23 вересня 2025 року Справа № 480/2600/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гелети С.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 і просить суд:
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановлення ОСОБА_1 на військовий облік, незаконними;
- визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не включення запису щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, незаконними;
- зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати існуючий запис у Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо статусу позивача військовозобов'язаного, шляхом виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію про наступні персональні дані щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку 14.11.2004 р, ІНФОРМАЦІЯ_3 (після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно не приведено у відповідність відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно позивача шляхом внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку.
Позивач зазначає, що у нього в наявності є військово-обліковий документ, а саме, Довідка взамін відсутності військового квитка № 10/4 з відміткою про військовий облік: відмітки про прийняття і зняття з військового обліку, яка проставлена ІНФОРМАЦІЯ_3 ( на даний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 ): « 14.11.2004 виключений з військового обліку за хворобою. Невійськовозобов'язаний» та проставлений підпис начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ; відмітка-висновок Призовної комісії: «Призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку ст. 23 А, гр. І № 2-94 МОУ» та проставлений підпис ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковника ОСОБА_2 , та гербова печатка.
Зазначені документи свідчать про те, що позивачем пройдено медичний огляд, а за результатами огляду МСЕК, позивачу було призначено ІІІ (третю) групу інвалідності терміном на два роки. В подальшому позивач пройшов повторний огляд МСЕК, та було призначено ІІІ (третю) групу інвалідності (причина: інвалідність з дитинства) - безстроково, що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК Серія АС № 010983. Позивачем було отримано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 Серія НОМЕР_2 .
Позивач зазначає, що у вересні 2024 р. звернувся із документами до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання інформації, щодо оновлення військово-облікових даних позивача та підтвердження статусу “виключений з військового обліку», згідно Довідки взамін відсутності військового квитка № 10/4 від 2004 р.
Позивач отримав відмову з тих підстав, що для виключення позивача з військового обліку, позивач має стати на військовий облік та пройти військово-лікарську комісію, оскільки дані про позивача відсутні в ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Позивач 21.11.2024 письмово звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо неправомірного не включення запису та виправлення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та пакетом документів, в порядку ст. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» та просив внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію, а саме щодо виключення позивача з військового обліку 14.11.2004 ІНФОРМАЦІЯ_3 за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. I, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994.
Відповідач відмовив у заяві позивача та зазначив, що позивач знятий з військового обліку , а не виключений з військового обліку.
Позивач зазначає, що у мобільному додатку «РЕЗЕРВ+» з'явилася інформація, що позивач знаходиться на обліку та є військовозобов'язаним.
Позивач 21.01.2025 звернувся зі скаргою на бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 щодо неправомірного невключення запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Міністерства Оборони України.
Разом із тим, скарга була направлена до ІНФОРМАЦІЯ_9 для проведення службової перевірки, законності дій або бездіяльності посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_8 , за результатом якої не встановлено порушень в діях відповідача.
Позивач зазначає, що відповідно до пп. «А» п. 5. ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції правовідносин) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас, стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акту.
Позивача було виключено з військового обліку, а тому підстави для поновлення на військовому обліку у відповідача були відсутні.
Відповідач у відзиві на позов просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що з доданих позивачем до позовної заяви документів вбачається, що позивачу 13.11.2000 ІНФОРМАЦІЯ_10 було видано Довідку замість військового квитка № 10/4 .
Разом із тим, Наказом Міністра оборони України від 09.06.2006 № 342 "Про затвердження змін у Настанові з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів та матросів запасу Збройних Сил України та інших військових формувань" були внесені зміни до постанови з військового обліку в Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 35 від 22.01.2002 року, щодо зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час".
Згідно п.6 Довідки замість військового квитка № 10/4 позивач, як призовник, був знятий з військового обліку призовників на підставі наказу Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2.
3 2008 року Наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 «Про Затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» було затверджене нове Положення, а наказ Міністра оборони України від 04 січня 1994 року № 2 був визнаний таким, що втратив чинність.
Відповідно до абзацу 11 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232 ОСОБА_1 було взято на військовий облік військовозобов'язаних, як такого, який старше 25 років і раніше не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних.
Звертає увагу, що позивач був саме знятий з військового обліку, а не виключений з нього. Зазначені поняття не є тотожними. Так, у випадку виключення особи з військового обліку, чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку і така особа з моменту виключення вже не вважається і не може вважатися військовозобов'язаною в майбутньому, водночас зняття з військового обліку може передбачати поновлення в певних випадках.
Зокрема, абзацом 6 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають особи зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.
Відповідно до Закону України № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який набрав чинності 04.05.2024 року, зокрема, прикінцевими та перехідними положеннями установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби».
А відтак, беручи на облік позивача, якого раніше знято з обліку як непридатного до служби, враховуючи запровадження в Україні режиму воєнного стану, ІНФОРМАЦІЯ_4 діяв на підставі у межах та спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Стосовно наданих позивачем медичних висновків про стан здоров'я позивача, просить не брати до уваги зазначені документи, оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на п.3.13 глави 3 розділу II Положення №402.
Відтак станом на день звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виключення його з обліку військовозобов'язаних за станом здоров'я (20.11.2024) позивач визнався таким, який перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже, і повинен виконувати правила військового обліку, а саме з'являтися за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначені в повістці строки; проходити медичний огляд військово-лікарською комісією; як особа з інвалідністю користуватися правом на відстрочку шляхом подання на розгляд комісії з надання відстрочок відповідної заяви, або самостійно оформлювати її за допомогою мобільного застосунку «Резерв+».
Позивач надав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними.
Зазначає, що нормативно-правові акти, на які посилається відповідач у відзиві не можуть бути застосовані до позивача, так як на момент розгляду цього питання позивач був виключений з військового обліку (згідно запису у довідці в замін військового квитка № 10/4). Вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 порушуючи норми чинного законодавства, поставив на облік позивача, не маючи для цього ніяких об'єктивних підстав, а тому позивач є невійськовозобов'язаний (виключений з військового обліку), і не може бути застосована відносно позивача.
Стосовно посилання відповідача на деякі вимоги Положення № 402 та Закону № 2232, а також на те, що позивач знятий, а не виключений з військового обліку, позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ігноруючи запис про виключення позивача з військового обліку, прийшов до юридично некоректних висновків. На момент розгляду цього питання позивач був виключений з військового обліку (згідно запису у довідці в замін військового квитка № 10/4), вважає що ІНФОРМАЦІЯ_4 , порушуючи норми чинного законодавства, поставив на облік, не маючи для цього ніяких об'єктивних підстав, а тому позивач є невійськовозобов'язаний (виключений з військового обліку), і ці вимоги Положення № 402 та Закону № 2232 не можуть бути застосовані.
Також відповідач ігноруючи запис про виключення позивача з військового обліку, довідки в замін військового квитка № 10/4 від 14.11.2004, акцентує увагу суду виключно на тому, що позивача знято з обліку, але не на записі про виключення з військового обліку.
Також просить врахувати , що позивач в межах даної справи не звертався до суду з питанням, надання оцінки діагнозу або вирішення питання надання оцінки діагнозу.
Додатково позивач через систему "Електронний суд" 03.09.2025 подав заяву про уточнення до деяких питань позовної заяви, у якій стосовно військово-облікового документу, а саме довідки взамін відсутності військового квитка № 10/4 зазначає, що після проходження військової комісії в Шосткинському військоматі позивачу була видана у 2000 року на руки довідка взамін відсутності військового квитка. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_11 (на той час) зазначали, що у них наразі відсутні бланки військових квитків, видали позивачу тимчасовий документ (довідку), пояснивши, що це одне і теж саме, і те що довідка має таку ж юридичну силу як і військовий квиток. Відповіли, що позивача викличуть та замінять довідку на військовий квиток у майбутньому, коли з'являться бланки військових квитків. У листопаді 2004 року позивач працевлаштовувався до Держпідприємства, де у відділі кадрів попрохали принести військовий квиток, оскільки у позивача була довідка, ОСОБА_1 направили до ІНФОРМАЦІЯ_11 , щоб отримати квиток або уточнити дані. У Шосткинському військоматі повідомили, що і на цей час бланків військових квитків у них немає, тому зможуть тільки поставити відмітку та оновити статус позивача. Саме тоді і була проставлена відмітка про виключення позивача з військового обліку.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, судом поновлено відповідачу строк подання відзиву на позов, а також відмовлено у клопотанні відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджується, що згідно записів у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_3 від 13.11.2000, виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 , (а.с. 8-8зворотн.стор) міститься інформація про те, що за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994 позивача 13.11.2000 було визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994.
На зворотній сторінці проставлено штамп, що 14.11.2004 позивач є невійськовозобов'язаний, додатково здійснено допис проте, що позивач виключений з військового обліку військовозобов'язаних за хворобою.
Як зазначає позивач, ним з'ясовано, що з електронного військово-облікового документу у додатку Резерв+ вбачається, що відомості про виключення позивача з військового обліку не внесено до реєстру Оберіг і позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 , у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення з військового обліку (а.с. 9-11).
Листом від 20.12.2024 вих№4/21-15 ІНФОРМАЦІЯ_13 повідомив позивача, що за результатами проведеної перевірки на підставі облікових даних, підстав для виключення позивача з військового обліку не має, інформація про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку у відповідача відсутня. Виключення з військового обліку проводиться на підставі п. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у довідці №10/4 від 13.11.2003 відсутній. Для виключення з військового обліку позивачу необхідно пройти ВЛК та отримати військо-обліковий документ встановленого зразка (а.с.7).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку позивач подав скаргу до Міністерства оборони України (а.с. 17-20), яку було розглянуто ІНФОРМАЦІЯ_14 та залишено без задоволення, про що позивачу надано лист від 12.02.2025 №3/742 (а.с.6).
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (надалі - Закон № 3543-ХІІ в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
За приписами частин першої - третьої статті 1 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі - Закон № 2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом частини дев'ятої цієї статті щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII (у редакції станом на серпень 2022 року) громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2262-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Законом України від 11.04.2024 № 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" статтю 1 Закону № 2232-ХІІ викладено у новій редакції, де у частині десятій, зокрема, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Підпунктом 12 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №3633-IX передбачено, що військово-обліковий документ, що визначає належність його власника до військового обов'язку, виданий до дня набрання чинності цим Законом, є чинним та не потребує обов'язкової заміни у випадку (з підстав) затвердження органом державної влади нової форми військово-облікового документа.
Закон № 3633-IX набрав чинності 18.05.2024.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (надалі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У силу пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
За змістом пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 81 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України від 16.03.2017 № 1951-VIII "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (далі - Закон № 1951-VIII).
Cтаттею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У частині першій статті 9 Закону № 1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Процедуру збирання, зберігання, обробки та використання відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було урегульовано Порядком ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 28.03.2022 № 94 (далі - Порядок № 94; чинний у період з 15.04.2022 по 22.08.2024).
Пунктами 16 - 18 розділу ІІ Порядку № 94 було передбачено, що органами ведення Реєстру є ТЦК та СП, Центральне управління СБУ та регіональні органи СБУ, відповідні підрозділи СЗРУ. Орган ведення Реєстру для виконання функцій ведення Реєстру призначає відповідальних осіб за ведення Реєстру. Призначена відповідальна особа за ведення Реєстру відповідно до покладених на неї обов'язків здійснює: внесення відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку, взяття (зняття) на військовий облік з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів з існуючими обліковими даними; внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військових частин, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних або резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію; перегляд та друк облікових документів, звітів та статистичних відомостей Реєстру відповідного ТЦК та СП, Центрального управління СБУ та відповідного регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу СЗРУ; знищення повторного запису з Реєстру.
За змістом пунктів 1, 2, 5 розділу ІІІ Порядку № 94 відомості Реєстру - це інформація про персональні та службові дані призовника, військовозобов'язаного та резервіста. До персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про стан здоров'я (у тому числі про встановлення, зміну групи інвалідності), що збираються з метою визначення придатності для виконання військового обов'язку. Військово-обліковими ознаками призовника, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема є ступінь придатності до військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до пунктів 6, 9 розділу ІІІ Порядку № 94 збирання відомостей здійснюється органами ведення Реєстру на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру особисто призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, ТЦК та СП, військовими частинами.
Виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IV Порядку № 94 створення облікового запису в Реєстрі здійснюється призначеними відповідальними особами за ведення Реєстру органів ведення Реєстру шляхом заповнення електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Актуалізація (внесення змін) відомостей Реєстру здійснюється: в електронному режимі - шляхом інформаційної взаємодії між Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи; у ручному режимі - шляхом внесення призначеною відповідальною особою за ведення Реєстру відомостей до електронних форм облікових карток призовників, військовозобов'язаних та резервістів, відповідно до нормативно-правових актів з питань ведення військового обліку.
Відповідно до пункту 8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559 (далі - Порядок № 559, в редакції на момент виникнення спірних відносин), військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності):
(...)
6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку;
(...)
9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів);
10) військово-облікова спеціальність;
11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку);
12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку).
Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Надаючи оцінку доводам позивача в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо постановлення ОСОБА_1 на військовий облік незаконним, не включення запису щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів,а також зобов'язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати існуючий запис у Єдиному Державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо статусу позивача військовозобов'язаного, шляхом виключення ОСОБА_1 з військового обліку; внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів достовірну інформацію про наступні персональні дані щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку 14.11.2004 р, ІНФОРМАЦІЯ_3 (після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994, суд зазначає наступне.
Як встановлено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.11.2024 до якої долучив наступні додатки: нотаріально завірену копію довідки, взамін відсутності військового квитка № НОМЕР_3 , пенсійного посвідчення, довідки до акту МСЕК серія АС №010983, паспортні дані та РНОКПП.
Відповідно до копії довідки, взамін відсутності військового квитка №10/4 на першій сторінці зазначено, що позивача визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку 13.11.2000.
Таким чином 13.11.2000 ІНФОРМАЦІЯ_10 у довідці, виданій замість військового квитка було признано позивача непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку ст.. 23-а гр.І, №2-94 МОУ.
Зазначене свідчить про те, що позивача у 2000 році було визнано непридатним до військової служби із зняттям, а не виключення з військового обліку.
Судом враховується, що станом на час видачі позивачу довідки, замість військового квитка, діяли норми Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затверджені наказом Міноборони України №2 від 04.01.1994, за реєстр.в Міністерстві юстиції України від 29.07.1994 №177/386.
Пунктом 92 Положення було передбачено, що при огляді призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховується характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.
Пунктом 93 Положення після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника встановлений діагноз (при відсутності захворювань робиться запис "здоровий"), висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, ступінь обмеження, дату огляду та підписує висновок, зазначаючи прізвище та ініціали. Крім того, на призовників, тимчасово непридатних до військової служби та непридатних до військової служби в мирний та воєнний час, оформляється висновок лікаря (додаток N 10 до Положення).
Відповідно до п. 95-96 Положення залежно від стану здоров'я громадянам, придатним до військової служби, та тим, які призиваються на строкову військову службу, встановлюється один із ступенів обмеження 1, 2, 3 або 4.
Особам, тимчасово непридатним до військової служби, встановлюється ступінь обмеження 5, непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час 6, непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку 7.
Лікар виносить одну із таких постанов про придатність (тимчасову або повну непридатність) до строкової служби:
а) "придатний до військової служби. Ступінь обмеження 1 (2, 3, 4)";
б) "тимчасово непридатний до військової служби. Ступінь обмеження 5";
в) "непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у воєнний час. Ступінь обмеження 6";
г) "непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Ступінь обмеження 7".
Таким чином станом на час проходження позивача військово-лікарської комісії 13.11.2000 було прийнято рішення про те, що позивач за наявними хворобами станом на час проходження ВЛК підлягає визнанню непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку.
Відповідно до ст.. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції чинній станом на 13.11.2000 передбачено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення .
Зокрема, ч. 2 ст. 37 зазначеного Закону було передбачено, що виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни:
а) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
б) які досягли граничного віку перебування в запасі;
в) які припинили громадянство України;
г) які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів;
д) які не отримали до 36-річного віку військово-облікової спеціальності або спорідненої з нею;
е) які померли.
В даному випадку, матеріалами справи не підтверджується, що позивача визнано військово-лікарською комісією непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994.
Така інформація у довідці , виданій замість військового квитка, від 13.11.2000 відсутня.
Надана позивачем довідка від 13.11.2000 свідчить про те, що за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994 позивача 13.11.2000 було визнано непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку, а не виключенням з військового обліку, ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі №280/2880/24 зауважив: «з аналізу положень Закону 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов'язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов'язаних».
Стосовно посилання позивача на проходження огляду МСЕК та видану довідку від 11.07.2006, суд зазначає, що для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про непридатність до військової служби та зняття з військового обліку є відповідне рішення після огляду ВЛК військових комісаріатів за місцем проживання після обов'язкового обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах та проведення такого медичного огляду.
Ступінь придатності встановлюється виключно комісією ВЛК згідно медичних висновків про стан здоров я , на основі положення про розклад хвороб і лише ВЛК приймає рішення про придатність чи непридатність до військової служби ( у мирний час чи під час дії воєнного стану).
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає під дію статей Розладу хвороб, що визначають ступінь придатності особи до військової служби з посиланням на п.3.13 Глави 3 Розділу ІІ Положення.
Крім того, стосовно посилання позивача на ст.. 58 Конституції України, яка закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, суд зазначає наступне.
Так, у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
Внесення змін до законодавства, яке призводить до погіршення становища особи, може суперечити принципу незворотності дії закону в часі (ст. 58 Конституції України), якщо йдеться про ретроактивну дію закону.
Однак, у даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
Посилання позивача на записи зворотної сторінки довідки від 13.11.2000, суд зазначає, що у довідці дійсно міститься штамп про те, що позивач є невійськовозобов'язаний, мається підпис та дата 14.11.2004, а також здійснено допис «виключений з в/обліку за хворобою».
Разом із тим, інформація про те, що такий запис здійснено за результатом висновку військово-лікарською комісією про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, як то передбачено абз'а» ч. 5 ст. 37 Закону в редакції чинній на час здійснення відповідної відмітки 14.11.2004 матеріали справи не містять, у довідці не зазначено.
Таким чином підстав для виключення ОСОБА_1 з військового обліку 14.11.2004 ІНФОРМАЦІЯ_3 (після перейменування - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) за станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994, на час звернення до відповідача відсутні.
За станом здоров'я по ст. 23 «а», гр. І, розкладу хвороб відповідно до Наказу Міноборони України № 2 від 02.01.1994 позивача було визнано непридатним, але з виключенням, а не зняттям з військового обліку, що і зазначено 13.11.2000 у довідці, виданій замість військового квитка.
Разом із тим, суд враховує, що такі записи здійснювалися ІНФОРМАЦІЯ_10 , але дані записи, здійснені 14.11.2004 у довідці, виданій замість військового квитка відповідачем не досліджувалися взагалі.
Так, у відповіді від 20.12.2024 №4/2115 щодо розгляду заяви відповідач обмежився лише наявною інформацією, яка міститься на першій сторінці довідки, взамін відсутності військового квитка №10/4 , а саме те, що позивач не виключний з військового обліку, а знятий з військового обліку.
Таким чином заява позивача від 20.11.2024 у визначеному законом порядку в повному обсязі не розглянута, належної правової оцінки долученим до заяви додатками, а саме записам не лише на першій сторінці, а і на зворотній сторінці довідки, виданій замість військового квитка, у повному обсязі відповідач не надав.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем вчинена бездіяльність щодо не розгляду по суті заяви позивача від 20.11.2024 з додатками про приведення у відповідність до військово-облікових документів відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (ч. 2 ст. 245 КАС України). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 зазначає, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Зазначеного правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №825/602/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність в ієрархії нормативно-правовим актам.
Суб'єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Таким чином, суд не вправі підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством. Зазначення судом конкретних дій відповідача під час розгляду скарги, є виходом за межі повноважень суду, наданих чинним законодавством при постановленні судових рішень.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 815/3799/17, від 21.08.2018 у справі № 810/3393/17.
Суд зауважує, що відповідач при визначенні наявності підстав для внесення відомостей стосовно позивача щодо виключення його з військового обліку, повинен встановити обґрунтованість підстав для такого на підставі поданих позивачем документів, що вирішується у кожному випадку з урахуванням усіх необхідних умов передбачених законом.
В свою чергу, як свідчать встановлені обставини даної справи, відповідач заяву позивача не розглянув, правової оцінки наданим позивачем документом, а саме записів на зворотній сторінці довідки, взамін відсутності військового квитка №10/4 не надав.
За наведених обставин, повноваження щодо виключення з військового обліку надано безпосередньо відповідному територіальному органу ТЦК та СП, суд вважає, що для належного захисту порушених прав та інтересів позивача у даному випадку із врахуванням вимог ст.. 9 КАС України є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.11.2024 про приведення у відповідність до військово-облікових документів відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з прийняттям відповідного рішення.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладено в постанові від 26.02.2025 по справі №520/22324/24.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд прийшов до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було сплачено судовий збір у сумі в сумі 1211,20, який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду в повному обсязі заяви з додатками про внесення ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як особи, яка виключена з військового обліку військовозобов'язаних за п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_15 ( АДРЕСА_1 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) від 20.11.2024 з усіма додатками про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, як особи, яка виключена з військового обліку військовозобов'язаних за п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняти рішення за наслідками такого розгляду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Суддя С.М. Гелета