Справа № 420/24736/25
23 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107) до Комунального підприємства «Агентство програм розвитку Одеси» (площа Думська, м. Одеса, 65004) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Комунального підприємства «Агентство програм розвитку Одеси», в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь адміністративно-господарські санкції у розмірі 142415,60 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 6 408,90 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 року (далі Закон №875-XII) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Згідно з ч.3 зазначеної статті підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Відповідно до Централізованого банку даних з проблем інвалідності(ЦБІ) особа з інвалідністю на КП «Агентство програм розвитку Одеси» працювала 4 місяці.
Згідно роз'яснень спеціалістів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у листі від 26.03.2007 №1/6-172 норматив вважатиметься виконаним, якщо особа з інвалідністю пропрацювала 6 повних місяців звітного року.
Таким чином, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом.
Враховуючи викладене, ООВ ФСЗОІ розраховано, що за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2025 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію у розмірі 142415,60 грн. Станом на 14.07.2025 року відповідач також повинен був сплатити й пеню виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, що становить 6 408, 90 грн.
Позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження, вирішено розгляд справи здійснити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
Представник КП «Агентство програм розвитку Одеси» подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що положення ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Крім того протягом 4 місяців 2024 року працевлаштувано 1 особу з інвалідністю. Отже заявлені позивачем санкції не підлягають стягненню.
Також у позові відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій, що підлягають виплатам у зв'язку з невиконанням нормативних актів робочих місць для здійснення повноважень осіб з інвалідністю, Фонд надав територіальному органу Держпраці інформацію про порушення підприємством законодавства щодо дотримання нормативів робочих місць для оплати праці осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці проведена перевірка за результатами якої встановлено факт невиконання відповідності нормативів робочих місць для оплати праці осіб з інвалідністю за 2024 рік.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у яких наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позові, зазначивши що відповідач не заперечує того, що Підприємство як суб'єкт господарювання існує за для отримання прибутку, тобто має рахунки та джерела фінансування які не відносяться до коштів місцевого державного бюджету. КП «Агентство програм розвитку Одеси» є прибутковою організацію на нього поширюється обов'язок працевлаштування особи з інвалідністю на підприємство, а в протилежному випадку сплата адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу встановленого законодавством.
Представник відповідача подав до суду заперечення, у яких просив відмовити в задоволенні позову, наголошуючи на тому, що виконання фінансових зобов'язань за відповідними договорами позики, виплата заробітної плати працівникам Підприємства та фактичне забезпечення існування Підприємства здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету, тобто Підприємство утримується за рахунок коштів бюджету міста Одеси.
Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, у яких, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24.04.2025 №280/3642/23, просить врахувати, що з 06.11.2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої ст.20 Закону №875-XII.
Справа розглянута у порядку письмового провадження.
Судом встановлено, що КП «Агентство програм розвитку Одеси» 18.05.2006 року зареєстроване комунальним підприємством, дата запису: 18.05.2006, номер запису: 15561020000019570.
Одеський обласний центр зайнятості листом №770/01-20/03-25 від 03.03.2025 року надав керівнику ООВ ФСЗОІ інформацію про перелік підприємств, які протягом 2024 року не інформували про створення (призначення) робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися робота осіб з інвалідністю. До переліку підприємств за номером 147 включено КП «Агентство програм розвитку Одеси».
13.03.2025 ООВ ФСЗОІ направлено на адресу КП «Агентство програм розвитку Одеси» претензію №470/05 щодо сплати адміністративно-господарської санкції у розмірі 142415,60 грн.
Також ООВ ФСЗОІ складений Розрахунок адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце для особи з інвалідністю у 2024 році склала 142415,60 грн.
КП «Агентство програм розвитку Одеси» листом №72 від 16.05.2025 року повідомило відповідача, що підприємство повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, що виключає законні підстави для стягнення будь-яких санкцій з підприємства.
ООВ ФСЗОІ, вважаючи, що наявні підстави для стягнення з КП «Агентство програм розвитку Одеси» суми адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з ст.19 Закону №875-ХІІ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Згідно з ст.20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.
Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Представник відповідача вважає, що на КП «Агентство програм розвитку Одеси» не поширюється обов'язок сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, оскільки підприємство повністю утримується за рахунок місцевого бюджету.
Судом встановлено, що організаційно-правова форма юридичної особи відповідача - комунальне підприємство.
Згідно з ч.1 ст.60-2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» комунальне унітарне підприємство створюється уповноваженим органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і належить до сфери його управління
Рішенням Одеської міської ради від 19.09.2018 №3655-VII затверджено Статут КП «Агентство програм розвитку Одеси» https://omr.gov.ua/ua/acts/council/110791/, відповідно до розділу І якого Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи та бланки, необхідні для організації своєї роботи. Засновником Підприємства є Одеська міська рада. У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами України, рішеннями Одеської міської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови та цим Статутом.
Згідно з п.6.3 Розділу VI Статуту Підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на продукцію, що воно виробляє, роботи, послуги, необхідне забезпечення виробничого, соціального розвитку Підприємства, та надає для затвердження Засновнику або Уповноваженому органу вказані плани.
Прибуток Підприємства, що залишається після покриття матеріальних витрат, витрат на оплату праці, сплату відсотків за кредитами банків, податків та інших обов'язкових платежів, після перерахування до бюджету міста частки, визначеної Засновником, залишається в розпорядженні Підприємства (п.6.4 Розділу VI).
Рішенням Одеської міської ради від 09.02.2022 року №866-VIII, затверджено «Міську цільову програму енергоефективності м. Одеси на 2022-2026 роки», КП «Агентство програми розвитку Одеси» є виконавцем Заходів щодо забезпечення розвитку підприємства за рахунок бюджету Одеської міської територіальної громади.
Згідно відомостей, наявних в Єдиному реєстрі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів КП «Агентство програми розвитку Одеси» є одержувачем бюджетних коштів з міського бюджету.
Таким чином, КП «Агентство програм розвитку Одеси» є комунальним підприємством, заснованим Одеською міською радою, та відповідно до відомостей Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є одержувачем коштів місцевого бюджету.
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» прямо визначено, що положення щодо застосування адміністративно-господарських санкцій не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що КП «Агентство програм розвитку Одеси» здійснює свою діяльність на засадах самофінансування чи не утримується за рахунок місцевого бюджету.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій до КП «Агентство програм розвитку Одеси», оскільки таке підприємство відноситься до категорії суб'єктів, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, а отже, на нього не поширюється обов'язок сплачувати санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені з підстав відсутності у нього обов'язку їх сплати, суд, враховуючи позицію ЄСПЛ, викладену у справах «Салов проти України» та «Серявін та інші проти України», не надає оцінку іншим доводам сторін.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, та задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 13901271) до Комунального підприємства «Агентство програм розвитку Одеси» (площа Думська, м. Одеса, 65004, код ЄДРПОУ 34381156) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.