Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 вересня 2025 р. №520/15291/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Приватне підприємство "Національні традиції" , з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000093 від 13.05.2025 року;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000098 від 14.05.2025 року;
- рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000108 від 03.06.2025 року.
В обґрунтування позову зазначено, що підприємство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення та неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
17.06.2025 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від Вінницької митниці, надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень. Представник відповідача зазначив, що невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містили розбіжності, які мали вплив на правильність визначення митної вартості та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем та компанією та SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD, (Постачальник) укладено контракт № SHT20240405.
Між ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» та SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD укладені додаткові угоди до Контракту №б/н від 21.03.2025 року та №б/н від 10.04.2025 року, якими доповнено статтю 3 щодо розширення кола вантажовідправників по Контракту.
Абзацами 1, 2 ст. 1 Контракту визначено, що Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари в асортименті. Покупець зобов'язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору.
Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено, що загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку.
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
Згідно зі ст. 4 Контракту ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США.
Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця». 01.04.2025 року між Приватним підприємством «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» (Комісіонер) і ТОВ «ІРТОС ГРАНД» (Комітент) укладено договір комісії №б/н.
Підпунктом 1.1. пункту 1 Договору комісії визначено, що: «Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені і за рахунок Комітента знаходити за межами митного кордону України, здійснювати придбання і доставку на митну територію України Товар, необхідний Комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, вказаними в заявках, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару.
Відповідно до підпункту 2.10. пункту 2 Договору комісії до обов'язків Комісіонера належить у разі не згоди з визначеною митним органом митною вартістю товарів, оскаржувати відповідні рішення до суду.
12.05.2025 року Позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060006643U6, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 45682,80 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 17.03.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SHT250317-5 від 17.03.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № 143559056622 від 21.03.2025 року; Автотранспортна накладна CMR № 5441 від 07.05.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSFXMPK0 від 07.05.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SHT250317-5 від 17.03.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № SHAOXING20250212/05 від 12.02.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-24/05-2025 від 12.05.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250317-5 від 17.03.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 21.03.2025 року; Внутрішній договір (контракт) комісії № б/н від 01.04.2025 року; Видаткова накладна № SHT250317-5 від 17.03.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № SHT250317-5/7 від 17.03.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № SHAOXING20240318 від 18.03.2024 року (з перекладом); Лист № 04/17-9 від 17.04.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; Лист № 05/02-8 від 02.05.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; Лист № SHT250317-5/1 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № SHT250317-5/2 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);Лист № SHT250317-5/3 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № SHT250317-5/4 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № SHT250317-5/5 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Якісний опис № SHT250317-5/6 від 17.03.2025 року (з перекладом).
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу позивач 13.05.2025 надав письмові пояснення № 13/05/25-16, № 13/05/25-17, № 13/05/25-18, № 13/05/25-19, № 13/05/25-20, № 13/05/25-21, № 13/05/25-22, № 13/05/25-23, № 13/05/25-24, № 13/05/25-25, № 13/05/25-26, № 13/05/25-27, № 13/05/25-28, № 13/05/25-29, № 13/05/25-30.
13.05.2025 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000093 від 13.05.2025 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2, застосовувавши другорядний метод визначення митної вартості.
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: ІМ 40 ДЕ № 25UA401060006813U7, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 538 168,03 гривень.
Також судом встановлено, що 12.05.2025 року Позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію № 25UA401060006640U9, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 41247,65 доларів США, разом із декларацією було подано документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 17.03.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SHT250317-1 від 17.03.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № 143559056649 від 21.03.2025 року; Автотранспортна накладна CMR № 5120 від 07.05.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSFX53K6 від 07.05.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SHT250317-1 від 17.03.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № SHAOXING20250212/01 від 12.02.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-20/05-2025 від 12.05.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250317-1 від 17.03.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 21.03.2025 року; Внутрішній договір (контракт) комісії № б/н від 01.04.2025 року; Видаткова накладна № SHT250317-1 від 17.03.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № SHT250317-1/7 від 17.03.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № SHAOXING20240318 від 18.03.2024 року (з перекладом); Лист № 04/17-1 від 17.04.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; Лист № 04/17-2 від 17.04.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування;18. Лист № SHT250317-1/1 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № SHT250317-1/2 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № SHT250317-1/3 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № SHT250317-1/4 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № SHT250317-1/5 від 17.03.2025 року від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Якісний опис № SHT250317-1/6 від 17.03.2025 року (з перекладом).
На вимогу митного орану 13.05.2025 було проведено огляд товару, про що складений Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу б/н від 13.05.2025 року, яким встановлено відповідність оглянутого товару відомостям, зазначеним у товаросупровідних документах.
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу позивач 13.05.2025 надав письмові пояснення № 13/05/25-46, № 13/05/25-47, № 13/05/25-48 , № 13/05/25-49, № 13/05/25-50, № 13/05/25-51, № 13/05/25-52 , № 13/05/25-53, № 13/05/25-54, № 13/05/25-55, № 13/05/25-56, № 13/05/25-57, № 13/05/25-58,
14.05.2025 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000098 від 14.05.2025 року від 13.05.2025 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000037/2, застосовувавши резервним методом визначення митної вартості.
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: ІМ 40 ДЕ № 25UA401060006814U6, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 487 924,47 гривень.
Також, 02.06.2025 року Позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060007902U4, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.
На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 25609,22 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) № б/н від 07.04.2025 року; Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № SHT250407-2 від 07.04.2025 року; Коносамент (Bill of lading) № 143554753198 від 10.04.2025 року; Автотранспортна накладна CMR № 4192 від 29.05.2025 року; Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSHY38K7 від 29.05.2025 року; Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № SHT250407-2 від 07.04.2025 року; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № SHAOXING20250224/02 від 24.02.2025 року (з перекладом); Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-03/06-2025 від 02.06.2025 року; Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) № SHT250407-2 від 07.04.2025 року (з перекладом); Зовнішньоекономічний договір (контракт) на відшкодувальній основі (крім позначених кодами 4100 або 4104) № SHT20240405 від 05.04.2024 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 10.04.2025 року; Внутрішній договір (контракт) комісії № б/н від 01.04.2025 року; Видаткова накладна № SHT250407-2 від 07.04.2025 року (з перекладом); Відвантажувальна специфікація № SHT250407-2/7 від 07.04.2025 року (з перекладом); Комерційна пропозиція № SHAOXING20240318 від 18.03.2024 року (з перекладом); Лист № 05/19-3 від 19.05.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що страхування вантажу не здійснювалося; Лист № 05/19-4 від 19.05.2025 року з інформацією від ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; Лист № SHT250407-2/1 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); Лист № SHT250407-2/2 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); Лист № SHT250407-2/3 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); Лист № SHT250407-2/4 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); Лист № SHT250407-2/5 від 07.04.2025 року від постачальника про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); Якісний опис № SHT250407-2/6 від 07.04.2025 року (з перекладом).
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
На запит митного органу позивач 03.06.2025 надав письмові пояснення № 03/06/25-1, № 03/06/25-2, № 03/06/25-3, № 03/06/25-4, № 03/06/25-5, № 03/06/25-6 , № 03/06/25-7, № 03/06/25-8, № 03/06/25-9, № 03/06/25-10, № 03/06/25-11, № 03/06/25-12, № 03/06/25-13
03.06.2025 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000108 від 03.06.2025 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000039/2, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів.
Декларантом оформлено товар під гарантію у порядку ч. 7 ст. 55 МК України оформивши товар за митною декларацією: ІМ 40 ДЕ № 25UA401060007972U6 додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 305 922,30 гривень.
Не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості та картками відмови, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення ст. 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Із положень частин 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
За приписами ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За ч. 5 ст. 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 7 травня 2020 року у справі № 1.380.2019.001625.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених статтею 53 МК документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.
Суд вказує, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 815/5274/16, від 05.07.2022 у справі № 804/150/16.
В той же час, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 по справі 809/1469/16, від 04.06.2020 у справі №1.380.2019.001823, від 01.04.2021 у справі № 260/695/19.
Судовим розглядом установлено, що митне оформлення товарів здійснювалось позивачем за основним методом (ціною договору).
Позивачем до митного оформлення подано митну декларацію, а також документи на підтвердження вартості товарів, що поставляються в Україну.
Відповідачем за результатами розгляду митної декларації та документів прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року, № UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року, № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року.
У графі 33 рішення від 13.05.2025 № UA401060/2025/000033/2 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- Статтею 5 контракту від 05.04.2024 SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній;
- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-24/05-2025 від 12.05.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
- Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП " НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
- Згідно частини 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.
Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 06.05.2025 № UA401060/2025/006332, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар. «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє..Загальна максимальна і мінімальна ширина 180 (+/-5)см, загальна максимальна і мінімальна ширина між пругами 175 (+/-10) г/м2.Поверхнева щільність складає 250 (+/-10) г/м2. Виробник SHAOXING HUAQI TEXTILE CO., LTD Торговельна марка немає даних. Країна виробництва CN» з рівнем митної вартості 3,97 USD за кг…».
У графі 33 рішення від 14.05.2025 року № UA401060/2025/000037/2 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
1.) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
- Статтею 5 контракту від 05.04.2024 SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
- наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-20/05-2025 від 12.05.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
- Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
- Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству.
Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 12.05.2025 № UA40160/2025/006609, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Країна виробництва : CN» та складає 3,97 USD за кг.
У графі 33 рішення від 03.06.2025 року № UA401060/2025/000039/2 в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:
Статтею 5 контракту від 05.04.2024 SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
- наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-03/06-2025 від 02.06.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
- Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.
- Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.
- наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству;
Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 12.05.2025 № UA40160/2025/006609, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар «Трикотажне полотно поперечно в'язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Країна виробництва : CN» та складає 3,97 доларів США за 1 кг.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.
Ненадання декларантом повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість, суд, дослідивши документи, подані позивачем до митного оформлення дійшов висновку, що останні містили всі відомості, в підтвердження числових значень складових митної вартості товарів та ціни, що підлягає сплаті за ці товари.
Вартість товару дол. США за м вказана у вже наявних у Відповідача прайс-листах №SHAOXING20250212/05 від 12.02.2025 року, № SHAOXING20250212/01 від 12.02.2025 року, №SHAOXING20250224/02 від 24.02.2025 року. Загальна вартість товару, що відображена в митних деклараціях, підтверджена вже наявними у Відповідача інвойсами № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року.
Інвойсами № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, №SHT250407-2 від 07.04.2025 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару. Додатково це підтверджено також і вже наявними у Відповідача листами постачальника № SHT250317-5/1 від 17.03.2025 року, №SHT250317-1/1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2/1 від 07.04.2025 року, відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Отже, інвойсами № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, №SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами постачальника №SHT250317-5/3 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1/3 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2/3 від 07.04.2025 року.
У відношенні товару, відвантаженого по інвойсах № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, №SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами постачальника №SHT250317-5/4 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1/4 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2/4 від 07.04.2025 року та листами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 05/02-8 від 02.05.2025 року, №04/17-2 від 17.04.2025 року, № 05/19-4 від 19.05.2025 року.
Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами постачальника № SHT250317-5/2 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1/2 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2/2 від 07.04.2025 року та листами ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» № 04/17-9 від 17.04.2025 року, № 04/17-1 від 17.04.2025 року, № 05/19-3 від 19.05.2025 року.
Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами постачальника №SHT250317-5/5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1/5 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2/5 від 07.04.2025 року.
Судом встановлено, що всі витрати вказано у калькуляціях № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року, які також надавалися Відповідачу, інші витрати відсутні.
Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за митними деклараціями № 25UA401060006643U6 від 12.05.2025 року, №25UA401060006640U9 від 12.05.2025 року, № 25UA401060007902U4 від 02.06.2025 року Відповідачу було надано та вони вже знаходилися у нього. Розбіжності у наданих документах відсутні. Додатково Позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у Відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також Відповідачем не враховано.
Щодо умов оплати та банківських платіжних документів, суд зазначає наступне.
У спірному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року зазначено, що: «Статтею 5 контракту від 05.04.2024 SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передоплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній».
Також у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року, №UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року вказано: «Статтею 5 контракту від 05.04.2024 SHT20240405 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.
Разом із тим, судом встановлено, що умови оплати визначенні статтею 5 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 року де встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Інвойсами № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, №SHT250407-2 від 07.04.2025 року передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару надаються за умови, якщо рахунок сплачено.
Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, а тому, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» таких документів на законодавчому рівні не вимагається.
Окрім того як встановлено судом, Відповідачу надавались листи-відповіді ПП «НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ» №13/05/25-17, №13/05/25-29, №13/05/25-47, №13/05/25-49 від 13.05.2025 року, №03/06/25-2, №03/06/25-4 від 03.06.2025 року у яких зазначалась відповідна інформація, однак не була врахована відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень.
Суд зазначає, що спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2022 року у справі № 815/1718/16 .
Щодо цінової інформації відносно вартості товару, суд зазначає наступне.
Так, у спірних рішеннях №UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року, №UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року, № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року зазначено: «Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців».
Однак суд зазначає, що такі документи як прайс-листи складаються виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічними, товаросупровідними документами або документами, що засвідчують якість товару.
Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаних вище документів чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено. Таким чином, відомості, наведені у прайс-листах виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митним органом лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 27.01.2022 року у справі № 810/3667/15.
Разом із тим судом встановлено, що відповідачу одночасно з митними деклараціями надавалися прайс-листи № SHAOXING20250212/05 від 12.02.2025 року, № SHAOXING20250212/01 від 12.02.2025 року та SHAOXING20250224/02 від 24.02.2025 року (про що Відповідачу додатково повідомлялося й у відповідях на повідомлення митниці №13/05/25-23, №13/05/25-26, №13/05/25-30, №13/05/25-51 від 13.05.2025 року, №03/06/25-6 від 03.06.2025 року).
У рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року, № UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року, № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року вказано на такі підстави коригування: «наданий до митного оформлення Висновок експерта … взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».
Однак суд наголошує, що надані висновки експерта №20-24/05-2025 від 12.05.2025 року, №20-20/05-2025 від 12.05.2025 року та № 20-03/06-2025 від 02.06.2025 року не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами за ч. 3 ст. 53 МК України на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару, адже ціна, вказана в інвойсах №SHT250317-5 від 17.03.2025 року, №SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року відповідає ринковій вартості товару.
Проте, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, №SHT250407-2 від 07.04.2025 року.
Незаконність коригування митної вартості на підставі такого додаткового документа, як звіт про оцінку майна, який митну вартість не підтверджує, висвітлено у постановах Верховного Суду від 25 серпня 2023 року у справі № 810/693/17, від 25 серпня 2023 року у справі № 826/3098/16, від 16 червня 2023 року у справі № 825/2410/16, від 31 липня 2024 року у справі № 815/2564/18.
Отже, надані Позивачем Відповідачу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товарів.
Щодо включення у ціну товару вартості транспортних витрат, суд зазначає наступне.
У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року та № UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року, № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року зазначено, що: «Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, частиною 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс - FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі».
Суд зазначає, що відповідно до ст. 3 Контракту № SHT20240405 від 05.04.2024 року встановлено, що поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
У інвойсах № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року та №SHT250407-2 від 07.04.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.
Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу Україна.
Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.
Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом.
Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.
Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» взагалі не відповідають умовам Контракту №SHT20240405 від 05.04.2024 року.
Відповідачу одночасно з митними деклараціями №25UA401060006643U6 від 12.05.2025 року, №25UA401060006640U9 від 12.05.2025 року, № 25UA401060007902U4 від 02.06.2025 року надано калькуляції собівартості товару №SHT250317-5 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року, а також листи постачальника № SHT250317-5/1 від 17.03.2025 року, № SHT250317-1/1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2/1 від 07.04.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Отже, до митного оформлення було надано всі документи на підтвердження даних обставин, зокрема контракт, інвойси № SHT250317-5 від 17.03.2025 року, №SHT250317-1 від 17.03.2025 року, № SHT250407-2 від 07.04.2025 року, які чітко та однозначно дозволили би встановити, що умовами поставки є саме CPT, а не FOB та усі витрати на транспортування/ витрати, пов'язані з транспортуванням включено в ціну товару.
Щодо наявності рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству суд враховує, що цінова інформація викладена у Єдиній автоматизованій інформаційній системі Державної фіскальної служби України (ЄАІС) не може бути обґрунтованою підставою для коригування показників митної вартості товару, зазначених в митній декларації позивача, оскільки автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, відтак такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.
Саме такий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 19.03.2021 по справі № 820/5525/16.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що Митниця не надала доказів на підтвердження обставин, що позивачем у митних деклараціях було зазначено не всі складові числового значення задекларованої митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Позивач надав необхідні та достатні документи для підтвердження задекларованої митної вартості, проте митний орган не навів переконливих аргументів, що надані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не довів наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року, № UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року, № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для їх прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Як наслідок, підлягає скасуванню і спірні картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийняті відповідачем на підставі рішеннь про коригування митної вартості.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що на підтвердження витрат на професійну правову допомогу у розмірі 60000 грн. позивачем додано: договор про надання правової допомоги б/н від 09.06.2025 року; додаткову угоду №1 від 09.06.2025 року; додаткову угоду №2 від 09.06.2025 року; та платіжну інструкцію.
У відзиві на позовну заяву відповідач виклав заперечення щодо стягнення витрат вказавши, що розмір визначених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 60000 грн, є необґрунтованим, явно завищеним та таким, що абсолютно не відповідає складності вказаної справи
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц.
Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Враховуючи надане відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та те, що справа, по якій адвокатом надано послуги, є справою незначної складності, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження без виклику стрін , суд зазначає, що складання адвокатом в рамках даної адміністративної справи документів, такі послуги не є послугами значного обсягу, суд дійшов висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню у сумі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000033/2 від 13.05.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000093 від 13.05.2025 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000037/2 від 14.05.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000098 від 14.05.2025 року.
Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000039/2 від 03.06.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000108 від 03.06.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (код ЄДРПОУ 39220630) сплачений судовий збір у сумі 23251,38 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят одна гривня 38 копійок) .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (код ЄДРПОУ 39220630) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 22.09.2025.
Суддя Бідонько А.В.