'язань за спожиті енергоносії разом з відповідним цілісним майновим комплексом. З огляду на таке мета частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не була б досягнута, не було б вирішено проблемне питання, яке викликало необхідність доповнення Закону зазначеною нормою. Адже в разі наявності волевиявлення сторін, вираженого у відповідній формі, зміна боржника у зобов'язанні здійснюється відповідно до положень статей 513, 520, 521 Цивільного кодексу України та не потребує наявності спеціальної норми закону.

42. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приймає до уваги те, що правовідносини у справі №909/786/23 (в якій кінцевим власником обох комунальних підприємств є одна особа) не є в повній мірі подібними до правовідносин у справі №904/3870/23 (в якій кінцевими власниками юридичних осіб попереднього та наступного користувачів майна з вироблення теплової енергії були різні особи).

43. Однак необхідно наголосити, що наявність / відсутність правових підстав для застосування положень частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" до певних правовідносин, зважаючи на конкретні обставини щодо особливостей передачі цілісного майнового комплексу з вироблення теплової енергії, суб'єктів користування (володіння тощо) таким майном (зокрема наявності / відсутності в них спільного кінцевого власника) тощо, не може бути підставою для різного розуміння змісту зазначеної норми Закону щодо порядку її застосування, необхідних умов настання встановлених нею правових наслідків.

44. Тобто те, що вказана норма не підлягає застосуванню до правовідносин між певними особами (зважаючи на особливості переходу прав на теплогенеруюче обладнання, наявність між ними взаємозв'язку тощо) та заміна боржника у їх зобов'язанні (в разі сингулярного правонаступництва) може бути здійснена виключено в порядку, передбаченому статтями 513, 520, 521 Цивільного кодексу України, не спростовує того, що частина 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" передбачає спеціальний (особливий) порядок сингулярного правонаступництва (без вчинення окремого правочину з переведення боргу) в тих матеріальних правовідношеннях, які підпадають під регулювання вказаної норми. У цьому контексті варто також зауважити на назву вказаної статті Закону - "Умови зміни права власності та особливості правонаступництва зобов'язань у сфері теплопостачання".

45. Зважаючи на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду під час розгляду цієї справи вважає за необхідно відступити від викладених у постанові Верховного Суду від 26.02.2025 у справі №904/3870/23 висновків про те, що: приписами Закону України "Про теплопостачання", зокрема статтею 22, не передбачено спеціального (особливого) порядку переходу окремих зобов'язань від однієї юридичної особи до іншої, а відтак на такі правовідносини розповсюджується дія норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальний порядок заміни сторони/боржника у зобов'язанні; частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" не передбачено іншого способу переходу прав та обов'язків у матеріальному правонаступництві, ніж шляхом укладення відповідного правочину з переведення боргу за погодженням з кредитором, які є загальними при регулюванні сингулярного правонаступництва окремих прав та обов'язків між юридичними особами та урегульовані Цивільним кодексом України.

46. Згідно з частиною 2 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.

47. Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина 1 статті 303 Господарського процесуального кодексу України).

48. Оскільки Верховний Суд під час розгляду цієї справи вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права (частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання") у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої судової палати Касаційного господарського суду, справа підлягає передачі на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Справу №920/1471/24(920/1321/20) за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 та Господарського суду Сумської області від 06.05.2025 передати на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков