22 вересня 2025 року справа № 580/10440/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Госпітальної ВЛК КНП “Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської МР Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Госпітальної ВЛК КНП “Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської МР Звенигородського району Черкаської області (далі - Госпітальна ВЛК, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову № 2025-0905-1026-4952-0 від 05,09.2025 р. Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕРИГОРОДСЬКА БЛІЛ» щодо встановлення встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_2 військовослужбовця у званні молодший сержант (стрілець-оператор) в/ч № НОМЕР_1 як “придатний до в/с»;
- зобов'язати Госпітальну ВЛК КНП “ЗВЕРИГОРОДСЬКА БЛІЛ» провести переогляд і військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_2 , військовослужбовця у званні молодший сержант (стрілець-оператор) в/ч № НОМЕР_1 з метою визначення правильного ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів проведеної судової експертизи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час виконання бойового розпорядження при захисті Батьківщини 20.12.2024 отримав вогнепальне поранення, проходив лікування, після якого позивача направлено на експертне обстеження ВЛЕ- комісії. Позивач стверджує, що лікування проводилось неякісне, тому стан здоров'я на сьогодні постійно незадовільний, однак незважаючи на це Госпітальна ВЛК визнала позивача придатним до військової служби.
Ухвалою від 22 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До позову позивач додав клопотання, в якому просить призначити судово-медичну експертизу, на розгляд якої поставити такі питання:
- чи відповідав стан здоров'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , висновку військово-лікарської комісії Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕНИГОРОДСЬКА БЛІЛ» № 2025-0905-1026-4952-0 від 05.09,2025 п щодо ступеня придатності (“придатний») ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , до військової служби, викладеної у постанові № 2025-0905-1026-4952-0 від 05.09.2025 р.?;
- чи застосовувався метод індивідуальної оцінки придатності ОСОБА_3 р.н. військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , до військової служби при складанні висновку № 2025-0905-1026-4952-0 від 05.09.2025 р щодо ступеня придатності Віталія Вікторовича 05.01,1990 р.н., військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 до військової служби викладеного у постанові № 2025-0905-1026-4952-0 від 05.09.2025 р.?;
- чи були у Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕНИГОРОДСЬКА БЛІД» в наявності станом на 05.09.2025 р, всі незаперечні дані, що здатність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 до проходження військової служби за станом здоров'я не відновиться у найближчі два місяці?;
- чи були у Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕНИГОРОДСЬКА БЛІЛ» в наявності станом на 05,09.2025 р. підстави для надання ОСОБА_4 р.н., військовослужбовцю в/ч № НОМЕР_1 рекомендацій і заходів реабілітації, або додаткового лікування і обстеження?
Клопотання мотивоване незгодою позивача з постановою Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕНИГОРОДСЬКА БЛІЛ» про ступінь придатності до військової служби.
Під час розгляду заявленого клопотання суд дійшов висновку, що воно не може бути задоволене, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
На підставі частин 2-6 ст. 102 КАС України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Виходячи із змісту ст. 102 КАС України суд зазначає, що призначення судом експертизи є правом, а не обов'язком.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Отже, експертиза - це дослідження на вимогу суду об'єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Тобто, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд має право, однак не зобов'язаний призначити проведення експертизи.
При цьому, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 9 березня 2018 року у справі № 908/464/17.
Так, відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу“ та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, визначення ступеня придатності до військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Позивач звернувся до суду з клопотання про призначення судово-медичної експертизи, оскільки не погоджується з висновком відповідача стосовно придатності його до військової служби.
Разом з цим, суд зазначає, що визначення ступеня придатності до військової служби належить виключно до повноважень Військово-лікарської комісії, та не може бути визначене будь-якою іншою установою.
Суд звертає увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 102, 241, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-медичної експертизи у адміністративній справі № 580/10440/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК