23 вересня 2025 року Справа № 480/10967/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гелети С.М, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (протокол Комісії №18 від 11.10.2024 (повідомлення №3050 від 11.10.2024);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 02.12.2024 через засоби поштового зв'язку позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До вказаної заяви подані належним чином завірені всі підтверджуючі копії документів. Заява позивача 04.12.2024 була отримана відповідачем , але відповідачем розглянута не була, жодного рішення не прийнято.
Позивач зазначає, що згідно наданих документів має право на відстрочку від призову, у зв'язку із чим звернувся до суду.
Відповідач повідомлявся про розгляд даної справи належним чином, проте заяви про визнання позову чи відзив на позовну заяву в строки, передбачені статтею 261 КАС України, до суду не надав. До матеріалів справи відповідачем надано заяву від 09.09.2024 в якій зазначено, що заява позивача про надання відстрочки у ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня.
Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребовувались докази у відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 02.12.2024 засобами поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою від 25.11.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, згідно п.3 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з відповідними додатками (а.с.8).
Вказана заява позивача від 25.11.2024 була отримана відповідачем 04.12.2024 уповноваженою особою Грищук, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 на заяву від 25.11.2024 відповіді не надав, а тому вважає, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо розгляду його заяви, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України №69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року було оголошено про загальну мобілізацію, яка триває по даний час.
Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон України № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Так, статтею 1 Закону України № 3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 23 Закону України № 3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 1, 8, 9, 11 “Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, крім іншого: ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
З урахуванням зазначеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен був прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви.
Частиною першою статті 1 Закону України “Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша статті 3 вказаного Закону).
Положеннями частини третьої статті 3 Закону України “Про звернення громадян» визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Приписами статей 4-6 Закону України “Про звернення громадян» регламентується коло питань, рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, а також установлені вимоги до звернення, мова звернень і рішень та відповідей на них.
Статтею 7 Закону України “Про звернення громадян» встановлено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення й передбачено обов'язок із прийняття та розгляду звернень, оформлених належним чином і поданих у встановленому порядку.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно з частиною першою статті 20 Закону України “Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що кожен має право звернутися із заявою, скаргою чи пропозицією до органу державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадової особи. Цьому праву відповідає обов'язок відповідних суб'єктів своєчасно, об'єктивно розглянути звернення, надати обґрунтовану та вичерпну відповідь по кожному з поставлених у зверненні питань, або, у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення чи передати її на розгляд до іншого органу, до повноважень якого віднесено вирішення порушених у зверненні питань.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у постановах від 15 серпня 2019 року у справі № 823/782/16, від 19 листопада 2019 року у справі № 813/1761/16, від 31 липня 2020 року у справі № 826/3849/16 та від 17 вересня 2020 року у справі № 802/2001/16-а.
Суд зазначає, що позивач і відповідач є суб'єктами правовідносин у сфері звернень громадян з відповідними правами й обов'язками, зокрема з правом позивача скерувати звернення й обов'язком відповідача розглянути його і надати на нього відповідь.
Суд враховує, що як видно з матеріалів розглядуваної справи, позивач звернувся до відповідача із заявою від 25.11.2024 про отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Натомість в матеріалах справи відсутні докази розгляду відповідачем цієї заяви.
Слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем також не було надано суду будь-яких доказів щодо прийняття рішення (чи то задоволення, чи то відмови у задоволенні) за результатами розгляду вказаного звернення позивача.
Відтак відповідачем, в порушення приписів Закону України “Про звернення громадян» не було надано позивачу відповіді на його звернення та не вирішено питання надання/відмови у наданні відстрочки від мобілізації.
При цьому суд звертає увагу, що оскільки відповідачем звернення позивача фактично розглянуто не було, то предметом спору у цій справі є саме дотримання відповідачем вимог Закону України "Про звернення громадян" щодо розгляду звернення позивача, а не спір щодо правомірності рішень щодо отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки таке рішення відповідачем не приймалося.
Суд зазначає, що під час розгляду цієї справи не надає оцінку підставам за якими позивач бажає отримати відстрочку під час мобілізації, оскільки така оцінка не надавалася відповідачем, заява позивача залишилася без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено правомірності своєї бездіяльності.
Стосовно посилання ІНФОРМАЦІЯ_3 , що заява позивача у ІНФОРМАЦІЯ_5 відсутня, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що заява позивача від 25.11.2024 була отримана відповідачем 04.12.2024 уповноваженою особою Грищук, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не розгляду заяви позивача від 25.11.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву позивача від 25.11.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення.
Натомість не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки зобов'язанню органа владних повноважень прийняте визначене рішення за зверненням повинен передувати розгляд такого звернення.
В даному випадку заяви позивача та документи, надані позивачем, відповідачем не досліджувалися, рішення відсутнє.
Таким чином зазначені позовні вимоги визнаються судом передчасно заявленими.
Враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі, сплаченого при зверненні до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви від 25.11.2024 щодо надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.к. НОМЕР_2 ) від 25.11.2024 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти відповідне рішення.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.к. НОМЕР_2 ), сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Гелета