22 вересня 2025 року справа № 580/10440/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Госпітальної ВЛК КНП “Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської МР Звенигородського району Черкаської області про визнання протиправною та скасування постанови і зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Госпітальної ВЛК КНП “Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Звенигородської МР Звенигородського району Черкаської області (далі - Госпітальна ВЛК, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову № 2025-0905-1026-4952-0 від 05,09.2025 р. Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕРИГОРОДСЬКА БЛІЛ» щодо встановлення встановленого рівня придатності до військової служби ОСОБА_2 військовослужбовця у званні молодший сержант (стрілець-оператор) в/ч № НОМЕР_1 як “придатний до в/с»;
- зобов'язати Госпітальну ВЛК КНП “ЗВЕРИГОРОДСЬКА БЛІЛ» провести переогляд і військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_2 , військовослужбовця у званні молодший сержант (стрілець-оператор) в/ч № НОМЕР_1 з метою визначення правильного ступеня його придатності до військової служби з урахуванням результатів проведеної судової експертизи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час виконання бойового розпорядження при захисті Батьківщини 20.12.2024 отримав вогнепальне поранення, проходив лікування, після якого позивача направлено на експертне обстеження ВЛЕ- комісії. Позивач стверджує, що лікування проводилось неякісне, тому стан здоров'я на сьогодні постійно незадовільний, однак незважаючи на це Госпітальна ВЛК визнала позивача придатним до військової служби.
Ухвалою від 22 вересня 2025 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До позовної заяви позивач додав клопотання про витребування доказів:
- № 1, в якому просить витребувати у Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕРИГОРОДСЬКА БЛІЛ» для огляду в судовому засіданні та для експертного дослідження справу (усі медичні документи) щодо огляду стану здоров'я ОСОБА_1 військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 у вересні 2025 року;
- № 2, в якому просить витребувати у військової частини НОМЕР_1 документи щодо стану здоров'я (медична книжка, медична характеристика тощо) військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 ;
- № 3, в якому просить витребувати у Госпітальної ВЛК КНП “ЗВЕРИГОРОДСЬКА БЛІЛ» для огляду в судовому засіданні та залучення до матеріалів справи правовстановлюючі документи, якими визначено повноваження, порядок роботи та склад військово-лікарської комісії (наказ начальника Військово-медичного клінічного центру, Положення про військово-лікарську комісію тощо).
За наслідками розгляду заявлених клопотань суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно частин 1, 2, 4 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Відповідно до частини 1 статті 80 КАС України Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частина друга вказаної статті визначає, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд з'ясував, що у клопотанні № 3 про витребування доказів позивач не зазначив обставин, а до клопотання не додав жодних доказів вжиття ним заходів для отримання вказаних доказів самостійно. Саме лише зазначення у клопотанні про те, що такі документи мають обмежений доступ без надання відповідних доказів не може бути підставою для задоволення такого клопотання.
Щодо клопотань № 1 та № 2 суд зазначає таке.
Позивач обґрунтовує необхідність визнання протиправною та скасування спірної постанови тим, що після отримання поранення отримував неякісне лікування, однак незважаючи на це визнаний придатним до військової служби.
Суд звертає увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.
Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК.
За таких обставин клопотання позивача № 1 та № 2 про витребування доказів не можуть бути задоволені.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 80, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Василь ГАВРИЛЮК