про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/5456/25
23 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця з 30.01.2020 по 01.07.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 31.12.2020 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2024 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 01.01.2025 по 01.07.2025 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2025 за статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 202 рік» з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.07.2025 із застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.07.2025 із застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженою наказом МОУ від 05.02.2018 №45 у розмірі місячного грошового забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у разі переїзду на нове місце відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженою наказом МОУ від 05.02.2018 №45 у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160 КАС України, та містить такі недоліки.
За змістом вимог пунктів 4, 5, 8 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Правову категорію “зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Крім того позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: який доказ не може бути поданий, причини неподання, та підтвердити, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Аналіз вказаних вище норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що учасники справи в адміністративному судочинстві є рівними перед законом і судом та не повинні зловживати своїми процесуальними правами, вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює певні обов'язки для відповідних сторін, серед яких є обов'язок позивача разом з позовною заявою подати докази, якими він обґрунтовує свої вимоги та підтверджує обставини, за яких на його думку відбулось порушення його прав.
Втім, у разі неможливості подати певні докази, такий учасник справи повинен повідомити суд про об'єктивні причини, за яких доказ подано не може бути та підтвердити, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Представник позивача, серед іншого, сформулював позовну вимогу про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 15.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.07.2025 із застосування положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).
Варто зазначити, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 у редакції, чинній станом на березень 2018 року, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Тобто представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить виплатити за періоди з 15.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.07.2025 індексацію-різницю, разом з тим, в порушення вимог процесуального закону представником позивача не наведено жодного обґрунтування у позовній заяві щодо цієї заявленої вимоги (а саме індексації-різниці), відсутні пояснення та до позову не долучені жодні докази на підтвердження того, що розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, яка склалася у місяці підвищення доходу.
Натомість в змісті позовної заяви зазначено про встановлення базового місяця для розрахунку індексації, що не відповідає прохальній частині позовної заяви. Представник позивача не наводить жодних правових обґрунтувань позовних вимог щодо виплати індексації-різниці за період з 15.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.07.2025 та не надає жодних доказів на підтвердження порушених прав про які просить, що в свою чергу виключає можливість оцінити право позивача на спірні виплати.
При цьому, суд зауважує, що наведення у позовній заяві змісту положень законів та нормативно-правових актів, цитування їх приписів без фактичної аргументації заявлених вимог не є обґрунтуванням позовної заяви. Посилання позивача на наявність законного права на отримання належних йому нарахувань та виплат також не можна вважати належним обґрунтуванням позовних вимог.
Суд наголошує, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти. Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології та з посиланням на конкретні докази (первинні документи), що підтверджують вказані обставини.
Відтак позивач (його представник) має чітко вказати зміст позовних вимог, тобто зазначити яку саме індексацію він має на увазі: поточну індексацію з застосуванням базового місяця чи індексацію-різницю, та навести фактичне обґрунтування таких позовних вимог з наданням відповідних доказів.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви з чітким викладенням змісту позовних вимог в частині протиправності дій відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15.11.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 01.07.2025, їх обґрунтуванням та наданням доказів на підтвердження цих позовних вимог.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.